Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №576/1684/26 — Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 576/1684/26

Провадження № 2/576/901/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м. Глухів

Глухівський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Сапона О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін справу за позовом акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг від 18.06.2024 у розмірі 29 906,51 грн та судового збору.

В обґрунтування позовних вимог АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» зазначає про порушення відповідачем умов використання кредитного ліміту, встановленого на поточний рахунок у розмірі 14 000 грн, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 , а саме порушення строків та порядку повернення кредитних коштів.

Ухвалою судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області Усенко Л.М. від 06.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу від 26.08.2026 справу розподілено судді Сапону О.В.

Представник позивача в позовній заяві просив розглядати справу без його участі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання двічі не з`явився. За місцем його реєстрації засобами поштового зв`язку були направлені копія ухвали про відкриття провадження та повістка про виклик в судове засідання, які повернулись до суду у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою. Також відповідач повідомлений про розгляд справи в телефонному режимі та шляхом надсилання смс-повідомлення.

Враховуючи неявку належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до ст. 280 ЦПК України суд, за згодою позивача, проводить заочний розгляд справи та ухвалює заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Статтею 55 Конституції України та статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства та змагальності сторін (статті 12, 13 ЦПК України), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).

Згідно частин 1, 2 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 ЦК України).

Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із частиною 1, 2 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Судом встановлено, що 18.06.2024 ОСОБА_1 звернувся до АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, в якій просив відкрити поточний рахунок у гривні на його ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, зазначену у мобільному застосунку.

За умовами анкети-заяви відповідач погодився з тим, що анкета-заява разом з умовами і правилами обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем. Погодився із тим, що невід`ємною частиною анкети-заяви є запевнення клієнта до договору, з підписанням якого в мобільному застосунку договір набуває чинність. Анкета-заява підписана ОСОБА_1 за допомогою відкритого електронного ключа (а.с. 11).

Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав ОСОБА_1 можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач, в свою чергу, не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, внаслідок чого станом на 03.05.2026 виникла заборгованість за тілом кредиту в розмірі 19 397,06 грн, за пенею – 10 509,45 грн, всього 29 906,51 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості та випискою про рух коштів по рахунку (а.с.8, 10).

На час розгляду справи відомості про те, що договір про надання банківських послуг від 18.06.2024 визнаний недійсним, є розірваним чи припиненим - відсутні.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями статей 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статей 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Оскільки відповідач отримав кредитні кошти та активно користувався ними (що підтверджується рухом коштів по картці), однак свої зобов`язання за договором своєчасно та в повному обсязі не виконував, платежів, достатніх для погашення кредиту, не здійснював, в зв`язку з чим станом на 03.05.2026 у нього виникла заборгованість в розмірі 29 906,51 грн (тіло кредиту - 19 397,06 грн, пеня – 10 509,45 грн), суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення тіла кредиту з відповідача на користь позивача.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення із відповідача пені в розмірі 10 509,45 грн, то слід зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202, затвердженим Верховною Радою України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому, строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, який діє і на даний час.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-IX) доповнено, серед іншого, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 18.

Зокрема, наразі вказаним пунктом визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Також, вказаним пунктом установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем); 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання(невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022р. за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто в період існування особливих правових наслідків протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12 червня 2024 року у справі № 910/10901/23, який відповідно до положень частини 4 статті 263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

Разом з тим, Законом № 3498-IX від 22.11.2023 змінено обов`язок кредитодавця щодо списання неустойки в залежності від дати укладення договору про споживчий кредит та на підставі змін, за договорами укладеними з 24.01.2024, кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань, то слід зазначити наступне.

Пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у зв`язку з прийняттям Закону № 3498-IX від 22.11.2023 змін не зазнав. Обов`язок кредитодавця списати неустойку у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування і надалі не залежить від дати укладення кредитного договору.

Питання пріоритетності норм ЦК України Велика Палата Верховного Суду детально обґрунтувала у справі № 334/3161/17 (п. 14-19 постанови від 22 червня 2021 року) та зазначила наступне:

«У Рішенні Конституційного Суду України від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012 вказано: «Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному (абзац п`ятий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп). Виходячи з наведеного Конституційний Суд України вважає, що невідповідність окремих положень спеціального закону положенням Кодексу не може бути усунена шляхом застосування правила, за яким з прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акт (його окремі положення), який був чинним у часі раніше. Оскільки Кодекс є основним актом цивільного законодавства, то будь-які зміни у регулюванні однопредметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого абзацом третім частини другої статті 4 Кодексу».

Оскільки на момент виникнення спірних правовідносин відповідні зміни до ЦК України подані не були, то з огляду на положення статті 4 ЦК України та позицію Конституційного Суду України застосування колізійного принципу lex posterior derogat priori (лат. «пізніший закон скасовує попередній») у цій ситуації неможливе.

Отже, зазначення у ЦК України про необхідність прийняття інших законів відповідно до цього Кодексу є достатньою підставою вважати, що норма ЦК України превалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акта, який має юридичну силу закону України.

Спеціальні норми закону можуть містити уточнюючі положення, проте не можуть прямо суперечити положенням ЦК України».

Таким чином, до пені за кредитним договором, датою укладення якого є 18.06.2024, застосуванню підлягає пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до якої відповідач звільняється від обов`язку сплати на користь позивача пені за прострочення виконання зобов`язань.

Оскільки пеня за невиконання грошового зобов`язання в розмірі 10 509,45 грн нарахована відповідачу в період дії в Україні воєнного стану, тобто в період коли відповідач є звільненим від сплати такої неустойки, підстав для її стягнення із відповідача на користь позивача немає.

Таким чином, виходячи з наведеного вище, суд вважає за необхідне стягнути заборгованість за кредитним договором з відповідача на користь позивача в сумі 19 397,06 грн.

Також, з матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в сумі 3 328 грн (а.с. 43).

За таких обставин, зважаючи на те, що позовні вимоги задоволено частково (19397,06 х 100 : 29906,51 = 64,85), то з відповідача необхідно стягнути на користь позивача 2 158,20 грн судових витрат по оплаті судового збору (3328 х 64,85 : 100 = 2158,20).

На підставі наведеного, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263 – 265, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» (04080, м. Київ, вул. Оленівська, 23, ЄДРПОУ 21133352) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» 19 397,06 грн заборгованості за договором про надання банківських послуг Monobank від 18.06.2024, а саме, загальний залишок заборгованості за тілом кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» 2 158,20 грн судового збору.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складене 21.10.2026 року.

Суддя О.В. Сапон