Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №636/10892/24 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

20 жовтня 2026 року

м. Харків

справа №636/10892/24

провадження № 22-ц/818/5482/26

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.,

суддів: Тичкової О.Ю., Яцини В.Б.,

за участю секретаря: Шнайдер Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові, в режимі відеоконференції, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Чугуївський відділ державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та Державне підприємство «СЕТАМ» про витребування майна з чужого незаконного володіння,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 – адвоката Браташ Ольги Олександрівни на ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 01 липня 2026 року, постановлену під головуванням судді Гніздилова Ю.М.,

в с т а н о в и в :

У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи Чугуївський відділ державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та Державне підприємство «СЕТАМ» про витребування майна з чужого незаконного володіння.

08 травня 2026 року ОСОБА_1 подана заява про забезпечення позову, в якій заявник просила вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , а саме 1/2 частку житлового будинку, що складається 3: в житловому будинку літ. «А» приміщення «2-1», «2-2»; прибудова літ. «А1», в веранді літ. «а» приміщення «2-4», «IIІ», загальною площею 27,4 кв.м, житловою площею 10,0 кв.м, ганок літ. «а2», сарай літ. «Д», літ. «3», погріб літ. «Г», вбиральня літ. «Ж», огорожа літ. № 1, № 3, огорожа літ. № 4 - в загальному користуванні та заборонити відповідачу ОСОБА_2 вчиняти певні дії, а саме здавати в оренду третім особам 1/2 частку житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 01 липня 2026 року заяву позивача про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , а саме 1/2 частку житлового будинку, що складається з: в житловому будинку літ. «А» приміщення «2-1», «2-2»; прибудова літ. «А1», в веранді літ. «а» приміщення «2-4», «IIІ», загальною площею 27,4 кв.м, житловою площею 10,0 кв.м, ганок літ. «а2», сарай літ. «Д», літ. «3», погріб літ. «Г», вбиральня літ. «Ж», огорожа літ. № 1, № 3, огорожа літ. № 4 - в загальному користуванні.

Заборонено відповідачу ОСОБА_2 вчиняти певні дії, а саме здавати в оренду третім особам 1/2 частку житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 – адвокат Браташ О.О. просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, неправильне дослідження доказів та встановлення обставин у справі, які не відповідають фактичним обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вважає подану позивачем заяву необґрунтованою, оскільки нею не доведено доцільності вжиття обраних заходів та не вказано, яким чином обрані заходи забезпечення позову сприятимуть виконанню рішення суду, у разів задоволення позовних вимог, а їх незастосування, ускладнить виконання рішення або зробить його неможливим. Крім того, вважає, що ухвалою суду в частині заборони відповідачем вчиняти певні дії, а саме – здавати в оренду третім особам частки житлового будинку по АДРЕСА_1 , обмежено права та повноваження невизначеного кола осіб, а саме орендарів, яким відповідач здіє в оренду вказане приміщення.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, судове рішення без змін, вважаючи вказаний захід забезпечення позову співмірним , а подану позивачем заяву такою, що відповідає вимогам ст.151 ЦПК України. Зазначає, що підставою для забезпечення позову є обґрунтоване припущення позивача, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, внаслідок того, що відповідач може без згоди позивача відчужити спірне майно на користь інших осіб, через що будуть порушені права позивача, що в подальшому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, в разі задоволення позову.

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову та накладаючи арешт на спірне майно, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду. Разом з тим, суд дійшов висновку щодо заборони відповідачу ОСОБА_2 вчиняти певні дії, а саме здавати в оренду третім особам вказане спірне майно.

Колегія судді погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення заяви та накладення арешту на спірне нерухоме майно, оскільки такі висновки відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Разом з тим, висновки суду першої інстанції щодо накладення заборони відповідачу ОСОБА_2 вчиняти певні дії, а саме здавати в оренду третім особам вказане нерухоме майно, є помилковими, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК України).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; належність майна відповідачу на праві власності.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи Чугуївський відділ державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та Державне підприємство «СЕТАМ», про витребування майна з чужого незаконного володіння.

08 травня 2026 року ОСОБА_1 подана заява про забезпечення позову, в якій заявник просила вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , а саме 1/2 частку житлового будинку, що складається 3: в житловому будинку літ. «А» приміщення «2-1», «2-2»; прибудова літ. «А1», в веранді літ. «а» приміщення «2-4», «IIІ», загальною площею 27,4 кв.м, житловою площею 10,0 кв.м, ганок літ. «а2», сарай літ. «Д», літ. «3», погріб літ. «Г», вбиральня літ. «Ж», огорожа літ. № 1, № 3, огорожа літ. № 4 - в загальному користуванні та заборонити відповідачу ОСОБА_2 вчиняти певні дії, а саме здавати в оренду третім особам 1/2 частку житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Як на підставу вжиття заходів забезпечення позову, ОСОБА_1 посилалась на те, що в провадженні суду перебуває вказана справа, у зв`язку з чим, відповідачем можуть бути здійснені дії щодо відчуження вказаного об`єкту нерухомого майна на користь інших осіб, в разі чого, будуть порушені її права або буде існувати реальна загроза їх порушення, що в подальшому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Крім того, заявник просила заборонити відповідачу ОСОБА_2 вчиняти певні дії, а саме здавати в оренду третім особам 1/2 частку житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами існує спір щодо вказаного нерухомого майна, а саме: 1/2 частки житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , набуття права власності на яке ОСОБА_2 , оспорюється позивачкою.

Оскільки між сторонами існує спір щодо вищевказаного нерухомого майна, то невжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на спірне майно, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, оскільки відповідач може розпорядитися своєю власністю на власний розсуд у будь-який час. Вчинення таких дій з нерухомим майном до закінчення судового розгляду призведе до необхідності зміни позовних вимог або звернення з іншими позовними вимогами до інших осіб.

При цьому варто врахувати, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

Таким чином, обраний судом вид забезпечення позову, а саме – накладення арешту на спірне нерухоме майно, не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки обмежується лише можливість його відчуження. При цьому, вказаний захід забезпечення позову, є найменш обтяжливим для відповідача, оскільки він зберігає право володіння та користування майном.

Разом з тим, висновки суду щодо накладення заборони вчиняти відповідачем дії щодо здавання в оренду вказаного нерухомого майна, не є співмірними заявленим вимогам.

З урахуванням наведених позивачем причин, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, і обґрунтування необхідності їх вжиття, співмірності заходу забезпечення позову заявленим вимогам, висновок суду про задоволення заяви про забезпечення позову, в частині накладення арешту, відповідає вимогам закону.

В іншій частині – щодо накладення заборони відповідачу ОСОБА_2 вчиняти певні дії, а саме здавати в оренду третім особам 1/2 частку житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , висновок суду є помилковим, у зв`язку з чим, ухвала суду в цій частині – підлягає скасуванню, з відмовою ОСОБА_1 в задоволенні заяви в цій частині, а апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 – адвоката Браташ Ольги Олександрівни – задовольнити частково.

Ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 01 липня 2026 року в частині заборони ОСОБА_2 вчиняти певні дії, а саме здавати в оренду третім особам 1/2 частку житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 – скасувати, в задоволенні заяви в цій частині – відмовити.

В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: О.Ю. Тичкова

В.Б. Яцина