Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №587/4289/26 — Сумський районний суд Сумської області

Суд: Сумський районний суд Сумської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Самовільне залишення військової частини або місця служби

Дата: 20 жовтня 2026 р.

Справа: №587/4289/26

Суддя: Вортоломей І. Г.

Справа № 587/4289/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2026 року суддя Сумського районного суду Сумської області Вортоломей І. Г., розглянувши адміністративну справу, що надійшла від ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця Львівської області, Дрогобицького району, с. Доброгостів, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за ч. 3 ст.172-11 КУпАП,

УСТАНОВИЛА:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЧНС № 569 від 20 вересня 2026 року – 17 вересня 2026 року під час перевірки наявності особового складу в/ч НОМЕР_2 на місці тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) виявлено відсутність солдата ОСОБА_1 , водія військової частини НОМЕР_2 , який без поважних причин проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його із виконанням службових обов`язків, до 19 вересня 2026року. Тобто, ОСОБА_1 в умовах особливого періоду - воєнного стану, діючи з прямим умислом з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитися від військової служби, без дозволу командування та без поважних причин, з 17 вересня 2026 року перебував поза межами дислокації військової частини НОМЕР_2 , не виконуючи обов`язки військової служби, проводив службовий час на власний розсуд, при цьому органи державної влади або правоохоронні органи, в тому числі органи військового управління, про свою належність до військової служби, про вчинене ним ухилення від неї та його причини, не повідомляв. 19 вересня 2026 року солдат ОСОБА_1 з наміром продовжувати військову службу повернувся до розташування військової частини НОМЕР_2 . Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав, але зазначив, що самовільно не залишав місце тимчасової дислокації, а з 23 липня 2026 року по 14 вересня 2026 року знаходився на реабілітаційному лікуванні в умовах військової частини НОМЕР_3 та за рекомендацією лікарів хотів пройти ВЛК, про що не повідомив безпосереднє командування, внаслідок чого затримався на два дні. Умислу на вчинення вказаного правопорушення в нього не було.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 245, 280, 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи.

Частиною 3 ст. 172-11 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу", військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять).

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, повністю доведена.

Водночас суд, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, керується вимогами ст. ст. 23, 33 КУпАП, в силу яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, а також враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого правопорушення орган, посадова особа, уповноважені вирішувати справу, можуть звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Отже, беручи до уваги характер та обставини вчиненого правопорушення, яке хоча і містило в собі ознаки об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, але внаслідок конкретних обставин не відповідало тій суспільній небезпечності, яка є типовою для цього виду правопорушення, його щире каяття, а також те, що ОСОБА_1 самостійно повернувся до місця розташування підрозділу та продовжив несення військової служби, суд вважає за необхідне закрити провадження за малозначністю.

На підставі викладеного та керуючись ст. 9, 22, 256, 278, ч. 3 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за малозначністю скоєного, обмежившись усним зауваженням, та закрити провадження у справі.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Сумський районний суд Сумської області.

Суддя І. Г. Вортоломей

Оригінал: reyestr.court.gov.ua