Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №299/2552/26 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/2552/26

Номер провадження 2/299/1293/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.10.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді - Леньо В.В., за участю секретаря судового засідання - Бордей О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виноградівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Берегівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління міністерства юстиції України про внесення змін до актового запису про народження,

В С Т А Н О В И В :

Адвокат Лапчак І.Я., діючи в інтересах позивачки ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Виноградівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Берегівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення неправильності запису в актовому записі про народження та внесення змін до нього.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 . 21 грудня 2001 року Виконавчим комітетом Вилоцької селищної ради Виноградівського району Закарпатської області було складено актовий запис про її народження № 13 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 .

У зазначеному актовому записі та свідоцтві про народження місцем народження дитини помилково вказано смт. Вилок Закарпатської області, хоча фактично ОСОБА_1 народилася в місті Дебрецен, Угорщина, у Клініці акушерства та гінекології Дебреценського університетського центру медицини та наук про здоров`я.

На підтвердження фактичного місця народження позивачкою надано виписку з лікарні, підписану професором університету лікарем ОСОБА_2 , номер справи 4043292, згідно з якою госпіталізація відбулася 05 грудня 2001 року, а виписка зі стаціонару - 09 грудня 2001 року.

Як зазначено в позовній заяві, позивачка звернулася до Виноградівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану з усною заявою щодо внесення змін до актового запису про народження, однак їй було рекомендовано звернутися до суду для встановлення фактичного місця народження.

Посилаючись на наведені обставини, позивачка просить суд визнати неправильними відомості про місце її народження, зазначені в актовому записі № 13 від 21 грудня 2001 року, встановити, що правильним місцем її народження є місто Дебрецен, Угорщина, та внести відповідні зміни до зазначеного актового запису, замінивши місце народження «смт. Вилок» на «м. Дебрецен, Угорщина».

Позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Лапчак І.Я. - подали до суду заяви, у яких позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити та розглянути справу за їх відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду. Про причини неявки суд не повідомлено, заяв і клопотань до суду не надходило.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ураховуючи подані сторонами заяви та належне повідомлення відповідача про судовий розгляд, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.

Дослідивши письмові матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд доходить такого висновку.

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Відповідно до статей 76, 77, 78, 79 та 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а допустимими - докази, одержані у порядку, встановленому законом.

Частинами першою та другою статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду заздалегідь установленої сили.

Відповідно до статті 49 Цивільного кодексу України державній реєстрації підлягають акти цивільного стану, зокрема народження фізичної особи та її походження. Державна реєстрація актів цивільного стану забезпечує офіційне підтвердження відповідних юридичних фактів і достовірність відомостей про особу.

Згідно зі статтею 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. Установлення неправильності відомостей, зазначених в актовому записі, та визначення конкретних змін, які необхідно внести, спрямовані на забезпечення відповідності такого запису фактичним обставинам.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" від 31.03.1995, викладених у п. 1 постанови № 5, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20 березня 1952 року кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має і на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Роз`яснення цієї норми містяться в рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» (CASE OF RYSOVSKYY v. UKRAINE) зазначено, що ризик будь - якої помилки державного органу, повинен покладатись на саму державу та її органи. Розглядаючи цю справу, Європейський суд зазначив, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.

Суд зазначає, що відносини, пов`язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням урегульовані Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

Відповідно до ст. 9 вказаного Закону державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.

Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.

Правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджуються Міністерством юстиції України.

Відповідно до п. 1.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 №55/18793 (із змінами), внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

Згідно з п. 2.13.1 зазначених Правил підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Відповідно до п. 2.16.7 зазначених Правил на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.

Такі зміни згідно п.1.7 зазначених вище Правил вносяться відділом державної реєстрації за місцем зберігання відповідного актового запису цивільного стану.

Згідно з абз. 2 п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану» № 12 від 07.07.1995, суд розглядає заяви про встановлення неправильності запису в акті громадянського стану як у випадках не виправлення органами реєстрації актів громадянського стану помилок, допущених при складанні актового запису, так і при відмові зазначених органів внести в ці записи передбачені законодавством зміни (прізвища, імені, по батькові тощо) і доповнення (наприклад, про національність і громадянство батьків).

Відповідно до абз. 4 п. 7 цієї Постанови питання щодо встановлення неправильності в актовому записі про народження, суд вирішує на підставі письмових (архівних матеріалів; відомостей, які містяться в паспорті; довідок з місця роботи, навчання, проживання; військових, профспілкових, інших посвідчень тощо) та інших доказів, що з достовірністю підтверджують заявлену вимогу.

Пунктом 9 цієї ж Постанови судам роз`яснено, що в порядку встановлення неправильності записів у актах громадянського стану до цих актів вносяться зміни щодо прізвища, імені, по батькові, коли були допущені помилки під час реєстрації акта.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у пункті 11 суд постановляє рішення про неправильність запису в акті громадянського стану, саме в тій частині цього запису, в якій встановлено неправильність, а не запису всього акта громадянського стану. Рішення суду, яким встановлено неправильність запису в акті громадянського стану є підставою для виправлення такого запису органами реєстрації актів громадянського стану, у резолютивній частині рішення повинно бути зазначено, який запис є неправильним, яким органом реєстрації актів громадянського стану і щодо яких осіб він складений, номер і дата запису та які виправлення, зміни чи доповнення слід до них внести.

При цьому, неправильність в актовому записі не обов`язково має бути пов`язана з помилками власне при складенні актового запису чи помилками реєстратора, така неправильність може бути пов`язана з іншими чинниками, наприклад, неправильним перекладом в документі, на підставі якого вносились відомості до актового запису.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і с основоположних свобод.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як убачається з матеріалів справи, 21 грудня 2001 року Виконавчим комітетом Вилоцької селищної ради Виноградівського району Закарпатської області складено актовий запис № 13 про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У відповідному актовому записі місцем народження зазначено смт. Вилок Закарпатської області.

Водночас із наданої виписки з лікарні, номер справи 4043292, підписаної професором університету лікарем ОСОБА_2 , убачається, що 05 грудня 2001 року відбулася госпіталізація до Клініки акушерства та гінекології Дебреценського університетського центру медицини та наук про здоров`я, а виписка зі стаціонару здійснена 09 грудня 2001 року.

Зазначений медичний документ підтверджує перебування вказаної особи в медичному закладі міста Дебрецен у період, який збігається з датою народження позивачки, та узгоджується з доводами позовної заяви щодо фактичного місця її народження.

Оцінюючи наведений доказ у сукупності з іншими матеріалами справи, суд бере до уваги, що дата народження, зазначена в медичній виписці, відповідає даті народження ОСОБА_1 , а період її перебування в медичному закладі охоплює дату ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, відомості, що містяться в наданому медичному документі, узгоджуються з твердженням позивачки про її народження в місті Дебрецен, Угорщина, та спростовують правильність зазначення в актовому записі про народження місця народження «смт. Вилок».

Суд уважає, що відомості про місце народження особи є істотними персональними даними, які повинні відповідати дійсним обставинам її народження. Зазначення в актовому записі місця народження, яке не відповідає фактичному, зумовлює необхідність виправлення такого запису з метою забезпечення достовірності державної реєстрації актів цивільного стану.

При цьому внесення змін до актового запису в частині місця народження не змінює інших відомостей про позивачку, а має на меті приведення відповідного запису у відповідність до фактичних обставин її народження.

Суд також бере до уваги, що позивачка звернулася до суду саме з метою усунення невідповідності між фактичним місцем її народження та відомостями, зазначеними в актовому записі цивільного стану. Установлення правильного місця народження має значення для достовірності документів, що посвідчують особу, та реалізації пов`язаних із ними прав.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, не подав заперечень проти позову, не надав доказів на спростування доводів позивачки та не повідомив суд про обставини, які могли б поставити під сумнів достовірність наданих нею документів.

Водночас сама по собі неявка відповідача та неподання ним заперечень не є безумовною підставою для задоволення позову. Висновок суду ґрунтується на дослідженні та оцінці доказів, наданих позивачкою, у їх сукупності.

За результатами дослідження матеріалів справи суд доходить висновку, що позивачкою доведено неправильність відомостей про місце народження, зазначених в актовому записі № 13 від 21 грудня 2001 року, складеному Виконавчим комітетом Вилоцької селищної ради Виноградівського району Закарпатської області.

Надані докази в сукупності підтверджують, що фактичним місцем народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є місто Дебрецен, Угорщина, а зазначене в актовому записі місце народження «смт. Вилок» не відповідає дійсним обставинам.

Отже, наявні правові підстави для визнання неправильними відомостей про місце народження позивачки та внесення відповідних змін до актового запису про народження.

З огляду на викладене суд уважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання щодо розподілу судових витрат суд вирішує відповідно до статті 141 ЦПК України з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів понесення таких витрат.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, 247, 258-265 ЦПК України, статтею 49 ЦК України, статтею 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву задовольнити.

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лапчак І.Я., до Виноградівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Берегівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення неправильності запису в актовому записі цивільного стану та внесення змін до актового запису про народження - задовольнити повністю.

Визнати неправильними відомості про місце народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зазначені в актовому записі про народження № 13 від 21 грудня 2001 року, складеному Виконавчим комітетом Вилоцької селищної ради Виноградівського району Закарпатської області, а саме: «смт. Вилок».

Визнати правильним місцем народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місто Дебрецен, Угорщина.

Внести зміни до актового запису про народження № 13 від 21 грудня 2001 року, складеного Виконавчим комітетом Вилоцької селищної ради Виноградівського району Закарпатської області щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: змінити відомості про місце народження з «смт. Вилок» на «м. Дебрецен, Угорщина».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

ГоловуючийЛеньо В. В.