Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №522/13071/26-Е — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/13071/26-Е

Провадження №2/522/10065/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання – Мазовецької А.В.,

розглянувши у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 07.07.2026 року через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії № 1593-8966 від 28.08.2025 року у розмірі 34 467,36 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 28.08.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1593-8966 (надалі – «Кредитний договір»). Відповідно до умов Кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту 8 400 грн; строк кредитування 365 днів; базовий період 28 днів; комісія за видачу кредиту 15% від суми кредиту; промо-ставка 0,80% в день; знижена процентна ставка – 1,00% в день; стандартна процентна ставка: 1,00% за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів та 0,74% за кожен день користування кредитом починаючи зі 181 дня. 26.09.2025 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1, відповідно до якої відповідачу було надано додаткові кошти у розмірі 3 400 грн, а загальна сума кредиту становила 11 800 грн. Відповідач порушив умови Кредитного договору і не повернув кредит Кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед Кредитодавцем за Кредитним договором.

Станом на 12.05.2026 року загальний розмір заборгованості відповідача за Кредитним договором становить 34 467,36 грн., що складається з: заборгованості за кредитом – 11 800,00 грн.; заборгованості за нарахованими процентами – 18 115,36 грн.; заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України – 4 552,00 грн., у зв`язку з чим позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Ухвалою суду від 31.07.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 12.10.2026 року.

У судове засідання 12.10.2026 року сторони не з?явилися. У матеріалах справи міститься заява представника позивача про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 про розгляд справи був повідомлений належним чином, процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався, заяв по суті справи суду не надав.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ч. 1 ст. 279 ЦПК України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.

Враховуючи повторне належне повідомлення учасників справи, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву та вимоги ст.ст. 178, 279, 280 ЦПК України, за згодою представника позивача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними у справі матеріалами, з ухваленням у справі заочного рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ст. 268 ЦПК України датою складення судового рішення є 19.10.2026 року.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 28.08.2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1593-8966 продукту «MiniKasa».

Вказаний договір підписано ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором A2478, про що свідчить розділ 13 Кредитного договору («Реквізити сторін»).

Відповідно до п. 4.1 Кредитного договору, загальний розмір Кредиту за цим Договором становить 8 400,00 грн. Дата надання/видачі Кредиту: 28.08.2025.

Відповідно до п. 3.1 Кредитного договору, цей Договір укладається Сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 3.10 Кредитного договору, укладаючи договір, кредитодавець та позичальник визнають усі документи (в тому числі цей договір), підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, еквівалентними за значенням (з точки зору правових наслідків) документам у письмовій формі, підписаним власноручно, що повністю відповідає положенням ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію». Сторони підтверджують, що договір, укладений в електронній формі, має таку саму юридичну силу для сторін, як і документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін. Підписуючи договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма (в тому числі істотними) умовами цього договору та правил. Відповідно до абз. 2 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання договору є використання позичальником електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно з п. 2.2 Кредитного договору, кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користуванням кредитом у порядку, передбаченому цим договором.

Відповідно до п. 4.7 Кредитного договору, плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту. Тип процентної ставки за користуванням кредитом – фіксована. Тип комісії – одноразова комісія.

Згідно з п. 4.8 Кредитного договору, базовий період складає 28 календарних днів.

Відповідно до п. 4.10 Кредитного договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом за наступною ставкою: 1,00% за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів; 0,74% за кожен день користування кредитом починаючи зі 181 дня.

Згідно з п. 4.11 Кредитного договору, комісія за видачу кредиту становить 15,00% від суми виданого кредиту.

Відповідно до п. 4.14 Кредитного договору, строк кредитування становить 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику.

26.09.2025 року між сторонами було укладено Додаткову угоду до Договору про відкриття кредитної лінії № 1593-8966, відповідно до п. 2.1 якої кредитодавець надав позичальнику додаткові грошові кошти у розмірі 3 400,00 грн. Згідно з п. 2.3 Додаткової угоди, після надання додаткових коштів позичальник зобов`язується повернути суму 11 800,00 грн. Відповідно до п. 2.6 Додаткової угоди, комісія за видачу додаткових грошових коштів становить 15,00%. Згідно з п. 2.11 Додаткової угоди, строк кредитування продовжено до 365 днів з дати укладення цієї Додаткової угоди.

Виконання позивачем обов`язку щодо надання грошових коштів відповідачу ОСОБА_1 підтверджується Довідкою про перерахування суми кредиту № 1593-8966, згідно з якою 28.08.2025 року було перераховано 8 400,00 грн на картку № НОМЕР_1 , а 26.09.2025 року – 3 400,00 грн на картку № НОМЕР_2 . Загальна сума виданого кредиту становить 11 800,00 грн.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що в кредитному договорі у розділі 13 «Реквізити сторін» та в Додатковій угоді зазначено аналогічні номери особистих електронних платіжних засобів ОСОБА_1 .

Доказів на підтвердження того, що вказані картки не належать відповідачу або, що на них не було зараховано грошові кошти у вищевказаному розмірі на виконання договору про відкриття кредитної лінії, матеріали справи не містять.

Наведені вище обставини відповідачем усупереч ст. 12, 81 ЦПК України не спростовані, що є його процесуальним обов`язком, у той час як докази, надані позивачем, підтверджують існування між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 кредитних правовідносин.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку станом на 12.05.2026 року заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» становить 34 467,36 грн., з яких:

11 800,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту;

18 115,36 грн. – прострочена заборгованість за нарахованими процентами;

4 552,00 грн. – заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України.

Також з розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем було здійснено часткові платежі в рахунок погашення заборгованості, проте в подальшому виконання зобов`язань було припинено.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено у ст. 639 ЦК України, згідно із якою якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

За встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що Договір про відкриття кредитної лінії № 1593-8966 від 28.08.2025 року та Додаткова угода від 26.09.2025 року із зазначенням в них усіх реквізитів відповідача, містять електронний підпис одноразового ідентифікатору, який відповідно до вимог ч. 6 та 8 ст. 11 і ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» були власноручно введені відповідачем ОСОБА_1 для електронного підпису.

З огляду на вищенаведені норми права та надані позивачем докази, суд вважає, що позивачем у передбаченому законом порядку доведено факт укладення між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 кредитного договору та отримання відповідачем коштів у загальному розмірі 11 800,00 грн.

Щодо стягнення процентів за користування кредитом.

Розмір процентів за користування кредитними коштами був визначений сторонами договору за їх взаємною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 Цивільного кодексу України. Відповідач, укладаючи кредитний договір, мав можливість самостійно обрати фінансову установу для отримання кредиту, оцінити запропоновані умови кредитування та зважити на можливість їх виконання. Крім того, згідно з умовами договору, він мав право відмовитися від договору протягом 14 днів з дня його укладення без пояснення причин (п. 6.9 договору), однак таким правом не скористався.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів встановлюється договором.

Встановлення строку дії кредитного договору має важливе значення для правильного вирішення справи, оскільки право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. У охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц).

У постанові від 05 квітня 2023 року Велика Палата Верховного Суду у справі № 910/4518/16 зробила висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

На підставі вищевикладеного, при визначенні розміру процентів, які підлягають стягненню на користь позивача, суд враховує, що нарахування процентів може здійснюватися в межах строку кредитування.

Згідно з розрахунком заборгованості, ОСОБА_1 нараховувалися відсотки за користування кредитом за промо-ставкою 0,80% в день, зниженою ставкою 1,00% в день та стандартною ставкою 0,74% в день у період з 28.08.2025 року по 11.05.2026 року включно, тобто в межах строку дії кредитного договору. Сума заборгованості за нарахованими процентами, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 18 115,36 грн.

Суд зауважує, що обумовлений у договорі розмір відсоткової ставки за користування кредитними коштами не перевищує максимальний розмір денної процентної ставки, передбачений статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування».

За таких обставин, суд вважає, що позивачем доведено суму заборгованості за відсотками у розмірі 18 115,36 грн., та така позовна вимога підлягає задоволенню.

Щодо стягнення відсотків річних на підставі ст. 625 ЦК України.

Так, виходячи із положень пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року № 183/7850/22 зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання певних грошових зобов`язань у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану.

Оскільки нарахування штрафних санкцій здійснено за період 2025-2026 років, тобто під час дії воєнного стану, суд дійшов до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 4 552,00 грн. відсотків річних на підставі ст. 625 ЦК України не підлягає задоволенню. Саме в цій частині позовних вимог суд відмовляє на підставі імперативних приписів пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо звільнення позичальника від відповідальності за прострочення грошового зобов`язання у період дії воєнного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позову сплачений судовий збір в сумі 2 662,40 грн. Оскільки позов задоволено частково, судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, що становить 2 312,03 грн. (2 662,40 грн. ? 29 915,36 грн. / 34 467,36 грн.).

Керуючись ст.ст. 15, 16, 203, 207, 509, 524-526, 530, 536, 610-612, 625, 629, 638-640, 1048, 1050, 1052, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 43, 64, 76-81, 89, 95, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598, адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407) заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1593-8966 від 28.08.2025 року станом на 12.05.2026 року у розмірі 29 915 (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятнадцять) гривень 36 копійок, з яких:

- заборгованість за тілом кредиту – 11 800,00 грн.,

- заборгованість за нарахованими процентами – 18 115,36 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598, адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407) судовий збір у розмірі 2 312 (дві тисячі триста дванадцять) гривень 03 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 19.10.2026 року.

Суддя Домусчі Л.В.