Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №686/16279/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/16279/25

Провадження № 22-ц/820/2175/26

Хмельницький апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Гринчука Р.С., П`єнти І.В., Талалай О.І.,

розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Прядун Руслан Володимирович, на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 вересня 2025 року, суддя Павловська А.А., у справі за позовом Міського комунального підприємства «Хмельницьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

встановив:

У червні 2025 року МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення пропорційно до часток у праві власності на квартиру з ОСОБА_1 (2/3 частки) – 13287,46 грн, з яких 13240,49 грн за послугу з постачання теплової енергії за період з 01 листопада 2021 року по 30 квітня 2025 року та 46,97 грн за абонентське обслуговування за період з 01 липня 2023 року по 30 квітня 2025 року; з ОСОБА_2 (1/3 частки) – 6643,73 грн, з яких 6620,25 грн за послугу з постачання теплової енергії та 23,48 грн за абонентське обслуговування за ті ж періоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що надає послугу з постачання теплової енергії до квартири АДРЕСА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ), яка належить відповідачам на праві спільної часткової власності. Відповідачі оплату за надані послуги вносили неналежно, внаслідок чого станом на 22 травня 2025 року утворилася заборгованість за послугу з постачання теплової енергії в сумі 19860,74 грн та за абонентське обслуговування в сумі 70,45 грн, а всього 19931,19 грн.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 вересня 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» заборгованість за комунальні послуги в сумі 13287,46 грн та 2018,67 грн судових витрат. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» заборгованість за комунальні послуги в сумі 6643,73 грн та 1009,33 грн судових витрат.

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі є споживачами послуги з постачання теплової енергії, оплату якої належним чином не здійснювали, а оскільки квартира перебуває у їхній спільній частковій власності, заборгованість підлягає стягненню пропорційно до їхніх часток у праві власності.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив рішення суду першої інстанції в частині стягнення з нього 13287,46 грн заборгованості та 2018,67 грн судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. В частині стягнення з ОСОБА_2 рішення змінити, стягнувши з неї суму боргу в повному обсязі.

Зазначив, що суд розподілив загальний залишок заборгованості за особовим рахунком між співвласниками відповідно до їхніх часток, не врахувавши фактично здійснених кожним із них платежів, і не з`ясував, внаслідок невиконання обов`язку ким саме з них утворився борг.

Він систематично оплачував вартість послуг з постачання теплової енергії в частині, що відповідала належним йому 2/3 частки квартири. За період з січня 2006 року по квітень 2025 року на його частку квартири припадало 37116,34 грн нарахувань, а фактично ним сплачено 37695 грн, що підтверджено платіжними документами та складеним ним розрахунком, тому станом на день звернення позивача до суду заборгованість за його часткою була відсутня.

Зі змісту письмової відповіді МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» на адвокатський запит вбачається, що нарахування, платежі та залишок заборгованості обліковувалися за квартирою в цілому за єдиним особовим рахунком без окремого обліку зобов`язань і платежів кожного співвласника, а тому сплачені ним кошти фактично зараховувалися й на користь іншого співвласника, тому фактично на нього покладено обов`язок подвійної оплати.

У відзиві на апеляційну скаргу МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» зазначило, що станом на 01 листопада 2021 року заборгованість за особовим рахунком становила 12997,38 грн, у період з 01 листопада 2021 року по 30 квітня 2025 року нараховано 24347,17 грн, а сплачено 17483,81 грн, з яких 12997,38 грн зараховано в погашення заборгованості попереднього періоду. Співвласники не зверталися із заявою про поділ особового рахунку, а тому облік ведеться за квартирою в цілому. Наданий відповідачем розрахунок містить математичні неточності, а частина квитанцій оформлена на осіб, які не є співвласниками квартири.

Розгляд справи апеляційним судом проведено в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 , належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 – 2/3 частки на підставі договору дарування від 04 жовтня 2005 року та ОСОБА_2 – 1/3 частки на підставі договору дарування від 29 вересня 2005 року.

МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» надає до вказаної квартири послугу з постачання теплової енергії, облік нарахувань і оплат за якою здійснюється за особовим рахунком № НОМЕР_1 .

Згідно з довідкою МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» про заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за особовим рахунком № НОМЕР_1 , станом на 01 листопада 2021 року заборгованість становила 12997,38 грн. За період з 01 листопада 2021 року по 30 квітня 2025 року нараховано 24347,17 грн, сплачено 17483,81 грн, заборгованість за вказаний період становитиме 19860,74 грн.

Згідно з довідкою про заборгованість за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії станом на 01 липня 2023 року заборгованість становила 2,41 грн, за період з 01 липня 2023 року по 30 квітня 2025 року нараховано 371,58 грн, сплачено 303,54 грн, заборгованість становить 70,45 грн.

Наказом МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» від 01 листопада 2021 року №121, з 01 грудня 2021 року встановлено плату за абонентське обслуговування за послугою з постачання теплової енергії в розмірі 16,89 грн на місяць (з ПДВ).

Згідно з листом МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» від 22 липня 2026 року №01-15/1562/09, наданим на адвокатський запит представника відповідача, підприємство отримує від банків кошти за сплачені споживачами послуги без ідентифікації осіб, які здійснювали оплату; особовий рахунок № НОМЕР_1 між співвласниками не поділений; надати довідку-розрахунок про нарахування та сплату коштів окремо щодо ОСОБА_1 неможливо, оскільки підприємство не володіє інформацією, які саме оплати здійснено ОСОБА_1 , а які – ОСОБА_2 .

Відповідно до частини четвертої статті 319 ЦК України власність зобов`язує.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).

Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з пунктами 1, 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором (частина перша статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2021 року №1022 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії», якою затверджено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є договором приєднання.

Такі договори МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» розмістило на власному вебсайті 08 жовтня 2021 року, і вони набрали чинності з 09 листопада 2021 року.

Згідно з умовами типового індивідуального договору, на які посилався позивач, розрахунковим періодом є календарний місяць; під час здійснення оплати споживач зобов`язаний зазначити розрахунковий період, за який вона здійснюється, та призначення платежу; у разі коли споживачем не визначено розрахунковий період, виконавець має право зарахувати такий платіж в рахунок заборгованості споживача за минулі розрахункові періоди у разі її наявності.

Відповідно до статті 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Кожен співвласник зобов`язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна. Співвласник, який сплатив необхідні витрати на утримання спільного майна, має право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування (постанови Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №521/3743/17-ц (провадження №61-26462св18), від 19 серпня 2020 року у справі №703/2200/15-ц (провадження №61-7289св20)).

За змістом статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав відповідачам послугу з постачання теплової енергії та абонентське обслуговування цієї послуги, оплата яких у повному обсязі не здійснювалася. Розмір заборгованості за особовим рахунком № НОМЕР_1 підтверджено довідками позивача, які містять помісячні нарахування, оплати та залишок боргу. Арифметична правильність цих розрахунків апелянтом не спростована, а відомості про суми оплат, наведені в розрахунку апелянта за спірний період, збігаються з відомостями довідок позивача.

Позивач заявив вимоги до кожного зі співвласників окремо, пропорційно до їхніх часток у праві власності на квартиру: з ОСОБА_1 – 13287,46 грн (13240,49 грн + 46,97 грн), що становить 2/3 від загальної суми заборгованості 19931,19 грн, з ОСОБА_2 – 6643,73 грн (6620,25 грн + 23,48 грн), що становить 1/3 від боргу.

Задовольняючи позов у такий спосіб, суд першої інстанції правильно застосував статтю 360 ЦК України і не поклав на ОСОБА_1 обов`язку з оплати послуг в обсязі, більшому, ніж його частка у праві спільної часткової власності, що узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 01 вересня 2026 року у справі №361/3578/23.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд розподілив залишок заборгованості без урахування платежів, здійснених саме ОСОБА_1 колегія суддів відхиляє, оскільки всі платежі, які надійшли на особовий рахунок № НОМЕР_1 позивачем враховано і вони зменшили загальний розмір заборгованості, з якої визначено частки кожного зі співвласників.

Посилання відповідача на систематичну оплату послуги в межах своєї частки з переплатою колегія суддів відхиляє, оскільки такі обставини не підтверджено належними та допустимими доказами.

Зі змісту розрахунку, складеного відповідачем, вбачається, що на його частку віднесено всі без винятку платежі, які надійшли на особовий рахунок № НОМЕР_1 за період з січня 2006 року по квітень 2026 року, тоді як на частку ОСОБА_2 не віднесено жодного платежу.

Водночас зі змісту відповіді МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» від 22 липня 2026 року №01-15/1562/09 вбачається, що кошти за послуги надходили без ідентифікації платників, а додані до апеляційної скарги квитанції лише підтверджують внесення коштів на особовий рахунок квартири в цілому. У частині таких квитанцій платниками зазначено інших осіб, а не ОСОБА_1 і в жодній з них не зазначено, що платіж вносився в рахунок оплати саме його частки. Тому твердження ОСОБА_1 про те, що всі здійснені платежі були внесені ним і в погашення лише його частки, ґрунтуються на припущеннях.

Крім того, розрахунок відповідача охоплює період з 2006 року, який виходить за межі спірного періоду, не враховує заборгованості, що існувала станом на 01 листопада 2021 року, та містить платежі, внесені після 30 квітня 2025 року, тобто після періоду, за який стягнуто заборгованість. Платежі, внесені після ухвалення оскаржуваного рішення, не впливають на його законність і можуть бути враховані на стадії його виконання.

Посилання відповідача на те, що на нього фактично покладено обов`язок подвійної оплати не заслуговують на увагу, оскільки особовий рахунок між співвласниками не поділено, порядок оплати послуг між ними не визначено, тому внесені на рахунок кошти позивач обґрунтовано зараховував в рахунок оплати за квартиру в цілому, в тому числі в погашення заборгованості за попередні періоди.

Вимогу апеляційної скарги про зміну рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2 шляхом стягнення з неї всієї суми боргу колегія суддів також відхиляє, оскільки позивач таких вимог до суду першої інстанції не заявляв, їх розгляд судом суперечитиме частині першій статті 13 ЦПК України згідної з якою суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів учасників справи.

С уд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 вересня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: Р.С. Гринчук

І.В. П`єнта

О.І. Талалай