Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №725/373/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 725/373/26

Провадження № 2/727/1318/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м.Чернівці

в складі головуючого судді Танасійчук Н.М.

секретар судових засідань Маковійчук В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Шевченківського районного суду м.Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В позові посилається на те, що 30 жовтня 2004 року між ним та відповідачкою зареєстровано шлюб. Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей. Спору щодо місця проживання дітей, їх утримання та виховання між сторонами немає.

Позивач вказує, що спільне подружнє життя сторін фактично припинене, вони проживають окремо, спільного господарства не ведуть. Подальше збереження шлюбу є неможливим та суперечить його інтересам, шлюб носить формальний характер, примирення між ним та відповідачкою неможливе. Спору щодо поділу спільного майна подружжя немає.

Також зазначає, що проходить військову службу у складі Збройних Сил України, у зв`язку з чим не має можливості особисто з`явитися до суду.

Просить шлюб між ним та відповідачкою розірвати, розглянути справу без його особистої участі та не надавати строк для примирення.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Чернівці від 12 лютого 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 09 березня 2026 року задоволено клопотання представника відповідачки ОСОБА_3 про надання строку для примирення, оскільки відповідачка не бажала розривати шлюб, провадження у справі зупинено та надано сторонам строк для примирення терміном чотири місяці.

10 квітня 2026 року до суду надійшла заява позивача про скасування строку на примирення, в якій він зазначає, що примирення між ним та відповідачкою є неможливим. Ініціатором припинення сімейних відносин була відповідачка, яка на даний час разом із дітьми проживає з іншим чоловіком, що свідчить про остаточний розпад сім`ї. Він, у свою чергу, також побудував нові стосунки та має намір створити нову сім`ю. Спільне сімейне життя сторін припинене тривалий час, шлюб існує лише формально, а його збереження суперечить його інтересам.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 30 вересня 2026 року провадження у справі поновлено.

Позивач у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглянути справу без його участі.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, 21 жовтня 2026 року подала до суду заяву, в якій просить розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи суд відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України розглядає справу без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши та проаналізувавши докази по справі, суд встановив наступне.

Сторони зареєстрували шлюб 30 жовтня 2004 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції, про що складено актовий запис № 1744 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , що підтверджується цифровою копією актового запису про шлюб.

Від шлюбу сторони мають двох дітей: дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис про народження № 790 від 13.04.2011, свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 ), та дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (актовий запис про народження № 487 від 11.03.2020, свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 ), що підтверджується цифровими копіями актових записів про народження.

Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження, під час шлюбу та під час його розірвання.

Частиною 1 статті 51 Конституції України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань (ст.51 СК України).

Згідно з ч.ч.2-4 ст.56 СК України дружина та чоловік мають право вживати заходів, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, щодо підтримання шлюбних відносин. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу.

Відповідно до ч.2 ст.104, ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Шлюб розривається за рішенням суду за позовом одного з подружжя на підставі статті 110 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст.111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Згідно зі ст.112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз`яснено, що якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.

Судом встановлено, що сімейне життя сторін не склалося, шлюбні відносини між ними фактично припинені, сторони тривалий час проживають окремо, спільного господарства не ведуть, кожен з них має нові стосунки. Шлюб існує формально.

Наданий судом строк для примирення сплив, однак примирення між подружжям не відбулося. Позивач наполягає на розірванні шлюбу, оскільки подальше перебування у шлюбі суперечить його інтересам, а відповідачка, яка раніше заперечувала проти розірвання шлюбу, у заяві від 21 жовтня 2026 року позовні вимоги підтримала.

Вирішуючи спір, суд бере до уваги наявність у сторін неповнолітньої дочки ОСОБА_6 та малолітньої дочки ОСОБА_7 . Водночас спору щодо місця проживання дітей, їх утримання та виховання між сторонами немає. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою; розірвання шлюбу між батьками не впливає на обсяг їхніх прав і обов`язків щодо дитини. За таких обставин суд дійшов висновку, що розірванням шлюбу права дітей порушені не будуть.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу є однією з основних його засад. Шлюб – це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків, а збереження шлюбу всупереч волі одного з подружжя суперечить його інтересам, що мають істотне значення.

Обставин, які б унеможливлювали розірвання шлюбу, зокрема передбачених ч.2 ст.110 СК України, судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд вважає, що шлюб між позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 , зареєстрований 30 жовтня 2004 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції, актовий запис № 1744, необхідно розірвати.

Відповідно до ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 51, 56, 104, 105, 110-112, 114, 141 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 211, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), зареєстрований 30 жовтня 2004 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції, актовий запис № 1744.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Танасійчук Н.М.