Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №686/35529/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/35529/25

Провадження № 22-ц/820/2498/26

Хмельницький апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Гринчука Р.С., П`єнти І.В., Талалай О.І.,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 вересня 2026 року, суддя Чевилюк З.А., у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Домком Хмельницький» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з управління багатоквартирним житловим будинком,

встановив:

У грудні 2025 року ТОВ «Керуюча компанія «Домком Хмельницький» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 , станом на 01 жовтня 2025 року, в розмірі 4157,17 грн та судового збору.

Судовим наказом Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 грудня 2025 року з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Керуюча компанія «Домком Хмельницький» стягнуто 4157,17 грн заборгованості за послуги з управління багатоквартирним житловим будинком та 302,80 грн судового збору.

14 вересня 2026 року ОСОБА_1 через представника – адвоката Марцоня В.Б. подала до суду заяву про скасування судового наказу.

Зазначила, що судового наказу та заяви стягувача з додатками не отримувала, про наказ дізналася з постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження, а копії документів її представник отримав 11 вересня 2026 року.

Вказала, що договорів зі стягувачем не укладала, заборгованості по сплаті послуг з управління будинком не має. Вона є не єдиним власником квартири, а співвласники будинку створили об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Надія 2025», яке повідомило стягувача про дострокове розірвання договору про надання послуги з управління з 01 липня 2025 року.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 вересня 2026 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу відмовлено.

Ухвалу суду мотивовано тим, що договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, який укладено відповідно до статті 15 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», є обов`язковим для виконання усіма співвласниками, а ОСОБА_1 є співвласником квартири у цьому будинку, тому її посилання на те, що вона не укладала договорів зі стягувачем та що договір розірвано, не є підставою для скасування судового наказу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду заяви про скасування судового наказу.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказала, що наказне провадження призначене для розгляду безспірних вимог, тому заперечення боржника свідчать про наявність спору про право, а своєчасно подана заява боржника є підставою для скасування судового наказу.

Відповідно до частини третьої статті 171 ЦПК України, у разі відсутності підстав для повернення заяви суддя постановляє ухвалу про скасування судового наказу, а постановлення ухвали про відмову у задоволенні такої заяви процесуальним законом не передбачено.

Перевіривши матеріали справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Встановлено, що судовим наказом Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 грудня 2025 року з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Керуюча компанія «Домком Хмельницький» стягнуто 4157,17 грн заборгованості за послуги з управління багатоквартирним житловим будинком та 302,80 грн судового збору.

Заяву про скасування судового наказу ОСОБА_1 подала 14 вересня 2026 року, зазначивши, що копії судового наказу та доданих до заяви стягувача документів її представник отримав 11 вересня 2026 року, а також вказавши на повну необґрунтованість вимог стягувача.

Відповідно до частини третьої статті 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Згідно з частиною першою статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Пунктом 7 частини першої статті 168 ЦПК України передбачено, що під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованості заявлених стягувачем вимог по суті.

Відповідно до частини першої статті 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.

Заява про скасування судового наказу має містити, зокрема, зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача (пункт 5 частини другої статті 170 ЦПК України).

Заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви (частина друга статті 171 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Верховний Суд у постанові від 17 березня 2023 року у справі №761/36042/20 (провадження №61-6681св22) зазначив, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, а у разі незгоди з ним боржник реалізує право на його скасування в порядку, визначеному статтею 170 ЦПК України.

Отже, статтею 171 ЦПК України визначено вичерпний перелік процесуальних рішень, які суд може постановити за результатами розгляду заяви боржника: повернення заяви, якщо вона подана з пропуском строку і підстав для його поновлення немає, або скасування судового наказу. Можливості відмовити у задоволенні заяви про скасування судового наказу з мотивів необґрунтованості заперечень боржника процесуальний закон не передбачає.

Зазначення боржником про необґрунтованість вимог стягувача є лише реквізитом заяви, а наявність таких заперечень свідчить про спірність вимог, що виключає їх розгляд у наказному провадженні. Обставини щодо наявності чи відсутності заборгованості, чинності договору про надання послуг з управління та належності боржнику квартири підлягають оцінці судом лише у разі звернення стягувача з тими самими вимогами в порядку позовного провадження.

Суд першої інстанції на вищевказане уваги не звернув, оцінив заперечення боржника по суті з посиланням на статтю 15 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та без передбаченої законом підстави відмовив у задоволенні заяви про скасування судового наказу.

Крім того, суд в ухвалі зазначив про належність ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_2 , тоді як судовий наказ видано щодо заборгованості за квартиру АДРЕСА_3 .

Суд не встановив дату вручення боржнику копії судового наказу та не перевірив додержання нею строку, визначеного частиною першою статті 170 ЦПК України, від чого залежить вирішення заяви в порядку частини другої або частини третьої статті 171 ЦПК України.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України є підставою для її скасування з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 374, 379, 382, 384, 389 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 вересня 2026 року скасувати, справу направити до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: Р.С. Гринчук

І.В. П`єнта

О.І. Талалай