Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №404/10191/26 — Фортечний районний суд міста Кропивницького

Справа № 404/10191/26

Номер провадження 3/404/1549/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року Фортечного районного суду м.Кропивницького Поступайло Володимир Васильович, розглянувши матеріали справи стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП,

ВСТАНОВИВ :

21.07.2026 о 17 год. 59 хв. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «KIA SOUL», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , за адресою: вул.Молодіжна, м.Кропивницький, допустив ДТП, після чого залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, чим порушив вимоги п.п.2.10.а, 2.10.б, 2.10.в, 2.10.д, 9.10 Правил дорожнього руху, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, не визнав, пояснивши, що умислу на залишення місця дорожньо-транспортної пригоди він не мав, при цьому факт ДТП не заперечував. Зазначив, що після зіткнення з пішоходом вийшов із транспортного засобу та переконався, що потерпілий підвівся, сів на велосипед і самостійно поїхав з місця події.

Захисником Семеновим Є.О. у судовому засіданні подано клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, суть та обставини вчинення якого викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №759557 (а.с.1), підтверджується такими доказами:

– копіями листа Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області та довідки про результати перевірки матеріалів за фактом повідомлення про ДТП від 22.07.2026 (а.с.2, 3-4);

– копіями рапортів ЄО №№35929, 35952 від 22.07.2026 (а.с.5, 9);

– копією заяви ОСОБА_2 від 22.07.2026 (а.с.6);

– копією довідки КНП «ОКІЛ» (а.с.10);

– копіями письмових пояснень ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з копією свідоцтва про народження та паспорта; ОСОБА_1 з копією посвідчення водія (а.с.7-8, 11-13, 14-16);

– відеозаписом з місця події (а.с.17).

Аналізуючи зазначені докази, оцінюючи їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність – з точки зору достатності та взаємозв`язку, здійснюючи розгляд справи в межах тверджень, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, суд вважає такі докази належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність та відомості, які свідчать про порушення вимог ст.266 КУпАП під час їх отримання, відсутні та перед судом не доведені, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в суді.

Статтею 122-4 КУпАП передбачена відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Згідно з пунктом 2.10 Правил дорожнього руху України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди, увімкнути аварійну сигналізацію та встановити знак аварійної зупинки, не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди, вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі неможливості вжити зазначених заходів – відправити потерпілих до найближчого закладу охорони здоров`я попутним транспортом, а якщо це неможливо – доставити їх своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки, та повернутися на місце пригоди.

Як установлено судом, 21.07.2026 о 17 год. 59 хв. ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «KIA SOUL», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , за адресою: вул.Молодіжна, м.Кропивницький, та автомобіль під його керуванням допустив зіткнення із пішоходом. Після чого ОСОБА_1 оглянувши власний транспортний засіб не виявив на ньому жодних механічних пошкоджень, не викликаючи працівників поліції, залишив місце дорожньо-транспортної пригоди

Оцінюючи наведені обставини, суд ураховує, що ОСОБА_1 безпосередньо сприймав подію та йому були відомі обставини події. Незважаючи на це, він залишив місце події, не викликавши працівників поліції та не забезпечивши повідомлення про неї в установленому порядку.

При цьому суд бере до уваги, що відсутність механічних пошкоджень автомобіля чи іншого майна сама по собі не виключає можливості дорожньо-транспортної пригоди, оскільки її наслідком відповідно до пункту 1.10 Правил дорожнього руху України може бути також травмування людини.

Доводи захисника про опитування малолітнього ОСОБА_4 за відсутності законного представника спростовується змістом його письмових пояснень, у яких мати потерпілого підтвердила правильність викладених слів. Вказане свідчить про її участь в опитуванні та ознайомлення зі змістом пояснень, а тому таке твердження не відповідає матеріалам справи.

Стосовно доводів про відсутність умислу на залишення місця дорожньо-транспортної пригоди суд враховує, що ОСОБА_1 не заперечував факту зіткнення з потерпілим, усвідомлював факт зіткнення та причетності до пригоди. Та обставина, що потерпілий підвівся, сів на велосипед і самостійно поїхав, не підтверджує відсутності в нього тілесних ушкоджень. Так само як і відсутність видимих механічних пошкоджень автомобіля та велосипеда не спростовує заподіяння шкоди здоров`ю потерпілому. А посилання захисника на те, що потерпілий звернувся до медичного закладу наступного дня не свідчить про недопустимість медичної довідки. Більше того, згідно з рапортом від 22.07.2026 року (а.с.5) потерпілий ОСОБА_5 звернувся до дитячої обласної лікарні та повідомив, що отримав ушкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, вказавши час і місце, яке узгоджується з відеозаписом події та іншими доказами у справі.

Доводи про порушення малолітнім потерпілим Правил дорожнього руху України не нівелюють обов`язки іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди, бо предметом цього провадження є залишення місця пригоди, а не винуватість у спричиненні зіткнення. Обов`язки, передбачені п.2.10 Правил дорожнього руху України виникають у зв`язку з причетністю водія до дорожньо-транспортної пригоди незалежно від того, чиї дії привели до її виникнення. Право розраховувати на дотримання Правил іншими учасниками дорожнього руху не звільняє водія від виконання власних обов`язків після пригоди. Зупинка та вихід з автомобілю не є обов`язком залишатися на місці пригоди. Так само залишення місця пригоди потерпілим не припиняє обов`язків водія.

Посилання не недоліки оформлення матеріалів справи, суд розмежовує технічні неточності та порушення встановленого порядку отримання доказів. Вказані неточності не можуть спростувати всі матеріали справи і зібрані докази. Те, що в довідці зазначили про завершення перевірки матеріалів не означає встановлення відсутності події, яка сталась, вона оцінюється у сукупності з іншими доказами.

Таким чином, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку, перевіривши пояснення ОСОБА_1 , усвідомлюючи свою причетність до дорожньо-транспортної пригоди, свідомо залишив її місце всупереч вимогам пункту 2.10 Правил дорожнього руху України. Наведені стороною захисту заперечення не спростовують установлених судом обставин.

За таких обставин суд вважає доведеною поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_1 у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП.

При накладенні стягнення згідно з вимогами ст.33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Таким чином, із врахуванням особи винного та обставин справи, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення у межах санкції ст.122-4 КУпАП.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП та ст.4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст.33, 40-1, 122-4, 283, 284, 285 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 665 грн. 60 коп.

Штраф підлягає сплаті не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови не пізніше п`ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Відповідно до ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом. При здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення через Фортечний районний суд м. Кропивницького.

Суддя Фортечного районного

суду м. Кропивницького В.В. Поступайло