Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №645/3813/26 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/3813/26

Провадження № 3/645/790/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м. Харків

Суддя Немишлянського районного суду м. Харкова Федорова О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Жорняк А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -

в с т а н о в и в:

До Немишлянського районного суду міста Харкова надійшов на розгляд адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 .

Притягуваний ОСОБА_1 та його уповноважений представник - адвокат Борисова І.М. в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином.

21.10.2026 року від адвоката Борисової І.М. через канцелярію суду надійшло клопотання про закриття провадження по справі. В обґрунтування клопотання зазначено, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 648605 від 24 квітня 2026 року ОСОБА_1 інкримінується керування транспортним засобом марки MITSUBISHI L200, державний номерний знак НОМЕР_1 , за адресою: м. Харків, вул. Харківське Шосе, 276, о 09 год 54 хв 24 квітня 2026 року в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6820, за результатами якого зафіксовано показник 0,24 проміле. Представник зазначає, що під час оформлення матеріалів справи працівниками поліції не було дотримано вимог чинного законодавства щодо порядку проведення огляду на стан сп`яніння та збирання доказів, зокрема, ОСОБА_1 є військовослужбовцем, у зв`язку з чим підлягали застосуванню спеціальні положення законодавства щодо проведення огляду військовослужбовців на стан алкогольного сп`яніння, передбачені ст. 266-1 КУпАП та відповідними нормативно-правовими актами. Крім того, зазначено, що результат огляду становив 0,24 проміле, тобто лише незначно перевищував показник 0,2 проміле, а тому необхідно врахувати можливу похибку вимірювального приладу, а також перевірити наявність документів, що підтверджують його відповідність установленим вимогам та проходження періодичної повірки. Також представник вказала, що на долученому до матеріалів справи відеозаписі не зафіксовано зовнішніх ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 та зазначила, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути безумовним доказом вини особи, а обставини, викладені в ньому, повинні підтверджуватися сукупністю належних, допустимих і достатніх доказів. Представник позивача вказала, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доведена належними та допустимими доказами, а сумніви щодо доведеності його вини мають тлумачитися на його користь відповідно до ст. 62 Конституції України, у зв`язку із чим просили закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Перевіривши наявні в матеріалах адміністративної справи докази, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст.130 КУпАПкерування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Разом з тим, протокол про адміністративне правопорушення, без його належного правового аналізу, не може бути визнаний належними доказами по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

Згідно Акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічних засобів та тестування на алкоголь до протоколу серії ЕПР1 №648605, результат огляду проба позитивна - 0,24 проміле.

З оглянутого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений поліцейськими, на запитання поліцейського повідомив, що не вживав алкогольні напої. Будь-яких ознак перебування у стані алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 не виявляв. Поліцейським запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що останній погодився. ОСОБА_1 пройшов огляд за допомогою технічного приладу Alcotest Drager 6820 24.04.2026 року о 09:17 год., результат 0,24 проміле.

Допитаний у судовому засіданні за клопотанням притягуваного свідок ОСОБА_2 повідомив суду, що він з ОСОБА_1 є військовослужбовцями, та останній є його підлеглим, який працює на посаді водія військової частини. Свідок пояснив, що напередодні події 23.04.2026 року він дозволив підлеглим за вечерею випити трохи пива. На ранок командування поставило задачу виїхати терміново на завдання. Свідкові довелося розбудити ОСОБА_1 та вони вирушили на автомобілі на виконання завдання. Свідок стверджував, що 24.04.2026 року ОСОБА_1 не вживав алкогольні напої та не перебував у стані сп`яніння, інакше останній не був би залучений до виконання завдання командування.

Повідомлена свідком інформація про перебування притягуваного на посаді водія військової частини НОМЕР_2 підтверджується копією військового квітка ОСОБА_1 . Серії НОМЕР_3 , яка надана представником притягуваного до суду.

Відповідно до статті 8 пункту 5 Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968 року, яка ратифікована Українською РСР 25.04.1974 року, зі змінами, внесеними Європейською угодою, якою доповнено Конвенцію про дорожній рух, від 01.05.1971 року, зі змінами та доповненнями, в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю в крові, а у відповідних випадках - у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень вмісту алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг на літр повітря, що видихається.

Отже, коли у водія не було зовнішніх ознак алкогольного сп`яніння, наявне незначне відхилення від норми, що з урахуванням норм міжнародного законодавства може бути розцінене як допустима норма алкоголю в крові, а тому винуватість водія у порушенні п. 2.9а ПДР є недоведеною поза розумним сумнівом.

Згідно з вимогами ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Висновок про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння ґрунтується виключно на результаті огляду за допомогою спеціального технічного засобу, який становив 0,24 проміле, та складених за результатами огляду матеріалах. Водночас інших об`єктивних доказів, які б у своїй сукупності підтверджували перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння, матеріали справи не містять. Зокрема, на дослідженому відеозаписі зовнішніх ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 не зафіксовано, а в акті огляду, крім зазначення про запах алкоголю з порожнини рота, інших ознак сп`яніння не наведено.

Таким чином, наявні у справі докази не утворюють достатньої та узгодженої сукупності для беззаперечного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення. За таких обставин, з урахуванням презумпції невинуватості та положень ст. 62 Конституції України, всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доведена поза розумним сумнівом, що, відповідно, не тягне за собою наслідки притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно з п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 130, 245, 247, 251, 252, 266, 280 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через Немишлянський районний суд міста Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст постанови складено та підписано 21.10.2026 року.

Суддя О.В. Федорова