Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №294/1526/25 — Чуднівський районний суд Житомирської області

провадження № 2/294/653/26

справа № 294/1526/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року м. Чуднів

Чуднівський районний суд Житомирської області у складі головуючого - судді Білери І.В., за участі секретаря судового засідання Івашкевич В.П.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Григоришина Валентина Володимирівна, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, –

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 через представника звернулася до суду з вказаним позовом до відповідача, в якому просить розірвати шлюб, укладений між ними 05.05.2017 Чуднівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції, про що було складено відповідний актовий запис № 27.

Позов мотивує тим, що спільне життя у подружжя не склалося через різні погляди на сімейні відносини та сімейні обов`язки. Основна причина розпаду сім`ї - це подружня зрада чоловіка, яка призвела до відсутності між позивачем та відповідачем взаєморозуміння та довіри. З січня 2025 року шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, подальше сумісне життя, примирення між подружжям та збереження сім`ї є неможливим. Дітей у подружжя немає, однак спільної згоди для розірвання шлюбу подружжя не досягли.

12.01.2026 від відповідача ОСОБА_2 через канцелярію суду надійшла заява про надання строку про примирення, в якій просить надати йому з позивачкою ОСОБА_1 строк для примирення на термін 4 місяці. Зазначає, що з самого початку укладання шлюбу і по сьогоднішній день прикладає зусилля щодо збереження шлюбу. Час від часу дійсно виникають дрібні непорозуміння стосовно ведення спільного господарства, які рідко переходять в конфлікт, але вони носять тимчасовий характер. Дружина про намір розірвати шлюб його не повідомляла жодного разу. ОСОБА_2 зацікавлений у збереженні їхньої сім`ї, та вважає що нема підстав для його розірвання.

14.01.2026 від представника позивачки - адвоката Григоришиної В.В. надійшло заперечення на клопотання, в якому позивачка просить не зупиняти провадження у справі для надання строку на примирення та задовольнити в повному обсязі позовні вимоги про розірвання шлюбу. Посилається на те, що між нею та відповідачем тривалий час припинені шлюбні відносини, разом вони не проживають тривалий час та не мають спільного побуту. З 02.09.2025 відповідач створив нову сім`ю з іншою жінкою та проживає в м. Житомир.

29.09.2026 від відповідача через канцелярію суду надійшла заява про поновлення провадження у справі та призначення справи до розгляду, в якій ОСОБА_2 повідомляє, що заходи для примирення позитивного результату не дали, сімейні відносини не відновлені, збереження сім`ї є неможливим, наполягає на розірванні шлюбу.

Ухвалою судді від 11.12.2025 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Протоколом повторного автоматизованого розподліу судовогої справи між суддями від 02.04.2026 головуючим у справі визначено суддю Білеру І.В.

Ухвалою судді від 22.09.2026 справу прийнято до провадження, здійснено перехід від розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, справу призначено до розгляду на 22.10.2026.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, однак 21.10.2026 на адресу суду від представника надійшла заява про розгляд справи без участі позивачки, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 у судове зсідання не з`явився, однак 29.09.2026 на адресу суду від нього надійшла заява, в якій просить поновити провадження у справі, заходи щодо примирення між сторонами позитивного результату не дали, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Сторони перебувають у шлюбі, який було зареєстровано 05.05.2017, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Чуднівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, про що було складено відповідний актовий запис № 27.

Від даного шлюбу подружжя дітей не має.

Головним завданням сімейного законодавства є зміцнення сім`ї. Проте завдання Сімейного кодексу України (далі - СК України) щодо подальшого зміцнення сім`ї не виключає існування права на розлучення. Держава заінтересована у збереженні такої сім`ї, яка б відповідала принципам моралі і вимогам закону. Відсутність почуттів любові і поваги, неможливість подолання непорозумінь, неприязні ворожнечі все це негативно відбивається на особистому житті кожного із подружжя.

Основою сімейних відносин є добровільний шлюб жінки та чоловіка, що грунтується на вільних від матеріальних розрахунків почуттях взаємної любові, дружби та поваги всіх членів сім`ї.

Статтею 24 СК України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки та жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

У відповідності до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст. 109 СК України, шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Згідно з п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007, проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, врахувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

У статті 112 СК України регламентовано, що суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітніх дітей, інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, що мають істотне значення.

Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Тож, вирішуючи справу про розірвання шлюбу, суд, перш за все, виходить з вищевикладених норм чинного законодавства про те, що добровільність шлюбу є однією з основних його засад, збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.

Позивачка скористалася своїм правом на розірвання шлюбу та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу, наміру зберігати шлюб з відповідачем не має.

Таким чином, зважаючи, що причини, які спонукають позивачку наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими, заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивачки, а подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам подружжя, суд дійшов висновку, що даний шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Також враховуючи заяву відповідача від 29.09.2026 про розгляд справи за його відсутності та переконання у неможливості збереження сім`ї та незапереченні щодо задоволення позовних вимог, заяву відповідача від 12.01.2026 про надання строку на примирення суд залишає без розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Судові витрати суд розподіляє відповідно до вимог статті 141 ЦПК України.

На підставі наведеного вище та керуючись статтею 51 Конституції України, статтями 4, 12, 13, 76, 81, 142, 258-259, 263-265, 274-279, 354 ЦПК України, статтями 104, 105, 110, 112- 115 Сімейного кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Григоришина Валентина Володимирівна, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 05.05.2017 Чуднівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, актовий запис №27.

Стягнути з ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ірина БІЛЕРА