Вирок від 21 жовтня 2026 р. у справі №288/1743/26 — Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/1743/26

Провадження № 1-кп/288/177/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року селище Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в селищі Попільня Житомирської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025270000000562 від 11 червня 2025 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Житомира, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до Указу Президента України від 24.02.2022 року «Про загальну мобілізацію», ОСОБА_4 16.04.2022 року був призваний на військову службу по мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_2 та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 НГУ, а вже з 28.01.2023 року останній почав проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_2 оперативно-тактичного з`єднання - 1 корпусу Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на різних посадах, остання з яких старший такелажник 2-го такелажного відділення такелажного взводу роти матеріального забезпечення батальйону забезпечення (наказ від 04.10.2023 року № 297).

Відповідно до вимог ст. ст. 11, 49, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, солдат ОСОБА_4 під час проходження військової служби повинен свято та непорушно додержуватись Конституції України і законів України, Військової присяги, бути зразком високої культури, скромності й витримки, поважати честь і гідність кожної людини, додержуватись правил військової ввічливості та поведінки, не допускати порушень громадського порядку та негідних вчинків.

Крім цього, статтею 1 Закону України «Про правовий режим військового майна у Збройних Силах України» визначено, що до військового майна належать, зокрема, всі види озброєння, бойова та інша техніка, а також боєприпаси.

Згідно до додатку № 1 п. 1 Постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» № 2471-XII від 17.06.1992 року встановлено, що до майна, яке не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України належить, зокрема, зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї, зазначеної в додатку № 2 і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаваються громадськими об`єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ).

Відповідно до розділу І п. 2 Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 1225 від 04.08.2000 року, боєприпасами є патрони до стрілецької зброї, сигнальні та освітлювальні засоби, вибухові пакети та інші вибухові речовини, ручні гранати і запали до них, реактивні протитанкові гранати.

Згідно до п. 2.1 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998 року визначено, що здійснюючи дозвільну систему, органи внутрішніх справ відповідно до законодавства України видають громадянам - дозволи на придбання, зберігання та носіння вогнепальної мисливської зброї, холодної, охолощеної, пневматичної зброї, пристроїв.

Відповідно до вимог п. 1 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 року (далі - Положення), дозвільна система - це особливий порядок виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, обліку і використання спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин, а також відкриття та функціонування окремих підприємств, майстерень і лабораторій з метою охорони інтересів держави та безпеки громадян.

Пунктом 2 Положення визначено, що до предметів, матеріалів і речовин, підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, належать, окрім іншого, бойові припаси до неї, вибухові матеріали і речовини, магазини, в яких здійснюється продаж зброї та бойових припасів до неї.

Крім того, відповідно до вимог п. 9. Положення, видача дозволів на виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорону, перевезення і використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття підприємств, майстерень і лабораторій здійснюється, окрім іншого, на вогнепальну зброю (нарізну воєнних зразків, несучасну стрілецьку, спортивну, навчальну, охолощену, мисливську нарізну і гладкоствольну), бойові припаси до неї, магазини, в яких здійснюється продаж зброї та бойових припасів до неї - у порядку, визначеному МВС, на вибухові матеріали і речовини, їх перевезення, а також сховища та склади, де вони зберігаються, у порядку, визначеному Держнаглядохоронпраці разом з МВС.

При цьому, згідно до п. 21 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція здійснює контроль за дотриманням фізичними та юридичними особами спеціальних правил та порядку зберігання і використання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів, матеріалів та речовин, на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ.

Водночас, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, у порушення вищезазначених вимог законодавства України, без передбаченого законом дозволу придбав, носив та зберігав бойові припаси за наступних обставин.

Так, у період з 20.04.2023 року по 09.05.2023 року (точний день та час не встановлено), військовослужбовець ОСОБА_4 , перебуваючи у відрядженні у складі оперативно-тактичного угрупування «Лиман» в зоні бойових дій на території Луганської області (точного місця не встановлено), на бойових позиціях виявив: дві ручні гранати, а саме: наступальну осколкову ручну гранату РГН з маркуванням на корпусі «РГН 254-121-88» з ударно дистанційним запалом УДЗ та ручну осколкову гранату болгарського виробництва «GHO-І RDX» з запалом ручних гранат AF11, які поклав у кишені свого одягу, тим самим незаконно придбав шляхом знахідки вказані бойові припаси без передбаченого законом дозволу.

Крім цього, у цей же період часу, ОСОБА_4 , перебуваючи на території Луганської області, на бойових позиціях виявив наступні бойові припаси: - 197 бойових 5,45 мм (5,45x39) проміжних патронів, з яких: 18 патронів з маркуванням «270 93» спорядженими кулями підвищеної пробивної здатності та 179 патронів з маркуваннями «539 82» (29 штук), «270 82» (30 штук) та «17 82» (120 штук), які споряджені кулями зі сталевими сердечниками; - 100 бойових проміжних патронів, калібру 5,56x45 (NATO), які споряджені кулями зі сталевими сердечниками; - 62 бойових 7,62 мм (7,62x54R) гвинтівочних патронів, з яких: 4 патрони з маркуванням «10 21» споряджені кулями зі сталевими сердечниками та 58 патронів з маркуванням «17 88» споряджені бронебійно-запалювальними кулями «БЗ»; - 7 бойових 7,62 мм (7,62x39) проміжних патронів, споряджені кулями зі сталевими сердечниками.

Після виявлення на бойових позиціях зазначених вище бойових припасів (загальною кількістю 366 патронів), ОСОБА_4 поклав їх до своєї дорожньої сумки, тим самим незаконно придбав шляхом знахідки зазначені боєприпаси без передбаченого законом дозволу.

Придбавши у такий спосіб бойові припаси (дві гранати та 366 патронів), ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно- небезпечний характер свого діяння, без передбаченого законом дозволу, зберігаючи їх при собі у своїй дорожній сумці, 09.05.2023 року, в ході евакуації з зони бойових дій, переніс вказані боєприпаси до місця дислокації своєї військової частини НОМЕР_2 НГУ на території Луганської області та у подальшому у невстановлений час та спосіб, але не пізніше 18.02.2025 року перевіз знайдені ним вище боєприпаси до місця свого тимчасового проживання за адресою: АДРЕСА_3 , куди під час відпусток приїжджав разом зі своєю дружиною до її матері, де заховав їх під ліжком в одній із кімнат, тим самим продовжив їх зберігання, маючи при цьому об`єктивну та технічну можливість проінформувати правоохоронні органи про знайдені ним бойові припаси.

У подальшому, 18.02.2025 року в період з 12 години 03 хвилин по 15 годину 00 хвилин, під час проведення обшуку у житловому будинку за місцем тимчасового проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3 , працівниками поліції у спальній кімнаті у дивані було виявлено та вилучено: - наступальну осколкову ручну гранату РГН з маркуванням на корпусі «РГН 254-121-88» з ударно дистанційним запалом УДЗ та ручну осколкову гранату болгарського виробництва «GHO-І RDX» з запалом ручних гранат AF11, які належать до вибухових пристроїв, а саме до бойових припасів, придатних до вибуху.

Також, під час зазначеного обшуку було виявлено та вилучено 366 бойових патронів, з них: 197 бойових 5,45 мм (5,45x39) проміжних патронів, з яких: 18 - були споряджені кулями підвищеної пробивної здатності та 179 — споряджені кулями зі сталевими сердечниками; 100 бойових проміжних патронів, калібру 5,56x45 (NATO), які споряджені кулями зі сталевими сердечниками; 62 бойових 7,62 мм (7,62x54R) гвинтівочних патронів, з яких 4 - споряджені кулями зі сталевими сердечниками та 58 - споряджені бронебійно-запалювальними кулями «БЗ»; 7 бойових 7,62 мм (7,62x39) проміжних патронів, споряджені кулями зі сталевими сердечниками, які є боєприпасами вогнепальної зброї, виготовленими промисловим способом та придатними до стрільби.

Отже, ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, незаконно придбав, носив та у подальшому зберігав зазначені бойові припаси за адресою: АДРЕСА_3 .

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 КК України визнав повністю і дав показання, які відповідають змісту обвинувачення та погодився на скорочений порядок судового розгляду, без дослідження будь-яких доказів. Щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення.

Оскільки в судовому засіданні обвинувачений визнав фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, не оспорював їх, позиція його є добровільною, а тому суд за згодою учасників процесу визнав недоцільним дослідження доказів, що підтверджують ці обставини, роз`яснивши позбавлення права на оскарження цих обставин в апеляційному порядку згідно до ст. 349 КПК України.

Виходячи з наведеного, суд вважає вину обвинуваченого доведеною повністю та кваліфікує дії ОСОБА_4 за частиною 1 статті 263 КК України, як придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

За загальним правилом, встановленим частиною першою статті 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах цього обвинувачення.

Обираючи обвинуваченому міру та вид покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, згідно до статті 66 КК України, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , є щире каяття, повне визнання вини та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, згідно до статті 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , не встановлено.

Судом досліджувалися дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , при цьому встановлено, що він не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на утриманні має неповнолітню дитину, тривалий час проходив військову службу в зоні бойових дій, є учасником бойових дій, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

При визначенні міри покарання обвинуваченому, суд приймає до уваги положення статей 1, 50 КК України, згідно яких Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, а також запобігання кримінальним правопорушенням. Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Водночас, при призначенні покарання, суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину згідно статті 12 КК України, форму вини, а також особливості конкретного злочину.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд призначає покарання обвинуваченому ОСОБА_4 в межах санкції частини 1 статті 263 КК України у виді позбавлення волі. Разом з тим, беручи до уваги вищевикладені обставини та враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його суспільну небезпечність, особу винного, наявність обставин, які пом`якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, позицію прокурора, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 не є суспільно-небезпечним, а його виправлення й перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, тому на підставі ст. 75 КК України звільняє його від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього обов`язки, передбачені ч. 1 п.п. 1, 2, ч. 3 п. 2 статті 76 КК України, оскільки таке покарання буде законним, справедливим, а також достатнім для забезпечення виконання завдань кримінального судочинства в частині виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Цивільний позов по даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Питання щодо речових доказів суд вирішує, відповідно до статті 100 КПК України.

Судові витрати на проведення експертиз, які документально підтверджені, відповідно до частини 2 статті 124 КПК України, в розмірі 16315 гривень 95 копійок підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.

Арешт на майно у даному кримінальному провадженні не накладався.

Підстав для застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу не вбачається.

Керуючись статтями 349, 369-371, 373-374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 КК України та призначити ОСОБА_4 покарання за частиною 1 статті 263 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням протягом 1 (одного) року іспитового строку, якщо він протягом визначеного судом строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 :

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_4 - не обирати.

Речові докази по справі після вступу вироку в законну силу:

- уламки двох гранат, які залишилися після проведення експертного дослідження (спец.пакет № 2730422) – знищити;

- одноствольну гладкоствольну мисливську рушницю 16 калібру моделі «ІжК» № НОМЕР_3 (1956 р.в.), 17 патронів до неї 16 калібру (спец.пакет WAR 1010651) – передати до сектору контролю за обігом зброї Головного управління Національної поліції в Чернігівській області;

- боєприпаси, а саме 366 патронів різного калібру з різними маркуваннями, які були вилучені під час проведення обшуку за місцем тимчасового проживання ОСОБА_4 , а саме: 197 бойових 5,45 мм (5,45х39) проміжних патронів, 100 патронів, калібру 5,56х45 (NATO), 62 бойових 7,62 мм (7,62х54R) гвинтівочних патронів та 7 бойових 7,62 мм (7,62х39) проміжних патронів (спец.пакети: WAR 1010651, № 5306875, № 5728433 та WAR 1010731) – передати на службу озброєння ГУНП в Чернігівській області.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави витрати за проведення судових експертиз в загальному розмірі 16315 гривень 95 копійок.

На вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Попільнянський районний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення. З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визначено судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України, вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вступна та резолютивна частина вироку проголошена 22 жовтня 2026 року відповідно до частини п`ятнадцятої статті 615 КПК України

Повний текст вироку негайно після проголошення резолютивної частини вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Суддя Попільнянського

районного суду ОСОБА_1