Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №365/164/26 — Згурівський районний суд Київської області

Справа № 365/164/26

Номер провадження: 2/365/339/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22 жовтня 2026 року селище Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Хижного Р.В.

за участі

секретаря судового засідання Середи Н.В.

представника відповідачки ОСОБА_1 – Садового Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2026 року уповноважений представник позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі - ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») Шох І.В., через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», звернувся до Згурівського районного суду Київської області з позовом, в якому просить стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» заборгованість за кредитним договором у розмірі 29776,16 гривень, сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 29.04.2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії № 246099858 (далі – Договір, Кредитний договір) у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором. На виконання умов договору первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував відповідачці грошові кошти з урахуванням усіх траншів у розмірі 9800,00 гривень на банківську картку, яка була вказана відповідачкою при укладанні договору.

01.07.2025 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило позивачу ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором на підставі Договору факторингу № МВ-ТП/42.

Відповідачка зобов`язання по поверненню кредиту належним чином не виконала, у зв`язку із чим ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (як новим кредитором) було достроково розірвано договір шляхом направлення відповідачці відповідного повідомлення. Із 25.11.2025 року припинилося право позивача щодо нарахування процентів за користування кредитом.

Відповідачка свої зобов`язання по поверненню кредиту належним чином не виконує, у зв`язку із чим станом на дату звернення до суду заборгованість відповідачки перед позивачем становить 29776,16 гривень, з яких: 9800,00 гривень – заборгованість по кредиту; 19388,16 гривень – заборгованість по процентам за користування кредитом; 588,00 гривень – заборгованість по комісії за надання кредиту.

Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 11.03.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, встановлено сторонам відповідні строки для подання заяв по суті справи, призначено справу до розгляду, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів у АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК».

20.04.2026 року до Згурівського районного суду Київської області від АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» надійшла витребовувана інформація та документи.

У відповідності до ст. 174, 178 ЦПК України відповідачка не скористалася своїм процесуальним правом та не подала до суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.

У судове засідання позивач ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» свого представника не направив, про дату час та місце проведення судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку. Представник позивача Дорошенко О.В. направила до суду заяву, у якій просила розгляд справи проводити у відсутність представника позивача на підставі наявних у матеріалах справи доказів та виписки про рух коштів по картковому рахунку відповідачки, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідачки Садовий В.Ю. позовні вимоги визнав частково, а саме тіло кредиту повністю та відсотки у розмірі, обрахованому за ставкою НБУ. Вимогу щодо нарахування комісії вважає нікчемною.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

З досліджених письмових доказів судом встановлено, що 29.04.2025 року відповідачка ОСОБА_1 з метою отримання кредиту звернулася до ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та оформила електронну заявку на отримання грошових коштів у кредит. Після погодження заявки, 29.04.2025 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 уклали Договір кредитної лінії № 246099858, підписаний відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором, за умовами якого кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 9800,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА». Розділом 4 «Порядок укладення договору та створення електронного підпису сторонами» договору визначено, що позичальник ознайомившись з усіма істотними умовами оферти надав згоду (акцепт) шляхом направлення повідомлення кредитодавцю, яке підписано відповідно до абзацу 2 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме шляхом введення у спеціальному полі під офертою, яка містить усі істотні умови договору, одноразового ідентифікатора, який відповідає вимогам п. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та натиснення іконки «відправити/підписати». Розділом 11 «Строк дії договору» визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років або до його дострокового розірвання/припинення його дії, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання (а.с. 19(зворот) – заявка на отримання грошових коштів в кредит, а.с. 20-21 – паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ», а.с. 22-33 – Договір, а.с. 34-37 - Правила).

Сторони погодили наступні умови:

Відповідно до пункту 2.1. за цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у формі Кредитної лінії, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом та Комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».

2.2. Загальний розмір Кредиту за цим Договором становить 9800 грн 00 коп. (дев`ять тисяч вісімсот грн. нуль коп.). Разом із тим Позичальнику на умовах та у порядку, що передбачені цим Договором, можуть бути надані додаткові грошові кошти у Кредит шляхом надання додаткових Траншів.

2.3. Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором у розмірі, що дорівнює Загальному розміру Кредиту 29.04.2025 (що є датою надання Кредиту).

3.1. Позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може отримати черговий Транш у рамках Кредитної лінії, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії та строк Дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором.

3.3. Сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного періоду та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки), за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.

8.1. За користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом та Комісію за надання кредиту у розмірі та порядку, що встановлені цим Договором. Інших витрат Позичальника Договором не передбачено.

8.2. Проценти за користування Кредитом є платою за користування Позичальником наданою йому сумою грошових коштів, належних Кредитодавцю. Процентна ставка за користування Кредитом є Базовою процентною ставкою. Процентна ставка за Договором є фіксованою і не підлягає зміні Кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для Позичальника. Разом з тим, Кредитодавець має право в односторонньому порядку зменшити загальну вартість Кредиту для Позичальника, що не є зміною істотних умов цього Договору. У разі якщо Позичальник не здійснить повного дострокового погашення всієї суми Кредиту протягом Дисконтного періоду кредитування, то зобов`язання Позичальника по оплаті процентів за користування Кредитом визначаються шляхом множення Базової процентної ставки на фактичну кількість днів користування Кредитом (від дати видачі першого Траншу до закінчення строку дії Договору чи його дострокового розірвання). Фактичне значення загальних витрат за Договором та загальна вартість Кредиту за Договором залежить від обраної моделі поведінки Позичальника і прораховується в порядку описаному нижче.

8.3. Базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 (триста п`ятдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних.

8.4. Комісія за надання Кредиту не є платою за додаткові та/або супутні послуги Кредитодавця. Комісія за надання кредиту Позичальнику є іншою складовою плати за послуги, що надаються Кредитодавцем за цим Договором. Комісія за надання кредиту нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі першого Траншу за цим Договором. У випадку видачі наступних крім першого Траншів за цим Договором Комісія за надання додаткових грошових коштів у Кредит нараховується у день видачі кожного Траншу.

8.5. Розмір Комісії, що нараховується за надання першого Траншу за цим Договором становить 588 грн 00 коп. (п`ятсот вісімдесят вісім грн. нуль коп.)

12.4. Сторони погодили, що за користування грошовими коштами після закінчення строку дії Договору чи його дострокового розірвання Позичальник зобов`язаний сплачувати на користь Кредитодавця проценти за користування чужими грошовими коштами за ставкою 357,70 % річних. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

У Паспорті споживчого кредиту до Договору № 246099858 визначено інформацію та контактні дані Кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, Інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача,порядок повернення кредиту тощо.

Договір підписаний відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а тому, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Підписання Договору свідчить про те, що відповідачка всі умови цілком зрозуміла та своїм підписом письмово підтвердила та закріпила те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.

На виконання умов Договору 29.04.2025 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» було здійснено переказ грошових коштів ОСОБА_1 в сумі 9800,00 гривень на її картковий рахунок № НОМЕР_1 , вказаний нею під час укладання договору, що підтверджується випискою по рахунку відповідачки за 29.04.2025 року, наданою АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та підтвердженням банку емітента про належність вказаного карткового рахунку відповідачці ОСОБА_1 (а.с. 90-91).

Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» передбачено, що електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Абзац другий ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною першою ст. 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно із розрахунком заборгованості, здійсненим ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» станом на 01.07.2025 року сума загальної заборгованості відповідачки за Договором становить 20654,32 гривень, з яких: 9800,00 гривень – тіло кредиту; 5366,32 гривень – проценти; 588,00 гривень – комісія; 4900,00 гривень – неустойка (а.с. (16(зворот)-17).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлене договором або законом.

За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Тобто відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Статтею 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

Судом встановлено, що 01.07.2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (клієнт) та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (фактор) укладено Договір факторингу № МВ-ТП/42, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором. Право вимоги означає весь обсяг прав грошових вимог клієнта за кредитним договором (наявних та майбутніх), зокрема прав грошових вимог до боржників по сплаті боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також прав грошових вимог, які виникнуть в майбутньому (а.с. 11).

Договором факторингу визначено, що наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання Реєстру прав вимоги.

01.07.2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» підписано Реєстр прав вимоги, відповідно до якого до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором кредитної лінії № 246099858 у сумі 20654,32 гривень, з яких: 9800,00 гривень – тіло кредиту; 5366,32 гривень – проценти; 588,00 гривень – комісія; 4900,00 гривень – неустойка (а.с.11-16).

ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» повідомляло відповідачку ОСОБА_1 про відступлення права вимоги за кредитним договором (а.с. 48) .

25.11.2025 року позивач ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» повідомив відповідачку про дострокове розірвання Кредитного договору та необхідність оплати всієї суми заборгованості в розмірі 34676,16 гривень.

Відповідно до розрахунку заборгованості, здійсненого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» станом на 19.01.2026 року сума загальної заборгованості відповідачки ОСОБА_1 за Договором № 246099858 становить 34676,16 гривень, з яких: 9800,00 гривень – тіло кредиту; 19388,16 гривень – проценти; 588,00 гривень – комісія; 4900,00 гривень – неустойка.

Із дати отримання права вимоги до відповідачки ОСОБА_1 позивач ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» продовжував нараховувати проценти за користування кредитом у розмірі, визначеному Договором № 246099858 та в межах строку дії цього договору. Проценти після розірвання Договору, тобто з 25.11.2025 року, позивачем не нараховувалися.

У позовній заяві позивач зазначає, що розмір штрафних санкцій (неустойка) у загальному розрахунку заборгованості вказаний, проте позивач не включає їх до розміру позовних вимог та не просить стягнути їх з відповідачки.

Станом на дату подання позовної заяви заборгованість за Договором кредитної лінії № 246099858, що рахується за відповідачкою ОСОБА_1 є непогашеною і становить 29776,16 гривень, з яких: 9800,00 гривень – заборгованість по кредиту; 19388,16 гривень – заборгованість по процентам за користування кредитом; 588,00 гривень – заборгованість по комісії за надання кредиту, та саме заборгованість у такому розмірі просить стягнути позивач з відповідачки.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що первісний кредитор ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» умови Договору кредитної лінії № 246099858 від 29.04.2025 року виконав, надав відповідачці ОСОБА_1 кошти на умовах передбачених договором, що остаточно визнано стороною відповідачки. У свою чергу відповідачка, підписавши Договір, добровільно погодилася на визначені у ньому умови, взявши на себе відповідні зобов`язання. Разом із тим, відповідачка ОСОБА_1 належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим утворилась заборгованість. Право вимоги до відповідачки у позивача ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» виникло на підставі Договору факторингу № МВ-ТП/42 від 01.07.2025 року та Реєстру прав вимоги до нього.

Щодо аргументів представника відповідачки про те, що відсоткова ставка за кредитом має вираховуватися, виходячи з облікової ставки НБУ станом на день укладення кредитного договору за формулою: 15,5 % : 365 х 60 днів = 0,042 % в день, суд зазначає наступне.

Максимальний розмір денної процентної ставки, виходячи із положень ч. 5 ст. 8 Закону України ''Про споживче кредитування'', з урахуванням пункту 17 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення", на дату кладення Договору - 29.04.2025 року, не може перевищувати 1 %. Умовами кредитного договору сторони погодили, що розмір денної процентної ставки становить 0,98 %, що не суперечить положенням Закону України ''Про споживче кредитування''. В той же час не є слушними посилання представника відповідачки на розрахунок процентів у відповідності до ч. 1 ст. 1048 ЦК України за обліковою ставкою НБУ, а не за умовами Договору, які в частині визначення їх розміру жодним чином не суперечать вимогам ч. 5 ст. 8 Закону України ''Про споживче кредитування''. Так, ч. 5 ст. 12 ЗУ ''Про споживче кредитування'' визначено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Між тим, умови Договору, що укладено 29.04.2025 року між сторонами, містять усі складові, що визначені у ст.12 ЗУ ''Про споживче кредитування'', та не обмежують права позичальника, а отже не можуть бути визнані нікчемними. Таким чином проценти, які може планувати отримати кредитор від позичальника при належному виконанні ним умов договору протягом усього строку кредитування, нараховуються у розмірі, який враховуються при обчисленні, як реальної річної процентної ставки, так і денної процентної ставки, тобто розмір таких процентів за користування кредитом на день при належному виконання зобов`язань повинен не бути більшим, ніж максимальний розмір денної процентної ставки, встановлений у відповідному Законі. З огляду на це, за правилами ч. 1 ст. 1048 ЦК України у кредитора є право на отримання від позичальника процентів, нарахування яких передбачено умовами укладеного між ними договору, але за розміром, що встановлений в законі, тобто не більше, ніж 1% на день, що дотримано сторонами при укладенні Договору кредитної лінії № 246099858 від 29.04.2025 року. Тому підстав для розрахунку процентів за обліковою ставкою НБУ не має, оскільки сторонами у Договорі погоджено розмір процентної ставки за кредитом, що не перевищує максимального допустимого розміру денних процентів за Законом. Також суд, не приймає посилання представника відповідача щодо нарахування процентів за кредитом можливе лише до 01.07.2025 року, тобто до відступлення права вимоги. Фактор отримує ті самі права, що й первісний кредитор (банк чи фінансова компанія). Новий кредитор не може самовільно змінювати чи збільшувати відсоткову ставку, якщо це не випливає з умов первинного договору. Після спливу строку кредитного договору або після пред`явлення вимоги про дострокове повернення коштів право нараховувати договірні відсотки припиняється.

Разом з цим, щодо позовної вимоги про стягнення із відповідачки комісії за надання кредиту у розмірі 588,00 гривень, суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Аналіз умов Договору кредитної лінії № 246099858 від 29.04.2025 року свідчить про те, що комісія за надання кредиту, встановлена, зокрема в п. 8.4., 8.5. вказаного Договору, є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику.

При цьому, умови договору не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15.

Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Аналогічного змісту правові висновки викладено у постановах Верховного Суду, від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі № 343/557/15-ц.

Відтак, із врахуванням викладеного вище, оскільки положення кредитного договору щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту суперечать положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» є нікчемними з моменту укладення договору, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з боржника заборгованості за комісією за надання кредиту.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково та стягнути із відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» заборгованість за Договором кредитної лінії № 246099858 від 29.04.2025 року в загальному розмірі 29118,16 гривень, з яких: 9800,00 гривень – заборгованість по кредиту; 19388,16 гривень – заборгованість по процентам за користування кредитом. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

В частині судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу ( п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

У позовній заяві позивач вказав попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які складаються з судового збору у сумі 2662,40 гривень та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 гривень.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 381 від 17.02.2026 (а.с. 75).

За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

В силу ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надає: свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Колінько А.В., ордер, договір про надання правової допомоги № 5 від 02.12.2024 року, укладеного між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та АДВОКАТСЬКИМ ОБ`ЄДНАННЯМ «ЛІГА ЮРИДИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІННОВАЦІЙ», додаткову угоду № 2668 від 10.02.2026 року до договору № 5 від 02.12.2024 року; акт приймання-передачі наданих послуг від 10.02.2026 року на суму 5000,00 гривень, платіжну інструкцію кредитового переказу в сумі 5000,00 гривень (а.с.50, 52-58).

Представник відповідачки не погоджується з розміром витрат позивача на правничу допомогу, оскільки вважає суму витрат завищеною, та такою, що не відповідає обсягу фактичного наданих адвокатом послуг. Проте, суд не погоджується з такою позицією представника відповідачки, та вважає розмір витрат на правничу допомогу позивача таким, що відповідає принципу співмірності зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та часом виконання робіт.

Враховуючи викладене, суд на підставі ст. 141 ЦПК України вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог (98,025 %), а судовий збір у розмірі 2609,82 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4901,25 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. 205, 207, 512, 513, 514, 515, 526, 530, 599, 610, 611, 625, 628, 638, 639, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 141, 223, 247, 269,273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» заборгованість за Договором кредитної лінії № 246099858 від 29.04.2025 року в розмірі 29118 (двадцять дев`ять тисяч сто вісімнадцять) гривень 16 копійок, з яких: 9800 (дев`ять тисяч вісімсот) гривень 00 копійок – заборгованість по кредиту; 19388 (дев`ятнадцять тисяч триста шістдесят шість) гривень 16 копійок – заборгованість по процентам за користування кредитом.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» судовий збір у розмірі 2609 (дві тисячі шістсот дев`ять) гривень 82 копійки та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4901 (чотири тисячі дев`ятсот одна) гривня 25 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС», адреса місцезнаходження: вулиця Жабинського, будинок 13, місто Чернігів, Чернігівська область, 14017; код ЄДРПОУ 39700642.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Головуючий суддя Р.В. Хижний