Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №646/7484/26 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

20 жовтня 2026 року

м. Харків

справа № 646/7484/26

провадження № 22-ц/818/5349/26

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,

розглянувши в порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Кредит-Капітал» на ухвалу Основ`янського районного суду м. Харкова від 25 червня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У червні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Основ`янського районного суду м. Харкова від 25 червня 2026 року позовну заяву повернуто позивачу.

Не погодившись із вказаною ухвалою, ТОВ «Фінансова компанія Кредит-Капітал» подало апеляційну скаргу. Вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою, постановленою з порушенням норм процесуального права.

Звертає увагу на те, що нормами міжнародного та національного права передбачено право на справедливий судовий розгляд, що включає право на доступ до правосуддя. Вказує, що 25.06.2026 через підсистему «Електронний суд» представником ТОВ «Фінансова компанія Кредит-Капітал» - Усенком М.І. було сформовано та направлено до суду позовну заяву до ОСОБА_1 . Представником позивача надані належні докази того, що на момент подання позовної заяви він був наділений повноваженнями діяти від імені позивача як його представник, до матеріалів справи було надано ордер на надання правничої допомоги. На подані через систем «Електронний суд» документи було накладено електронний цифровий підпис і відповідно до ст.7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», вказаний електронний примірний позовної заяви, вважається оригіналом електронного документу, а сам по собі формат не свідчить про те, що документ є копією. З протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису документ під назвою «позовна заява про стягнення заборгованості» підписаний ОСОБА_2 , час підпису підтверджено кваліфікованою позначкою часу для підпису від Надавача та збігається із часом подання позовної заяви до суду, а тому, отримана судом в електронній формі позовна заява, що скріплена електронним підписом, відповідає статусу належного процесуального документа, який підлягає розгляду по суті порушеного у ній питання. Окрім того зазначає, що судом не враховано, що Рішенням Вищої ради правосуддя від 13 січня 2026 року №26/0/15-26 були затверджені зміни до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням ВРП від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-26 та пункт 26 доповнений абзацом такого змісту: «У разі підключення до підсистеми за допомогою розширеного клієнтського доступу електронні документи створюються з використанням корпоративної системи документообігу клієнта. До пакета документів, що надсилаються до суду, додається протокол перевірки підписів основного документа та додатків, поданих разом із ним». Представник позивача є користувачем розширеного клієнтського доступу до підсистеми ЄСІТС відповідно до договору №27/02/2026-1/АПІ від 27.02.2026 року. Використання розширеного клієнтського доступу забезпечує можливість створення процесуальних документів із використанням корпоративної системи документообігу та їх подання до суду без застосування вбудованого текстового редактора підсистеми «Електронний суд», що прямо передбачено пунктом 26 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС у редакції, чинній на момент подання позовної заяви. Саме тому позовну заяву було сформовано та подано в порядку, передбаченому чинною процедурою для користувачів розширеного клієнтського доступу, а не шляхом заповнення форми документа у вбудованому текстовому редакторі підсистеми «Електронний суд». У разі, якщо представник позивача не був користувачем клієнтського розширеного доступу, то у нього не виникло б можливості подати позовну заяву з додатками, оминаючи етап формування позовної заяви через текстовий редактор підсистеми ЄСІТС. Вважає, що судом не було встановлено фактичний спосіб створення поданої позовної заяви та не досліджено протокол перевірки кваліфікованого електронного підпису, не надано оцінки тому, що представник позивач є користувачем розширеного клієнтського доступу до ЄСІТС відповідно до договору та не було перевірено, чи була сформована заява із використанням корпоративної системи документообігу відповідно до вимог пункту 26 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС.

Крім того, зазначає, що суд першої інстанції фактично позбавив позивача права на усунення можливих недоліків позовної заяви, чим порушив принцип доступу до правосуддя, гарантований ст.ст. 2, 12 ЦПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не постановивши ухвалу про залишення позовної заяви без руху з встановленням строку для усунення недоліків. Повернення позовної заяви допускається лише у випадках, прямо передбачених ч. 4 ст. 185 ЦПК України, та не може застосовуватися як передчасний процесуальний захід без надання особі можливості реалізувати право на усунення недоліків.

Тому вважає, що позовна заява до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором була подана згідно всіх технічних інструкцій, які передбачені Технічним описом програмного інтерфейсу (АРІ) електронного суду для корпоративних користувачів» (версія 1.18), та є такою що подана без порушення вимог законодавства, викладених у статтях 175 і 177 ЦП України. Зазначає, що Закон не ототожнює форму створення електронного документа із способом його технічного формування в інтерфейсі системи, а визначальним є факт подання документа через ЄСІТС та його підписання КЕП. Посилається на практику Верховного Суду про те, що надмірний процесуальний формалізм є неприпустимим та не може бути підставою для обмеження права особи на доступ до правосуддя, якщо документ дає можливість встановити його зміст, автора та волевиявлення. На думку апелянта позовна заява була подана через підсистему ЄСІТС із дотриманням вимог ч. 8 ст. 43 ЦПК України та підписана кваліфікованим електронним підписом представника позивача, а відсутність її створення саме у вбудованому текстовому редакторі не передбачена процесуальним законом як підстава для повернення чи залишення без руху, що свідчить про порушення права позивача на доступ до правосуддя.

Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Частиною 2 ст. 369 ЦПК України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6 (щодо повернення заяви позивачеві (заявникові)), 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З огляду на те, що апелянтом оскаржується ухвала про повернення позовної заяви позивачеві, розгляд апеляційної скарги в цій справі підлягає проведенню в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами (письмове провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції зазначеним вимогам не відповідає.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.06.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Кредит-Капітал» за допомогою системи «Електронний суд» подало до Основ`янського районного суду м. Харкова позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с. 1-52).

Повертаючи позовну заяву позивачу, суд першої інстанції керувався тим, що представником позивача, який зареєстрований в Електронному суді, подано позовну заяву, яка не сформована безпосередньо в підсистемі «Електронний суд» із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форми документа, передбаченого Інструкцією користувача Електронного суду, а є сканованою копією позовної заяви в паперовому вигляді у форматі «pdf» та, відповідно, не підписана кваліфікованим електронним підписом її підписувача, а отже, є копією позовної заяви, а не оригіналом. З посиланням на п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, враховуючи, що позовна заява сформована не у спосіб, передбачений ЦПК України та не підписана у встановленому законом порядку, місцевий суд вважав, що така підлягає поверненню позивачу.

Однак, апеляційний суд не може погодитися із такими висновками, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Обов`язком суду є забезпечення особі права на звернення до суду.

Згідно положень ЦПК України суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє дотримання позивачем вимог ст.ст. 175 і 177 ЦПК України щодо форми та змісту позовної заяви.

Відповідно до ч.ч. 5, 6, 7 ст. 43 ЦПК України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Пунктами 26 та 27 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення), визначено, що електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

У разі підключення до підсистеми за допомогою розширеного клієнтського доступу електронні документи створюються з використанням корпоративної системи документообігу клієнта. До пакета документів, що надсилаються до суду, додається протокол перевірки підписів основного документа та додатків, поданих разом із ним.

До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються. Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.

Пунктами 2.4 та 2.8 Інструкції користувача підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої наказом ДП «ЦСС» № 74- ОД від 22 серпня 2021 року встановлено, що електронні документи у ЕС створюються із застосуванням вбудованого текстового редактору шляхом заповнення форм документів, передбачених цією Інструкцією, підписуються КЕП автора (авторів) та надсилаються засобами ЄСІТС. Дата та час підписання документа в ЕС, а також дата та час його надсилання автоматично зберігаються і не підлягають корегуванню.

Представник ТОВ «Фінансова компанія Кредит-Капітал», Усенко М.І., надіслав до Основ`янського районного суду м. Харкова, із застосуванням підсистеми «Електронний суд» матеріали позову, до яких додана позовна заява, яка не була сформована із застосуванням вбудованого текстового редактора підсистеми «Електронний суд», а додана як додаток в порушення пункту 26 Положення та Інструкції користувача Електронного кабінету ЄСІТС.

Положеннями пункту 2.6 вищевказаної Інструкції користувача підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи передбачено, що відповідні додані файли (додатки) до створених в Електронному суді документів підписуються кваліфікованими електронними підписами Користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Тобто всі документи, що надійшли до суду через зазначений сервіс, уважаються такими, що подані з використанням власного електронного підпису.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом в постановах від 06 березня 2025 року по справі № 240/24566/22, від 25 грудня 2025 року по справі № 380/1659/25.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що позовна заява ТОВ «Фінансова компанія Кредит-Капітал» надійшла до Основ`янського районного суду м. Харкова 23.06.2026 року, о 10:29:03 год. за допомогою системи «Електронний суд», і хоча вона сформована у вигляді додатку, проте вона становить єдиний документ, створений у системі «Електронний суд», з використанням кваліфікованого електронного підпису позивача, про що також свідчить протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.(а.с.93-94)

Крім того, Рішенням Вищої ради правосуддя від 13 січня 2026 року №26/0/15-26 були затверджені зміни до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням ВРП від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-26 та пункт 26 доповнений абзацом такого змісту: «У разі підключення до підсистеми за допомогою розширеного клієнтського доступу електронні документи створюються з використанням корпоративної системи документообігу клієнта. До пакета документів, що надсилаються до суду, додається протокол перевірки підписів основного документа та додатків, поданих разом із ним».

Відповідно до наданого представником позивача договору №27/02/2026-1/АПІ від 27.02.2026 року, ОСОБА_2 є користувачем розширеного клієнтського доступу до підсистеми ЄСІТС, що дозволяє використання розширеного клієнтського доступу та забезпечує можливість створення процесуальних документів із використанням корпоративної системи документообігу та їх подання до суду без застосування вбудованого текстового редактора підсистеми «Електронний суд», що прямо передбачено пунктом 26 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС у редакції, чинній на момент подання позовної заяви. (а.с.71-75).

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що подана позивачем позовна заява вважається непідписаною, є безпідставним.

Щодо посилання місцевого суду на практику Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.06.2021 року у справі №9901/82/21, від 21.07.2021 року у справі №9901/76/21), то вона є нерелевантною до цієї справи, оскільки у вказаних справах позовну заяву до суду було надіслано не за допомогою підсистеми «Електронний суд», а електронною поштою з використанням електронного цифрового підпису позивача.

Позовна заява у цій справі була скерована до суду фактично без застосування вбудованого текстового редактора та не шляхом розміщення тексту позову у конкретній формі документа, а у вигляді копії документа у додатку.

Процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків позовної заяви, зокрема, у випадку невиконання вимог статті 175 ЦПК України щодо форми та змісту позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Тобто, з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання позовна заява залишається без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення. Це дозволяє суду дати можливість позивачу усунути недоліки та привести позов відповідно до вимог процесуального законодавства.

Ураховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасних висновків для повернення позовної заяви.

Подібна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 31 серпня 2023 року у справі № 560/11012/22, від 20 лютого 2025 року у справі № 580/1558/24, від 25 грудня 2025 року у справі № 380/1659/25.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Колегія суддів вважає, що ухвала про повернення позовної заяви позивачеві постановлена судом з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 374, 379, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Кредит-Капітал» – задовольнити.

Ухвалу Основ`янського районного суду м. Харкова від 25 червня 2026 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

О.Ю. Тичкова