Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №494/2220/26 — Березівський районний суд Одеської області

Суд: Березівський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 21 жовтня 2026 р.

Справа: №494/2220/26

Суддя: Панчишин А. Ю.

Березівський районний суд Одеської області

22.10.2026

Справа № 494/2220/26

Провадження № 2/494/1627/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2026 року Березівський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді Панчишина А.Ю.

При секретарі Коваль К.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СМАРТ ПЕЙ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з Відповідача заборгованість у розмірі 16146,53 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.11.2020 між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 2001735849801. Відповідач отримав грошові кошти на картку у розмірі кредитного ліміту у сумі 3000,00 грн під 47,88 % річних, проте зобов`язання щодо повернення коштів належним чином не виконував. Право грошової вимоги до Відповідача перейшло від АТ «ПУМБ» до ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» на підставі договору факторингу №1. Позивач наголошує, що Відповідач був письмово повідомлений про зміну кредитора, проте борг не погасив.

Ухвалою суду від 23.09.2026 року відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідач подала відзив на позовну заяву в якій зазначила наступне. Вона не заперечує проти погашення фактично отриманої суми кредиту (тіла кредиту) та частково належних до сплати процентів за користування кредитом, розмір яких підтверджується умовами кредитного договору та належним розрахунком заборгованості. Разом із тим частково не погоджуюся із заявленим позивачем розміром процентів за користування кредитом, а також заперечує проти стягнення з неї заявлених 10 000 гри витрат на професійну правничу допомогу адвоката позивача. При вирішенні спору, просить суд врахувати її реальне матеріальне становище, наявність у неї обов`язку самостійно забезпечувати дитину та об`єктивні економічні труднощі, спричинені умовами воєнного стану. У сукупності зазначені обставини істотно ускладнили її фінансове становище та виконання кредитного зобов`язання у встановлені строки. При цьому, відповідач не заперечую свого обов`язку повернути отримані кредитні кошти та не має наміру ухилятися від виконання своїх зобов`язань.

Додатково відповідач зазначає, що після того як ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СМАР`Г НЕЙ» уклала договір факторингу з АТ «Перший Український Міжнародний Банк», зі нею жодного разу компанія не зв`язувалась для добровільного погашення кредитної заборгованості, ні засобами телефонного зв`язку, ні електронною поштою, ні засобами поштового зв`язку.

Відповідач частково визнає заявлені позивачем проценти за користування кредитом, однак не погоджується з їх розміром у частині, на її думку, не відповідає фактичним умовам кредитного договору та належному розрахунку заборгованості.

Стягнення додаткових 10 000 грн витрат на правову допомогу має бути оцінене судом окремо з точки зору їх документального підтвердження, фактичного обсягу наданої допомоги, необхідності таких витрат та їх співмірності із предметом спору.

Враховуючи наведене просить відмовити у стягненні необґрунтованої частини процентів та інших платежів, правові підстави або розмір яких не підтверджені належними доказами, а також відмовити у стягненні 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, а в разі якщо суд дійде висновку про наявність підстав для їх компенсації — визначити їх розмір з урахуванням фактичного обсягу наданих послуг, складності справи, ціни позову та принципу співмірності.

Представник позивача подав відповідь на відзив в якому зазначив наступне. Ознайомившись із наведеними у відзиві доводами та запереченнями відповідача, позивач з ними не погоджується, виходячи з наступного. Першочергово звертає увагу суду, що у відзиві на позовну заяву відповідач не заперечує проти існування наступних юридичних фактів: 1) укладення Кредитного договору з Банком; 2) отримання кредитних коштів за Кредитним договором, користування ними; 3) визнає частково суму заборгованості.

На підтвердження розміру заборгованості за кредитом. Банком надано розрахунок заборгованості та виписку по особовому рахунку Відповідача.

З розрахунку заборгованості відповідача перед АТ "Перший Український міжнародний банк" за Кредитним договором №2001735849801 від 17.11.2020 року зі всіма змінами і доповненнями до нього, станом на 25.06.2026 р. (включно) користувався кредитними коштами та частково погашав заборгованість. Станом на 25.06.2026 (день, що передує відступленню права вимоги позивачу) заборгованієть за наданим кредитним договором становить 16146,53 грн., в тому числі: - заборгованість за сумою кредиту 9 963.77 гривень; - заборгованість за процентами 6182.76 гривень.

Розрахунок заборгованоєті підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором, адже містить детальний опис нарахованої заборгованості, дати здійснення платежів боржником, залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), а також включає суми погашеного позичальником тіла кредиту та відсотків по кожному платіжному періоду.

Відповідно виписки по особовому рахунку за період часу з 17.11.2020 по 25.06.2026, відповідач отримав від кредитодавця обумовлені укладеним між сторонами кредитним договором кредитні кошти в повному обсязі шляхом встановлення кредитного ліміту, активно користувався кредитною карткою, здійснював списання та поповнення кредитної картки, тобто відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.

Виписка по рахунку клієнта є тим документом, який підтверджує факт видачі коштів клієнта, так як є тим документом, який відповідає законодавству про бухгалтерський облік та фінансову звітність. А тому може бути належним та допустимим доказом, який підтверджує наявну заборгованість позичальника.

До такого правового висновку дійшов Верховний суд у постановах: від 30.11.2022 №214/6975/15-ц; від 25.11.2022 №1512/2-214/11; від 21.09.2022 №381/1647/21; від 01.08.2022 №369/11694/15-ц; від 06.07.2022 №128/2269/20; від 01.06.2022 №172/35/16; від 31.05.2022 №194/329/15-ц; від 25.05.2022 №219/7527/16; від 25.05.2022 №645/59/16-ц; від 20.05.2022 №336/4796/18; від 09.02.2022 №161/5648/20; від 02.02.2022 №205/7751/16-ц.

Базові та істотні умови договору, які впливають на розрахунок позову (зокрема, відсоткова ставка), зафіксовані безпосередньо у підписаній Відповідачем Заяві від 17.11.2020, яка наявна в матеріалах справи та була ним отримана наручно в день підписання. Позивач заявляє вимоги виключно в межах цієї ставки, не застосовуючи жодних нових чи прихованих тарифів.

Позивач не нараховував пені чи штрафів, діючи у суворій відповідності до закону.

Доводи відповідача щодо неспівмірності, недоведеність витрат є суто суб`єктивними. Натомість надані позивачем докази у їх сукупності свідчать, що витрати на професійну правничу допомогу адвоката Рудзея Ю.В. у розмірі 10 000,00 грн повною мірою відповідають критеріям обґрунтованості, пропорційності та реальності, визначеним ч. З ст. 141 ЦПК України, а тому мають бути стягнуті з відповідача на користь позивача.

Враховуючи наведене, позивач просить позовні вимоги ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити в повному обсязі.

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив. Зазначає наступне.

Позивач у відповіді на відзив вказує, що розмір процентної ставки нібито був погоджений у підписаній нею заяві. Водночас у самій відповіді позивача наявна суперечність щодо дати такого документа. Спочатку позивач посилається на кредитний договір та заяву від 17.11.2020 року, зазначаючи, що саме в цій заяві зафіксовані істотні умови договору. Водночас далі позивач зазначає, що процентна ставка була погоджена відповідачем у заяві від 27.01.2021 року. Таким чином, з поданих позивачем пояснень неможливо однозначно встановити, який саме документ містить погоджену сторонами процентну ставку, коли саме він був укладений та яким чином його умови стали частиною кредитного договору № 2001735849801 від 17.11.2020 року.

Сам по собі розрахунок заборгованості, складений позивачем або первісним кредитором, не звільняє позивача від обов`язку довести підстави, порядок та правильність нарахування кожної складової заявленої до стягнення суми.

Саме по собі посилання на укладення договору факторингу між АТ «ПУМБ» та ТОВ «ФК «СМАРТ ІІЕЙ» не є достатнім доказом переходу саме права вимоги до відповідача без належного підтвердження того, що відповідна грошова вимога щодо ОСОБА_1 була передана новому кредитору на підставі відповідного реєстру/додатку до договору факторингу.

Позивач у своїй відповіді па відзив не навів конкретного переліку фактично викопаних адвокатом робіт, кількості витрачених годин, вартості кожної послуги та обґруптувапня того, чому саме 10 000,00 грн. є необхідними та співмірними витратами у цій справі. Ціна основної вимоги становить 16 146,53 грн, тоді як витрати на правничу допомогу заявлені у розмірі 10000,00 грн, тобто становлять понад половину суми основної позовної вимоги. Визнання обов`язку погасити основну заборгованість та проценти не означає визнання необґрунтованих додаткових вимог, зокрема витрат на професійну правничу допомогу у заявленому позивачем розмірі.

У судове засідання представник позивача не з`явився, до матеріалів справи додав клопотання, в якому вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд розглядати справу без його участі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 17 листопада 2020 року між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №2001735849801. Договір було оформлено шляхом підписання відповідачем заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

На підставі вказаного договору відповідач отримала грошові кошти у розмірі кредитного ліміту в сумі 3000,00 грн. Умовами договору було встановлено процентну ставку у розмірі 47,88 % річних.

Відповідач протягом тривалого часу належним чином не виконував свої кредитні зобов`язання перед банком. Згідно з умовами публічної пропозиції, клієнт був зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість послуг, проценти та здійснювати повернення кредиту.

Станом на 26 червня 2026 року загальна сума заборгованості за кредитним договором склала 16146,53 грн. Дана сума складається з:

заборгованості за тілом кредиту 9963,77 грн;

заборгованості за відсотками 6182,76 грн.

26 червня 2026 року між АТ «ПУМБ» та ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» було укладено договір факторингу №1. В результаті цього право грошової вимоги до ОСОБА_2 перейшло до позивача.

Будь-яких доказів, які б спростовували наведений розрахунок заборгованості або свідчили про повне чи часткове погашення боргу, відповідачем суду не надано.

Відповідно до змісту ст.526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно закону, договору.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання, або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Згідно з вимогами ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно з вимогами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Будь-яких доказів (відомостей) на спростування встановлених судом обставин матеріали справи не містять.

Кредитний договір було укладено шляхом власноручного підписання позичальником заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за умовами якої клієнт беззастережно підтверджує, що приймає публічну пропозицію AT «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі за текстом ДКБО), яка розміщена на сайті AT «ПУМБ»: www. pumb. ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані клієнту в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погоджується з тим, що може обирати буді-які передбачені ДКБО послуги, зокрема, і через Дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у Банку).

На підставі зазначеного Кредитного договору Позичальнику надано грошові кошти в якості кредиту у сумі, зазначеній у розрахунку заборгованості, на умовах строковості, поворотності та оплатності. Розмір процентної ставки відображено у розрахунку заборгованості. Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується відповідним банківським документом, який додається, а також випискою з банківського рахунку Позичальника, яка є первинним бухгалтерським документом, оформленим відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Розрахунок заборгованості підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором, адже містить детальний опис нарахованої заборгованості, дати здійснення платежів боржником, залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), а також включає суми погашеного позичальником тіла кредиту та відсотків по кожному платіжному періоду.

Відповідно виписки по особовому рахунку за період часу з 17.11.2020 по 25.06.2026, відповідач отримав від кредитодавця обумовлені укладеним між сторонами кредитним договором кредитні кошти в повному обсязі шляхом встановлення кредитного ліміту, активно користувався кредитною карткою, здійснював списання та поповнення кредитної картки, тобто відповідач вчинив конклюдентні дій щодо визнання договору і відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.

Виписка по рахунку клієнта є тим документом, який підтверджує факт видачі коштів клієнта, так як є тим документом, який відповідає законодавству про бухгалтерський облік та фінансову звітність. А тому може бути належним та допустимим доказом, який підтверджує наявну заборгованість позичальника.

Враховуючи викладене судом встановлено, що у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за кредитним договором, що свідчить про неналежне виконання останнім умов цього договору, а тому суд приходить до висновку, що позивачем, на виконання вимог ст. 81 ЦПК України, доведені позовні вимоги, та підлягають повному задоволенню.

Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, з відповідача на користь Позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору у розмірі 2 662 грн. 40 коп.

При визначенні розміру витрат за надану позивачу професійну правничу допомогу адвокатом суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду вказує на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування понесених особою витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Позивач в позові зазначає, що витрати на професійну правову допомогу складають 10000 грн. Із урахуванням критеріїв співмірності складності справи, ціни позову та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин даної справи, беручи до уваги, що дана справа не є унікальною та не потребувала значного часу для вивчення та підготовки позовної заяви, суд вважає, що зазначені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 грн. є завищеними та не достатньо обґрунтованими. Отже, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 509, 526, 546, 612, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст. 12, 81, 89, 141, 263-265, Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СМАРТ ПЕЙ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СМАРТ ПЕЙ" (місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Острозьких Князів буд. 15 офіс 17; код ЄДРПОУ: 43696954) заборгованість за кредитним договором №2001735849801 від 17.11.2020 року у розмірі 16146 (шістнадцять тисяч сто сорок шість) гривень 53 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СМАРТ ПЕЙ" (місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Острозьких Князів буд. 15 офіс 17; код ЄДРПОУ: 43696954) суму сплаченого судового збору у розмірі 2662 гривні 40 копійок та витрати на правову допомогу в розмірі 3000 гривень.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Панчишин А.Ю.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua