Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №510/1755/26 — Ренійський районний суд Одеської області

Суд: Ренійський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України

Дата: 19 жовтня 2026 р.

Справа: №510/1755/26

Суддя: Гончарова-Парфьонова О. О.

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Провадження № 3/510/893/26

Справа № 510/1755/26

20 жовтня 2026 року м. Рені Одеської області

Суддя Ренійського районного суду Одеської області Гончарова-Парфьонова О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Одеси, громадянку України, ФОП, яка проживає у АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

25 липня 2026 року о 07 годині 00 хвилин, у міжнародному пункті пропуску «Орлівка», під час здійснення прикордонного контролю на виїзд з України ОСОБА_1 пред`явила на паспортний контроль паспорт громадянки Болгарії. В ході перевірки було встановлено, що вона є громадянкою України.

Таким чином, ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, однак, до суду надійшло клопотання від її представника - адвоката Златі Н.С. про закриття провадження по справі.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 268 КУпАП, явка особи, що притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП не є обов`язковою, а тому суд вважає, що розглядати справу можливо без участі ОСОБА_1 .

У своєму клопотанні, адвокат зазначає, що 17 липня 2026 року ОСОБА_1 безперешкодно в`їхала на територію України через пункт пропуску «Маяки-Удобне» як громадянка Болгарії та жодних зауважень щодо недопустимості використання паспорту громадянки Болгарії з боку службових осіб ДПСУ до неї не було.

Крім того, на її думку, протокол про адміністративне правопорушення складено з порушеннями вимог ст. 256 КУпАП, а саме: не підтверджені повноваження особи, яка склала протокол, не визначено об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, а також не надано відеозапису з бодікамери.

У судове засідання з`явився представник відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » - помічник начальника відділу старший лейтенант юстиції ОСОБА_2 , який пояснив, що відповідно до Конституції України, в Україні існує єдине громадянство. У Законі «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадянами України» наявний вичерпний перелік документів, що дають право на перетин державного кордону, тобто документом, що дає право громадянину України виїхати за її межі, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон, а тому надання будь-яких інших документів складає об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

Що стосується повноважень начальника кінологічного відділення на складання протоколу про адміністративне правопорушення, то представник впс « ІНФОРМАЦІЯ_2 » звернув увагу на п. 2 розділу ІІ Інструкції з оформлення посадовими особами Державної прикордонної служби України матеріалів справ про адміністративні правопорушення, яким надано повноваження на складання протоколів про адміністративне правопорушення, а саме військовослужбовцям та працівникам Держприкордонслужби під час безпосереднього виконання ними визначених законодавством України завдань.

На питання суду стосовно безперешкодного перетинання державного кордону України ОСОБА_1 у пункті пропуску «Маяки-Удобне» ОСОБА_2 нічого пояснити не зміг, оскільки вказаний відділ прикордонної служби не відноситься до зони відповідальності впс « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Так, суд, розглянувши матеріали справи, клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та заслухавши пояснення представника впс « ІНФОРМАЦІЯ_2 », прийшов до наступних висновків:

Частина 1 ст. 204-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність у разі перетинання або спроби перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Диспозиція вказаної статті КУпАП є бланкетною, а тому, при встановленні наявності складу адміністративного правопорушення необхідно керуватися спеціальним нормативним актом, що регулює порядок перетинання державного кордону України.

Так, відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України «Про державний кордон України», порушенням державного кордону України є також перетинання його будь-якими технічними або іншими засобами без відповідного на те дозволу чи з порушенням встановленого порядку.

Частина 1 ст. 12 Закону України «Про державний кордон України» наголошує на тому, що пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в`їзду на територію України або виїзду з України. Отже, перетин державного кордону громадянином України за паспортом іноземної держави не допускається і може кваліфікуватися як незаконне перетинання державного кордону без відповідних документів.

Стаття 4 Конституції України передбачає, що в Україні існує єдине громадянство, поняття якого розкривається у п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про громадянство України», а саме: якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в України громадян України», одним із документів, що дають право громадянину України на виїзд і в`їзд є паспорт громадянина України для виїзду за кордон, а ч. 1 ст. 3 вказаного Закону передбачає, що перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред`явлення одного з документів, зазначених у статті 2 цього Закону.

Так, суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, оскільки, 25 липня 2026 року при виїзді з України у пункті пропуску «Орлівка» вона використала документ, який містить недостовірні відомості про особу в частині громадянства.

Вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ПдРУ № 006690Е від 25 липня 2026 року, рапортами інспектора прикордонної служби та старшого зміни прикордонних нарядів впс « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип А) від 25 липня 2026 року, інформацією на особу, копією паспорта громадянки Болгарії, виданого на ім`я « ОСОБА_1 » ІНФОРМАЦІЯ_3 , рішенням 451 про відмову в перетинанні державного кордону України від 25 липня 2026 року, а також відеозаписом з бодікамери посадової особи впс « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Таким чином, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП повністю доведена, а тому її має бути піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу, оскільки, застосування інших, більш м`яких стягнень, буде недоречним для охорони прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Застосування конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення судом визнано недоцільним, оскільки Конституцією та Законом України «Про громадянство України» не заборонено набуття громадянства інших держав, а паспорти для виїзду за кордон – є власністю держави, що їх видала.

Будь-яких обставин, які обтяжують чи пом`якшують покарання судом не встановлено.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 23, 24, 27, 33, 221, 268, 284, 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) грн. на користь держави, без конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. на користь держави.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Строк пред`явлення постанови до виконання – три місяця.

Суддя О.О. Гончарова-Парфьонова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua