Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №686/4811/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/4811/26

Провадження № 22-ц/820/2169/26

Хмельницький апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Гринчука Р.С., П`єнти І.В., Талалай О.І.,

розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 червня 2026 року, суддя Мазурок О.В., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У лютому 2026 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №1442-3216 від 01.09.2024 в розмірі 9618 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 01.09.2024 між сторонами, за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1442-3216, який підписано ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором «А9553».

За умовами кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати позичальнику кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 2000 грн, строк кредитування 365 днів, базовий період 30 днів, зі сплатою комісії за видачу кредиту 15% від суми кредиту, з стандартною процентною ставкою у розмірі 1% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів та 0,75% за кожен день користування кредитом у період починаючи з 181 календарного дня.

Станом на 19.01.2026 загальний розмір грошових вимог позивача до відповідача, які виникли на підставі кредитного договору становили 9618 грн, які складаються із заборгованості за кредитом в сумі 2000 грн, заборгованості за процентами в сумі 6338 грн, заборгованості по комісії в сумі 300 грн та штраф в сумі 980 грн. Вказану заборгованість позичальник не сплатив, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даними позовом.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25.06.2026 позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором в розмірі 4300 грн та 1190,30 грн судового збору.

Суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 підписав кредитний договір, отримав відповідну суму кредиту.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення процентів суд вказав, що заявлений до стягнення розмір боргу не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, а тому розмір стягуваних з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Укр Кредит Фінанс » процентів слід зменшити до 2000 грн.

Суд зазначив, що позовні вимоги щодо стягнення штрафу в сумі 980 грн суперечать п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

В апеляційній скарзі ТОВ «Укр Кредит Фінанс» просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю.

На обґрунтування скарги позивач зазначив, що нарахування процентів в даному випадку відповідає умовам договору, які сторони погодили при підписанні договору, є законним та справедливим.

Також зазначає, що умовами договору та Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право позивача на встановлення комісії за надання кредиту за кредитним договором. В умовах договору було передбачено стягнення комісії, які відповідачем було підписано.

Оскільки договір був укладений поза межами періоду, на який поширюється звільнення від відповідальності, передбачене Законом України «Про споживче кредитування», тому положення про звільнення боржника від сплати штрафу не підлягає застосуванню.

Судом помилково ототожнено проценти за користування кредитом, які нараховуються відповідно до п.4.10 договору протягом строку договору з неустойкою (пенею) у разі невиконання (порушення, прострочення) зобов`язань боржником за договором.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 зазначив, що суд першої інстанції об`єктивно оцінив матеріали справи та правомірно застосував норми закону щодо зменшення неустойки та процентів.

Зазначив, що позивачем безпідставно нараховано комісію, що є несправедливою умовою договору відповідно до ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування».

Кредитор зобов`язаний дотримуватися принципів добросовісності при укладенні договорів кредиту.

Розгляд справи апеляційним судом проведено в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом встановлено, що 01.09.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №1442-3216 продукту «СreditKasa» у формі електронного документу, який було підписано з використанням одноразового ідентифікатора (одноразового паролю) «А9553».

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 договору кредитодавець відкриває для позичальника кредитну лінію на умовах, визначених цим договором. Кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язався повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом, у порядку, передбаченому цим договором (а.с. 11 зі зворотної сторони).

Відповідно до п. 4.1 договору загальний розмір кредиту (сума кредиту) за цим договором становить 2000 грн. Дата надання/видачі кредиту 01.09.2024 (п. 4.2 договору).

Згідно з п. 4.6 договору спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної в пункті 4.1 цього договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу (пункт 13 реквізити сторін НОМЕР_1 ).

У п. 4.7 договору сторони визначили, що плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту (якщо умовами цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту). Тип процентної ставки за користування кредитом фіксована. Процентні ставки за користування кредитом, зазначені у п. 4.10 договору, застосовуються у відповідні періоди дії договору і не можуть бути збільшені кредитодавцем в односторонньому порядку без письмової згоди позичальника. Однак, позичальнику на умовах, вказаних у цьому договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за промо-ставкою та/або пільговою та/або зниженою процентними ставками. Надані клієнту в межах програми лояльності ставки діють і залишаються незмінними протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання позичальником усіх умов відповідної програми лояльності. Тип комісії – одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту, якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту).

Базовий період складає 30 календарних днів. Перебіг першого базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду. Перебіг кожного наступного базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього базового періоду крім наступного випадку: якщо у поточному базовому періоді позичальник не має заборгованості зі сплати процентів, комісії та суми кредиту (тобто позичальником здійснено дострокове повернення кредиту) перебіг базового періоду припиняється в дату повного виконання грошових зобов`язань позичальника за договором. Якщо у позичальника відсутня будь – яка заборгованість за договором, то в дату отримання позичальником додаткових коштів у кредит у порядку, передбаченому п.4.5 цього договору, починається перебіг нового базового періоду, за виключенням випадку якщо у позичальника наявна заборгованість зі сплати процентів, комісії або суми кредиту, у такому разі перебіг базового періоду продовжується відповідно до умов договору. Перебіг останнього базового періоду закінчується в останній день строку дії цього договору (п. 4.8 договору) (а.с. 13).

П. 4.10 договору визначено, що порядок нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною стандартною процентною ставкою:

1% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього договору. В цей період можливе використання позичальником права користування кредитом за промо-ставкою та/або зниженою та/або пільговою процентною ставкою,

0,75% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше) (а.с. 13 зі зворотної сторони).

Згідно з п. 4.11 договору комісія за видачу кредиту становить 15% від суми виданого кредиту (якщо у цьому пункті договору значення розміру комісії за видачу кредиту вказано 0%) вказане означає, комісія за видачу кредиту є відсутньою). Нарахування комісії за видачу кредиту здійснюється на суму виданого цим договором кредиту у день видачі кредиту (а.с. 13 зі зворотної сторони).

Строк кредитування, тобто строк на який надається кредит позичальнику становить 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику (далі - строк кредитування). Дата повернення (виплати) кредиту 31.08.2025. Продовження строку кредитування або строку виплати кредиту в односторонньому порядку кредитодавцем або позичальником не допускається. У позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених цим договором. Строк кредитування може бути продовжений за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди до цього договору. У такому випадку актуальний строк кредитування зазначається в останній укладеній сторонами додатковій угоді до цього договору, якою змінювався строк кредитування (п. 4.13 договору) (а.с. 14).

У п. 8.4 договору сторони визначили, що у разі прострочення позичальником сплати процентів за користування кредитом або комісії за видачу кредиту (якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту) на строк понад один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати від позичальника повернення кредиту в повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування кредитом до настання дати повернення кредиту, що встановлена п. 4.13 цього договору (а.с. 16).

П. 12.7.2 договору сторони передбачили, що цей договір набирає чинності з моменту його укладення. Строк дії договору визначається у разі наявності у позичальника після закінчення строку кредитування заборгованості зі сплати суми неповерненого кредиту, комісії за видачу кредиту (якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту) або процентів за користування кредитом - договір діє до дати (включно), у яку позичальником буде належним чином виконано зазначені грошові зобов`язання за цим договором (а.с. 20 зі зворотної сторони).

Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «СreditKasa», а також таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором №1442-3216 (графік платежів за договором), підписані ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора «А9553».

Отримання ОСОБА_1 кредитних коштів в розмірі 2000 грн підтверджено квитанцією №2511615106 від 01.09.2024 про перерахування на номер картки НОМЕР_2 *76 в системі LiqPay (а.с. 32) та довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту №1442-3216 від 01.09.2024 на картку № НОМЕР_1 кошти в сумі 2000 грн (а.с. 33).

Згідно з проведеним позивачем розрахунком заборгованості, станом на 19.01.2026 за відповідачем обліковувалася заборгованість в загальному розмірі 9618 грн, з якої основний борг 2000 грн, залишок процентів за умовами договору 6338 грн, залишок комісій 300 грн та залишок штрафів 980 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно зі ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, провадження №61-7203 св 20, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, провадження №61-8449св19, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19, провадження №61-9071св20, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України №675-VIII «Про електрону комерцію», (далі – Закон №675-VIII).

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону №675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону №675-VIII).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону №675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону №675-VIII).

Згідно з ч.ч. 6, 8 ст. 11 вказаного Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Ст. 12 Закону №675-VIII визначає, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, укладення договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є ЦК України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу, а на суб`єкта законодавчої ініціативи, що подає до Верховної Ради проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж ЦК України, покладено обов`язок одночасно подати до Верховної Ради проект закону про внесення змін до ЦК України, які мають розглядатися одночасно.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22.06.2021 у справі №334/3161/17 (п. 17), від 18.01.2022 у справі №910/17048/17 (п. 78), від 29.06.2022 у справі №477/874/19 (п. 69)).

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 13.03.2012 у справі №5-рп/2012 конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному (абз. 5 п. 3 мотивувальної частини Рішення від 03.10.1997 №4-зп). Виходячи з наведеного Конституційний Суд України вважає, що невідповідність окремих положень спеціального закону положенням Кодексу не може бути усунена шляхом застосування правила, за яким з прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акт (його окремі положення), який був чинним у часі раніше. Оскільки Кодекс є основним актом цивільного законодавства, то будь-які зміни у регулюванні однопредметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого абз. 3 ч. 2 ст. 4 Кодексу.

Законом України №2120-IX від 15.03.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон №2120-IX) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 18 такого змісту:«У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також, цим Законом внесено аналогічні зміни в Закон України «Про споживче кредитування», зокрема, розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено п. 6-1 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені ч. 2 ст. 3 цього Закону.

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.

Разом з тим, Законом України від 22.11.2023, №3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023 (далі - Закон №3498-IX) вказаний п. 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» виключено, а п. 6 цього розділу викладено в новій редакції: «У разі прострочення споживачем у період з 01.03.2020 до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені ч. 2 ст. 3 цього Закону.

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.

За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи, договір кредиту між сторонами укладено в електронному вигляді з погодженням усіх його істотних умов, шляхом підписання із використанням одноразового ідентифікатора «А9553».

За цим договором відповідач на зазначену у кредитному договорі банківську картку НОМЕР_1 отримав визначену в договорі суму кредиту.

Відповідно до п. 4.10 договору порядок нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною стандартною процентною ставкою:

1% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього договору. В цей період можливе використання позичальником права користування кредитом за промо-ставкою та/або зниженою та/або пільговою процентною ставкою,

0,75% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше) (а.с. 13 зі зворотної сторони).

Строк кредитування, тобто строк на який надається кредит позичальнику становить 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 31.08.2025 (п. 4.13 договору) (а.с. 14).

Як вбачається зі змісту проведеного позивачем розрахунку заборгованості, проценти за кредитним договором №1442-3216 від 01.09.2026 нараховані згідно з умовами договору, погодженими сторонами та підписані ними. Так, за період з 01.09.2024 по 27.02.2025 проценти нараховано за процентною ставкою у розмірі 1% на підставі п. 4.10 Договору, за період з 28.02.2025 по 31.08.2025 проценти нараховано за процентною ставкою у розмірі 0,74% на підставі п. 4.10 Договору та в межах 365 днів (а.с. 34-40).

Колегія суддів зазначає, що умови договору про сплату процентів за користування кредитами є справедливими та не призводять до дисбалансу прав та обов`язків договірних сторін, оскільки розмір процентної ставки було погоджено за домовленістю сторін, договір укладено в електронній формі, з його умовами ОСОБА_2 був ознайомлений попередньо, а відтак вільно та свідомо погодився виконувати взяті на себе зобов`язання, у тому числі і щодо сплати процентів за користування кредитним коштами.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо зменшення процентів за користування кредитом з тих підстав, що розмір нарахованих процентів перевищує суму отриманого кредиту відповідачем. Колегія суддів зазначає, що такий висновок не ґрунтується на положеннях закону та умовах укладеного сторонами кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Проценти за користування кредитом є платою за користування наданими кредитними коштами, а не неустойкою (штрафом, пенею), у зв`язку з чим сам лише факт перевищення їх розміру на сумою основного боргу не є передбаченою законом підставою для їх зменшення.

При цьому, нарахування процентів за даним кредитним договором, здійснювалося в межах строку кредитування, визначеного у договорі та за погодженими сторонами процентними ставками.

Верховний Суд у постанові від 07.09.2026 у справі №552/672/23 (провадження №61-4595сво25) дійшов правового висновку, що за відсутності встановленої законом нікчемності відповідної умови договору суд не може без відповідної позовної вимоги споживача визнати таку умову недійсною, змінити договір та на цій підставі самостійно зменшити розмір процентів. Верховний Суд у даній постанові також відступив від висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 12.02.2025 у справі №679/1103/23 (провадження №61-92св24), у частині можливості суду самостійно оцінювати пропорційність нарахованих процентів та зменшувати їх розмір за відсутності відповідної вимоги.

Судом першої інстанції не встановлено недійсності чи нікчемності умов даного кредитного договору щодо розміру процентів, помилковості розрахунку позивача чи будь-яких інших підстав, які б свідчили на недотримання позивачем при укладенні кредитного договору №1442-3216 від 01.09.2024 засад справедливості, добросовісності, розумності.

ОСОБА_2 у строк, визначений договором, кредитні кошти не повернув, проценти за його користування не сплатив, отже слід визнати обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача процентів за користування кредитними коштами у заявленому позивачем розмірі.

Стосовно доводів апеляційної скарги про стягнення штрафу за неналежне виконання умов кредитного договору, колегія суддів зазначає таке.

На момент виникнення спірних правовідносин були чинними положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, в редакції Закону №2120-IX.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на ту обставину, що Законом №3498-IX було внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування», виключено положення про звільнення споживача від відповідальності за допущення прострочення виконання кредитних зобов`язань колегія суддів відхиляє, оскільки аналогічні зміни в розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України Законом №3498-IX не вносилися.

За встановлених вище обставин, оскільки правовідносини щодо нарахування штрафу підлягають регулюванню п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, тому вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» в цій частині задоволенню не підлягають, про що вірно зазначив суд першої інстанції.

Враховуючи наведене, з огляду на те, що суд належним чином не перевірив правильності проведеного позивачем розрахунку, дійшов помилкового висновку щодо зменшення розміру процентів до 2000 грн, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову, в сумі 8638 грн (2000 грн + 6338 грн + 300 грн = 8638 грн).

Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України, з огляду на те, що позов до ОСОБА_1 задоволено на 89,81% (8638 грн/9618 грн*100%), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в суді першої інстанції в розмірі 2391,10 грн (2662,40 грн*89,91%).

Оскільки апеляційна скарга ТОВ «Укр Кредит Фінанс» задоволена частково, на 81,57% (4338 грн/5318 грн*100%), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати по сплаті судового збору в суді апеляційної інстанції в розмірі 3257,58 грн (3993,60 грн.*81,57%).

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» задовольнити частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 червня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором в розмірі 8638 грн.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судові витрат зі сплати судового збору в суді першої інстанції в розмірі 2391,10 грн та витрати по сплаті судового збору в суді апеляційної інстанції в розмірі 3257,58 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: Р.С. Гринчук

І.В. П`єнта

О.І. Талалай