Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №577/5197/26 — Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Суд: Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 19 жовтня 2026 р.

Справа: №577/5197/26

Суддя: Кравченко В. О.

Справа № 577/5197/26

Провадження № 3/577/1548/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" жовтня 2026 р. м. Конотоп

Суддя Конотопського міськрайонного суду Кравченко В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Конотопського РВП ГУНП в Сумській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Попівка, Конотопського району, Сумської області, мешканця АДРЕСА_1 , пенсіонера, громадянина України, паспорт НОМЕР_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 760119 від 31.08.2026 року ОСОБА_1 інкримінується вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП за наступних обставин (мовою оригіналу): «31.08.2026 року о 19 год. 30 хв. гр. ОСОБА_1 в м. Конотоп вул. Успенсько-Троїцька керував автомобілем марки ОПЕЛЬ, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, різкий запах алкоголю з порожнини рота. В результаті проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер становив 0,97 проміле, чим порушив п. 2.9.а. ПДР – керування ТЗ особами у стані алк., нарк. чи ін. сп`яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції».

У судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе не визнав та пояснив, що дійсно у вказані день та час керував зазначеним автомобілем і був зупинений працівниками поліції за допущене порушення ПДР, а саме не включення показника повороту при зміні напрямку руху. Під час спілкування поліціант запропонував йому пройти обстеження на стан алкогольного сп`яніння на місці з використанням газоаналізатора «Драгер», посилаючись на те, що мається запах алкоголю з порожнини рота. Оскільки того дня він спиртного не вживав, приїхав до м. Конотопа на автомобілі з м. Суми, то будучи впевненим у власній тверезості добровільно пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки з використанням алкотестору Драгер, який показав результат 0,97 пром. Стверджує, що не погоджувався з таким показником, оскільки спиртного не вживав, а випив лише дві банки безалкогольного пива про що повідомив правоохоронцям. Але ніхто не слухав і відносно нього склали адміністративний протокол за ч. 1 ст.130 КУпАП. При цьому йому не роз`яснювалось право на проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі, а він про таку можливість не був обізнаний.

Вислухавши доводи ОСОБА_1 , дослідивши представлені докази суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтею 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись водночас принципом верховенства права.

Згідно з положеннями ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Верховенство права – це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004)?.

17.07.1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі – Конвенція), а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід`ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію у національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського Суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) по всім питанням, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Так, відповідно до ст. 32 Конвенції питання тлумачення та її застосування належить до виключної компетенції ЄСПЛ, рішення якого є невід`ємною частиною Конвенції.

За ст. 9 Конституції України та ч. 1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто у такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.

У відповідності до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

За змістом ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Притягнення до адміністративної відповідальності має відбуватись у відповідності до встановленого законодавством порядку. Як зазначено у ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

У ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Україна є правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права, відтак при розгляді справ про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП суди повинні застосовувати рішення ЄСПЛ, ухвалені за результатами розгляду справ, в яких заявників було притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі національного законодавства.

У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Одночасно сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. The United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

Отже, якість складання протоколу є дуже важливою стадією оформлення справи про адміністративне правопорушення, й фактично є «обвинуваченням» держави щодо особи, що потребує належного до цього ставлення. Тому необхідність дотримання правил та процедур під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, прав та гарантій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, належному фіксуванні доказів вчинення правопорушення та їх зберіганні тощо є обов`язковою умовою для використання у подальшому цього процесуального документа в якості доказу.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (частини 2, 3, 5 ст. 266 КУпАП).

За правилами пунктів 2, 3, 6, 7 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 р. № 1103:

- огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС;

- огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку);

- водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я;

- поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав;

У пунктах 2, 3, 7 розділу І, пункту 1, 9 розділу ІІ Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735, зареєстровано в МЮ України 11.11.2015 р. за № 1413/27858, визначено наступне:

- огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану;

- ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці;

- у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

- за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів;

- з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Аналіз наведеного дозволяє зробити висновок, що у разі не згоди водія транспортного засобу з результатами огляду після проведення огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів поліцейський повинен забезпечити проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Проте, дані вимоги не були дотримані, що видно із дослідженого відеозапису. Так, поліцейський повідомивши ОСОБА_1 про підстави проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота) запропонував в добровільному порядку пройти такий огляд на місці зупинки з використанням алкотестора Драгер, проти чого не заперечував і ОСОБА_1 . Але, з результатами показника тестування на алкоголь, який становив 0,97 пром., останній не погодився, стверджуючи, що такого бути не може, тому як випив лише дві банки безалкогольного пива.

За таких обставин поліцейський був зобов`язаний роз`яснити та запропонувати ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, чого не було зроблено.

Відтак, має місце порушення законодавчо визначеного порядку проведення огляду на стан сп`яніння внаслідок чого проведений огляд вважається недійсним (ч. 5 ст. 266 КУпАП), що є підставою для закриття провадження в справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу правопорушення.

Керуючись: ст.ст. 130, 247 ч.1 п.1, 284 КпАП України, -

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Конотопський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня винесення.

Суддя: В. О. Кравченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua