Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №552/10619/26 — Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/10619/26

Провадження № 3/552/2245/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.10.2026 м. Полтава

Суддя Київського районного суду м. Полтави Айдаєв Р.З., за участю секретаря судового засідання Грачової К.С., розглянувши у судовому засіданні у залі суду протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та матеріали, додані до нього, щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , сержант, військова частина НОМЕР_2 ,

встановив:

До Київського районного суду м. Полтави 20.10.2026 з військової частини НОМЕР_2 надійшов адміністративний матеріал, що містив протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та внаслідок автоматизованого розподілу судової справи між суддями надійшов до провадження судді Айдаєва Р.З.

З протоколу № 106 від 18.07.2026, складеного відносно ОСОБА_1 за вчинення військового адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 КУпАП, вбачається наступне.

17.07.2026 близько 19 год 20 хв на території військової частини НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_2 , в умовах воєнного стану сержант ОСОБА_1 перебував у нетверезому стані під час виконання обов`язків військової служби. Результат огляду на стан алкогольного сп`яніння позитивний, 2,253 проміле.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, відповідно до положень статті 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступних висновків.

Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV, встановлено, що кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Відповідно до частини 4 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; 5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

На території України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року, який продовжує діяти.

Станом на день вчинення адміністративного правопорушення 17.07.2026 в Україні тривав особливий період.

Протокол про адміністративне правопорушення та матеріали, додані до нього, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП надійшов до суду 20.10.2026.

З вимог ст. 38 КУпАП вбачається, що якщо справа про адміністративне правопорушення відповідно до КУпАП чи інших законів підвідомчих суду, стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення. У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.. 38 КУпАП.

Отже, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення № 106 від 18.07.2026, правопорушення вчинено 17.07.2026, строк накладення адміністративного стягнення минув 17.10.2026, а тому суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження по справі, оскільки на час розгляду справи трьохмісячний строк накладення стягнення закінчився.

Керуючись ст. 38, п. 7 ст. 247, ст. ст. 283, 284, 294 КУпАП,

постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п.7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням, передбаченого ч. 2 ст. 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Р.З.Айдаєв