Рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №381/4108/26 — Фастівський міськрайонний суд Київської області

Суд: Фастівський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису)

Дата: 14 жовтня 2026 р.

Справа: №381/4108/26

Суддя: Самуха В. О.

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/3221/26

381/4108/26

Рішення

Іменем України

15 жовтня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді Самухи В.О., за участю секретаря судового засідання Папруги А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фастівського відділу Державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області про скасування арешту, накладеного на квартиру,-

Встановив:

30 червня 2026 року до Фастівського міськрайонного суду Київської області надійшов позов ОСОБА_1 до Фастівського відділу Державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області, про скасування арешту, накладеного на квартиру.

Справа передана на розгляд головуючому судді Самусі В.О.

Зі змісту заявлених позовних вимог слідує, що 21 жовтня 2009 року згідно із Рішенням № 273 виконавчого комітету Фастівської міської ради позивач отримав ордер на вселення в квартиру АДРЕСА_1 .

Попередньо зазначена квартира належала ОСОБА_2 , однак правовстановлюючий документ, свідоцтво про право на спадщину було скасоване, а квартира зарахована до державної власності Міністерства оборони України в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 .

10 березня 2010 року зазначена квартира була приватизована позивачем.

В позовній заяві стверджується, що 26 січня 2026 року позивач випадково дізнався, що рішенням державного реєстратора виконавчого комітету Фастівської міської ради було здійснено обтяження його квартири у вигляді арешту.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ця квартира АДРЕСА_1 , перебуває під арештом. Вид обтяження – арешт нерухомого майна. Підстава арешту – постанова б/н, видана 18 грудня 2007 року, видавник –Фастівський міськрайонний суд Київської області. Підстава для внесення запису про обтяження – рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 83009952 від 26 січня 2026 року, реєстратор Марченко Володимир Григорович, виконавчий комітет Фастівської міської ради.

Особа права/майно якої обтяжується – ОСОБА_2 .

Позивач зазначає, що підстава для обтяження належного йому нерухомого майна виникла задовго до набуття ним права власності на вказану квартиру.

Позивач стверджує, що не є боржником у жодному виконавчому проваджені, а довготривале існування арешту, накладеного на майно, яке на той час належало попередньому власнику, порушує його законні права та інтереси.

Тому, позивач просить скасувати арешт, накладений на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 36,4 квадратних метри, що належить йому на праві власності.

06 липня 2026 року Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області було відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засіданні.

04 вересня 2026 рокуУхвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області булозакрите підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судове засідання, призначене 06 жовтня 2026 року, учасники справи не з`явились, були повідомлені належним чином.

Представник позивача подав заяву про проведення судового засідання без їхньої участі, позовні вимоги підтримав.

Представники відповідачів, будучи повідомленими належним чином, для участі в судове засідання не з`явились, причини неявки не повідомили. Клопотань про відкладення судового засідання, як і відзиву на позовну заяву – не подали.

В силу приписів статті 223 ЦПК України, неявка зазначених осіб не перешкоджає розгляду справи по суті.

В силу приписів статті 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами, суд перейшов на стадію ухвалення судового рішення. У відповідності до приписів статті 244 ЦПК України, ухвалення та проголошення судового рішення було відкладеним до 15 жовтня 2026 року до 17 години 05 хвилин.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини.

Так, суд встановив, що 21 жовтня 2009 року згідно із Рішенням № 273 виконавчого комітету Фастівської міської ради позивач отримав ордер на вселення в квартиру АДРЕСА_1 .

Попередньо зазначена квартира належала ОСОБА_2 , однак правовстановлюючий документ, свідоцтво про право на спадщину, було скасоване, а квартира зарахована до державної власності Міністерства оборони України в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 та надана позивачу із зняттям останнього з квартирного обліку.

Зазначені обставини підтверджуються долученими до матеріалів справи копіями Рішення виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області від 21 жовтня 2009 року № 273 та ордеру на жиле приміщення від 28 жовтня 2009 року.

Судом встановлено, що 25 березня 2010 року позивачем отримано у власність зазначену квартиру, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Реєстрація права власності позивача на вказану квартиру була здійснена у відповідності діючого на той час законодавства. Зазначена обставина підтверджується долученою до справи копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 25678356 від 25 березня 2010 року.

Далі, судом встановлено, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, квартира АДРЕСА_1 , перебуває під арештом. Вид обтяження – арешт нерухомого майна. Підстава арешту – постанова б/н, видана 18 грудня 2007 року, видавник – Фастівський міськрайонний суд Київської області. Підстава для внесення запису про обтяження – рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 83009952 від 26 січня 2026 року, реєстратор Марченко Володимир Григорович, виконавчий комітет Фастівської міської ради.

Особа права/майно якої обтяжується – ОСОБА_2 .

Зазначена обставина підтверджується долученим до матеріалів справи витягом з Державного реєстру речових прав № 461686907 від 26 січня 2026 року.

Позивач звертався до виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області та Фастівського відділу Державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області з заявами для вирішення питання зняття арешту. Однак, згідно з отриманими відповідями, зняття арешту в поза судовому порядку не є можливим. Копії цих документів долучені до матеріалів справи.

Окремо, згідно з листом Фастівського відділу Державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області від 17 березня 2026 року № 25536/2, за даними автоматизованої системи виконавчих проваджень, у відділі станом на 10 березня 2026 року відсутні виконавчі провадження, в яких боржником є ОСОБА_1 .

Судом не встановлено обставин, які б свідчили, що існує потреба у продовженні дії арешту, накладеного на квартиру до дати набуття права власності позивачем на неї. Судом не встановлено обставин, які б свідчили, що правомірність набуття права власності позивачем на цю квартиру заперечується іншими особами чи оспорюється в судовому порядку.

Судом також не встановлено обставин, що позивач, як власник квартири несе солідарну чи субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, боржником за якими є попередня власниця квартири.

З огляду на встановлені обставини, суд вважає, що спірні правовідносини урегульовані наступними правовими нормами.

Так, згідно із частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).

Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Під правом володіння власністю визнається юридично забезпечена можливість фактичного «панування» власника над майном, не пов`язана з використанням його властивостей. Право користування власністю - це юридично забезпечена можливість власника добувати з належного йому майна корисні властивості. Під правом розпоряджання розуміють юридично забезпечену можливість власника визначати долю майна.

Відповідно до частин першої, другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 643/3614/17 дійшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції.

Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідно до статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: прийняття постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; прийняття постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; прийняття постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

В Постанові Верховного Суду від 01 квітня 2026 року по справі № 711/6615/24 вказано, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

В цій постанові також вказано ряд важливих висновків, згідно з якими: 1. У випадку неможливості встановити, в інтересах кого накладено арешт, відповідачем є орган виконавчої служби, який наклав арешт, 2. В силу приписів статті 12, 81 ЦПК України, саме орган державної виконавчої служби повинен доводи потребу у продовженні дії арешту протягом тривалого періоду часу.

Далі, відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У постановах Верховного Суду від 18 січня 2023 року в справі № 127/1547/14-ц, від 09 січня 2023 року в справі № 2-3600/09, від 07 серпня 2024 року в справі № 14-7238/2009, від 10 грудня 2025 року в справі № 202/5715/24, від 01 квітня 2026 року в справі № 711/6615/24 сформульовано правовий висновок про те, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Такі ж висновки наведені в постановах Верховного Суду від 30 квітня 2025 року в справі № 753/12589/23, від 26 липня 2024 року в справі № 761/687/14, від 07 липня 2021 року в справі № 2-356/12, від 03 листопада 2021 року в справі № 161/14034/20, від 22 грудня 2021 року в справі № 645/6694/15-ц, від 26 січня 2022 року в справі № 127/1541/14-ц, від 18 січня 2023 року в справі № 127/1547/14-ц.

З огляду на встановлені судом обставини та норми, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Так, судом встановлено, що позивач, як власник квартиру, на яку накладено арешт, не є учасником правовідносин, в межах яких могло бути застосованим відповідне обтяження, а виконавчі провадження, боржником в яких є позивач, відсутні.

Судом встановлено, що правомірність набуття позивачем квартири у власність не оспорюється і він володіє нею протягом тривалого періоду часу. Судові спори щодо належності цієї квартири відсутні.

Судом не встановлено обставин, що позивач несе солідарну чи субсидіарну відповідальність разом з ОСОБА_2 , як попереднім власником квартири, для якої було застосованим обтяження.

Суд вважає, що приватизація, як спосіб набуття квартири у власність, свідчать про те, що квартира набувається вільною від будь-яких передніх обтяжень.

Тому, подальша чинність арешту порушує права та законні інтереси позивача, як власника квартири і арешт повинен бути скасованим. Скасування арешту майна, як спосіб захисту права, в цьому випадку є ефективним способом захисту у розумінні статті 13 Європейської конвенції про захист прав людини та її основоположних свобод.

Отже, враховуючи вище наведене, керуючись приписами статті 16, 316, 317, 321, 391 ЦК України, статті 56 Закону України «Про виконавче провадження», статті 4, 12, 81, 263-265, 354 ЦПК України, -

Ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Фастівського відділу Державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області, про скасування арешту, накладеного на квартиру – задовольнити.

Скасувати арешт, накладений на квартиру АДРЕСА_1 , що був накладеним згідно постанови б/н від 18 грудня 2007 року, особа, майно/права якої обтяжені – ОСОБА_2 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Копії повного рішення суду вручити учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, копію рішення суду надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення негайно, але не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідачі: Фастівський відділ державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ЄДРПОУ 34446916, місцезнаходження: Київська область, м. Фастів, вул. Тимофія Рудяка, 1.

Виконавчий комітет Фастівської міської ради Київської області, ЄДРПОУ 04054926, місцезнаходження: Київська область, м. Фастів, пл. Соборна, 1.

Суддя В.О.Самуха

Оригінал: reyestr.court.gov.ua