Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №629/6735/26 — Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Суд: Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших видів кредиту

Дата: 19 жовтня 2026 р.

Справа: №629/6735/26

Суддя: КАРАЩУК Т. О.

Справа № 629/6735/26

Провадження № 2/629/2618/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Каращука Т.О., за участю секретаря судового засідання Лукаренко А.Р., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в м. Лозова цивільну справу №629/6735/26 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

Позивач, в інтересах якого діє представник, через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами у розмірі 30 309,89 гривень, судових витрат у розмірі 2 662,40 гривень та витрат на правничу допомогу у розмірі 13 000,00 гривень. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31.12.2020 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 3435206, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 4 000,00 грн. строком на 21 день. Відповідно до умов кредитного договору, позичальник зобов`язався повернути кредит кредитодавцю в строк передбачений Кредитним договором. 28.07.2021 року за Договором факторингу № 28072021 ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило право вимоги за вказаним кредитом на користь ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ». 23.05.2024 року за Договором факторингу № 23/05/24 ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» відступило право вимоги на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС». Проте, своїх зобов`язань з повернення грошових коштів відповідач не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість за Договором № 3435206 яка складає 12 386,00 грн, з яких: 4 000,00 грн — заборгованість за основним зобов`язанням (тіло кредиту) та 8 386,00 грн — заборгованість за нарахованими процентами.

Крім того, 22.09.2021 року між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено Договір № 84770 (у формі кредитної лінії), за умовами якого відповідачу надано перший транш кредиту в сумі 13 750,00 грн зі ставкою 234,00 % річних на строк 336 днів. 28.01.2025 року за Договором факторингу № 28012025 ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» відступило право вимоги за цим договором на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС». Станом на дату подання позову строк виконання зобов`язання настав, ала відповідач його не виконує: кредитні кошти не повертає, проценти не сплачує, у зв`язку з чим виникла заборгованість за Договором № 84770 яка складає 17 923,89 грн, з яких: 12 236,26 грн — заборгованість за тілом кредиту, 5 285,63 грн — заборгованість за процентами та 402,00 грн — заборгованість за комісіями. Таким чином, загальний розмір заборгованості за двома договорами підлягає стягненню у сумі 30 309,89 грн (зокрема: 16 236,26 грн — тіло кредиту, 13 671,63 грн — проценти, 402,00 грн — комісія). Враховуючи вище вказане, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернулося до суду з вказаним позовом.

Ухвалою судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано час для подання заяв по суті.

Судом було здійснено перехід до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Виклик відповідачки здійснювався шляхом розміщення оголошення.

У судове засідання представник позивача не з”явився, надав до суду заяву, у якій просив проводити розгляд справи за його відсутності та не заперечував проти винесення заочного рішення.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Лозівського міськрайонного суду Харківської області. Причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не надала.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з викладеного, суд здійснює розгляд справи в заочному порядку, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Письмовими матеріалами справи, наявними в системі «Електронний суд», встановлено, що 31.12.2020 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 3435206, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 4 000,00 грн строком на 21 день, стандартна процентна ставка: 1,90 % на день.

Договір укладено шляхом направлення його тексту в Особистий кабінет та підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором (код M352655, 31.12.2020 о 14:00:32).

Кредитор належним чином та в повному обсязі виконав свої зобов`язання за кредитним договором перерахувавши відповідачці кошти у розмірі 4 000,00 грн., що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції № 18627-1327-150600542 OIA ТОВ “Авентус Україна”.

Відповідачка своїх зобов`язань за договором не виконала, у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість у розмірі 12 386,00 грн, з яких: 4 000,00 грн — заборгованість за основним зобов`язанням (тіло кредиту) та 8 386,00 грн — заборгованість за нарахованими процентами, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Крім того, 22.09.2021 року між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено Договір № 84770 (у формі кредитної лінії). Підписавши цей кредитний договір Позичальник засвідчив, що до укладення Договору отримав та ознайомився, зокрема, з індивідуальною частиною Договору про споживчий кредит, графіком платежів за першим траншем, паспортом споживчого кредиту, публічною частиною Договору, Правилами надання коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту Кредитодавця, а також іншою інформацією необхідною для прийняття ним свідомого рішення про укладення Договору та отримання кредиту. Відповідно до умов кредитного договору, типом кредиту є кредитна лінія. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника, окремими траншами. Умовами кредитного договору передбачено надання першого траншу в сумі 13 750,00 грн не пізніше наступного дня після його укладання. Отримані кошти розподіляються відповідно до умов договору, зокрема, частина перераховується безпосередньо Позичальнику на зазначений у договорі рахунок/карту, а решта може бути спрямована на виконання інших фінансових зобов`язань узгоджених умовами цього договору. Проценти за користування першим траншем кредиту нараховуються за ставкою 234.00 % річних. Загальний строк кредитування за цим Договором складає 336 днів. Своїм підписом Позичальник підтвердив, що примірник підписаних сторонами індивідуальної частини Договору та Графіку платежів за першим траншем, отримав особисто в паперовій формі, публічну частину в електронному повідомленні.

Кредитор належним чином та в повному обсязі виконав свої зобов`язання за кредитним договором перерахувавши відповідачці кошти у розмірі 5 592,98 грн., що підтверджується платіжним дорученням.

Відповідачка своїх зобов`язань за договором не виконала, у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість за Договором № 84770 яка складає 17 923,89 грн, з яких: 12 236,26 грн — заборгованість за тілом кредиту, 5 285,63 грн — заборгованість за процентами та 402,00 грн — заборгованість за комісіями, що вбачається з розрахунку заборгованості.

28.07.2021 року за Договором факторингу № 28072021 ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило право вимоги за кредитом №3435206 на користь ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ».

23.05.2024 року за Договором факторингу № 23/05/24 ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» відступило право вимоги за кредитом №3435206 на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС».

28.01.2025 року за Договором факторингу № 28012025 ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» відступило право вимоги за договором № 84770 на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС».

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідачки за вищевказаними договорами.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною 1 статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до частини 1 статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Таким чином, у ЦК України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.

Зважаючи, що умови договору про відступлення права вимоги виконано сторонами, в судовому порядку договори про відступлення права вимоги не оскаржено, суд вважає, що позивач набув право вимоги до відповідача на законних підставах.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином у відповідності до умов договору.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту, як передбачено ст. 527 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України, позичальник за кредитним договором зобов`язаний повернути кредит та сплатити відсотки в розмірі та на умовах встановлених договором.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки відповідачка взятих на себе кредитних зобов`язань належним чином не виконала, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову шляхом стягнення з останньої заборгованості за кредитом №3435206 у розмірі 12 386,00 грн., з яких: 4 000,00 грн — заборгованість за основним зобов`язанням (тіло кредиту) та 8 386,00 грн — заборгованість за нарахованими процентами та за кредитом №84770 у розмірі 17 521,89 грн. з яких: 12 236,26 грн — заборгованість за тілом кредиту, 5 285,63 грн — заборгованість за процентами.

Таким чином загальна заборгованість відповідачки за вищевказаними договорами становить 29 907,89 грн.

Щодо стягнення з відповідачки комісії за обслуговування кредиту, суд зазначає наступне.

У Договорі № 84770 від 22.09.2021 року заявлено 402,00 грн. комісії за обслуговування кредиту. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19 дійшла висновку, що встановлення плати за надання інформації або обслуговування заборгованості, яка за законом має бути безоплатною, є нікчемним.

Таким чином, враховуючи те, що комісія заявлена як періодична плата за обслуговування, вона не є платою за ініціювання кредиту, а тому в цій частині вимог слід відмовити.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 13 000,00 грн., суд зазначає наступне.

На підставі п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 1,2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження надання правової допомоги позивачем надано відповідні докази.

У постанові від 12.02.2020 року у справі № 648/1102/19 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд має застосувати положення закону про завдання та принципи цивільного судочинства, пропорційність

у цивільному судочинстві, а також конкретні обставини справи, вимоги, з якими заявник звернулася до суду, їх значення для заявника.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19.

Відповідно до правового висновку, викладеному у додатковій постанові Верховного Суду від 03.10.2024 у справі № 357/8695/23, для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність й розумність.

З урахуванням складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, беручи до уваги часткове задоволення позову, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про зменшення витрат на правничу допомогу до 5 000, 00 грн.

Зважаючи на положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем було сплачено 2662,40 грн. судового збору.

Пред`явлений ним позов задоволений на 98,67 % (29 907,89/30 309,89 х 100).

З огляду на це суд висновує, що з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 2 627,00 грн (2662,40 х 98,67:100 %).

Керуючись ст.6, 7, 12, 13, 43, 76-81, 82, 89, 128, 131, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" заборгованість:

-за кредитним договором №3435206 від 31.12.2020 року у розмірі 12 386,00 гривень;

-за кредитним договором №84770 від 22.09.2021 року у розмірі 17 521,89 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" судовий збір в розмірі 2 627,00 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом,що його ухвалив,за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи,якому повне заочне рішення суду небуло врученеу деньйого проголошення,має правона поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд -якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач може оскаржити рішення безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про сторони:

Позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС", код ЄДРПОУ 42640371, адреса: вул. Гедройця Єжи, буд.6, офіс 521, м. Київ, 03150.

Відповідачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.О.Каращук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua