Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №572/1414/26 — Сарненський районний суд Рівненської області

Справа № 572/1414/26

2-а/572/52/26

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року

Сарненський районний суд Рівненської області

в складі : головуючого судді - ВЕДЯНІНОЇ Т.О.

при секретарі - МОРОЗ Ю.М.

за участю :

представника позивача – Жучені Ю.Ю.

представника відповідача – Добровчан К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сарни справу № 572/1414/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УПРАВЛІННЯ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ в Рівненській області, поліцейського роти 5 батальйону 1 УПП в Рівненській області ДПП сержанта поліції ПРОКОПЧУКА ВІКТОРА ОЛЕКСАНДРОВИЧА про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до УПП в Рівненській області, поліцейського роти 5 батальйону №1 УПП в Рівненській області Прокопчука В.О., в якому просить визнати дії поліцейського роти 5 батальйону 1 УПП в Рівненській області ДПП сержанта поліції Прокопчука Віктора Олександровича щодо складання постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №6630243 від 08 лютого 2026 року про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 425 грн. за порушення ч.1 ст.122 і ч.1 ст.126 КУпАП – незаконними, скасувавши вказану вище постанову у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, поновивши позивачеві процесуальний строк звернення із позовом до адміністративного суду.

Позивачем в обґрунтування заявлених вимог зазначено, що 08 лютого 2026 року о 01 год. 56 хв. поліцейським роти 5 батальйону №1 УПП в Рівненській області Прокопчуком В.О. щодо позивача було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №6630243, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 425 грн.

Згідно з текстом вказаної постанови – ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом – BMW X5, номерний знак НОМЕР_1 , о 01 год. 16 хв. в м.Сарни по вул.Варшавській,46, порушив вимоги дорожнього знаку 3.21 «В`їзд заборонено», а також не пред`явив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб та поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Позивач вказує, що постанова про накладення на нього адміністративного стягнення винесена неправомірно, оскільки він не керував транспортним засобом в момент, коли було вчинено адміністративне правопорушення, поліцейським не було встановлено особу, яка фактично перебувала за кермом автомобіля BMW X5, номерний знак НОМЕР_1 .

Крім цього, поліцейським не було надано доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення , а саме – не було продемонстровано факт проїзду під знак 3.21, при чому лише сама присутність автомобіля на певній території не є доказом вчинення відповідного правопорушення.

Також, ОСОБА_2 просить звернути увагу на наявність в оскаржуваній постанові інформації щодо серії та номеру належного йому посвідчення водія, реєстраційного документу на транспортний засіб, а також даних полісу ОСЦПВ, що спростовує ту інформацію, що такі документи не були надані позивачем на вимогу працівника поліції.

Відповідно до змісту позовної заяви – позивач просить врахувати, що поліцейським невірно застосовані норми права в частині кваліфікації дій ОСОБА_2 .

З огляду на наведені обставини, позивач просить скасувати постанову відповідача про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення, оскільки вона є протиправною.

Позивач просить поновити процесуальні строки звернення із цим позовом до адміністративного суду, оскільки оскаржувану постанову після її винесення йому вручено не було, а про її наявність ОСОБА_2 дізнався лише під час ознайомлення із матеріалами іншої судової справи №57287826, що мало місце 11 березня 2026 року.

Відповідачем надано відзив на позов, в якому сторона заперечує позовні вимоги ОСОБА_2 , просить відмовити останньому у задоволенні вказаних вимог.

В обґрунтування власної позиції сторона вказує, що підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало вчинення ним адміністративного правопорушення, яке було виявлено безпосередньо поліцейським. Вказані обставини підтверджуються відеозаписом, який було надано представником. Крім цього, представник вказує, що поліцейський діяв в межах повноважень, визначених законодавством, а зміст оскаржуваної постанови повністю відповідає вимогам закону.

Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 24 березня 2026 року відкрито провадження у цій справі у порядку спрощеного провадження.

За клопотанням представника відповідача на підставі ухвали Сарненського районного суду від 03 квітня 2026 року справа розглядається в порядку спрощеного провадження із повідомленням сторін.

В судовому засіданні представник позивача заявлені Чубіком В.І. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, дав пояснення відповідно до змісту позовної заяви.

Крім цього, представник позивача просив не приймати до уваги докази, надані представником відповідача, а саме – відеозапис, який сторона вважає таким, який міг піддаватись відповідним змінам, оскільки він не є безперервним та складається із частин.

Представник відповідача в суді заявлені Чубіком В.І. позовні вимоги не визнала повністю, просить відмовити у задоволенні позову, оскільки обставини, на які посилається сторона, повністю спростовуються відеозаписом, наданим відповідачем.

ОСОБА_2 було заявлено клопотання про поновлення процесуальних строків для звернення із даним позовом до суду, який ним пропущено з поважних причин – а саме : через несвоєчасне отримання копії оскаржуваної постанови.

Представник відповідача проти вказаного клопотання заперечує, вважає, що є підстави для закриття провадження у справі – саме через пропуск ОСОБА_2 процесуальних строків, визначених Законом для звернення із адміністративним позовом до суду.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України - позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч.2 ст.122 КАС України - для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В даному випадку, строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення визначений нормами КУпАП та встановлено у 10 днів.

Позивач просить поновити вказаний термін через несвоєчане отримання ним постанови про накладення адміністративного стягнення.

Вказані обставини ОСОБА_2 доводить письмовим повідомленням адвоката Жучені Ю.Ю., яким було здійснено ознайомлення із матеріалами справи №57287826, в якій виявлено постанову поліцейського Прокопчука В.І.

Доказів, які б підтверджували вручення позивачеві оскаржуваної постанови, суду не надано.

Отже, клопотання позивача про поновлення процесуальних строків на звернення із даним позовом до адміністративного суду є обгрунтованим, підтверджено документально, а тому підлягає до задоволення.

В ході судового провадження представником відповідача надано відзив та докази, якими сторона обгрунтовує заперечення – з метою долучення до матеріалів справи.

Вказане клопотання судом було задоволено.

Представником позивача також було заявлено клопотання про призначення у даній справі експертизи відео-, звукозапису (фоноскопічної та автотехнічної експертизи) – щодо запису, наданого представником відповідача.

Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 20 серпня 2026 року у задоволенні вказаного клопотання було відмовлено.

Додатково представником позивача надано письмові пояснення свідка ОСОБА_3 , відібрані адвокатом у останнього, для долучення до матеріалів справи.

Клопотання сторони судом задоволено.

Інших клопотань сторонами заявлено не було.

В даному випадку спір між позивачем та відповідачем, який є посадовою особою суб`єкта владних повноважень, виник з приводу оскарження рішення відповідача (індивідуального акту) щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Вказані правовідносини регламентуються нормами КУпАП, Закону України «Про національну поліцію».

Із постанови в справі про адміністративне правопорушення ЕНА №6630243 від 08 лютого 2026 року, винесеної поліцейським роти №5 батальйону №1 УПП в Рівненській області Прокопчуком В.О., встановлено, що ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.126, ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у сумі 425 грн.

Відповідно до вказаної постанови – ОСОБА_2 в порушення вимог розділу 33 Правил дорожнього руху України о 01 год. 16 хв. 08 лютого 2026 року по вул.Варшавській,46 м.Сарни Рівненської області керував транспортним засобом та порушив вимогу дорожнього знаку 3.21 в`їзд заборонено, а саме : здійснив рух в зону дії даного дорожнього знаку, а також не пред`явив посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб.

На спростування вказаних обставин ОСОБА_2 надано копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу – автомобіля марки BMW X5, номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є позивач, а також посвідчення водія серії НОМЕР_2 , виданого на ім`япозивача.

Однак, суд вважає, що сама лише наявність у особи відповідних документів не доводить факт їх надання на вимогу працівника поліції.

Відповідно до п.п.2.1, 2.4 Правил дорожнього руху - водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони - технічний талон); на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Статтею 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що водій зобов`язаний на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - поліцейського або посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України пред`явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат "Зелена картка") або пред`явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на паперовому чи електронному носії або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), інші документи, що визначені законодавством.

Відповідно до оскаржуваної постанови – під час розгляду справи про адміністративне правопорушення велась відео фіксація на технічний пристрій 468926.

Представником відповідача надано відеозапис обставин, за яких поліцейським було виявлено правопорушення та відбувався розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Згідно із інформацією, наявною на вказаному записі – відео фіксація велась безперервно.

В даному випадку судом не приймаються до уваги заперечення представника позивача щодо того, що запис наданий у вигляді кількох самостійних частин, що не свідчить про його безперервність, оскільки, відповідно до пояснень представника відповідача – надати до підсистеми Електронний суд безперервний запис неможливо через певні технічні перешкоди.

Крім цього, запис містить інформацію щодо дати та часу відеозапису.

Досліджений судом доказ, наведений вище, беззаперечно доводить, що ОСОБА_2 не надав на вимогу працівника поліції наведені вище документи.

Відповідальність за порушення вимог п.п.2.1, 2.4 Правил дорожнього руху, передбачена ч.1 ст.126 КУпАП, якою визначено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Також, позивач посилається на ті обставини, що за обставин, вказаних в оскаржуваній постанові, він транспортним засобом не керував, проїзд в зону дії знаку 3.21 «В`їзд заборонено» не здійснював.

На доведення вказаних обставин суду надані письмові пояснення свідка ОСОБА_3 , який 24 вересня 2026 року заперечив факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом автомобілем марки BMW X5, номерний знак НОМЕР_1 , а відтак, і вчинення ним проїзду в зону дії знаку, що забороняє в`їзд на певну територію.

Пояснення свідка ОСОБА_3 та позиція позивача з цього приводу спростовується наданим суду представником відповідача відеозаписом, на якому зафіксовано розташування відповідного дорожнього знаку, а також зафіксовано проїзд автомобіля в зону дії цього знаку.

В подальшому, в ході перегляду відеозапису судом встановлено, що будь-яких інших осіб у транспортному засобі BMW X5, номерний знак НОМЕР_1 , окрім ОСОБА_2 , не перебувало.

Частиною 1 статті 122 КУпАП визначено, що відповідальність за цією нормою передбачена, в тому числі, за порушення вимог дорожніх знаків.

Розділ 33 Правил дорожнього руху визначає, що дорожній знак 3.21 «В`їзд заборонено» забороняє в`їзд усіх транспортних засобів на певну ділянку дороги чи смугу; його встановлюють для запобігання зустрічному руху, в`їзду на автозаправки (парковки) з неправильного боку або для обмеження руху на смугах.

Частиною 1 статті 23 Закону України «Про національну поліцію» встановлено, що до основних повноважень поліції відносяться, в тому числі : вжиття заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припинення виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень; у випадках, визначених законом, здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення, прийняття рішень про застосування адміністративних стягнень та забезпечення їх виконання.

Таким чином, оскаржувану постанову було винесено відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства, у межах повноважень, передбачених для поліцейського.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України – в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На спростування правомірності заявлених позивачем вимог відповідачем суду надано відео з боді-камери відповідача, при перегляді якого судом встановлено факт порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху, вказаних в оскаржуваній постанові.

Згідно з п. 10 розділу 3 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У даному випадку, тобто, у випадку виявлення ОСОБА_4 порушення, вчиненого ОСОБА_2 відповідачем було прийнято рішення про накладення на останнього стягнення у виді штрафу, що відповідає вимогам КУпАП.

Враховуючи наведене вище обставини та досліджені докази, суд вважає що інспектор Прокопчук В.О. при винесенні оскаржуваної постанови діяв в межах чинного законодавства, відповідачем належними та допустимими доказами доведено правомірність дій поліцейського, а тому вимоги ОСОБА_2 є безпідставними та не підлягають до задоволення.

На підставі наведеного, ст.ст. 280, 284, 288 КУпАП, керуючись ст.ст. 242-246 КАС України, -

ВИРІШИВ :

Поновити ОСОБА_5 процесуальний строк на звернення до суду із адміністративним позовом до УПРАВЛІННЯ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ в Рівненській області, поліцейського роти 5 батальйону 1 УПП в Рівненській області ДПП сержанта поліції ПРОКОПЧУКА ВІКТОРА ОЛЕКСАНДРОВИЧА про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, який пропущено з поважних причин.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (жителя АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до УПРАВЛІННЯ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ в Рівненській області (м.Рівне вул.Степана Бандери,14А Рівненської області), поліцейського роти 5 батальйону 1 УПП в Рівненській області ДПП сержанта поліції ПРОКОПЧУКА ВІКТОРА ОЛЕКСАНДРОВИЧА (м.Рівне вул.Степана Бандери,14А Рівненської області) про визнання дій поліцейського роти 5 батальйону 1 УПП в Рівненській області ДПП сержанта поліції Прокопчука Віктора Олександровича щодо складання постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №6630243 від 08 лютого 2026 року про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 425 грн. за порушення ч.1 ст.122 і ч.1 ст.126 КУпАП – незаконними, скасування вказаної вище постанови у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення - відмовити повністю, за безпідставністю заявлених вимог.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з моменту проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з моменту складення повного судового рішення.

Суддя