Вирок від 11 жовтня 2026 р. у справі №523/21721/26 — Пересипський районний суд міста Одеси

Суд: Пересипський районний суд міста Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів

Дата: 11 жовтня 2026 р.

Справа: №523/21721/26

Суддя: Шкорупеєв Д. А.

Пересипський районний суд міста Одеси Справа № 523/21721/26

Провадження №1-кп/523/1995/26

ВИРОК

Іменем України

12 жовтня 2026 року м. Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участі секретаря – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одеса кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026163490000744 від 28.09.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Білгород-Дністровський, Одеської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , працевлаштованого на посаді інспектора прикордонної служби 3 категорії (фахівець зв`язку) групи зв`язку та автоматизованих систем управління відділення зв`язку відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ, у військовому званні «молодший сержант», раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення.

ОСОБА_4 у порушення вимог Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» та Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», вчинив кримінальне правопорушення, пов`язане з незаконним придбанням, зберігання, з метою збуту та збуту наркотичного засобу та особливо небезпечної психотропної речовини, за наступних обставин:

Так, у невстановлені час та місці, але не пізніше 05 травня 2026 року, за невстановлених обставин, у невстановленої особи придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено – канабіс загальною масою 696, 29 г та особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - 4-ММС (4-метилметкантиною), загальною масою 188, 728 г, які в подальшому зберігав у багажному відділенні свого транспортного засобу марки «Mitsubishi Galant» з державним номерним знаком « НОМЕР_2 ».

У подальшому, в період часу з 01 год 12 хв по 02 год 15 хв, 06.05.2026, працівниками поліції проведено невідкладний обшук транспортного засобу марки «Mitsubishi Galant» з державним номерним знаком « НОМЕР_2 », який перебуває у володінні ОСОБА_4 за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Головатого, буд. 5, в ході якого в багажному відділенні вищевказаного транспортного засобу виявлено та вилучено: полімерний пакет з речовиною рослинного походження, яка є наркотичним засобом, обіг якого обмежено – канабісом, маса якого у висушеному стані становить 592, 74 г та поліетиленовий пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - 4-ММС (4-метилметкантинон), кількісний вміст 4-ММС (4-метилметкантинону) в речовині становить 129, 183 г.

Відповідно до списку № 1 таблиці № 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06 травня 2000 року - канабіс відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено.

Відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров`я України від 01.08.2000 року № 188 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.08.2000 № 512/4733 (Таблиця № 1) «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу» - канабіс масою від 500 г до 2500 г відноситься до великих розмірів.

Відповідно до списку № 2 таблиці № 1 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06 травня 2000 року - 4-ММС (4-метилметкантинон) відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено.

Відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров`я України від 01.08.2000 року № 188 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.08.2000 № 512/4733 (Таблиця № 2) «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу» - 4-ММС (4-метилметкантиною) масою від 15 г і більше відноситься до особливо великих розмірів.

Згідно п. 4 Постанови пленуму Верховного суду України №4 від 26.04.2002 «Про умисел та збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб`єкта злочину; те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх; тощо. Відповідальність за збут таких засобів і речовин настає незалежно від їх розміру».

Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.3 ст.307 КК України, а саме: незаконне придбання, зберігання з метою збуту наркотичного засобу у великих розмірах, особливо небезпечної психотропної речовини в особливо великих розмірах.

Під час судового розгляду, прокурор підтримала пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України. Запропонувала не досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та розглянути провадження у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, та у відповідності до ч.3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким з учасників не оспорюються.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності їх позицій немає, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд користуючись правом, наданим ч.3 ст.349 КПК України і відсутністю заперечень учасників судового провадження, вважає достатнім обмежитись допитом обвинуваченого ОСОБА_4 та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу, щодо визначення долі речових доказів та процесуальних витрат, понесених під час досудового розслідування.

Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив суду обставини вчинення ним кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, оголошені прокурором у судовому засіданні та надалі з`ясовані судом під час його допиту.

Пояснив, що 5 травня 2026 року отримав повідомлення від невідомих йому осіб про те, що в місті знаходиться клад, який необхідно забрати та відвезти з міста Одеси до міста Білгород-Дністровський. Біля кладовища він забрав клад та помістив його до свого автомобіля «Mitsubishi Galant» з державним номерним знаком « НОМЕР_2 ». Надалі він планував поїхати до готелю, розташованого на вулиці Рішельєвська, однак перед цим зупинився у зв`язку з особистою необхідністю, коли він вийшов з автомобіля, працівники поліції затримали його. Після цього працівники поліції провели огляд автомобіля та вилучили з нього вказаний клад, як з`ясувалося, у ньому знаходилися канабіс та 4-MMC. Щодо маси вилучених канабісу та 4-MMC не заперечував. Вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся. Зазначив, що на вчинення вказаних дій його спонукала тяжка хвороба матері, на обстеження та лікування якої були потрібні кошти. Пояснив, що хотів фінансово підтримати свою матір.

Позиція сторони обвинувачення.

Прокурор під час судових дебатів висловила думку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні злочину доведена повністю поза розумним сумнівом, його дії органом досудового розслідування правильно кваліфіковано за ч. 3 ст. 307 КК України, що визнається самим обвинуваченим.

На підставі чого просила визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України та призначити йому покарання: за ч. 3 ст. 307 КК України – у виді позбавлення волі на строк 9 (дев`ять) років з конфіскацією всього належного йому майна.

За приписами ч.ч. 5, 7 ст. 72 КК України, в строк покарання ОСОБА_4 зарахувати час його попереднього ув`язнення в період з 06.05.2026 по теперішній час із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню – у зв`язку з проведенням судових експертиз стягнути з обвинуваченого загальною сумою: 14 922 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот двадцять дві гривні) 16 копійок.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.ст. 96-1, 96-2 КК України та ст. 100 КПК України.

Позиція сторони захисту.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 – адвокат ОСОБА_5 просила суд урахувати всі обставини, встановлені під час судового розгляду, та призначити обвинуваченому більш м`яке покарання у вигляді 7 років позбавлення волі.

На стадії судових дебатів, обвинувачений зазначив, що щиро кається у вчиненому.

Під час останнього слова обвинувачений зазначив, що погоджується з позицією свого захисника, просив врахувати, що він повністю визнав свою вину, раніше не судимий, під час проходження військової служби не отримав жодної догани, у зв`язку із чим призначити йому менш суворе покарання.

Показання обвинуваченого не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Зважаючи на викладене та те, що обвинувачений підтвердив викладене в обвинувальному акті обставини, надав аналогічні показання і беззаперечно визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд вважає доведеним пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення і кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, зберігання з метою збуту наркотичного засобу у великих розмірах, особливо небезпечної психотропної речовини в особливо великих розмірах.

Приймаючи таке рішення, суд керується критеріями доведення винуватості поза розумним сумнівом, наведених у висновках Європейського суду з прав людини, яких суд дійшов у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» (рішення від 21 квітня 2011 року) та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» (рішення від 6 грудня 1988 року). Так, у цих рішеннях зазначено, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 65, ч. 2 ст. 50 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень, та при призначенні покарання суду слід врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також слід виходити з того, що покарання має бути призначене відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу й у межах санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, яке передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому у відповідності до вимог ст.67 КК України судом не встановлені.

В обвинувальному акті прокурором зазначено, що обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого, не встановлено.

Разом із тим, дослідивши матеріали кримінального провадження, вислухавши доводи сторони захисту та обвинуваченого, суд вважає за необхідне визнати обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого: щире каяття, яке полягає у щирому розкаянні та повному визнанні вини у вчиненому, а також вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, а саме хвороби матері обвинуваченого – ОСОБА_6 , у якої встановлено діагноз: Дифузний кардіосклероз. Гіпертонічна хвороба ІІІ стадії, 3 ступеня, кризовий перебіг. Ризик 4:Гіпертинзивне серце ІІ ступеня. Неповна блокада правої нижньої ніжки пучка Гіса. СН стадії В із збереженою ФВ ЛШ, NYHA II, XCH Iст. Церебральний атеросклероз. Наслідки перенесеного інфаркту мозку, що підтверджується консультаційним висновком спеціаліста № 1220 КНП «Білгород-Дністровська міська багатопрофільна лікарня» Білгород-Дністровської міської ради, від 21.07.2026 року відповідно до якого та іншими медичними документами.

Мотиви призначення покарання.

За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином.

Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд бере до уваги його вік - 22 років та соціальне положення: останній не перебуває у офіційному шлюбі, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше не судимий, має середню спеціальну освіту, на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває. Заключивши контракт з Державною прикордонною служби про проходження військової служби в Державній прикордонній службі України перебуває на посаді інспектора прикордонної служби 3 категорії (фахівець зв`язку) групи зв`язку та автоматизованих систем управління відділення зв`язку відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ, у військовому званні «молодший сержант». Відповідно до службової характеристики наданої начальником відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) зазначено, що ОСОБА_4 має задовільну професійну підготовку, на задовільненому рівні виконує свої службові обов`язки, мають місце порушення дисципліни та форми одягу, накази командирів на начальників виконує невчасно та неякісно. Почуття за доручену справу розвинуто задовільно. У стройовому відношенні неохайний. Коректно тримається з оточуючими. Має задовільний загальний рівень культури. За характером врівноважений.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, діями ОСОБА_4 шкоди фактично не завдано, оскільки наркотичний засіб у великих розмірах, особливо небезпечну психотропну речовину в особливо великих розмірах були виявлені та вилучені.

Згідно з приписами ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Санкція ч. 3 ст. 307 КК України передбачає відповідальність у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

При дослідженні особистості обвинуваченого, відповідно до положень ст. 50 КК України, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, тобто при призначенні покарання у вигляді позбавлення волі, а отже підстав для призначення покарання в порядку передбаченому ст. 75 КК України, тобто зі звільненням від відбуття покарання з випробуванням - судом не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне правопорушення, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

Як зазначено в пункті 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м`якого виду основного покарання, або не призначення обов`язкового додаткового покарання (ст.69 КК) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості і вчиненого злочину, з урахуванням особи винного. У кожному такому випадку суд зобов`язаний в мотивувальній частині вироку зазначити, які саме обставини справи або дані про особу підсудного він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом`якшення покарання, а в резолютивній частині посилатись на ч. 1 ст. 69 КК України. При цьому, необхідно врахувати не тільки мету й мотиви, якими керувалась особа при вчиненні злочину, а й роль серед співучасників, поведінку під час та після вчинення злочинних дій тощо.

З урахуванням наведених висновків щодо порядку призначення покарання, викладених обставин у справі, особи обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, усвідомив суспільну небезпечність своїх дій, щиро розкаявся, вчинив кримінальне правопорушення внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, а саме хвороби матері обвинуваченого – ОСОБА_6 , а також тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відсутність обтяжуючих обставин та наявність виключно пом`якшуючих покарання обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дає обґрунтовані підстави для застосування ст. 69 КК України із призначенням покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 3 ст. 307 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 6 (шість) років 6 (шість) місяців з конфіскацією майна.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_4 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений, у зв`язку із чим підстави для його вирішення судом відсутні.

Загальні процесуальні витрати на залучення експертів при проведенні судових експертиз у кримінальному провадженні складають 14922 гривень 16 копійок, які на підставі ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинувачених на користь держави.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 12.05.2026 року у справі №523/9453/26, провадження №1-кс/523/4417/26 на речові докази у кримінальному провадженні № 12026163490000744 від 28.09.2026, - скасувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 26.05.2026 року у справі №523/9453/26, провадження №1-кс/523/4636/26 на речові докази у кримінальному провадженні № 12026163490000744 від 28.09.2026, - скасувати

Відповідно до ст. 96-1, 96-2 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі. Спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи, що за вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення передбачене покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна, то речові докази : мобільний телефон марки «Nothing» моделі А063, сірого кольору, IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , з наявним захисним паролем «6989»; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «Mitsubishi Galant» з державним номерним знаком « НОМЕР_2 », упакований до полімерного пакету НПУ з спеціальним номером NPU 6080887; автомобіль марки «Mitsubishi Galant» з державним номерним знаком « НОМЕР_2 » сірого кольору, власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 є ОСОБА_7 , однак фактичним власником є ОСОБА_4 , необхідно конфіскувати у власність держави.

Іншими речовими доказами суд вважає за необхідне розпорядитися відповідно до статті 100 КПК України.

З метою запобігання ухилення ОСОБА_4 від відбування призначеного йому за цим вироком реального покарання, суд дійшов висновку про необхідність залишити обвинуваченому раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в строк покарання строк його попереднього ув`язнення з 6 травня 2026 року по день набрання вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 349, 368-371, 373-374, 376, 615 КПК України,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України та призначити йому покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у вигляді позбавлення волі на строк 6 (шість) років 6 (шість) місяців з конфіскацією майна.

Строк відбуття покарання рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України, зарахувати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в строк покарання строк його попереднього ув`язнення з 6 травня 2026 року по день набрання вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз в сумі 14 922 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот двадцять дві гривні) 16 копійок.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 12.05.2026 року у справі №523/9453/26, провадження №1-кс/523/4417/26 на речові докази у кримінальному провадженні № 12026163490000744 від 28.09.2026, - скасувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 26.05.2026 року у справі №523/9453/26, провадження №1-кс/523/4636/26 на речові докази у кримінальному провадженні № 12026163490000744 від 28.09.2026, - скасувати.

Речові докази:

- банківські картки Універсальна « НОМЕР_6 », для виплат « НОМЕР_7 »; мобільний телефон марки «POCO» моделі M2102J20SG, у корпусі сірого кольору; мобільний телефон марки «MEIZU», у корпусі сірого кольору, IMEI 1: НОМЕР_8 , IMEI 2: НОМЕР_9 ; ноутбук марки «Lenovo» моделі «Ideapad» з зарядним пристроєм; жорсткі диски в кількості 3-х одиниць: 1. KingSpec об`ємом пам`яті 120 GB, S/N:9020721K00034; 2. Patriot P220 об`ємом пам`яті 1TB S/N: 022506030300055; 3. LEVEL S/N: LSS109F112426 – після набрання вироком законної сили повернути за належністю ОСОБА_4 ;

- мобільний телефон марки «Nothing» моделі А063, сірого кольору, IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , з наявним захисним паролем «6989»; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «Mitsubishi Galant» з державним номерним знаком « НОМЕР_2 », упакований до полімерного пакету НПУ з спеціальним номером NPU 6080887; автомобіль марки «Mitsubishi Galant» з державним номерним знаком « НОМЕР_2 » сірого кольору, власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 є ОСОБА_7 – після набрання вироком законної сили, відповідно до ст. ст. 96-1, 96-2 КК України, застосувати спеціальну конфіскацію шляхом його звернення на користь держави.

- 1 полімерний зіп пакет з невідомою кристалічною речовиною білого кольору, упакований до полімерного пакету НПУ з спеціальним номером RIC 2009923; полімерний пакет чорного кольору з невідомою кристалічною речовиною білого кольору, упакований до полімерного пакету НПУ з спеціальним номером RIC 2009921; використаний експрес тест Mrijuana/Hashish Lot: 3031024А, упакований до полімерного пакету НПУ з спеціальним номером NPU 6080885; 1 полімерний зіп пакет з невідомою рослинною речовиною зеленого кольору, упакований до полімерного пакету НПУ з спеціальним номером NPU 6080884; полімерний пакет білого кольору з невідомою рослинною речовиною зеленого кольору, упакований до полімерного пакету НПУ з спеціальним номером NPU5582143; два полімерні пакети первинного пакування вилучених речовин, упаковано до полімерного пакету НПУ з спеціальним номером NPU 6080886 – знищити у встановленому порядку.

Цивільний позов не заявлений.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Пересипський районний суд міста Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua