Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №689/1513/26 — Хмельницький апеляційний суд

Суд: Хмельницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Дата: 20 жовтня 2026 р.

Справа: №689/1513/26

Суддя: Матущак М. С.

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 689/1513/26

Провадження № 33/820/794/26

Суддя Хмельницького апеляційного суду Матущак М.С., за участю секретаря судового засідання Дюг А.М., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Яцишина А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Яцишина А.О. на постанову судді Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 15 вересня 2026 року,

в с т а н о в и в :

Цією постановою

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 2 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнуто судовий збір на користь держави в сумі 665 грн 60 коп.

За постановою судді, 19 серпня 2026 року о 12 год 48 хв у селищі Ярмолинці на провулку Захисників України, 57 ОСОБА_1 керував мотоциклом Suzuki, д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, а саме, не отримував посвідчення водія відповідної категорії, чим повторно протягом року вчинив правопорушення.

26 серпня 2025 року відносно ОСОБА_1 було винесено постанову серії ЕНА №5578962 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП.

ОСОБА_1 порушив п.2.1 «а» ПДР України та ст.15 Закону України «Про дорожній рух».

В апеляційній скарзі захисник Яцишин А.О. просив скасувати постанову судді Ярмолинецького районного суду від 15 вересня 2026 року.

Уважав, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим.

Указував, суд першої інстанції не забезпечив ОСОБА_1 реальної можливості скористатися правовою допомогою та безпідставно відмовив у відкладенні розгляду справи.

Звертав увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення містить невідповідність щодо місця його складання, яку суд першої інстанції не перевірив.

Окрім того, на думку захисника, у протоколі зазначено місце вчинення правопорушення, як місце складання самого протоколу, хоча фактично протокол складався в іншому місці.

На переконання захисника, для вирішення питання про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, суд першої інстанції повинен був належним чином встановити та оцінити всі обставини, що стосується попереднього притягнення до адміністративної відповідальності, а також перевірити наявність передбачених законом підстав для застосування ознаки повторності.

Разом з тим, суд першої інстанції фактично обмежився посиланням на постанову ЕНА № 5578962 від 26 серпня 2025 року як на підтвердження попереднього притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, не навівши належного аналізу обставин попередньої справи та їх значення для встановлення повторності у даній справі.

Таким чином, сам по собі факт існування попередньої постанови не звільняє суд від обов`язку встановити всі обставини, необхідні для правильної кваліфікації дій особи за ч.5 ст.126 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши захисника Яцишина А.О. на підтримання апеляційної скарги з викладених у ній мотивів, приходжу до висновку про таке.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Відповідно до вимог ст.ст.251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.

Доказами відповідно до ст.251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з вимогами ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Указаних вимог закону суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення дотримався повною мірою.

За змістом ч.5 ст.126 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається повторне протягом року вчинення порушень, передбачених ч.ч.2 – 4 цієї статті.

Приписами ч.2 ст.126 КУпАП відповідальність передбачена за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до положень ст.15 Закону України «Про дорожній рух», забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Висновок суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, ґрунтується на зібраних та досліджених у судовому засіданні доказах, яким суд дав належну правову оцінку.

Обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, підтверджені:

- відомостями протоколу серії ЕПР1 №749680 від 19 серпня 2026 року про адміністративне правопорушення, відповідно до якого встановлено факт керування ОСОБА_1 19 серпня 2026 року о 12 год 48 хв у селищі Ярмолинці на провулку Захисників України, 57 мотоциклом Suzuki, д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом;

- відомостями з постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5578962 від 26 серпня 2025 року. Цією постановою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та накладено 3 400 грн штрафу за те, що він 26 серпня 2025 року керував транспортним засобом без посвідчення водія на право керування транспортними засобами;

-- відеозаписом з місця події.

Із наданого відеозапису вбачається факт керування, зупинки водія ОСОБА_1 , його пояснення про те, що він був обізнаний про факт попереднього притягнення до адміністративної відповідальності за тотожне правопорушення, однак помилково вважав, що вже минув рік з часу вчинення ним попереднього правопорушення, що давало йому право на керування транспортним засобом.

Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.

Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Апеляційний суд уважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.

З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги захисника про те, що в матеріалах справи відсутні фактичні дані, які би дозволили дійти висновку про настання події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, є безпідставними.

Крім того, як зазначено вище, постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5578962 від 26 серпня 2025 року за ч.2 ст.126 КУпАП, підтверджено факт повторного протягом року вчинення ОСОБА_1 відповідного порушення.

Щодо клопотання про повернення протоколу про адміністративне правопорушення на доопрацювання, то його слід визнати таким, що не підлягає до задоволення.

Посилання на невідповідність щодо місця складення протоколу, необхідність перевірки обставин його оформлення та підстав кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП у даному випадку не є визначальними та такими, що спростовують вчинене ним правопорушення.

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення права на захист слід зазначити таке.

Згідно з ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч.2 ст.268 КУпАП при розгляді справ, передбачених ст.126 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

За наявності відомостей про своєчасне сповіщення ОСОБА_1 та його захисника Яцишина А.О. про місце та час розгляду справи, нез`явлення їх без поважних причин до суду першої інстанції не перешкоджало розгляду справи в його відсутності.

Водночас, у процесі апеляційного розгляду ОСОБА_1 повністю забезпечено та відновлено його права, передбачені ст.268 КУпАП, серед іншого: давати пояснення, подавати докази, користуватися юридичною допомогою адвоката тощо.

Дослідивши матеріали справи, суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення і в повному обсязі виконав вимоги ст.245 КУпАП.

Переконливих доводів у апеляційній скарзі чи в судовому засіданні апеляційного суду, які би спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови, не надано та не встановлено.

Крім того посилання на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено місце вчинення правопорушення, як місце його складання, не є підставою для непритягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Невизнання ОСОБА_1 винуватості у вчиненому правопорушенні розцінюється як намагання ухилитися від відповідальності за вчинене правопорушення.

Порушень вимог закону, які би ставили під сумнів доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, немає.

Указані доводи спростовані зібраними та ретельно дослідженими доказами у справі, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку.

Висновки суду першої інстанції ґрунтуються на належних, допустимих та достовірних доказах.

Адміністративне стягнення накладено відповідно до вимог ст.33 КУпАП.

Підстави скасування постанови суду першої інстанції з наведених в апеляційній скарзі мотивів відсутні.

Керуючись ст.294 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Постанову судді Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 15 вересня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Яцишина А.О. – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду Матущак М.С.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua