Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №510/2189/26 — Ренійський районний суд Одеської області

Суд: Ренійський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди

Дата: 19 жовтня 2026 р.

Справа: №510/2189/26

Суддя: Гончарова-Парфьонова О. О.

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Провадження № 3/510/986/26

Справа № 510/2189/26

20 жовтня 2026 року м. Рені Одеської області

Суддя Ренійського районного суду Одеської області Гончарова-Парфьонова О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає у АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

07 вересня 2026 року о 14 годині 14 хвилин, на 306 км автодороги М-15 Одеса-Рені, знаходячись у пункті пропуску «Рені - Джурджулешті», ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «DAF XF 105.460», державний номер НОМЕР_1 , не дотримався безпечного бокового інтервалу та здійснив зіткнення з автомобілем «Сканія», державний номер НОМЕР_2 . Місце дорожньо-транспортної пригоди залишив.

Таким чином, ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності за порушення вимог п. 2.10.а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, проте, до суду надійшли його письмові пояснення, з яких вбачається, що 07 вересня 2026 року він виїхав з пункту пропуску «Рені - Джурджулешті» у напрямок м. Одеси, доїхав до с. Новосільське Ізмаїльського району Одеської області йому подзвонив безпосередній керівник та повідомив, що у пункті пропуску він здійснив ДТП. Після вказаного повідомлення, він зупинився на парковці КПП «Новосільське» та очікував прибуття працівників поліції. Він не мав наміру залишати місця події з метою уникнення відповідальності, а лише не відчув зіткнення з іншим автомобілем, так як керував великогабаритним транспортним засобом, задньою частиною якого, під час виїзду з митної території, й вдарив інший вантажний автомобіль.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 268 КУпАП, явка особи, що притягається до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП не є обов`язковою, а тому суд вважає, що розглядати справу можливо без участі ОСОБА_1 .

Суд, дослідивши матеріали справи та вивчивши письмові пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. ст. 251, 252, 280 КУпАП наявність адміністративного правопорушення і винність у його вчинені особи та інші обставини, що мають істотне значення для правильності вирішення справи про адміністративні правопорушення, підлягають доказуванню передбаченими законом способами, оцінка відповідних доказів має ґрунтуватись на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності та законі. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, поряд з іншим, підлягає з`ясуванню, чи було вчинено адміністративне правопорушення і чи винна дана особа у його вчинені та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Відповідно до п. 2.10.а Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України 10 жовтня 2001 року №1306, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Статтею 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання.

Суд приймає до уваги письмові пояснення ОСОБА_1 , з яких вбачається відсутність умислу на залишення місця дорожньо-транспортної пригоди, що й підтверджується всіма послідуючими діями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме: негайна зупинка автомобіля після повідомлення про вчинення ДТП, надання пояснень працівникам поліції, наявність підпису на всіх необхідних документах.

Таким чином, у матеріалах справи відсутні будь-які докази, що ОСОБА_1 мав умисел на залишення місця дорожньо-транспортної пригоди, а тому його обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП ґрунтується виключно на припущеннях.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Крім того, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом, що передбачено ст. 7 КУпАП.

За нормою ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який визначає людину, її права та свободи найвищою цінністю в державі, що обумовлює можливість обмеження її прав та свобод лише при неухильному дотриманні законодавства України та лише за наявності вини.

Тобто особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.

Принцип «поза розумним сумнівом», сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282).

Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності є винною у його вчиненні.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу доказів, які є у матеріалах справи, та які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія, яка викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.

Наявність таких обставин, яким не має розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Так, у матеріалах справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП ОСОБА_1 не має жодного доказу, який би поза розумним сумнівом свідчив про те, що правопорушення дійсно мало місце й дійсно було вчинено особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП – провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення події та наявності складу адміністративного правопорушення.

Отже, у даному випадку, відсутні достатні, допустимі та безсумнівні докази, які б поза розумним сумнівом свідчили про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, а тому суд приходить до висновку, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 24, 27, 33, 221, 247, 268, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.О. Гончарова-Парфьонова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua