Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 18 жовтня 2026 р.
Справа: №357/4976/26
Суддя: Сомок О. А.
Справа № 357/4976/26
Провадження № 2-а/357/296/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 жовтня 2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Сомок О. А. , розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області в порядку адміністративного судочинства з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову серія 4БЦРТЦК №44ЛП від 16.01.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 16 січня 2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 було винесено Постанову 4БЦРТЦК №44ЛП від 16.01.2026 у справі про адміністративне правопорушення якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17000,00 грн.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, відповідач вважає, що Позивач не прибув 05.01.2026 за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 , який нібито був направлений через АТ «Укрпошта» повісткою від 23.12.2025 № 619638. При цьому в самій постанові зазначено, що поштове відправлення було повернуто до ІНФОРМАЦІЯ_3 02.01.2026 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Позивач повістки особисто не отримував, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений не був, участі у розгляді справи не брав, пояснень не надавав, права, передбачені статтею 268 КУпАП , реалізувати не мав можливості. Будь-яких документів, які б підтверджували особисте вручення повістки або належне вручення повідомлення про розгляд справи, позивач не отримував і про їх існування йому не повідомлялося.
Про існування оскаржуваної постанови Позивач фактично дізнався 25.03.2026 року - після відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_4 за постановою державного виконавця Білоцерківського відділу державної виконавчої служби від 13.03.2026, якою розпочато примусове стягнення з нього вже 34 000,00 грн. Вказану постанову Позивач отримав поштою 25.03.2026 року.
У зв`язку з цим, в прохальній частині позовної заяви позивач просить поновити пропущений з поважних причин строк на звернення до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності.
Позивач вважає постанову 4БЦРТЦК №44ЛП від 16.01.2026 протиправною та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на таке.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею визначено Сомок О.А. та матеріали передані для розгляду.
Ухвалою судді від 13 квітня 2026 відкрито провадження у даній справі, повідомлено про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_2 належним чином завірену копію матеріалів справи про адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 Кодексу України, вчинене ОСОБА_1 , за результатами якої ІНФОРМАЦІЯ_4 прийнято постанову 4БЦРТЦК №44ЛП від 16.01.2026. Встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву та роз`яснено, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
В матеріалах справи наявне зворотне поштове повідомлення про отримання 24 квітня 2026 року уповноваженим представником відповідача - ОСОБА_5 копії ухвали про відкриття провадження у справі та позовної заяви з додатками.
05 травня 2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача Ульянченко А.І., яка діє на підставі витягу з наказу №11 від 07.01.2026, просила відмовити у задоволенні позовних вимог. У відзиві зазначила, що відповідно до постанови серії 4БЦРТЦК №44ЛП від 16.01.2026, Позивач не прибув за викликом по повістці №6196398 від 23.12.2025 у встановлений строку а саме до 05.01.2026. Повістку разом із повідомленням про дату, час і місце розгляду справи було надіслано засобами поштового зв`язку через АТ «Укрпошта», що підтверджується трекінговими даними та відміткою на повернутому конверті. Згдіно з даними відстеження відправлення, особа була відсутня за вказаною адресою. Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024, особа вважається належно повідомленою. Постанову було направлено Позивачу засобами поштового зв`язку через АТ «Укрпошта», що підтверджується трекінговими даними та відміткою на повернутому конверті. Позивач у позовній заяві не наводить жодних доказів, які б спростовували факт належного його повідомлення або свідчили б про поважність причин неприбуття за викликом. За таких обставин підстави для скасування Постанови відсутні.
З метою повного з`ясування обставин справи суд вважає за необхідне долучити до матеріалів справи відзив, який надійшов від відповідача. Щодо долучених до відзиву документів, то вони витребовувались ухвалою суду.
Керуючись ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 16 січня 2026 року за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 , відносно ОСОБА_1 винесено Постанову серії 4БЦРТЦК №44ЛП у справі про адміністративне правопорушення якою на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17000,00 грн.
З оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 у строк, а саме 05.01.2026, зазначений в направленій через АТ «Укрпошта» повістці від 23.12.2025 №6196398 для проходження медичного огляду. Своїми діями громадянин ОСОБА_1 порушив ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідно 05.01.2026 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Копія оскаржуваної постанови не містить підпису ОСОБА_1 про її отримання. Справа розглядалась без участі позивача, копію постанови направлено поштою 21.01.2026 року
Постановою ВП № НОМЕР_4 від 13 березня 2026 року державним виконавцем Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Лисенко Мариною Володимирівною відкрито виконавче провадження з виконання постанови № 4БЦРТЦК №44ЛП від 16.01.2026.
Відповідно до Витягу з ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 , придатний до військової служби, дата ВЛК 24.07.2024. Згідно даних Резерв+, адреса проживання зазначена: АДРЕСА_1 , номер телефону НОМЕР_1 .
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини, спірні правовідносини, з посиланням на докази та норми права.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
За правилом ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
За змістом статті 289 КУпАП вбачається, що в разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд вважає, що строки звернення позивача до суду підлягають поновленню, оскільки матеріали справи не містять відомостей, що ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд справи про адміністративне правопорушення та своєчасно отримав оскаржувану постанову, тобто в межах десятиденного строку на її оскарження.
Відповідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності
Зі змісту ст. 9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.10 КУпАП).
Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП.
Як передбачено ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови (ст. 245 КупАП).
Відповідно до зі ст. 251 КУпАП, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Стаття 280 КУпАП вимагає від органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, яка, зокрема, повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи, прийняте у справі рішення.
Аналізуючи наведені положення законодавства, слід дійти висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
При цьому, суд враховує, що особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
У зв`язку із застосуванням даного принципу саме відповідач, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинен довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, тобто наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Крім того, відповідно до вимог статей 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 210-1 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною три зазначеної статті встановлено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Зазначена норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, що також передбачено ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
Згідно із ч. 7 ст. 1 вказаного Закону, виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) ІНФОРМАЦІЯ_11, ІНФОРМАЦІЯ_11 Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - ІНФОРМАЦІЯ_11).
Пунктом 3 ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" передбачено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) ІНФОРМАЦІЯ_11 (далі - відповідні районні (міські) ІНФОРМАЦІЯ_11), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.
Відповідно до абзацу 11 ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка). У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_11, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці ІНФОРМАЦІЯ_11 або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1487 від 30.12.2022 (Додаток 2), призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_11, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до ІНФОРМАЦІЯ_11, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_11, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.
Відповідно до п.3 зазначених Правил, призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Постановою від 16 травня 2024 р. № 560 Кабінет Міністрів України затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, згідно якого належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_11 або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою ІНФОРМАЦІЯ_11 під час уточнення своїх облікових даних.
Пунктом 34 Порядку визначено, що Повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_11 або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.
У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов`язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.
Повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_11 або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов`язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.
Порядок вручення поштових відправлень передбачений Правилами надання послуг поштового зв`язку, які затверджені Постановою КМУ № 270 від 05.03.2009 .
У пункті 82 Правил надання послуг поштового зв`язку (в редакції від 10 жовтня 2023 р. № 1071 та зі змінами, внесеними Постановою КМУ № 1147 від 08.10.2024) передбачено, зокрема, що «Рекомендовані листи з позначкою "Повістка ІНФОРМАЦІЯ_11" під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Повістка ІНФОРМАЦІЯ_11".».
«Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою "Повістка ІНФОРМАЦІЯ_11", працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за зазначеною адресою", яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.».
Відповідно до п.41 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 №560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_11 або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою ІНФОРМАЦІЯ_11 під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила ІНФОРМАЦІЯ_11 іншої адреси місця проживання.
Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ІНФОРМАЦІЯ_8 необхідна сукупність таких обставин: 1) направлення судової повістки за адресою, повідомленою військовозобов`язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов`язаного, 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою.
З матеріалів справи судом встановлено, що судова повістка безпосередньо ОСОБА_1 вручена не була. Докази повідомлення позивача за наявним номером телефону відсутні.
Представником відповідача до відзиву долучено копію повістки №6196398 від 23.12.2025, копію повідомлення від 23.12.2025 про дату час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у разі не прибуття за повісткою.
З опису вкладення до поштового відправлення № R067066247217 на ім`я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 вбачається що ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 було надіслано на вищезазначену адресу: повістку ІНФОРМАЦІЯ_11 та Повідомлення про розгляд постанови про вчинення адміністративного правопорушення.
Як вбачається з трекінгу поштового відправлення № R067066247217 повістку ІНФОРМАЦІЯ_11 та Повідомлення про розгляд постанови про вчинення адміністративного правопорушення було доставлено відділення пошти 02.01.2026 не було вручено у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою та 02.01.2026 у зв`язку з зазначеною інформацією поштове відправлення було повернуто відправнику.
Отже не було виконано вимоги пункту 82 Правил надання послуг поштового зв`язку (в редакції від 10 жовтня 2023 р. № 1071 та зі змінами, внесеними Постановою КМУ № 1147 від 08.10.2024). А саме поштове повідомлення перебувало у відділенні менше трьох діб.
Суд зауважує що у трекінгу поштового відправлення № R067066247217 зазначено що село Лобачів обслуговується пересувним відділенням за адресою та графіком надання послуг у населеному пункті. Докази вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_11» в матеріалах справи відсутні.
Відтак, у розумінні п.41 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 №560, ОСОБА_1 не може вважатися таким, що був належним чином оповіщений про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_11 та СП, а тому він не може нести юридичну відповідальність за неприбуття до ІНФОРМАЦІЯ_5 05.01.2025.
Суд зауважує, що ОСОБА_1 пройшов військово-лікарську комісію (ВЛК) 24.07.2024. Зазначене свідчить, що ОСОБА_1 не уникав свого обов`язку, як військовозобов`язаний та виконав вимоги законодавства щодо військового обліку.
Водночас суд звертає увагу, що оскаржувана постанова не містить належного висновку про винуватість позивача у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
За змістом статті 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна конкретна особа у його вчиненні. Отже, встановлення вини особи є обов`язковою передумовою притягнення її до адміністративної відповідальності.
Натомість зі змісту постанови не вбачається, що уповноваженою особою за результатами оцінки доказів установлено винуватість позивача у вчиненні адміністративного правопорушення та наведено мотиви, з яких зроблено такий висновок. Фактично постанова містить лише рішення про застосування до позивача адміністративного стягнення.
Саме по собі накладення адміністративного стягнення не може замінювати обов`язкового встановлення події правопорушення, вини особи та наведення відповідних висновків у постанові.
За таких обставин оскаржувана постанова не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості рішення суб`єкта владних повноважень.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі №524/5536/17 та від 17.07.2019 у справі №295/3099/17.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а, зазначає, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, оскільки в його діях відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з закриттям справи про адміністративне правопорушення.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 19, 55, 62 Конституції України, ст. ст. 2, 5, 9, 44, 69, 77, 90, 124, 126, 132, 139, 159, 171, 205, 242, 268, 286 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовною заявою.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Скасувати постанову серія 4БЦРТЦК №44ЛП від 16.01.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 гривень та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .
Суддя О.А. Сомок
Оригінал: reyestr.court.gov.ua