Вирок від 21 жовтня 2026 р. у справі №738/2043/26 — Менський районний суд Чернігівської області

Справа № 738/2043/26

№ провадження 1-кп/738/124/2026

ВИРОК

іменем України

22 жовтня 2026 року місто Мена Менський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1

за участі:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мена матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026275370000067 від 15 серпня 2026 року по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Бровари Київської області, який зареєстрований та фактично проживає по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, пенсіонера, інваліда ІІІ групи, одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 125 Кримінального кодексу України (далі КК), -

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

потерпілого – ОСОБА_5 ,

представника потерпілого – ОСОБА_6 ,

безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про наступне:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним.

ОСОБА_3 14 серпня 2026 року, близько 14 години 30 хвилин, перебуваючи поблизу господарства за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, переслідуючи мету вчинення насильницьких дій, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у виді заподіяння шкоди здоров`ю потерпілого та бажаючи їх настання, кинув фрагмент цеглини, якою влучив ОСОБА_5 в скроневу ділянку, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді гематоми в скроневій ділянці з переходом у ліву повіку та наявності рани в ділянці верхньої повіки зліва, які відповідно до висновку експерта № 86 від 24.08.2026 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров`я.

ІІ. Позиція обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_3 допитаний у судовому засіданні, вину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, погодившись з усіма фактичними обставинами справи та кваліфікацією діяння, пояснив, що конфліктна ситуація з потерпілим почалася в переддень. Останній образив його дружину. 14 серпня 2026 року він проїздив повз господарство ОСОБА_5 і помітив, що останній знаходиться у дворі. Там також перебувала дружина потерпілого та ОСОБА_7 . З потерпілим ОСОБА_5 у нього ( ОСОБА_3 ) почалася словесна перепалка. Під час перепалки він перебував за межами господарства ОСОБА_5 , а останній на території свого господарства, поблизу хати. На хвіртці господарства стояла дружина потерпілого. В ході перепалки він підняв цеглину, яка лежала на дорозі та кинув через паркан в напрямку ОСОБА_5 . Після цього сів на велосипед та поїхав додому. Згодом до нього приїхали працівники поліції та повідомили, що він цеглиною попав в голову ОСОБА_5 . У вчиненому щиро кається, просить суд суворо не карати.

ІІІ. Позиція потерпілої сторони.

Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що в день події він перебував у себе на території господарства. Там також перебували онуки, дружина та ОСОБА_7 . До господарства під`їхав обвинувачений ОСОБА_3 і у нього з ним почалася словесна перепалка. Дружина стала на вході в господарство з метою перешкодити ОСОБА_3 зайти в двір. Тоді останній кинув через паркан дві цеглини, перша пролетіла мимо, а друга попала йому в скроню. Пішла кров. Йому стало зле. Дружина викликала швидку допомогу та поліцію.

ІV. Досліджені в судовому засіданні докази.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 дав суду показання, в яких зазначив, що в день події він перебував у гостях у ОСОБА_5 . До господарства останнього під`їхав ОСОБА_3 і у ОСОБА_5 та ОСОБА_3 почалася словесна перепалка. Щоб перепалка не переросла в бійку дружина ОСОБА_5 – ОСОБА_8 стояла на хвіртці. Під час сварки ОСОБА_3 перебував на вулиці, за межами господарства а ОСОБА_5 на території господарства, поблизу будинку. Під час сварки обвинувачений кинув через паркан дві цеглини, одна з яких попала ОСОБА_5 в скроню. У останнього пішла кров. Після цього ОСОБА_3 сів на велосипед та поїхав.

Свідок ОСОБА_8 дала суду показання, в яких зазначила, що потерпілий ОСОБА_5 є її чоловіком. 14 серпня 2026 року вони перебували вдома. У них в гостях перебував ОСОБА_7 . Згодом до господарства на велосипеді приїхав ОСОБА_3 і почав сваритися з її чоловіком. Щоб перешкодити сварці вона стала на вході в господарство на хвірточці, фактично виштовхавши ОСОБА_3 за межі господарства. Коли обвинувачений вийшов, то через паркан відразу полетіла одна цеглина, а за нею інша. Друга цеглина попала в скроню ОСОБА_5 , який в цей час знаходися поблизу будинку. У нього пішла кров. Викликали швидку та поліцію.

Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026275370000067 від 14 серпня 2026 року (а.с. 38, 70), яким підтверджується внесення відповідних відомостей про кримінальне правопорушення і початок досудового розслідування відповідно до статті 214 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК).

Заява про вчинене кримінальне правопорушення від 14 серпня 2026 року (а.с. 41), згідно якої ОСОБА_5 просить притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_3 , який 14.08.2026 року спричинив йому тілесні ушкодження.

Протокол огляду місця події від 14 серпня 2026 року (а.с. 44-46), в ході проведення якого було оглянуто територію господарства по АДРЕСА_2 . В ході огляду було виявлено та вилучено фрагмент цеглини з плямами РБК.

Протокол проведення слідчого експерименту від 21 серпня 2026 року (а.с. 50-53), який був проведений з потерпілим ОСОБА_5 , під час якого потерпілий показав на місці та розповів, що 14 серпня 2026 року він перебував на території свого господарства. До господарства приїхав ОСОБА_3 і у них виник словесний конфлікт. В ходу конфлікту останній кинув на територію господарства цеглину, якою попав йому у голову.

Протокол проведення слідчого експерименту від 18 серпня 2026 року (а.с. 55-58), який був проведений зі свідком ОСОБА_8 під час якого свідок показала на місці та розповіла, що 14.08.2026 вона перебувала вдома, на подвір`ї. Там також перебував її чоловік та ОСОБА_7 . До господарства приїхав ОСОБА_3 та розпочав сваритися з ОСОБА_5 . В ході сварки ОСОБА_3 кинув цеглину в сторону потерпілого та попав останньому в голову.

Протокол проведення слідчого експерименту від 18 серпня 2026 року (а.с. 60-62), який був проведений зі свідком ОСОБА_7 під час якого свідок показав на місці та розповів, що 14.08.2026 він перебував вдома у ОСОБА_5 . До господарства приїхав ОСОБА_3 та розпочав сваритися з ОСОБА_5 . В ході сварки ОСОБА_3 кинув цеглину в сторону ОСОБА_5 та розбив нею голову потерпілого.

Висновок експерта № 86 від 24 серпня 2026 року (а.с. 66-68), з якого вбачається, що в громадянина ОСОБА_5 мають місце тілесні ушкодження у вигляді гематоми в скроневій ділянці з переходом на ліву повіку та наявністю рани в ділянці верхньої повіки зліва, котрі могли утворитися 14.08.2026 в комплексі (гематома та рана) від дії тупого предмету та відповідно до п.2.3.1а, 2.3.2а, 2.3.3, 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу МОЗ № 6 від 17.01.1995 року «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров`я.

Дані, які характеризують особу обвинуваченого відображені в паспорті серії НОМЕР_1 , копії пенсійного посвідчення, інформації що встановлення групи інвалідності, інформації щодо судимості, інформації щодо перебування на медичному обліку, довідці-характеристиці з місця проживання (а.с. 71-81).

V. Оцінки суду.

Стороною обвинувачення в підтвердження вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 125 КК Суду надано докази, які були дослідженні в судовому засіданні.

З іншої сторони, обвинувачений вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 125 КК визнав, дав суду відповідні викривальні показання.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення в такій конкретній ситуації враховує наступне.

Так, Суд зазначає, що із показань обвинуваченого ОСОБА_3 він дійсно під час сварки кинув цеглину та попав нею в голову потерпілого ОСОБА_5 .

Дані показання логічно узгоджуються із показаннями потерпілого ОСОБА_5 , свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , протоколами проведення слідчих експериментів, які були проведені з потерпілим ОСОБА_5 , свідками ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , а також з висновком експерта № 86 від 24.08.2026.

Всі докази на підтвердження вказаних обставин оцінені Судом, як кожен окремо, так і в своїй сукупності.

Суд, об`єктивно з`ясувавши обставини справи, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оцінені Судом відповідно до статті 94 КПК, приходить до висновку, що ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, яке кваліфіковане за частиною другою статті 125 КК України, як нанесення легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Вина ОСОБА_3 у скоєному доведена у повному обсязі.

VІ. Призначення покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_3 , відповідно до статті 66 КК, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

При цьому, в даній ситуації Суд враховує, що згідно зі статтею 66 КК щирим каяття вважається тоді, коли воно ґрунтується на визнанні особою своєї провини, виявленні жалю з приводу вчиненого та бажанні виправити ситуацію, що склалась.

Так, в зазначених правовідносинах обвинувачений вину у інкримінованому діянні визнав повністю, виходячи із його пояснень прослідковується, те що він бажає виправити ситуацію, яка виникла внаслідок його дій, а тому Суд розцінює поведінку обвинуваченого, як щире каяття.

Активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення виражається в тому, що винний добровільно у будь-якій формі своїми активними діями надає допомогу органам досудового розслідування або суду у з`ясуванні тих обставин вчинення злочину, що мають істотне значення для повного його розкриття.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до статті 67 КК, Судом не встановлено.

Вирішуючи питання про вид покарання ОСОБА_3 , Суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, бере до уваги, що санкція частини першої статті 125 КК передбачає альтернативну міру покарання, та відповідно до статті 65 КК враховує:

1. ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що згідно із статтею 12 КК є кримінальним проступком;

2. наслідки та обставини вчиненого кримінального правопорушення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності);

3. особу винного – його вік, матеріальний та сімейний стан, стан здоров`я, наявність інвалідності;

4. наявність постійного місця проживання, формально позитивну характеристику за таким;

5. наявність обставини, що пом`якшує покарання, відсутність обставин, які його обтяжують;

6. те, що обвинувачений раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався;

7. позицію потерпілої сторони, щодо призначення покарання.

У зв`язку із чим, Суд приходить до висновку про необхідність обрання ОСОБА_3 покарання в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений кримінальний проступок у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Підстав для обрання більш тяжчого покарання Суд не знаходить.

VІІ. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку.

Потерпілим ОСОБА_5 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 1 787 гривень 18 копійок матеріальної шкоди та 50 000 гривень моральної шкоди.

При розгляді заявленого цивільного позову Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 його визнав частково, а саме в частині відшкодування матеріальної шкоди. В частині відшкодування моральної шкоди позов не визнав.

В свою чергу, виходячи із змісту частини другої статті 127 КПК шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Так, вирішуючи цивільний позов, Суд знаходить, що шкода сталася внаслідок протиправних дій обвинуваченого, за наявності його вини, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкідливими наслідками, які були заподіяні потерпілому.

Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За таких обстави, враховуючи, що завдана матеріальна шкода документально підтверджена (а.с. 27-33), та повністю визнана ОСОБА_3 , Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1 787 гривень 18 копійок матеріальної шкоди завданої кримінальним правопорушенням.

Відповідно до пункту 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” № 4 від 31.03.1995 року розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Відповідно до частини третьої статті 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

В даних правовідносинах, розмір відшкодування моральної шкоди, Суд визначає з урахуванням характеру та обсягу страждань, яких зазнав потерпілий ОСОБА_9 , тривалістю відновлювального періоду, стану здоров`я потерпілого, тяжкості вимушених змін у його життєвих стосунках, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану.

Беручи до уваги викладене, враховуючи глибину фізичних та душевних страждань ОСОБА_5 , тяжкість вимушених змін у його житті, часу та зусилля, необхідних для відновлення психологічного стану здоров`я, керуючись принципами справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає, що розмір відшкодування достатній для компенсації завданої позивачу моральної шкоди, необхідно визначити в сумі 8 000 гривень 00 копійок.

З огляду на наведе, суд вважає за необхідне цивільний позов потерпілого задовольнити частково та стягнути з обвинуваченого на його користь 1 787 гривень 18 копійок у відшкодування матеріальної шкоди завданої кримінальним правопорушенням та 8 000 гривень 00 копійок у відшкодування моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням.

Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.

Речові докази в кримінальному проваджені: фрагмент цеглини з РБК, який переданий на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Відділення поліції № 1 (м. Мена) Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області необхідно знищити.

Запобіжний захід ОСОБА_3 на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його обрання Суд не вбачає.

З цих підстав, керуючись статтями 368, 370-371, 373-374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, Суд, –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим за частиною другою статті 125 Кримінального кодексу України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази в кримінальному проваджені: фрагмент цеглини з РБК, який переданий на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Відділення поліції № 1 (м. Мена) Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області - знищити.

Заявлений цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 1 787 (одну тисячу сімсот вісімдесят сім) гривень 18 копійок у відшкодування матеріальної шкоди завданої кримінальним правопорушенням та 8 000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок у відшкодування моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням.

Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги до Чернігівського апеляційного суду через Менський районний суд Чернігівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий ОСОБА_10