Суд: Подільський міськрайонний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 20 жовтня 2026 р.
Справа: №505/3798/26
Суддя: Дзюбинський А. О.
ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД
ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 505/3798/26
Провадження № 3/505/1373/2026
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2026 року місто Подільськ
Суддя Подільського міськрайонного суду Одеської області Дзюбинський А. О., розглянувши матеріали, які надійшли з Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
До Подільського міськрайонного суду Одеської області з Подільського РУП ГУНП в Одеській області надійшов протокол із матеріалами стосовно ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2026 матеріали справи передано для розгляду судді Дзюбинському А.О.
Протокол про вчинення адміністративного правопорушення
У протоколі серії ВБА № 180300 від 18.09.2026 зазначено: «18.09.2026 р. о 20:50 в АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 , перебуваючи у нетверезому стані вчинив сварку, в ході якої виражався нецензурною лайкою, виказував образи та вдарив співмешканку гр. ОСОБА_2 по руці, чим вчинив «домашнє насильство».
Судовий розгляд
ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату час та місце був повідомлений належним чином.
Відповідно до ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 не є обов`язковою, а відтак суд не вбачає перешкод та вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , на підставі доказів, наявних у матеріалах справи.
Досліджені безпосередньо у судовому засіданні докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ВВА № 183 від 18.09.2026;
- витяг із бази даних Подільського РУП ГУНП в Одеській області щодо реєстрації в Журналі єдиного обліку за № 2501 від 18.09.2026 повідомлення про вчинення домашнього насильства 18.09.2026 о 20:51 на вул. Любомирській у м. Подільську. Згідно з відомостями витягу, сусідка ОСОБА_2 – ОСОБА_3 повідомила про те, що співмешканець ОСОБА_4 на ім`я ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, вчинив домашнє насильство. Заявницею зазначено ОСОБА_6 ;
- заява ОСОБА_2 від 18.09.2026, адресована начальнику Подільського РУП ГУНП в Одеській області, у якій вона просить вжити заходів щодо свого співмешканця ОСОБА_1 , який, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, вчинив сварку, ображав її, висловлювався на її адресу нецензурною лайкою та завдав удару рукою по руці. У заяві також зазначено, що звертатися для проведення судово-медичної експертизи вона не бажає;
- письмові пояснення ОСОБА_7 від 18.09.2026, у яких він зазначив, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та підтвердив, що 18.09.2026 о 20:51 вчинив сварку зі своєю співмешканкою ОСОБА_2 . За його словами, під час сварки, перебуваючи на емоціях, він не стримався, висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, ображав її та вдарив рукою по руці. Також зазначив, що надалі намагатиметься стримуватися та не допускати подібних дій;
- письмові пояснення ОСОБА_2 від 18.09.2026, відповідно до яких її співмешканець ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, вчинив сварку, під час якої вдарив її рукою по руці та висловлювався на її адресу нецензурною лайкою;
- копію паспорта громадянина України ОСОБА_7 ;
- форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства;
- терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 566 від 18.09.2026;
- відомості з бази даних АРМОР (автоматизоване робоче місце працівника) щодо ОСОБА_7 .
Нормативний акт, що передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення
Суд вважає за необхідне зазначити, що межі розгляду справи про адміністративне правопорушення визначаються даними, зазначеними в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме подіями 18.09.2026 за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 (відповідно до розділу протоколу «склад адміністративного правопорушення»).
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підставі ст. 252 КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються зокрема, прізвища, адреси потерпілих, якщо вони є. Відповідно до ст. 269 КУпАП потерпілим с особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду. Разом з тим, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, в ньому не зазначено прізвища потерпілих.
Також суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».
Суд зазначає, що об`єктивна сторона правопорушення, викладена у протоколі, не відповідає тексту диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Диспозицією частини 1 статті 173-2 КУпАП передбачено, що вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, с умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення тягне за собою юридичну відповідальність.
Норма статті 173-2 КУпАП є бланкетною, а тому для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення у протоколі повинно бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа, який спосіб насильства прослідковується у діях порушника, якщо дій кілька, то зазначена кожна дія і вид насильства, наслідки цих дій по відношенню до особи, щодо якої вони були спричинені.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» вирізняє такі види домашнього насильства:
фізичне насильство, що є формою домашнього насильства, та включає: ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру;
психологічне насильство - насильство, пов`язане з тиском одного члена сім`ї на психіку іншого через навмисні словесні образи або погрози, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи;
економічне насильство - навмисні дії одного члена сім`ї щодо іншого, спрямовані на позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Відтак, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 173-2 КУпАП, є матеріальним, тобто об`єктивна сторона такого адміністративного правопорушення передбачає настання наслідків як його обов`язкової ознаки.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд доходить таких висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її відповідно до закону.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється на підставі всебічного, повного й об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
Вирішуючи питання про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, суд ураховує редакцію цієї норми, чинну на час події 18.09.2026.
Законом України від 22.05.2024 № 3733-IX, який набрав чинності 19.12.2024, внесено зміни до ст. 173-2 КУпАП. Якщо попередня редакція цієї норми передбачала відповідальність за домашнє насильство, внаслідок якого шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого могла бути чи була завдана, то чинна на час події редакція передбачає відповідальність за такі дії, внаслідок яких була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Таким чином, законодавець змінив формулювання диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, виключивши альтернативу щодо можливості заподіяння шкоди. Отже, під час розгляду справи про правопорушення, вчинене після набрання чинності зазначеними змінами, необхідно встановити не лише вчинення домашнього насильства, а й настання передбаченого законом наслідку — заподіяння шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілої особи.
Зазначена зміна має істотне значення для визначення об`єктивної сторони складу правопорушення. Сам факт сварки між особами, використання нецензурної лайки, висловлювання образ чи вчинення інших дій, які можуть характеризувати конфлікт як домашнє насильство, не є достатнім для висновку про наявність складу правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП без установлення передбаченого цією нормою наслідку.
Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 ставиться за провину те, що 18.09.2026 близько 20:50 за адресою: АДРЕСА_1 , під час сварки з ОСОБА_2 , з якою він проживає, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, він висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, ображав її та вдарив по руці.
Заява ОСОБА_2 від 18.09.2026, її письмові пояснення та відомості про повідомлення поліції сусідкою ОСОБА_6 містять інформацію про конфлікт між особами та обставини поведінки ОСОБА_1 . Однак суд має оцінити ці докази не лише щодо самого перебігу конфлікту, а й щодо підтвердження обов`язкової ознаки об`єктивної сторони правопорушення - заподіяння шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілої.
При цьому відсутність висновку судово-медичного експерта або іншого медичного документа не є безумовною підставою для висновку про відсутність шкоди фізичному здоров`ю. Так само шкода психічному здоров`ю може підтверджуватися не виключно висновком спеціаліста, а й іншими належними та допустимими доказами. Водночас такі обставини мають бути встановлені на підставі доказів, а не припущень.
У матеріалах справи зазначено, що ОСОБА_2 повідомила про удар по руці та вказала, що не бажає проходити судово-медичне обстеження. Проте лише відмова від такого обстеження не доводить ані наявності, ані відсутності шкоди її фізичному здоров`ю. Так само відомості про образливі висловлювання не звільняють орган, який склав протокол, від обов`язку надати докази того, що внаслідок відповідних дій потерпілій було завдано шкоди фізичному або психічному здоров`ю.
Отже, для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП недостатньо встановити лише факт конфлікту та поведінку, описану в протоколі. Необхідним є доведення всіх обов`язкових ознак складу правопорушення, включно з передбаченим чинною редакцією статті наслідком.
Досліджуючи зміст протоколу про адміністративне правопорушення, суд установив, що в описі інкримінованих ОСОБА_1 дій зазначено про сварку зі співмешканкою, висловлювання на її адресу нецензурною лайкою, образи та удар по руці. Водночас у протоколі не наведено відомостей про те, яку саме шкоду фізичному або психічному здоров`ю ОСОБА_2 було завдано внаслідок зазначених дій.
Саме лише зазначення в протоколі фрази «вчинив «домашнє насильство» не замінює опису фактичних обставин, які утворюють об`єктивну сторону правопорушення, та не звільняє орган, який склав протокол, від обов`язку довести наявність усіх ознак складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 280 КУпАП під час розгляду справи суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За результатами оцінки наявних доказів суд має встановити, чи підтверджено ними заподіяння ОСОБА_2 шкоди фізичному або психічному здоров`ю внаслідок дій ОСОБА_1 . Якщо такі докази відсутні або не дають змоги достовірно встановити зазначений наслідок, відповідна обов`язкова ознака об`єктивної сторони правопорушення залишається недоведеною.
Водночас сукупність досліджених судом доказів, зокрема письмових пояснень ОСОБА_1 , у яких він підтвердив обставини конфлікту, висловлювання на адресу співмешканки нецензурною лайкою, образи та нанесення удару по руці, а також заяви й письмових пояснень ОСОБА_2 , узгоджується щодо основних обставин події та характеру поведінки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Зміст зазначених доказів свідчить не лише про виникнення побутової сварки, а й про вчинення ОСОБА_1 умисних дій фізичного та психологічного характеру щодо особи, з якою він спільно проживає. При цьому нанесення удару по руці потерпілої є безпосереднім фізичним впливом, а системно оцінені обставини конфлікту, супроводжуваного образами та нецензурною лайкою, підтверджують характер поведінки, що завдала шкоду психічному здоров`ю ОСОБА_2 .
Оцінюючи наведені обставини в їх сукупності, суд доходить висновку, що вони достатньою мірою підтверджують заподіяння потерпілій шкоди фізичному та психічному здоров`ю внаслідок дій ОСОБА_1 . Відсутність звернення потерпілої за проведенням судово-медичного обстеження не спростовує цього висновку, оскільки наявні у справі докази підлягають оцінці в сукупності, а не окремо один від одного.
Таким чином, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, доведена сукупністю досліджених доказів, які підтверджують наявність у його діях усіх обов`язкових ознак складу цього адміністративного правопорушення.
Визначаючи вид і розмір адміністративного стягнення, суд відповідно до ст. 33 КУпАП ураховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. З огляду на характер протиправних дій, учинених щодо співмешканки, та необхідність запобігання вчиненню подібних правопорушень у майбутньому суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір стягується з особи, на яку накладено таке стягнення, у розмірі, встановленому законом.
Керуючись ст. 33, 40-1, ч. 1 ст. 173-2, ст. 283, 284 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.
Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів: ГУК в Одеській області/м. Подільськ/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37607526, банк отримувача: Казначейство України, номер рахунку (IBAN): UA268999980313090106000015746.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у встановлений строк відповідно до ст. 308 КУпАП постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби, і в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу, що становить 1 020 (одну тисячу двадцять) гривень.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя
Подільського міськрайонного суду
Одеської області Андрій ДЗЮБИНСЬКИЙ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua