Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №716/1686/26 — Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/1686/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.10.2026 м.Заставна

Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючої судді Шевчук Р.М.

при секретарі судового засідання Єлащуку Р.Г.

розглянувши у відкритому судовому засiданнi справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду в якому посилається на те, що 16.02.2024 року між ТОВ ФК «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір за № 102674 відповідно до умов якого, остання отримала кредитні кошти в розмірі 4 000 гривень, які зобов`язалася повернути в розмірі та строк обумовлений договором.

Неналежне виконання зобов`язань за кредитними договорам з боку ОСОБА_2 призвело до виникнення заборгованості перед первісними кредиторами.

Зазначає, що 23.12.2024 року між ТОВ ФК «АВІРА ГРУП» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Діджи ФІНАНС» укладено договір відступлення права вимоги № 23122024 відповідно до умов якого Первісний кредитор відступив ТОВ «Діджи ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Таким чином позивач набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідачка не виконав свого зобов`язання.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ « ДІДЖИ ФІНАНС» за кредитним договором № 102674 від 16.02.2024 року в загальному розмірі 15 669,60 грн.

На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути на користь ТзОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором та понесені судові витрати по справі.

Крім того, просив справу слухати без його участі та не заперечував проти винесення заочного рішення.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Ухвалою суду від 18.09.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, заяви про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву до суду від неї не надходило.

Про розгляд справи повідомлявся судовою повісткою за зареєстрованим місцем проживання рекомендоване поштове відправлення повернулися до суду з відміткою поштового зв`язку «отримано особисто».

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Оскільки відповідачка, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила та не направила відзиву, а представник позивача не заперечував проти розгляду даної цивільної справи за відсутності відповідачки, в судовому засіданні постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 16 лютого 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ФК «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 102674 про надання коштів у кредит.

Зазначений кредитний договір укладено в електронній формі із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором – KL7275, який було відтворено шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

Відповідно до умов кредитного договору первісний кредитор надав позичальнику фінансовий кредит у гривні на умовах строковості, зворотності та платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором.

Сума кредиту становила 4 000,00 грн, дата його надання - 16 лютого 2024 року, строк кредитування - 90 днів, а саме з 16 лютого 2024 року по 15 травня 2025 року включно. Відсоткова ставка за користування кредитом визначена у розмірі 2.2 % на добу.

На виконання умов кредитного договору Товариством з обмеженою відповідальністю ФК «АВІРА ГРУП» перерахувало позичальнику кредитні кошти у сумі 4 000,00 грн.

Факт перерахування кредитних коштів підтверджується довідкою виданою ТОВ ФК «ПРОФІТГІД».

Таким чином, судом встановлений факт укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів та виникнення у нього обов`язку щодо їх повернення і сплати передбачених договором процентів.

23.12.2024 року між ТОВ ФК «АВІРА ГРУП» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Діджи ФІНАНС» укладено договір відступлення права вимоги № 23122024 відповідно до умов якого Первісний кредитор відступив ТОВ «Діджи ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Таким чином позивач набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 102674 від 16.02.2024 року загальний розмір заборгованості відповідача визначено у сумі 15 669,60 грн, з яких 4 000,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 3 996,80 грн - прострочена заборгованість за процентами та заборгованість за пенею – 7 672,80,80 грн.

Невиконання відповідачкою своїх зобов`язань за кредитними договорами стало підставою для звернення ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Вирішуючи позовні вимоги, суд виходить із такого.

Відповідно до частин першої, другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона - боржник - зобов`язана вчинити на користь другої сторони - кредитора - певну дію, зокрема сплатити гроші, або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, другою статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, які не передбачені такими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

За змістом частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій, у тому числі електронній, формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин також вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За частиною першою статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах і який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа - кредитодавець - зобов`язується надати грошові кошти кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі, а відповідно до частини другої статті 1055 ЦК України кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Порядок укладення договорів в електронній формі регулюється Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до пункту 5 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі статтею 10 цього Закону електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт), а відповідно до частини третьої статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію його укласти, відповіді про прийняття цієї пропозиції у порядку, визначеному законом.

Частиною четвертою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що пропозиція укласти електронний договір може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції у мережі Інтернет або в інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідно до частини дванадцятої статті 11 цього Закону кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Отже, з огляду на встановлені обставини укладення кредитного договору в електронній формі та його підписання відповідачем шляхом використання одноразових ідентифікаторів, суд доходить висновку, що між сторонами виникли договірні правовідносини, а кредитний договір № 102674 від 16.02.2024 року укладені у передбаченій законом формі.

Відповідно до статей 509, 526, 629, 1054 ЦК України особа, яка уклала кредитний договір та отримала кредитні кошти, зобов`язана належним чином виконувати взяті на себе договірні зобов`язання та повернути кредит відповідно до умов договору.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

За змістом частини першої статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких може бути встановлений договором.

За частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Судом також встановлено, що відповідачем не надано доказів, які б спростовували факт отримання кредитних коштів, наявність заборгованості або підтверджували належне виконання ним зобов`язань за кредитним договором.

При цьому наявність заборгованості підтверджується матеріалами справи, а право вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» на підставі договору відступлення права вимоги № 23122024 від 23.12.2024 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що між первісними кредиторами та відповідачем виникли договірні правовідносини на підставі кредитних договорів. Первісні кредитори належним чином виконали свій обов`язок щодо надання кредитних коштів, тоді як відповідач взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів належним чином не виконав.

Разом з цим суд приходить до висновку про неправомірність включення позивачем до загальної суми заборгованості за кредитними договорами заборгованості за пенею -7672,80 гривень, оскільки відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на території України з 24.02.2022 строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Нарахування суми заборгованості за пенею за Договором №102674 від 16.02.2024 року у розмірі 7 7672,80 грн здійснено після 24.02.2022 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану.

Таким чином підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 102674 від 16.02.2024 в розмірі 7 996 гривень, 80 копійок з яких: тіло кредиту - 4 000 гривень, 00 копійок, проценти – 3 996 гривень, 80 копійок.

Відтак позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за пенею за вищевказаними договорами в сумі 7 672,80 гривень задоволенню не підлягають.

За таких обставин, суд вважає, що заявлені вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитними договорами підлягають частковому задоволенню.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.

Так, згідно частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1-3 статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано копії договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.06.2026 року № 42649746; додаткову угоду № 10323 від 29 червня 2026 року до договору про надання правничої допомоги за № 42649746 від 01 червня 2026 року, детальний опис наданих послуг за договором про надання правової (правничої) допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю.

Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Судом встановлено, що витрати позивача на правову допомогу становлять 6 000,00 грн. Враховуючи часткове задоволення позову з відповідачки належить стягнути витрати на правничу допомогу в сумі 3 061,11 грн.

На підтвердження витрат по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн позивач надав платіжну інструкцію № 102674 від 28.07.2026 року.

Пунктами 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, відповідно до ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідача на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1 358,31 грн.

Керуючись ст. 509, 517, 525, 526, 530, 610, 626, 628, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст. 2, 5, 10-13, 76-81, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити - частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 42649746, адреса для листування: 07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851) заборгованість за кредитним договором №102674 від 16.02.2024 року у розмірі 7 996 (сім тисяч дев`ятсот дев`яносто шість ) гривень 80 (вісімдесят) копійок, судовий збір у розмірі 1 358 ( одна тисяча триста п`ятдесят вісім) гривень 31 (тридцять одну) копійку та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 061 (три тисячі шістдесят одну) гривню 11 (одинадцять ) копійок.

В решті позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складання до Чернівецького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Шевчук Р.М.