Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №599/1314/26 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 599/1314/26Головуючий у 1-й інстанції Іваницький О.Р.

Провадження № 33/817/559/26Доповідач - Тиха І.М.

Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2026 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Тиха І.М. ,

за участі ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Зборівського районного суду Тернопільської області від 14 вересня 2026 року про накладення на неї адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Згідно із постановою суду, ОСОБА_1 02 вересня 2026 року близько 10 год. 09 хв. в м. Зборів вул. Січових Стрільців Тернопільського району, керувала транспортним засобом автомобілем Опель Вектра д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, про що свідчить запах алкоголю з ротової порожнини. На місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу «Драгер 6810» та від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі категорично відмовилася. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п.2.5 Правил дорожнього руху України .

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження в справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вважає що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом не доведено наявність у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а наявні у справі докази не усувають розумних сумнівів щодо її вини.

Вказує на те, що відповідно до принципу презумпції невинуватості та положень ст. 62 Конституції України всі сумніви щодо доведеності вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, мають тлумачитися на її користь. Зазначає, що суд не надав належної оцінки її поясненням.

Вважає, що суд першої інстанції фактично перебрав на себе функцію обвинувачення, оскільки самостійно відшукував та оцінював докази вини за відсутності належного підтвердження обставин, викладених у протоколі, що суперечить принципам змагальності та неупередженості .

Посилається на те що матеріали справи не підтверджують факту керування нею транспортним засобом, оскільки з відеозапису з партульного автомобіля поліцейських не вбачається, що саме вона керувала автомобілем або що працівники поліції зупиняли її під час руху.

Вказує на те, що працівники поліції спілкувалися з нею на значній відстані, у зв`язку з чим, на її думку, об`єктивно не могли встановити наявність у неї запаху алкоголю з порожнини рота та, відповідно, належних підстав для проведення огляду на стан сп`яніння. Зазначає, що вона не заперечувала проти проведення огляду на місці із застосуванням технічного засобу «Драгер».

Звертає увагу на те, що їй не було вручено направлення для проходження огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я, а тому вважає що відмова від проходження такого огляду у встановленому законом порядку матеріалами справи не підтверджується.

Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 451904 сам по собі не може бути беззаперечним доказом її вини, оскільки відповідно до ст. 251 КУпАП обставини, зазначені в протоколі, підлягають перевірці та підтвердженню іншими належними і допустимими доказами.

Посилається на те, що працівник поліції, який склав протокол, у судове засідання не викликався та не допитувався, у зв`язку з чим суд був позбавлений можливості безпосередньо перевірити обставини складання протоколу та підстави для висунення їй відповідного обвинувачення.

Звертає увагу також на істотне порушення її права на участь у судовому розгляді, оскільки, за її твердженням, вона не була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, а справа була розглянута за її відсутності, що позбавило її можливості надати пояснення щодо обставин події та спростувати доводи, покладені судом в основу постанови.

Вважає, що сукупність наведених обставин свідчить про недоведеність факту керування нею транспортним засобом, наявності законних підстав для проведення огляду та її відмови від проходження огляду у встановленому законом порядку, а тому склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у її діях відсутній.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 , яка підтримала апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.

Згідно із вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність за даною нормою настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Висновок суду першої інстанції щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується даними, що містяться у:

протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №451904 від 02.09.2026, згідно з яким ОСОБА_1 02 вересня 2026 року близько 10 год. 09 хв. в м. Зборів вул. Січових Стрільців Тернопільського району, керувала транспортним засобом автомобілем Опель Вектра д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, про що свідчить запах алкоголю з ротової порожнини. На місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу «Драгер 6810» та від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі категорично відмовилася, чим порушила п.2.5 Правил дорожнього руху України;

рапорті т.в.о. начальника СРПП ВП №2 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Романа Вирозумського, згідно з яким, 02.09.2026 року перебуваючи в наряді ГРІ під час патрулювання м.Зборів, вул. Січових Стрільців, Зборівської ТГ, Тернопільського району, Тернопільської області близько 10:09 год. було виявлено факт порушення ПДР водієм автомобіля OPEL VECTRA д.н.з. НОМЕР_2 , у якого в автомобілі були за тоновані задні ліхтарі. (порушення ПДР п.31.4.3). Керуючись п.1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», мною використовуючи звуковий сигнал та проблискові світлові маячки червоного і синього кольору було подано зазначеному водію сигнал про зупинку. Даний транспортний засіб був під керуванням гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 . В ході перевірки документів, гр. ОСОБА_1 , відмовилася надавати реєстраційні документи на ТЗ (порушення п.2.4 а ПДР України). Також під час спілкування із гр. ОСОБА_1 , було виявлено, що остання знаходиться із явними ознаками алкогольного сп?яніння (запах алкоголю із порожнини рота, поведінка яка не відповідає обстановці). Після чого водію гр. ОСОБА_1 , було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп?яніння за допомогою технічного пристрою газоаналізатора «DRAGER ALCOTEST 6810» на місці зупинки, на що гр. ОСОБА_1 , категорично відмовилася, також остання відмовилася їхати у найближчий медичний заклад для проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп?яніння (порушення пункту 2.5 ПДР України). Під час проведення огляду водія мною застосовувався технічний засіб відеозапису, тому згідно ст. 266 КУпАП огляд проводився без присутності двох свідків. Після цього відносно гр. ОСОБА_1 , було складено адміністративні

матеріали за ч.1 ст.130 та ч.1 ст.126 КУпАП;

копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАА №849994 від 02.09.2026, згідно якої 02 вересня 2026 року близько 10 год. 09 хв. в м. Зборів вул. Січових Стрільців Тернопільського району гр. ОСОБА_1 керувала транспортним засобом автомобілем Опель Вектра д.н.з. НОМЕР_1 на не пред`явила свідоцтво на реєстрацію транспортного засобу, а також у автомобілі були затонованізадні стопи, чим порушила п. 2.4.а ПДР України;

акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого у зв`язку з виявленими ознаками: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка розмова, ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу Drager «Alcotest 6810», однак від проходження такого огляду відмовилась;

направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 02.09.2026 у Комунальне некомерційне підприємство «Зборівська центральна лікарня», у зв`язку з виявленими поліцейськими у ОСОБА_1 ознаками сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка розмова, однак ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння відмовилася;

свідоцтві про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П 51 QM 0886 257 26 чинне до 18.08.2027 року;

довідці Відділення поліції №2 Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не притягувався до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП та згідно ІТС “ІПНП” отримала посвідчення водія 16.06.2020 року, серії НОМЕР_3 , ТСЦ 4643;

відеозаписах з нагрудної камери поліцейського та відеореєстратора зі службового автомобіля, на яких зафіксовані обставини події, з яких вбачається, що під час спілкування працівник поліції зауважив, що в ОСОБА_1 наявний запах алкоголю з ротової порожнини, на що водій відповіла, що алкоголь вживала, проте, минулого дня, разом із тим водій на місці зупинки транспортного засобу відмовилася пройти тест на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічного засобу «Драгер 6810», також відмовилася пройти огляд на стан сп`яніння в КНП «Зборівська центральна лікарня».

Вказані докази суд першої інстанції вірно визнав належними, допустимими та такими, що в сукупності та взаємозв`язку доводять винуватість ОСОБА_1 у відмові, як водія, від проходження у визначеному законом порядку від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, з цим висновком погоджується і суд апеляційної інстанції.

Твердження апелянта щод не керування нею автомомбілем спростовується відеозаписом з партульного автомобіля поліцейських, з якого чітко вбачається, що саме ОСОБА_1 була водієм транспортного засобу, який рухався перед службовим автомобілем працівників поліції, після чого був зупинений останніми. Причиною зупинки стало те, що задні стоп-сигнали вказаного транспортного засобу були затоновані, про що працівник поліції повідомив ОСОБА_1 під час спілкування з нею. Таким чином, твердження апелянтки про те, що матеріали справи не підтверджують факту керування нею транспортним засобом та що її не зупиняли під час руху, є безпідставними та спростовуються безпосереднім змістом відеозапису.

Не заслуговують на увагу і доводи апелянта про відсутність у працівників поліції підстав для проведення її огляду на стан сп`яніння. Із відеозапису вбачається послідовність дій працівників поліції після зупинки транспортного засобу та спілкування з ОСОБА_1 , за результатами якого їй було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння. При цьому твердження про те, що працівники поліції спілкувалися з нею на певній відстані та не могли відчути запах алкоголю, не спростовує зафіксованих у матеріалах справи обставин та законності вимог поліцейських.

Доводи ОСОБА_1 про те, що вона не заперечувала щодо проходження огляду на місці із застосуванням технічного засобу «Драгер», є безпідставними, оскільки із відеозапису чітко вбачається, що працівник поліції кілька раз пропонував пройти огляд як на місці, так і в медичному закладі, однак остання категорично відмовилась від проходження такого огляду.

Безпідставним є й посилання апелянтки на невручення їй направлення для проходження огляду у закладі охорони здоров`я, оскільки таке міститься в матерілах справи.

Не можна погодитись і з твердженням водія про неналежність протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 451904. Відповідно до ст. 251 КУпАП протокол є одним із передбачених законом джерел доказів та підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами у справі. У цьому випадку відомості, зазначені в протоколі, узгоджуються з іншими матеріалами справи.

Доводи апелянта про неналежне повідомлення її про розгляд справи та порушення права на участь у судовому засіданні є безпідставними. З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 була обізнана про складення щодо часу та місця розгляду справи в суді, однак відмовилася від його отримання, про що працівником поліції зроблено відповідну відмітку.

А тому, ОСОБА_1 , будучи ознайомленою із протоколом, об`єктивно усвідомлювала, що справа підлягатиме розгляду судом у строки, вказані у ньому. Отже, вона мала реальну можливість самостійно контролювати хід провадження, інформувати суд про засоби зв`язку для виклику та реалізовувати свої процесуальні права, однак жодних таких дій не вчинила. Також у суді апеляційної інстанції Кіт Х. в повному обсязі скористалась наданими їй законом правами.

Оскільки апелянт не навів жодного доводу, який би ставив під сумнів об`єктивність чи допустимість доказів, покладених в основу рішення суду першої інстанції, а сукупність вищенаведених доказів дає достатні підстави для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, тому підстав для скасування постанови не вбачаю.

Отже, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід відхилити, а оскаржувану постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП- залишити без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Зборівського районного суду Тернопільської області від 14 вересня 2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя