Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №298/456/26 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 298/456/26

Закарпатський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.10.2026 м. Ужгород

Суддя Закарпатського апеляційного суду Феєр І. С., розглянув матеріали за поданням в.о. голови Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Тарасевича П. П. про направлення справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, щодо ОСОБА_1 на розгляд до іншого суду Закарпатської області.

Подання мотивоване тим, що всім суддям Великоберезнянського районного суду Закарпатської області заявлено відводи, які відповідними постановами суду задоволено. Враховуючи, що штат Великоберезнянського районного суду Закарпатської області налічує три судді, з яких судді: Тарасевич П. П., Зизич В. В. й Ротмістренко О. В. виключені з автоматизованого розподілу, оскільки вже слухали цю справу, призначення справи не відбулося, оскільки не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу даної справи, у зв`язку з чим 09.10.2026 сформовано протокол про неможливість автоматизовано розподілу судової справи між суддями.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 необхідно передати на розгляд до Перечинського районного суду Закарпатської області з таких підстав.

Відповідно до положень ст. 276 КУпАП, підсудність справи про адміністративне правопорушення визначається за допомогою двох критеріїв, які в свою чергу і є різновидами підсудності справ про адміністративне правопорушення, а саме: предметної та територіальної. При цьому, нормами діючого КУпАП питання зміни територіальної підсудності не врегульоване.

Оскільки забезпечення права на справедливий суд є основним завданням суду та прямо гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, апеляційний суд вважає за необхідне вирішити питання про направлення справи про адміністративне правопорушення з одного суду до іншого, застосувавши при цьому аналогію закону, а саме положення ст. 34 КПК України.

При цьому, апеляційний суд зважає на те, що хоча за змістом ст. 7 КУпАП вирішення питань притягнення особи до адміністративної відповідальності по аналогії заборонено, тобто унеможливлює застосування по аналогії норм, що встановлюють протиправність суспільної поведінки, проте немає жодних обмежень на застосування аналогії при застосуванні норм процесуального характеру (порядку розгляду справи тощо).

Згідно ч. 5 ст. 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підсудність окремих категорій справ місцевим судам, а також порядок їх розгляду визначаються законом.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

-2-

Згідно до пункту 2 частини 1 статті 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для його розгляду.

Як вбачається з подання та даних порталу «Судова влада України», у штаті Великоберезнянського районного суду Закарпатської області є три посади суддів.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що відповідно до звіту про неможливість розподілу справи між суддями від 09.10.2026 призначення не відбулось, оскільки не вистачає потрібної кількості для розподілу справи (а. с. 63), у зв`язку із задоволеними відводами суддям, які перебувають у штаті цього суду ( а. с. 31-34, 59-62, матеріали заяви про відвід - а.п. 19-22).

Окрім того, як вбачається з подання, причиною відводів суддів стало те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , є присяжним Великоберезнянського районного суду Закарпатської області, що підтверджується матеріалами справи (рішення 16 сесії 8 скликання Ужгородської районної ради Закарпатської області від 20.12.2022 № 243).

Враховуючи вищенаведене, а також беручи до уваги те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності є присяжним Великоберезнянського районного суду Закарпатської області, апеляційний суд погоджується з викладеними у поданні доводами про те, що у Великоберезнянському районному суді Закарпатської області розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 неможливий.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів із дня внесення подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

У зв`язку із викладеним, апеляційний суд вважає, що справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-4 КУпАП щодо ОСОБА_1 обґрунтовано надіслана до Закарпатського апеляційного суду, як суду вищої інстанції, для визначення підсудності, і тому, з метою недопущення порушення строків її розгляду, така підлягає направленню на розгляд до Перечинського районного суду Закарпатської області, який є найбільш територіально наближеним до Великоберезнянського районного суду Закарпатської області.

Керуючись ст. 34 КПК України, ст. 283 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Подання в.о. голови Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Тарасевича П. П. задовольнити.

Матеріали справи про адміністративне правопорушення № 298/456/26 щодо ОСОБА_3 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, направити для розгляду до Перечинського районного суду Закарпатської області.

Постанова апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя