Суд: Київський районний суд м. Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди
Дата: 18 жовтня 2026 р.
Справа: №953/9437/26
Суддя: Колесник С. А.
Справа № 953/9437/26
н/п 3/953/2703/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" жовтня 2026 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Колесник С.А., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчення водія НОМЕР_2 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), -
ВСТАНОВИВ:
08.06.2026 о 23:30 год. в м. Харкові по вул. Максима Рильського, 129, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Tesla Model 3 н.з. НОМЕР_3 не обрав безпечної швидкості руху не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, здійснив виїзд за межі проїзної частини з подальшим наїздом на транспортний засіб ВАЗ 2108 н.з. НОМЕР_4 далі по енерції руху наїзд на транспортний засіб ГАЗ 31029 н.з. НОМЕР_5 та наїзд на перешкоду (паркан). При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки.
Дії водія ОСОБА_1 були кваліфіковані як порушення п.12.1; п.2.3(б) Правил Дорожнього руху України, тобто вчинення правопорушення, що передбачене ст. 124 КУпАП.
Крім того, 08.06.2026 о 23:30 год. в м. Харкові по вул. Максима Рильського, 129, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Tesla Model 3 н.з. НОМЕР_3 став причетним до дорожньо-транспортної пригоди та з невідомих причин залишив місце події.
Дії водія ОСОБА_1 були кваліфіковані як порушення 2.10 (а) Правил Дорожнього руху України, тобто вчинення правопорушення, що передбачене ст. 122-4 КУпАП.
Представник потерпілого ОСОБА_3 - адвокат Кутовой Г.І. в судове засідання не з`явився про місце і час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. При цьому, 19.10.2026 адвокат Кутовой Г.І. подав до канцелярії суду заяву, в якій просив розглянути справу 953/9437/26 без участі потерпілого ОСОБА_3 та представника Кутового Г.І.
В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився про місце і час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, шляхом направлення SMS-повідомлення, а також шляхом направлення судової повістки за адресою зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 24 листопада 2011 року у справі «Загородній проти України», заява № 27004/06 суд зазначив, що особа, проти якої висунуті кримінальні обвинувачення, яка не бажає захищатись особисто, повинна бути в змозі скористатись юридичною допомогою за власним вибором (рішення від 16 квітня 2009 року у справі «Ханжевачкі проти Хорватії» (Hanzevadki v. Croatia), заява № 17182/07, п. 21).
В рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії » від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
За даних обставин, з урахуванням достатності обсягу наявних доказів, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_3 та адвоката Кутового Г.І., оскільки положення ч. 2 ст. 268 КУпАП не містять імперативного припису щодо обов`язкової участі особи в судовому засіданні під час розгляду вказаної категорії справ.
Так, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що провина ОСОБА_1 повністю доведена та підтверджується матеріалами справи, а саме: змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 707083 від 30.06.2026; змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 707092 від 30.06.2026; змістом листа № 283960-2026 від 10.06.2026 (1439628) за підписом заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції Мережка О.; рапортом слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Харківській області майора поліції Луньової О. від 09.06.2026; змістом протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 09.06.2026; схемою місця ДТП від 09.06.2026; змістом письмового зобов`язання про відповідальне зберігання транспортного засобу ГАЗ РН НОМЕР_4 ; змістом письмового зобов`язання про відповідальне зберігання транспортного засобу ВАЗ 2108 РН НОМЕР_5 ; фототаблицею до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 09.06.2026; медичною довідкою; змістом договору оренди автомобіля № 9 від 08.03.2026; змісту акту прийому-передачі автомобіля до договору оренди № 9 від 08.03.2026; змістом контролю перевищення швидкості автомобілем д.н.з. НОМЕР_3 ; матеріалами ІКС ІПНП № 16605 від 08.06.2026; письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_3 від 22.06.2026; відеозаписом до протоколів про адміністративні правопорушення ЕПР1 № 707083, ЕПР1 № 707092; змістом повідомлень про запрошення до УПП в Харківській області ОСОБА_4 за підписом заступника начальника УПП в Харківській області ДПП Диняка Я.; рапортом старшого інспектора УПП в Харківській області капітана поліції Якунькіна В.Д.; актом судово-медичного дослідження № 09-1314/2026, відповідно до якого у гр. ОСОБА_5 був встановлений діагноз: «Забій м`яких тканин лівого стегна». Даний діагноз не може бути прийнятий до уваги при встановленні ступеню тяжкості, так як встановлений на підставі суб`єктивних факторів та не підтверджується об`єктивними судово-медичними даними – наявністю будь-яких ушкоджень (синець, садно, рана тощо) в цій ділянці. На підставі вищевказаного ступінь тяжкості тілесних ушкоджень не встановлювалась та питання даного направлення не розглядались.; довідкою № 06/1018 КНП «МКЛШНМД» ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР від 26.08.2026; змістом листа № 431571-2026 від 28.08.2026 (1760553) за підписом заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції Мережка О.
09.07.2026 вищевказаний протокол надійшов до Київського районного суду м. Харкова.
Постановою Київського районного суду м. Харкова від 22.07.2026, справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 повернуто до Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції в Харківській області для належного оформлення.
10.09.2026 вказаний матеріал надійшов на адресу суду.
Статтею 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 10 КУпАП встановлено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Статтею 280 КУпАП, передбачено що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За правилами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями потерпілих, свідків, тощо.
Згідно ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 38 КУпАП справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Враховуючи той факт, вищевказане правопорушення відноситься до правопорушення, яке має разовий характер і не відноситься до категорії триваючого, стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Закінчення на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення згідно з п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП є обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення, тобто провадження не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Крім того, закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП (постанова ВС від 29 квітня 2020 року в справі № 686/4557/18).
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Зі змісту наведених правових норм вбачається, що закриття провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе за одночасної наявності певних умов, а саме: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення та сплив строку, передбаченого ст. 38 КУпАП, перебіг якого розпочинається з дня вчинення адміністративного правопорушення (при триваючому правопорушення - з дня його виявлення).
Таким чином, системний аналіз вищезазначених норм КУпАП дозволяє дійти висновку, що закриття провадження у справі за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе лише за умови встановлення судом факту вчинення особою винної протиправної дії чи допущення винної протиправної бездіяльності, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення.
У разі недоведеності наявності складу адміністративного правопорушення та не підтвердження його належними та допустимими доказами, відсутня можливість закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення саме за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
У цьому разі законодавець передбачив іншу підставу для закриття провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП).
З наведеного вбачається, що для закриття провадження по справі суд має встановити наявність чи відсутність ряду обставин, зокрема, факту вчинення правопорушення особою, що його вчинила та її вини в цьому, часу вчинення, тощо.
Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою посадовою особою, його зміст відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Пунктом 1.9 ПДР України передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
За статтею 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 12.1, п. 2.3 (б) Правил дорожнього руху України.
Згідно з пунктом 12.1 Правил дорожнього руху України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Відповідно до п.2.3 (б) Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Крім того, за статтею 122-4 КУпАП залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.
Суддя, повно та всебічно дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП.
Переконливих доводів, які свідчили б про відсутність в діях водія складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 КУпАП, матеріали даної справи не містять, а за такого є усі підстави для визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.
Проте, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 707083 та протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1707092 вказує, що ДТП мало місце ще 08.06.2026 року.
Суд також враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Тобто, притягнення особи до відповідальності із накладенням адміністративного стягнення є неможливим після закінчення строків, встановлених ст. 38 КУпАП.
З огляду на вищенаведене, необхідно визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП та провадження у справі закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Враховуючи, що провадження у цій справі слід закрити, судовий збір, передбачений нормою ст. 40-1 КУпАП, стягненню не підлягає.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 38, п.7 ст. 247 КУпАП, суддя –
ПОСТАНОВИВ:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП – закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строку, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з моменту її винесення.
Суддя С.А. Колесник
Оригінал: reyestr.court.gov.ua