Постанова від 15 жовтня 2026 р. у справі №405/7148/26 — Подільський районний суд міста Кропивницького

Справа № 405/7148/26

провадження № 3/405/1062/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2026м. Кропивницький

Суддя Подільського районного суду м. Кропивницького Юр`єва К.С., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП фізичної особи НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №789015 від 05.10.2026, вбачається, що 25.09.2026, о 15 год. 14 хв., в м. Кропивницький по вул. Юрія Бутусова, 22Б, ОСОБА_1 керуючи автомобілем Ford S-MAX, державний номерний знак НОМЕР_2 , в порушенні вимог пункту правил дорожнього руху України 10.9. ПДР України допустив дорожньо – транспортну пригоду, після чого залишив місце події. Для встановлення обставин події було проведено ряд поліцейських заходів.

Вказаним діями ОСОБА_1 порушив п.2.10.а. Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ст. 122-4 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушенні, за ст.122-4 КУпАП не визнав, пояснив, що 25.09.2026 року, приблизно о 15 год. 14 хв., він керував автомобілем Ford S-MAX, державний номерний знак НОМЕР_2 , у місті Кропивницькому. Під час руху відбувся контакт задньої лівої частини бампера його автомобіля з передньою правою частиною іншого автомобіля. Однак у момент події він не помітив цього контакту та не усвідомлював, що сталася дорожньо – транспортна пригода. Він продовжив рух не з метою приховати факт ДТП чи уникнути відповідальності або перешкодити встановленню обставин події, а тому, що фактично не знав про дане зіткнення.

Про подію дізнався лише після того, як працівники поліції встановили його причетність за відеозаписом та повідомили його про відповідні обставини. Під час спілкування з працівниками поліції він пояснив, що не помітив зіткнення між його транспортним засобом та іншим.

Окрім того, йому відомо про розташування приміщення стоматологічної клініки, на будівлі якої встановлено камеру відеоспостереження, яка зафіксувала контакт транспортних засобів; він регулярно проїжджає місце ДТП та має намір продовжувати такі поїздки надалі. Якби він усвідомлював факт ДТП та мав намір навмисно приховати свою причетність до неї, продовження регулярних поїздок до того самого місця, поруч із будівлею, на якій установлена камера відеоспостереження, було б нелогічним з огляду на очевидну можливість подальшого перебування в цьому місці.

Просив при розгляді даної справи врахувати той факт, що умислу залишати місце дорожньо – транспортної пригоди не мав. У нього транспортний засіб більше масою на півтони, ніж транспортний засіб потерпілого. Не відчув зіткнення з іншим транспортним засобом. Якби відразу дізнався про факт дорожньо – транспортної пригоди та залишився та місці пригоди та дочекався б працівників поліції.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, повно та всебічно, повно дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Стаття 122-4 КУпАП передбачає відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №789015 від 05.10.2026, ОСОБА_1 ставиться в провину те, що він в порушення п.2.10.а. Правил дорожнього руху, керуючи транспортним засобом Ford S-MAX, державний номерний знак НОМЕР_2 , допустив ДТП після чого залишив місце події.

При цьому будь-які докази про те, що ОСОБА_1 умисно залишив місце ДТП в матеріалах справи не має. Так, з пояснень ОСОБА_1 , які він надав у судовому засіданні, вбачається, що він керував автомобілем Ford S-MAX, державний номерний знак НОМЕР_2 , у місті Кропивницькому. Під час руху відбувся контакт задньої лівої частини бампера його автомобіля з передньою правою частиною іншого автомобіля. Однак у момент події він не помітив цього контакту та не усвідомлював, що сталася дорожньо – транспортна пригода. Він продовжив рух не з метою приховати факт ДТП чи уникнути відповідальності або перешкодити встановленню обставин події, а тому, що фактично не знав про дане зіткнення.

Про подію дізнався лише після того, як працівники поліції встановили його причетність за відеозаписом та повідомили його про відповідні обставини. Під час спілкування з працівниками поліції він пояснив, що не помітив зіткнення між його транспортним засобом та іншим.

Із врахуванням загального визначення поняття адміністративного правопорушення обов`язковою ознакою будь-якого адміністративного правопорушення є вина особи у його вчиненні (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).

Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законодавством сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.

Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, а відповідальність настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на залишення водієм транспортного засобу місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

При цьому діяння, передбачені ст. 122-4 КУпАП, є діяннями з формальним складом, які можуть бути вчинені тільки умисно.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що з наданих суду пояснень, ОСОБА_1 не мав умислу на залишення місця дорожньо-транспортної пригоди, а працівниками поліції не надано до суду доказів на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 діяв умисно та усвідомлював протиправний характер своїх дій, який посягає на встановлений правопорядок. Під час судового розгляду таких доказів також не здобуто.

Відтак, встановлені судом факти вказують на відсутність в діях ОСОБА_1 умислу на порушення п.2.10.а ПДР України, а також не доведення перед судом достатніми та допустимими доказами поза розумним сумнівом ознак суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, та форми вини ОСОБА_1 у його вчиненні в будь-якій формі.

За таких обставин направлені до суду матеріали та їх аргументація є сумнівними, однак наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа Коробов проти України № 39598/03 від 21.07.2011 року (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини), тож, суд, враховуючи вищезазначене, позбавлений можливості самостійно надати оцінку відомостям в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно зі ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутній склад адміністративного правопорушення.

Таким чином, провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ст.122-4 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 7, 40-1, 122-4, 247, 283-291 КУпАП України, суд –

постановив:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 122 - 4 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Подільський районний суд м. Кропивницького протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови, - без змін, чи зміні постанови.

Суддя Катерина Сергіївна Юр`єва