Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №590/1183/25 — Ямпільський районний суд Сумської області

Справа № 590/1183/25

Провадження № 2/590/68/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року с-ще Ямпіль

Ямпільський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді — Сатарової О.В.

за участю секретаря судового засідання — Данченко І.М.

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Рязанця А.А.,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача – адвоката Добкевич О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 адреса проживання: АДРЕСА_2 )

до ОСОБА_2 (ЙРЗ НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , адреса проживання: АДРЕСА_4 )

про поділ спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

Виклад позиції позивача

02.12.2025 року ОСОБА_1 звернулася до Ямпільського районного суду Сумської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя /а.с. 2-23/.

Звертаючись до суду з позовною заявою, позивач свої вимоги обґрунтовувала тим, що з відповідачем ОСОБА_2 перебувала в зареєстрованому шлюбі з 17.07.2012 року. Даний шлюб було розірвано рішенням Ямпільського районного суду Сумської області від 27.05.2025 р., яке набрало законної сили 27.06.2025 року.

Під час перебування у шлюбі, за спільні кошти сім`ї сторонами було набуто у власність наступне майно:

- Квартира загальною площею 55,8 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1 , набута на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 22.08.2014 р.;

- Житловий будинок загальною площею 105,0 м.кв. з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_5 , а також земельна ділянка для будівництва та обслуговування вказаного будинку з кадастровим номером 5925655700:02:028:0025, які були набуті частинами /51/100 та 49/100/ на підставі нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу часток від 28.04.2021 р. та від 22.02.2023 р.;

- Автомобіль «Skoda Octavia» 2007 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 , який було зареєстровано в сервісному центрі МВС України №5945 (м. Шостка) на ім`я відповідача в листопаді 2019 року.

Позивач в уточненній позовній заяві вказала, що 26.04.2025 р., тобто наступного дня після подання нею до суду позовної заяви про розірвання шлюбу, відповідач без її згоди та не в інтересах сім`ї здійснив відчуження автомобіля на користь своєї матері, ОСОБА_3 . Згідно з висновком судової експертизи №СЕ-19/119-26/5211-АВ від 14.05.2026 року, ринкова вартість автомобіля станом на день його продажу становила 275 981,18 грн., у зв`язку з чим позивач претендує на грошову компенсацію 1/2 частки його вартості.

Відповідно до довідок про оціночну вартість об`єктів нерухомості від 25.11.2025 р., отриманих суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 , ринкова ціна спірного житлового будинку з земельною ділянкою становить 500 181 грн. 93 коп., а ринкова ціна спірної квартири — 1 074 436 грн. 98 коп. (станом на 25.11.2025р.) Загальна вартість спільного майна подружжя, яке підлягає поділу, становить 1 574 618 грн. 91 коп. З урахуванням вимог про стягнення компенсації за автомобіль, ціна позову становить 1 712 609 грн. 50 коп.

Після уточнення 03.07.2026 позовних вимог шляхом подання нової позовної заяви про поділ майна подружжя /уточненої/ /а.с. 101-103/, позивач просить суд:

Поділити майно, що є спільною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме:

- Квартиру загальною площею 55,8 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1 , залишити у власності відповідача ОСОБА_2 ;

- Житловий будинок загальною площею 105,0 м.кв. за адресою: АДРЕСА_5 , та земельну ділянку для будівництва та обслуговування вказаного будинку з кадастровим номером 5925655700:02:028:0025, залишити у власності позивача ОСОБА_1 ;

- В рахунок прирівняння вартості часток у нерухомому майні стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 287 127,52 грн.;

- Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію 1/2 частки в автомобілі «Skoda Octavia» 2007 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_4 в розмірі 137 990,59 грн.

Стягнути з відповідача на користь позивача усі судові витрати по справі.

Рух справи в суді першої інстанції

Ухвалою суду від 05.12.2025 у задоволенні клопотання позивачки ОСОБА_5 про зменшення розміру судового збору до мінімально визначеного розміру 1211,20 грн. було відмовлено. Позовну заяву залишено без руху /а.с. 28-29/.

Ухвалою суду від 11.12.2025 /а.с. 35-36/ після того, як позивачем усунено недоліки позовної заяви /заява а.с. 31-32/, позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі. З метою виконання вимог ч.1 ст.189 ЦПК України розпочато підготовче провадження у справі. Призначено підготовче судове засідання на 15 січня 2026 року. Клопотання позивача про витребування доказів задоволено частково. Направлено запит до Єдиного державного реєстру транспортних засобів щодо наявності ТЗ за параменрами власника - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідь з Єдиного державного реєстру транспортних засобів щодо наявності ТЗ отримано 11.12.2025 /а.с. 37-38/.

Відповідач ОСОБА_2 23.12.2025 надав суду ВІДЗИВ на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог у частині поділу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , заперечує в повному обсязі. Свою позицію обґрунтовує тим, що вказана квартира, хоч і була набута в період шлюбу (22.08.2014), водночас кошти на купівлю нерухомості у розмірі 98 400,00 грн були подаровані йому батьками, оскільки його дохід за період з 2012 по 2014 роки (82 844,85 грн) був недостатнім для такого придбання, а позивачка на той час не працювала. На підтвердження вказаних обставин відповідач надав Відомості про свої доходи та доходи батьків.

Щодо вимог про поділ часток житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_5 (частки 51/100 та 49/100), відповідач позовні вимоги визнає, не заперечуючи проти визнання за позивачкою права власності на 1/2 частку від вказаного майна як спільно нажитого в шлюбі.

Стосовно поділу автомобіля «Skoda Octavia» (д.н. НОМЕР_4 ), відповідач зазначив про неможливість визнання за позивачкою права власності на цей об`єкт, оскільки транспортний засіб був відчужений 26.04.2025 на підставі договору купівлі-продажу за 24 000,00 грн. Посилаючись на правову позицію Верховного Суду (справа № 52/9168/20), відповідач вважає за доцільне стягнення на користь позивачки грошової компенсації у розмірі 1/2 частини вартості реалізованого авто, що становить 12 000,00 грн, замість поділу майна в натурі.

Ухвалою суду від 15 січня 2026 року підготовче провадження у справі було закрито, та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.03.2026 /а.с. 60/.

26.03.2026 від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотанн про призначення судової автотоварознавчої експертизи /а.с. 64-65/, яке ухвалою суду від 26.03.2026 /а.с. 68-69/ було задоволено, у справі призначено судово-автотоварознавчу експертизу автотранспортного засобу марки «Skoda Oktavia», 2007 року випуску, сірого кольору, VIN НОМЕР_5 , державний номер НОМЕР_4 , тип кузова Хетчбек, маса максимальна: 1375, маса ктз спорядженого 1875, об`єм двигуна, см.куб. 1598, потужність двигуна, кВт 74, кількість сидячих місць: 5, номер двигуна НОМЕР_6 , тип палива бензин, технічний стан транспортного засобу задовільний, без пошкоджень, власником якого згідно Договору купівлі-продажу 5945/2025/5302364 транспортного засобу від 26.04.2025 є ОСОБА_3 , Виконання судово-автоварознавчої експертизи доручено експерту Сумського науково - дослідного експертно - криміналістичному центру Міністерства внутрішніх справ України, якого попереджено про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України. Провадження у справі зупинено до закінчення проведення судово-автотоварознавчої експертизи.

У період з 22 квітня 2026 року по 07 травня 2026 року судом здійснювалися процесуальні дії щодо забезпечення оплати вартості призначеної судової експертизи учасниками справи / ОСОБА_1 /.

Так, 22 квітня 2026 року на адресу суду від експертної установи надійшло клопотання судового експерта про оплату вартості експертизи разом із рахунком-фактурою /а.с. 72-75/. На виконання вказаного клопотання 27 квітня 2026 року позивачем ОСОБА_1 було внесено грошові кошти в розмірі 3209,04 грн на рахунок експертної установи /а.с. 76-77/, про що судом було повідомлено експертну установу /а.с. 78/. Надалі, 07 травня 2026 року судом отримано додаткове клопотання експерта разом із рахунком-фактурою на доплату вартості судової експертизи /а.с. 79-81/. Того ж дня від позивача надійшла заява про здійснення перерахування грошових коштів у розмірі 256,74 грн в рахунок остаточної доплати за проведення судової автотоварознавчої експертизи /а.с. 82-83/.

01 червня 2026 року на адресу суду надійшов висновок експерта № СЕ-19/119-26/5211-АВ від 14 травня 2026 року за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи.

Відповідно до вказаного висновку, ринкова вартість автотранспортного засобу марки «Skoda Oktavia», 2007 року випуску, сірого кольору, VIN-код: НОМЕР_7 , державний номер НОМЕР_4 , тип кузова - хетчбек, маса максимальна: 1375 кг, маса КТЗ спорядженого 1875 кг, об`єм двигуна, см? 1598, потужність двигуна, кВт 74, кількість сидячих місць: 5, номер двигуна НОМЕР_8 , тип палива бензин, технічний стан транспортного засобу задовільний, без пошкоджень, в обсязі наданих на дослідження вихідних даних, станом на 26.04.2025 /на момент відчуження т/з/ становить 275 981,18 грн та станом на 26.03.2026 /дата призначення експертизи судом/ становить 288 679,08 грн. /а.с. 84-94/.

Ухвалою суду від 02.06.2026 провадження у справі поновлено та призначено судове засідання на 14.07.2026 /а.с. 95/.

23.06.2026 від адвоката Добкевич О.С. надійшла заява про вступ у справу як представника відповідача ОСОБА_2 /а.с. 98-99/.

03.07.2026 від позивача надійшла позовна заява про поділ майна подружжя /уточнена/ /а.с. 101-103/.

13.07.2026 від представника відповідача адвоката Добкевич О.С. надійшло клопотання про долучення доказів, а саме Висновку експертного дослідження від 11.07.2026 за № 19/5945/28А, проведеного на підставі звернення гр.. ОСОБА_3 /а.с. 105-110/. Відповідно до вказаного висновку, ринкова вартість колісного транспортного засобу марки «Skoda Oktavia», 2007 року випуску, VIN-код: НОМЕР_7 , державний реєстраційний номер НОМЕР_4 на дату оцінки, а саме 11.07.2026, складає 163 032,97 грн.

09.07.2026 від представника відповідача - адвоката Добкевич О.С. надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції поза межами приміщення суду /а.с. 111-112/, яка була ухвалою суду задоволена /а.с. 113/.

14.07.2026 року судом розпочато розгляд справи по суті та досліджено всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи. Розгляд справи за клопотанням відповідача було відкладено для надання сторонами додаткових відомостей щодо технічних характеристик та кількості земельних ділянок, виділених для обслуговування спірного житлового будинку та підготовки сторін для судових дебатів.

Судове засідання 25.08.2026 не відбулося через перебування судді у відпустці. Судове засідання, призначене на 21.09.2026, було відкладене за клопотанням відповідача у зв`язку з його хворобою на 12.10.2026.

09.10.2026 року від представника відповідача через підсистему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме: Акта обстеження житлових умов проживання заявника ОСОБА_2 , висновку експертного дослідження від 18.07.2026 року та двох Відомостей про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб.

У судовому засіданні 12 жовтня 2026 року представником відповідача — адвокатом Добкевич О.С. заявлено відвід головуючому судді Сатаровій О.В., у задоволенні якого ухвалою суду від 12 жовтня 2026 року було відмовлено.

Ухвалою суду від 12 жовтня 2026 року клопотання представника відповідача про долучення до матеріалів справи додаткових доказів від 09.10.2026 року залишено без розгляду. Додаткові матеріали (Акт обстеження житлових умов проживання заявника, висновок експертного дослідження від 18.07.2026 року, дві Відомості про зареєстрованих осіб) повернуто представнику відповідача.

Позиції сторін з приводу заявлених позовних вимог

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Ії представник – адвокат Рязанець А.А. просив позов задовольнити з підстав, викладених у заяві від 03.07.2026 року, та здійснити реальний поділ майна з присудженням позивачці житлового будинку та земельної ділянки, а відповідачу — квартири, зі стягненням відповідних грошових компенсацій за нерухомість та автомобіль.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні фактично відступив від позиції, яка була викладена ним у Відзиві на позовну заяву. Відповідач зазначив, що все набуте під час шлюбу майно: житловий будинок, земельна ділянка, квартира та автомобіль, на його думку, підлягає поділу між сторонами суворо порівну, тобто по 1/2 частці за кожним. Окремо відповідач просив звернути увагу суду на те, що на його утриманні фактично перебуває спільний із позивачкою син. При цьому аліменти, які стягуються з позивачки на утримання сина, за своїм розміром є меншими за ті, які він сам сплачує позивачці на утримання їхньої спільної доньки. З огляду на це, відповідач вважає, що на його утриманні фактично перебувають двоє дітей. Також зазначив про користування ним спірним будинком, гаражами, які розміщенні на території домоволодіння.

Представник відповідача у судовому засіданні заявлені позивачкою вимоги заперечила та зазначила дослівно таке: «Прошу поділити квартиру та житловий будинок по 1/2 між позивачем та відповідачем, машину визнати за відповідачем, а на користь позивачки стягнути компенсацію в розмірі 1/2 частки вказаного автомобіля. Оскільки житловим будинком користуються і прописані батьки відповідача, то це порушить їх право користування та мешкання в житловому будинку, якщо він буде визнаний за позивачкою».

Фактичні обставини, встановлені судом.

Норми права і мотиви їх застосування

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, приходить до наступного.

Згідно п. 17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 за № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» розглядаючи позови, пов`язані з правом спільної власності, суди повинні виходити з того, що відповідно до статті 368 ЦК спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Так, спільною сумісною власністю, зокрема, є: майно, набуте подружжям за час шлюбу, якщо інше не встановлено договором або законом.

Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69 - 72 СК та ст. 372 ЦК. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов`язальними правовідносинами, тощо.

До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї (ч. 4 ст. 65 СК).

В судовому засіданні було встановлено, що сторони: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрували шлюб 17.07.2012, про що Виконкомом Свеської селищної ради Ямпільського району Сумської області складено актовий запис № 16.

Згідно рішення Ямпільського районного суду Сумської області від 27.05.2025, яке набрало законної сили 27.06.2025, шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розірвано /а.с. 6/.

Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Судом встановлено, що відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу /а.с. 7/, 22 серпня 2014 року ОСОБА_2 придбав у власність трьохкімнатну квартиру загальною площею 55,8 кв.м, житловою площею 40,5 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 . Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зареєстровано в реєстрі за №1249.

Відповідно до договору купівлі-продажу 51/100 часток житлового будинку /а.с. 8-9/, 28 квітня 2021 року ОСОБА_1 набула у власність 51/100 частку житлового будинку загальною площею 105,0 м.кв. житловою площе. 50,0 кв.м., за адресою: АДРЕСА_5 . Того ж дня, на підставі договору купівлі-продажу 51/100 часток земельної ділянки /а.с. 10-11/, позивачем було придбано 51/100 частку земельної ділянки для будівництва та обслуговування вказаного будинку з кадастровим номером 5925655700:02:028:0025. Вказані договори нотаріально посвідчені та зареєстровані в установленому законом порядку.

Надалі, на підставі нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу 49/100 часток житлового будинку та купівлі-продажу 49/100 часток земельної ділянки від 22.02.2023 року /а.с. 12-15/, ОСОБА_1 набула у власність решту 49/100 часток вказаного житлового будинку та 49/100 часток земельної ділянки з кадастровим номером 5925655700:02:028:0025.

Також судом встановлено, що в період шлюбу сторонами було придбано автомобіль «Skoda Octavia» 2007 року випуску, сірого кольору. Згідно з матеріалами справи /а.с. 37-38/, 30 листопада 2019 року в сервісному центрі МВС України №5945 (м. Шостка) вказаний транспортний засіб було зареєстровано на ім`я відповідача ОСОБА_2 та присвоєно державний номерний знак НОМЕР_3 .

Вказане вище майно набуто сторонами у власність за відплатними договорами у період шлюбу, а тому є об`єктами спільної сумісної власності подружжя.

Так, згідно ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Щодо доводів відповідача про придбання квартири за особисті кошти, подаровані його батьками:

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто.

Отже, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму ст. 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Тобто статус спільної сумісної власності визначається такими критеріями: 1) час набуття майна; 2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття).

Норма ст. 60 СК України вважається застосованою правильно, якщо набуття майна відповідає цим чинникам.

У зв`язку з викладеним у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.

Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2696цс15.

Відповідач ОСОБА_2 у своїх запереченнях проти позову, викладених ним у Відзиві, вказує на те, що спірна квартира, яка була придбана за час шлюбу з позивачкою, не є об`єктом спільної сумісної власності подружжя. Свою позицію відповідач обґрунтовує тим, що вказане житло було придбане за особисті кошти, які були надані йому в дар його батьками.

На підтвердження цих доводів відповідач зазначає, що його дружина ОСОБА_1 у період шлюбу не працювала, а його власні доходи не дозволяли самостійно придбати нерухоме майно. Натомість, як стверджує відповідач, доходи його батьків були достатніми для надання йому фінансової допомоги та дарування коштів на купівлю вказаної квартири.

Згідно з наданою Відомостю з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу станом на 12.12.2025 /а.с. 45-46/, сукупний дохід відповідача з липня 2011 року по вересень 2014 року склав 82 844,85 грн., сукупний дохід ОСОБА_3 та ОСОБА_8 за той самий період становив 265 884,24 грн./а.с. 47-51/, дослідивши які суд приходить наступних висновків: згідно з ч. 5 ст. 715 ЦК України договір дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує п`ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Оскільки відповідачем не надано суду нотаріально посвідченого договору дарування грошових коштів, самі по собі Відомості про доходи його батьків /а.с. 47-51/ не спростовують законну презумпцію спільності майна подружжя, а тому вказані заперечення судом відхиляються.

Крім того, умови договору купівлі-продажу квартири не містять посилань на те, що спірна квартира придбана Відповідачем за його особисті кошти. А відповідно до частини другої статті 369 ЦК України та частини другої статті 65 СК України при укладенні одним із подружжя договору щодо розпорядження спільним майном вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Отже, Відповідачем не надано доказів придбання ним спірної квартири за особисті кошти, як і належних доказів, які б підтверджували надання йому іншими особами коштів для придбання спірної квартири.

Суд наголошує, що набуття майна за час шлюбу створює презумпцію виникнення права спільної сумісної власності. Це означає, що позивач не зобов`язаний доводити наявність права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу, оскільки відповідно до ст.60 СК України воно вважається таким, що належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку/доходу.

Оцінюючи поважність причин відсутності самостійного доходу у позивачки ОСОБА_1 у цей період, судом встановлено, що на час придбання спірної квартири у сторін народився спільний син — ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 /зворот а.с. 6/. На момент укладення договору купівлі-продажу квартири (22.08.2014 року) дитина перебувала у малолітньому віці (2 роки), що об`єктивно вимагало від матері постійного догляду за сином, виховання дитини та ведення домашнього господарства. Зазначені обставини у розумінні частини 1 статті 60 Сімейного кодексу України є безумовними поважними причинами відсутності у дружини самостійного заробітку та додатково підтверджують правомірність поширення режиму спільної сумісної власності на майно, набуте сторонами у цей період за спільні кошти сім`ї.

Щодо вимог про поділ автомобіля «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_4 :

У постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 462/518/18 (провадження № 61-13422св19) наголошено, що факт реєстрації нерухомого (а так само і рухомого) майна, придбаного у період шлюбу, на ім`я одного з подружжя не означає, що воно належить лише особі, на ім`я якої зареєстроване. Таке майно є спільною сумісною власністю подружжя, а тому відчуження цього майна без згоди іншого з подружжя порушує право останнього як співвласника на вільне користування і розпорядження спільним майном. Так само, як договір дарування майна, яке перебуває у спільній сумісній власності, укладений без згоди іншого з подружжя, є недійсним у цілому.

Як убачається з матеріалів справи та підтверджується наданим відповідачем до Відзиву на позовну заяву договором купівлі-продажу транспортного засобу № 5945/2025/5302364 від 26.04.2025 року /а.с. 52/, відповідачем ОСОБА_2 без згоди позивачки було здійснено відчуження автомобіля марки «Skoda Octavia» на користь своєї матері — ОСОБА_3 /родинний зв`язок з покупцем відповідач в судовому засіданні підтвердив /а.с. 52-53//.

У відповідності до Висновку експерта №СЕ-19/119-26/5211-АВ від 14.05.2026 року, ринкова вартість «Skoda Octavia» 2007 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_4 станом на день його продажу відповідачем 26.04.2025р. становить 275 981,18 грн.

Щодо наданого представником відповідача висновку експертного дослідження від 11.07.2026 року за №19/5945/28А, суд зазначає, що вказаний документ виготовлено на підставі заяви ОСОБА_3 , яка не є учасником у справі, всупереч вимогам ч. 5 ст. 106 ЦПК України не містить обов`язкового зазначення про те, що він підготовлений для суду, та що експерт попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок за статтями 384, 385 КК України. Відповідно до ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, тому відсутність вказаних застережень робить цей документ недопустимим доказом, який не може братися судом до уваги.

Крім того, у матеріалах справи вже міститься чинний висновок судової автотоварознавчої експертизи від 14.05.2026 року за №СЕ-19/119-26/5211-АВ, проведеної на виконання ухвали суду від 26.03.2026 року. Відповідач правомірність, повноту чи об`єктивність судової експертизи у встановленому законом порядку під сумнів не ставив, жодних заперечень проти неї не висловлював та клопотань про призначення додаткової або повторної експертизи в порядку ст. 113 ЦПК України перед судом не порушував.

Суд також враховує, що відповідно до п.30 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», - у випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Оскільки чоловік розпорядився автомобілем, що придбаний сторонами в період шлюбу, на власний розсуд без письмової згоди дружини, то остання має право на грошову компенсацію 1/2 вартості спірних транспортних засобів, а тому це майно є об`єктом права спільної сумісної власності колишнього подружжя й підлягає поділу в порядку статей 70, 71 СК України.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне врахувати вартість автомобіля при поділі та стягнути з відповідача на користь позивачки грошову компенсацію її частки, яка у відповідності до Висновку експерта №СЕ-19/119-26/5211-АВ від 14.05.2026 року становить 137 990 грн. 59 коп. (275 981,18 ? 2).

Щодо способу поділу нерухомого майна:

Частиною першою статті 71 СК України передбачено, що майно, яке є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди – виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Вирішуючи питання про спосіб поділу нерухомого майна, суд виходить із положень ст. 69, 71 СК України. Суд відхиляє позицію представника відповідача та самого відповідача про поділ об`єктів нерухомості порівну по 1/2 частці, оскільки шлюб між сторонами розірвано, між ними існують сталі та тривалі неприязні стосунки, що унеможливлює спільне користування нерухомістю і призведе до обмеження прав сторін. Суд бере до уваги і аргументи позивача, яка зазначила, що вона не забезпечена жилом і змушена з малолітньою дитино /донька, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зворот а.с. 6/ винаймати жило для проживання. Аргументи щодо реєстрації місця проживання батьків відповідача у будинку та нерівності утримання дітей не є правовою підставою для відходу від засад рівності часток подружжя або відмови у реальному поділі майна співвласників.

Згідно з Довідками про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 25.11.2025 року суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_4 , ринкова ціна житлового будинку з земельною ділянкою становить 500 181,93 грн., а квартири — 1 074 436,98 грн. /а.с. 16-17/. Загальна вартість нерухомого майна, що ділиться, становить 1 574 618,91 грн., де ідеальна частка кожного становить 787 309,45 грн.

Оскільки відповідачу виділяється квартира вартістю 1 074 436,98 грн., що перевищує його ідеальну частку, суд у відповідності до ч. 2 ст. 71 СК України прирівнює вартість часток шляхом стягнення з відповідача на користь позивачки грошової компенсації у розмірі 287 127 грн. 52 коп. (1 074 436,98 - 787 309,45 = 287 127,53).

Висновок

Отже, враховуючи характер сформованих між сторонами відносин, неможливість спільного користування нерухомим майном, а також дійсний баланс інтересів сторін, суд вважає за необхідне здійснити саме реальний поділ майна, виділивши позивачці житловий будинок із земельною ділянкою, а відповідачу — квартиру, з одночасним стягненням з відповідача на користь позивачки грошової компенсації для повного прирівняння їхніх часток відповідно до вимог статей 70, 71 СК України та ринкових оцінок майна, наданих суб`єктом оціночної діяльності, а також враховуючи, що факт недобросовісного відчуження автомобіля відповідачем без згоди дружини на користь третьої особи є підставою для присудження позивачці грошової компенсації 1/2 частки його ринкової вартості, визначеної судовою експертизою, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує на підставі ст. 141 ЦПК України, покладаючи їх на відповідача у зв`язку із задоволенням позову.

Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. 60, 69, 70, 71 СК України, ст. 372 ЦК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя — задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 в порядку поділу спільного майна подружжя, право особистої приватної власності на Квартиру загальною площею 55,8 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 в порядку поділу спільного майна подружжя, право особистої приватної власності на Житловий будинок загальною площею 105,0 м.кв. за адресою: АДРЕСА_5 , та земельну ділянку для будівництва та обслуговування вказаного будинку з кадастровим номером 5925655700:02:028:0025.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в рахунок прирівняння вартості часток у спірному нерухомому майні в розмірі 287 127 грн. 52 коп. (Двісті вісімдесят сім тисяч сто двадцять сім гривень 52 копійки).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію замість 1/2 частки ринкової вартості спільного майна подружжя — автомобіля марки «Skoda Octavia» 2007 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_4 , що був відчужений без згоди іншого з подружжя, в розмірі 137 990 грн. 59 коп. (Сто тридцять сім тисяч дев`ятсот дев`яносто гривень 59 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі, що складаються з судового збору в розмірі 15 140,00 грн. та витрат на проведення судової експертизи в розмірі 3 465,78 грн., всього 18 605 грн. 78 коп. (Вісімнадцять тисяч шістсот п`ять гривень 78 копійок) судових витрат.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП/ІПН): НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання (адреса для листування): АДРЕСА_6 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП/ІПН): НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 .

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повний текст рішення складено 22.10.2026.

Суддя О.В. Сатарова