Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №343/2214/26 — Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/2214/26

Провадження №: 2/343/1491/26

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2026 року м.Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого – судді Лицура І.М.,

секретаря судового засідання – Бойків В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Калуського району Івано-Франківської області справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Український платіжний центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ТзОВ «Фінансова компанія «Український платіжний центр» звернулося до суду з позовом, в якому просили стягнути з ОСОБА_1 на свою користь борг за договором надання грошових коштів у кредит № 1615430859764 від 03.06.2026 року в розмірі 36 557,65 грн., а також судові витрати по справі. Свої вимоги мотивували тим, що 03 червня 2026 року між ТзОВ «Фінансова компанія «Український платіжний центр» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір надання грошових коштів у кредит № 1615430859764, що підписаний в порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». На виконання вимог вказаного Закону на фінансовий номер телефону відповідачки було надіслано одноразовий ідентифікатор для підпису кредитного договору та паспорту споживчого кредиту, тобто було укладено кредитний договір у вигляді електронного документа відповідно до вимог ст. 639 ЦК України. Згідно з умовами кредитного договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачці кредит для задоволення особистих споживчих потреб в сумі 8 500,00 грн. шляхом перерахунку на банківський рахунок ОСОБА_1 , строком на 360 днів, зі стандартною процентною ставкою 0,93 % в день та зниженою процентною ставкою в розмірі 0,01 % в день, яка діє тільки на перший платіж за графіком та застосовуються за умови своєчасної сплати першого платежу за графіком; комісія за надання кредиту становить 25 % від суми наданого кредиту. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачці кредит відповідно до умов укладеного договору шляхом перерахування кредитних коштів на банківський рахунок позичальника (банківську картку № НОМЕР_1 ). Однак, відповідачка своєчасно кредит не погашає, не виконує інші грошові зобов`язання, тому станом на день підготовки позовної заяви в неї виникла заборгованість в розмірі 36 557,65 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 8 500,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами – 8 932,65 грн.; заборгованість по комісії – 2 125,00 грн. та 17 000,00 грн. неустойка. Вказані дії відповідачки свідчать про відмову від добровільного повернення боргу, в зв`язку з чим виникла необхідність у зверненні до суду з даним позовом.

В судове засідання представник позивача згідно ордера на надання правничої допомоги серії АН № 2078078 від 23.09.2026 року (а.с. 59) адвокат Андрущенко М.В. не з`явився, в позовній заяві зазначив клопотання про розгляд даної справи за його відсутності, вказавши, що не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідачка відзиву на позов не подавала, на виклик в судове засідання не з`явилася та про причини своєї неявки суд не повідомила, хоч була належно повідомлена про час та місце розгляду справи шляхом доставки судової повістки в її електронний кабінет 26.09.2026 року (а.с. 79). Також ОСОБА_1 повідомлялася про виклик до суду шляхом поміщення оголошення на офіційному сайті Долинського районного суду Івано-Франківської області 06.10.2026 року (а.с. 82).

За таких обставин суд 21.10.2026 року постановив ухвалу про проведення розгляду даної справи за відсутності відповідачки в порядку заочного провадження.

Дослідивши та оцінивши всі здобуті й перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Загальні правила щодо форми договору визначено у ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису вiдповiдно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 1048 ЦК України, за якими позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо іншого не встановлено договором або законом, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 03.06.2026 року ОСОБА_1 звернулася до ТзОВ «Фінансова компанія «Український платіжний центр» із анкетою-заявою на отримання кредиту (а.с. 37), на підставі чого між сторонами було укладено кредитний договір, згідно якого позивач надав відповідачці кредит в розмірі 8 500,00 грн. шляхом перерахунку коштів за реквізитами платіжної картки (електронного платіжного засобу) за № НОМЕР_1 , строком на 360 днів, датою повернення (виплати) кредиту є 29.05.2027 року, що підтверджується договором надання грошових коштів у кредит № 1615430859764 від 03.06.2026 року та додатками до цього договору № 1 – графіком платежів та № 2 - інформаційним повідомленням, а також паспортом споживчого кредиту від 03.06.2026 року, підписаними ОСОБА_1 електронним підписом шляхом використання одноразових ідентифікаторів «D4374» та «Р9183» (а.с. 8-28).

Відповідно до п.п. 4.3, 4.4 даного договору, стандартна процентна ставка в день застосовується у межах строку кредиту в розмірі 0,93 % за кожен день користування кредитом; знижена процентна ставка становить 0,01 % в день, яка діє тільки на перший платіж за графіком – з 03.06.2026 року по 17.06.2026 року, за умови своєчасної сплати першого платежу за графіком. Комісія за надання кредиту становить 25 % від суми наданого кредиту та нараховується одноразово у день надання кредиту.

Згідно підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів (а.с. 34), на підставі вищевказаного кредитного договору позивачем 03.06.2026 року о 11:42:15 год. було зараховано кредитні кошти в розмірі 8 500,00 грн. на банківську картку № НОМЕР_1 , як видача кредитних коштів згідно договору № 1615430859764 від 03.06.2026 року, ІПН НОМЕР_2 .

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що 03.06.2026 року відповідачка підписала електронний договір надання грошових коштів у кредит № 1615430859764 та паспорт споживчого кредиту шляхом використання електронного підпису одноразовими ідентифікаторами та отримала від ТзОВ «Фінансова компанія «Український платіжний центр» кредитні кошти в сумі 8 500,00 грн. на банківську картку. Вказаний договір разом із Правилами надання коштів у кредит (а.с. 29-33), в яких обумовлені порядок та умови укладення кредитних договорів, нарахування відсотків, складають єдиний договір, з чим ОСОБА_1 була ознайомлена.

ТзОВ «Фінансова компанія «Український платіжний центр» надало відповідачці можливість користуватися кредитними коштами, однак остання не дотримується своїх зобов`язань щодо погашення кредиту у визначені строки та сплати процентів за користування коштами і на даний час продовжує ухилятись від виконання зобов`язань.

З долученого позивачем до позовної заяви розрахунку заборгованості за кредитним договором № 1615430859764 від 03.06.2026 року (а.с. 57-58) вбачається, що станом на 23.09.2026 року борг ОСОБА_1 по даному кредитному договору становить 36 557,65 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 8 500,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами – 8 932,65 грн., заборгованість за комісією – 2 125,00 грн. та заборгованість по пені – 17 000,00 грн. Жодної сплати по вказаному договору відповідачка не здійснила, що свідчить про її відмову від добровільного повернення боргу.

За таких обставин, враховуючи, що відповідачка ОСОБА_1 істотно порушила умови укладеного з позивачем кредитного договору, своєчасно кредит не погашає та не повертає позичені кошти, суд вважає, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення і з неї на користь позивача слід стягнути 19 557,65 грн. заборгованості за договором надання грошових коштів у кредит № 1615430859764 від 03.06.2026 року, а саме: 8 500,00 грн. – заборгованості за тілом кредиту, 8 932,65 грн. – заборгованості за нарахованими процентами та 2 125,00 грн. – заборгованості по комісії за надання кредиту.

Разом з тим, суд дійшов висновку, що вимоги ТзОВ «Фінансова компанія «Український платіжний центр» в частині стягнення з відповідачки 17 000,00 грн. неустойки не підлягають задоволенню з таких підстав, що відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Оскільки неустойка за даним кредитним договором нарахована в період дії на території України воєнного стану, то відповідачка ОСОБА_1 звільняється від обов`язку її сплатити на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Український платіжний центр».

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, в ч. 1 якої зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так як суд задоволив позовні вимоги позивача на 53,50 %, то на його користь пропорційно слід стягнути з відповідачки відшкодування сплаченого судового збору згідно платіжної інструкції № LK00675/1 від 24.09.2026 року в розмірі 2 662,40 грн. (а.с. 6), який становитиме 1 424,38 грн.

На підставі викладеного, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 207,526,530,536,610,611,626,638,1048-1050,1054,1055 ЦК України, керуючись ст.ст. 141,263-265,280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Український платіжний центр» заборгованість за договором надання грошових коштів у кредит № 1615430859764 від 03.06.2026 року, укладеним в електронній формі, в розмірі 19 557,65 грн. (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят сім гривень і 65 копійок) та 1 424,38 грн. (одну тисячу чотириста двадцять чотири гривні та 38 копійок) відшкодування сплаченого судового збору, відмовивши в решті позовних вимог.

Заочне рішення може бути переглянуто Долинським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Український платіжний центр», що знаходиться за адресою: 04071, м.Київ вул. Верхній Вал, 4-В, під`їзд 1, поверх 2, код ЄДРПОУ: 39898755.

Відповідачка: ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Долинським РВ УМВС в Івано-Франківській області 14.06.2006 року.

Суддя: