Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №497/1909/26 — Болградський районний суд Одеської області

Суд: Болградський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 06 жовтня 2026 р.

Справа: №497/1909/26

Суддя: Раца В. А.

07.10.2026

Справа № 497/1909/26

Провадження № 2/497/1656/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2026 року Болградський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді – Раца В.А.,

секретаря – Божевої І.Д.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в місті Болграді, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів і стягнення додаткових витрат, -

ВСТАНОВИВ:

10.07.2026 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом та просить постановити рішення, яким збільшити розмір стягуваних аліментів з відповідача і стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 8 000,00 грн. щомісячно до повноліття дочки, а також стягнути з відповідача на її користь половину понесених нею додаткових витрат на лікування і обстеження у розмірі 22 909 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що рішенням Болградського районного суду Одеської області від 21.02.2021 року з відповідача на її користь на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , були стягнуті аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 3 000 грн., щомісячно. На даний час, вона хоче збільшити розмір аліментів, які стягуються з відповідача, оскільки дочка часто хворіє вірусними захворюваннями і має хронічне захворювання нирок, також проходила багато обстежень з-за підозр на захворювання судинної системи, отже вона багато коштів витрачає на обстеження дитини і її лікування. Дитина стоїть на обліку в Обласній дитячий лікарні з діагнозом пієлонефрит, на діагностування вона витратила 45 819 грн., тому вона має право на відшкодування її половини в розмірі 22 909 грн. з батька дитини. Крім того дитина бажає займатися додатково різними захопленнями, зокрема танцями, але на це потрібні кошти. Позивачу відомо, що відповідач постійно працює і давно постійно проживає в Італії, таким чином він має можливість сплачувати дитині аліменти в розмірі 8 000,00 грн., тому звертається з цим позовом до суду.

Ухвалою судді від 15.07.2025 року відкрито провадження по справі та розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін по справі.

Сторони у судове засідання не з`явилися.

Позивач ОСОБА_1 07.09.2026 року надала до канцелярії суду заяву про розгляд справи без її участі, на задоволенні позовних вимог наполягала, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 до суду не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, шляхом надіслання судової повістки за місцем проживання, причину неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву до суду не подав, тому суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України за відсутності заперечень до того позивача.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Болградського районного суду Одеської області від 10 лютого 2021 року по справі № 497/1104/2020 було збільшено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за рішенням Болградського районного суду Одеської області від 29 лютого 2016 року. Та вирішено стягувати з ОСОБА_2 аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 3 000 грн., щомісячно, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до 14 листопада 2028 року включно. Це рішення набрало законної сили (а.с.9-10). При цьому під час вирішення питання щодо збільшеного розміру аліментів, що підлягали стягненню, судом було враховано хворобливий стан дитини, періодичні проходження лікування. Окрім цього судом було враховано, що відповідач частково визнав вимоги та не заперечував той факт, що він працює за кордоном.

На всі ці факти позивач знову посилається в заявлених вимогах, ніяких нових обставин не наводе.

За приписами частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно із статтею 180 Сімейного кодексу України (далі за текстом - СК України) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

За приписами частини першої статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Ураховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не є незмінним. У зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Крім того, підставою для перегляду раніше визначеного розміру аліментів є також погіршення або поліпшення стану здоров`я учасників аліментних відносин.

У частині першій статті 192 СК України наведено перелік обставин, за яких суд може ухвалити рішення, зокрема, про збільшення розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я особи з якої стягуються аліменти, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Тому виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті отримувача або платника аліментів, при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.

Із аналізу даних правових норм убачається, що при вирішенні питання про збільшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.

Згідно зі статтею 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних утриманців та інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття (статті 150, 180 СК України).

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обґрунтовуючи позовну вимогу про збільшення розміру аліментів на дитину, визначеного за рішенням суду, позивачка посилається на те, що з часу ухвалення рішення про стягнення аліментів витрати на дочку значно зросли, вона потребує дороговартісного лікування, медичних засобів та ліків тощо.

Разом із тим, позивачка не надала суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували зміну матеріального чи сімейного стану платника або одержувача аліментів.

Надані позивачкою документи щодо стану здоров`я дитини та проходження діагностичних досліджень самі по собі підтверджують відповідний стан здоров`я дитини, та понесення нею додаткових витрат на її лікування, реабілітацію, придбання лікарських засобів, медичних засобів тощо, що фактично вже становлювалося в рішення 2021 року, що стало підставою для збільшення розміру аліментів.

При цьому жодних нових обставин, які б стали підставою для збільшення розміру аліментів та які не були враховані судом у 2021 році при визначенні їх розміру, позивачка не зазначає та належними і допустимими доказами не підтверджує. Також вона заявила окрему вимогу, щодо стягнення додаткових витрат на лікування дитини.

Також судом враховується те, що законодавством передбачений прожитковий мінімум — це вартісна оцінка споживчого кошика, що містить мінімальні набори продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг, необхідних для збереження здоров`я людини і забезпечення їі життєдіяльності. Чільні положення, що визначають порядок формування споживчого кошика і використання прожиткового мінімуму, встановлені Законом "Про прожитковий мінімум".

Згідно з Держбюджетом на 2026 рік, з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років — 3512,00 грн., 50% від якого становлять - 1 756,00 грн., з відповідача стягуються аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 3 000,00 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність передбачених статтею 192 СК України підстав для збільшення розміру аліментів, визначеного рішенням суду від 10.02.2021 року по справі №497/1104/2020.

Слід враховувати також, що за наявності для того підстав, істотної зміни обставин, законодавства тощо, сторони не позбавлені права ставити в подальшому питання про зміну розміру стягуваних аліментів, зміну способу стягнення, участь у додаткових витратах і т.ін.

Щодо позовних вимог про стягнення додаткових витрат.

Положеннями статей 180,183,185,193,198,199 СК України визначаються декілька способів виконання цього обов`язку, зокрема: утримання неповнолітньої дитини, на що стягуються аліменти у частках від заробітку (доходу) або в твердій грошовій сумі (статті 180, 183); участь батьків у додаткових витратах на дитину, викликаних особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо) (стаття 185); утримання дитини, яка перебуває в закладі охорони здоров`я, навчальному або іншому закладі, при цьому якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального або іншого закладу, аліменти можуть бути стягнуті з них на загальних підставах (стаття 193); обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дітей, які потребують матеріальної допомоги, а також якщо повнолітні діти продовжують навчання і потребують матеріальної допомоги до досягнення ними 23 років, за умови, що батьки можуть надавати таку допомогу (стаття 198).

СК України виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону брати участь у додаткових витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого.

Відповідно до частини першої статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно (частина друга статті 185 СК України).

Аналіз відповідних норм Закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких визначений зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні.

Чинним законодавством України не передбачений вичерпний перелік таких додаткових витрат на утримання дитини. Підставою призначення додаткових витрат є особливі обставини, які можуть бути зумовлені, як негативними так і позитивними фактами.

Такі особливі обставини є індивідуальними у кожному конкретному випадку, які підлягають доведенню особою, яка пред`явила такий позов.

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.

Ураховуючи наведене, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі.

Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 6-1489цс17 та постанові Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 520/12681/17.

Отже розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, обстеження, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо), які знайшли своє підтвердження.

Позивачкою долучено наступні докази понесення додаткових витрат пов`язвних з лікуванням дитини:

- протокол дослідження сечовидільної системи від 15.09.2023 року;

- електрокардіографія від 21.08.2025 року;

- магнітно-резонансна томографія головного мозку від 21.08.2025 року;

- протокол ультразвукового дослідження екстракраніальних відділів брахіоцефальних судин і транскраніальне дуплексне сканування від 21.08.2025 року;

- комп`ютерна томографія головного мозку від 17.07.2024 року;

- магнітно-резонансна томографія головного мозку від 17.08.2024 року;

- консультативний висновок оториноларинголога від 26.08.2024 року;

- консультативний висновок оториноларинголога від 02.05.2025 року;

- рахунок від 15.08.2024 року на суму 1 600,00 грн. за ДС судин голови та шиї за ФТ;

- замовлення в ТОВ «Смартлаб» №1000085366113 від 28.03.2025 року за аналіз крові на суму 387,00 грн. та квитанція про сплату;

- замовлення в ТОВ «Смартлаб» №1000099153655 від 07.04.2026 року за аналіз крові та сечі на суму 751,00 грн.;

- замовлення в ТОВ «Смартлаб» №1000093424454 від 04.11.2025 року за аналіз крові на суму 421,00 грн.;

- замовлення в ТОВ «Смартлаб» №1000093467499 від 05.11.2025 року за аналіз крові на суму 2 946,00 грн. та квитанція про сплату;

- замовлення в ТОВ «Смартлаб» №1000093463675 від 05.11.2025 року за бакпосів на суму 605,00 грн.;

- замовлення в ТОВ «Смартлаб» №1000094912837 від 13.12.2025 року за аналіз С-реактивний білок на суму 270,00 грн.;

- замовлення в ТОВ «Смартлаб» №1000094872407 від 12.12.2025 року за аналіз крові на суму 420,00 грн. та квитанція про сплату;

- чек про сплату на суму 975,00 грн. за аналіз сечі;

- замовлення в ТОВ «Смартлаб» №1000077825994 від 19.08.2024 року за аналіз крові на суму 196,00 грн.;

- замовлення в ТОВ «Смартлаб» №1000077728400 від 16.08.2024 року за аналіз сечі на суму 325,00 грн.;

- замовлення в ТОВ «Смартлаб» №1000085835329 від 12.04.2025 року за аналіз крові та сечі на суму 2 194,00 грн.;

- замовлення в ТОВ «Смартлаб» №1000058503354 від 24.10.2022 року за аналіз сечі на суму 158,80 грн.;

- замовлення в ТОВ «Смартлаб» №1000088597835 від 29.06.2025 року за аналіз крові на суму 370,00 грн.;

- замовлення в ТОВ «Смартлаб» №1000085905398 від 12.04.2025 року за аналіз крові на суму 714,00 грн. та квитанція про сплату;

- замовлення в ТОВ «Смартлаб» №1000090617088 від 22.08.2025 року за аналіз крові на суму 855,00 грн. та квитанція про сплату 755,00 грн.;

- замовлення в ТОВ «Смартлаб» №1000090658333 від 23.08.2025 року за аналіз сечі на суму 975,00 грн.;

- рахунок №0000160012 від 22.08.2024 року на суму 990,00 грн. за консультацію психолога та чек до нього;

- рахунок №0000158783 від 21.08.2024 року на суму 990,00 грн. за консультацію нейрохірурга дитячого та чек до нього;

- рахунок №0000163130 від 21.08.2025 р. на суму 570,00 грн. за ЕКГ та чек до нього;

- рахунок №0000033605 від 21.08.2025 р. на суму 4 920,00 грн. за МРТ та УЗД та чек до нього;

- рахунок №0000159370 від 21.08.202 року на суму 6 250,00 грн. за МРТ головного мозку (з контрастуванням) у супроводі лікаря та чек до нього;

- протокол дослідження сечовидільної системи від 30.01.2025 року;

- протокол ультразвукового дослідження органів малого тазу від 26.01.2025 року;

- чеками на придбання ліків на суми 1 012,07 грн. від 04.06.2026 року; 2 461,00 грн. від 01.06.2026 року; 1 446,50 грн. від 24.10.2025 року;

Загальні витрати позивача на лікування дитини склали 32 701,57 грн., вони документально підтверджені та не спростовані доводами відповідача.

Позивач посилається на те, що вона понесла загальні витрати в розмірі 45 819,00 грн., але документально підтвердилася сума – 32 701,57 грн., половину від якої повинен компенсувати позивачу відповідач.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо). При стягненні коштів на додаткові витрати, які повинні бути понесені у майбутньому, суду необхідно надати розрахунок або обґрунтування необхідності майбутніх витрат. У випадку зміни особливих обставин, на яких ґрунтувалося рішення суду про стягнення додаткових витрат на дитину, кожна із сторін вправі звернутися до суду з відповідною вимогою - збільшення або зменшення суми додаткових витрат.

Вищезазначені висновки узгоджуються й з положеннями п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

У пункті 18 вищезазначеної постанови зазначено, що передбачені ст.185 СК України додаткові витрати на утримання дитини, викликані особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом, тощо) можуть стягуватись лише з батьків і у разі фактичних витрат, їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

У даному провадженні позивачка просить зобов`язати відповідача брати участь у додаткових витратах на дитину, а саме: у витратах на медичні послуги, пов`язані з лікуванням, діагностикою, медикаментозним забезпеченням, у розмірі 50% від фактичної вартості таких витрат, за умови надання позивачем підтверджувальних документів (чеків, рахунків, договорів, медичних висновків тощо).

На підставі вище зазначеного суд присуджує до стягнення з відповідача половину додаткових витрат на спільну з позивачем дочку ОСОБА_4 пов`язаних з її лікуванням в розмірі 16 350,79 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, в разі задоволення позову за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню судові витрати позивача, враховуючи, що позов частково задоволено, а саме тільки в частині додаткових витрат, тому суд стягує з відповідача в дохід держави тільки за цю вимогу.

Керуючись ст. 180,185 Сімейного Кодексу України, ст. 12,13,81, 263-265, 280, 354 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на дитину і стягнення додаткових витрат - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована: АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , додаткові витрати пов`язані з лікуванням дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 16 350 (шістнадцять тисяч триста п`ятдесят) гривень 79 копійок.

В решті позовних вимог - відмовити

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь держави суму судового збору в розмірі 1 331,20 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.А. Раца

Оригінал: reyestr.court.gov.ua