Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №681/1199/26 — Полонський районний суд Хмельницької області

Суд: Полонський районний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 20 жовтня 2026 р.

Справа: №681/1199/26

Суддя: Іллюк С. В.

Справа № 681/1199/26

Провадження 2/681/1181/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

21 жовтня 2026 року м. Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Іллюка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полонне за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

У серпні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (далі -Товариство) звернулось з позовом, в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Кредитним договором № 209996024 від 16.05.2019 (далі – Договір) у розмірі 26023,99 грн.

В обґрунтування вимог зазначило, що 16.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 в електронній формі, за допомогою вебсайту (www.moneyveo.ua) укладено кредитний Договір, відповідно до якого відповідачу надано кредит у сумі 4500,00 гривень, суму якого в подальшому було збільшено до 10250,00 гривень.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» уклали договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 та підписали Реєстр прав вимоги № 40 від 20.08.2019, відповідно до якого ТОВ «Таліон плюс» набуло статусу кредитора за Договором.

Надалі ТОВ «Таліон плюс» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» 05.08.2020 уклали договір факторингу № 05/0820-01 та підписали Реєстр прав вимоги № 1 від 05.08.2020, відповідно до якого ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» набуло статусу нового кредитора за Договором.

05.06.2025 ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» уклали договір факторингу № 05/06/25-Е та підписали Реєстр Боржників № 3 від 05.06.2025 (та Акт прийому-передачі Реєстру Боржників від 05.06.2025), відповідно до якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право вимоги до відповідача.

Вказує, що внаслідок невиконання вимог Договору відповідачем, утворилась заборгованість: за тілом кредиту - 10250,00 грн, заборгованість за відсотками – 15773,99 грн, заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи) – 7777,51 грн, а всього на суму – 33801,50 грн.

Позивач не ставить вимоги про стягнення штрафних санкцій у розмірі 7777,51 грн, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 26023,99 грн

Оскільки відповідач у добровільному порядку не виконав своїх зобов`язань, позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Відповідачу копія ухвали про відкриття провадження, пам`ятка про права та обов`язки надсилалась судом за його зареєстрованим місцем проживання, конверт з вкладенням повернувся на адресу суду з довідкою відділення АТ «Укрпошта» від 31.08.2026 про відсутність адресата за вказаною адресою, однак, відповідно до положень п.4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України відправлення вважається врученим адресату.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позов не подав.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

17.08.2026 позовна заява надійшла до Полонського районного суду Хмельницької області (а.с.2).

Копію позовної заяви з додатками відповідачу направлено позивачем 21.07.2026 цінним листом з описом вкладення (а.с.63).

Ухвалою суду від 24.08.2026 у справі відкрито провадження, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за клопотанням позивача витребувано докази в АТ «А-Банк» (а.с. 66-67).

17.09.2026 до суду надійшли витребувані докази.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та, згідно зі ст. 280 ЦПК України, за згодою позивача проводить заочний розгляд справи.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

3. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Встановлено, що 16.05.2019 на підставі Заявки на отримання грошових коштів ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач ОСОБА_1 уклали Договір № 209996024 (а.с. 10-12).

За умовами вказаного Договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язалось надати ОСОБА_1 кредит на суму 4500,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно п.1.4. цього Договору (п.1.1. Договору).

Відповідно до п.1.2 Договору кредит надається строком на 29 днів.

За положеннями п.1.4. Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у розмірі 0,79 процентів на суму кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення строку кредиту, визначеного в п.1.3. Договору.

В Графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною Договору (п.1.6.), сторони визначили, що сума кредиту 4500,00 грн та нараховані проценти у розмірі 1030,95 грн мають бути сплачені 14.06.2019.

В пункті 4.2. Договору сторони погодили, що у випадку користування Позичальником Кредитом понад строк, встановлений п.1.3 Договору або додатковими угодами між Сторонами зобов`язання Позичальника за цим Договором продовжуються на весь період фактичного користування Кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена п. 1.4 цього Договору Процентна ставка менша ніж 1,70 (одна ціла сім десятих) відсотків від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, то правила нарахування процентів за Процентною ставкою визначеною п.1.4 – 1.5 Договору скасовуються з моменту початку їх застосування і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування Кредитом, а саме 1,70 (одна ціла сім десятих) за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати укладення Договору і до дня повного повернення Кредиту. Таким чином зобов`язання Позичальника по сплаті процентів за користування Кредитом в розмірі 1,70 розповсюджуються на весь період фактичного користування Кредитом з моменту укладення цього Договору, при умові врахування в таких зобов`язаннях суми процентів, які були фактично сплачені Позичальником до моменту завершення строку, встановленого п.1.3 Договору.

Відповідно до п.4.3. Договору сторони погоджуються що проценти, нараховані згідно п. 4.2 Договору після закінчення строку Кредиту, визначеного в п.1.3. цього Договору, є процентами, що нараховуються за понадстрокове користування грошовими коштами, в розумінні ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.

16.05.2019 та 17.05.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено дві додаткові угоди до Договору, якими збільшено суму кредиту до 10250,00 грн, а саме: угодою від 16.05.2019 – на 4500,00 грн та угодою від 17.05.2019 – на 1250,00 грн, термін платежу за Договором залишено незмінним – 14.06.2019.

Відповідач підписав Договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора 2G26GTC3, що підтверджено довідкою щодо дій позичальника в ІТКС ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 16.05.2019, час введення 17:49:01, у вказаній довідці відображено і укладення додаткових угод про збільшення суми кредиту (а.с. 18).

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало взяті за Договором зобов`язання та надало для ОСОБА_1 кредитні кошти на загальну суму 10250,00 грн (4500,00 грн+4500,00 грн+1250,00 грн) шляхом їх перерахунку на банківську картку відповідача №5169-15ХХ-ХХХХ-8930, вказану в Заявці на отримання коштів, про що свідчать дані довідок кредитодавця, листа АТ «А-Банк»61609/47-260907/210-БТ, виписки по рахунку відповідача (а.с.16-18, 73-76).

Також встановлено, що 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01 (а.с. 19-22), який неодноразово продовжувався: додатковою угодою № 19 від 28.11.2019 до 31.12.2020 (а.с. 23 зворот), додатковою угодою № 26 від 31.12.2020 до 31.12.2021 (а.с. 25-28), додатковою угодою № 27 від 31.12.2021 до 31.12.2022 (а.с. 30), додатковою угодою № 31 від 31.12.2022 до 31.12.2023 (а.с. 30 зворот), та додатковою угодою № 32 від 31.12.2023 до 31.12.2024 (а.с. 31). Сторони підписали Реєстр прав вимоги № 40 від 20.08.2018 (а.с. 32-33), на підставі якого ТОВ «Таліон плюс» набуло право вимоги за Договором. Заборгованість відповідача на дату відступлення становила: тіло кредиту - 10250,00 грн, заборгованість по відсоткам – 16561,00 грн, загальна заборгованість – 26811,00 грн. Факт передачі грошових коштів у розпорядження клієнта підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2019 (а.с. 34) та Протоколом узгодження предмету факторингової операції від 20.08.2019 (а.с. 34 зворот).

Надалі, 05.08.2020 ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» уклали Договір факторингу № 05/0820-01 (а.с. 35-37) та підписали Реєстр прав вимоги № 1 від 05.08.2020 (а.с. 40-41), на підставі якого ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» набуло право вимоги за Договором. Заборгованість відповідача на дату відступлення становила: тіло кредиту - 10250,00 грн, заборгованість по відсоткам – 15773,99 грн, загальна заборгованість – 26023,99 грн. Факт передачі коштів за цим відступленням підтверджується платіжною інструкцією № 1 від 06.08.2020 (а.с. 42).

Також, 05.06.2025 ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» уклали Договір факторингу № 05/06/25-Е від 05.06.2025 (а.с. 43-46) та підписали Реєстр Боржників № б/н від 05.06.2025 (а.с. 48-49) й Акт прийому-передачі Реєстру Боржників від 05.06.2025 (а.с. 50), на підставі якого ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» набуло право вимоги за Договором. Заборгованість відповідача на дату відступлення становила: прострочене тіло - 10250,00 грн, прострочені відсотки – 15773,99 грн, прострочена комісія – 7777,51 грн. Факт оплати фінансування за цим договором підтверджується платіжною інструкцією № 345 від 10.09.2025 (а.с.51).

В матеріалах справи відсутні дані про належне виконання відповідачем взятих на себе за Договором зобов`язань, а тому за ним обліковується заборгованість.

З аналізу розрахунку заборгованості, який поданий ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», встановлено, що нарахування відсотків проводилось з 16.05.2019 по 20.08.2019. За цей період відповідач сплатив 10.06.2019 кошти в сумі 464,00 грн та 17.06.2019 – у сумі 5,00 грн, а всього – 469,00 грн, які були зараховані сплату процентів. Розмір заборгованості, який нараховано відповідачу, складає: 10250,00 грн – заборгованість за тілом, 16561,00 грн – заборгованість за відсотками (а.с. 52-54).

Згідно з розрахунком заборгованості, який поданий ТОВ «Таліон плюс», після укладення договору факторингу, нарахування відсотків проводилось фактором у період з 21.08.2019 по 02.09.2019, а 05.08.2020 здійснено списання відсотків з сумі 3052,26 грн, внаслідок чого за відповідачем рахується заборгованість за тілом кредиту у розмірі 10250,00 грн та за відсотками у сумі 15773,99 грн (а.с.55).

Згідно з випискою з особового рахунку, заборгованість відповідача за період з 05.06.2025 по 15.06.2026 становить: за тілом кредиту - 10250,00 грн, заборгованість за відсотками – 15773,99 грн, заборгованість за штрафними санкціями – 7777,51 грн, а всього на загальну суму – 33801,50 грн (а.с. 56).

Позивач не ставить вимоги про стягнення штрафних санкцій у розмірі 7777,51 грн.

4. Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками та норми права, які застосував суд.

За змістом ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України).

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

За правилом частини статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 207 ЦК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року в справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року, в справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року, в справі №127/33824/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закон) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин 3, 5, 6, 7 і 12 статті 11 Закону електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями статті 12 Закону у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Також відповідно до статті 1077 Цивільного кодексу України (в редакції на час укладення вище вказаних договорів факторингу), за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом такого договору, згідно зі статтею 1078 ЦК України (яка була чинна на час укладення вище вказаних договорів факторингу), може бути право грошової вимоги, що існує на даний час.

Сторонами є клієнт та фактор, яким, відповідно до статті 1079 ЦК України (яка була чинна на час укладення вище вказаних договорів факторингу), може бути банк або інша фінансова установа, що має право здійснювати факторингові операції.

При цьому, згідно зі статтею 1082 ЦК України (яка була чинна на час укладення вище вказаних договорів факторингу), боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові (новому кредитору) за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги.

Згідно з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості (ч.1 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного вище суд вважає, що Договір, підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, є укладеними, первісний кредитор виконав умови договору та надав позичальнику кредит в узгодженому сторонами розмірі. Своєю чергою, відповідач свої обов`язки за договором належно не виконував, у встановлений договором строк кредит в повному обсязі не повернув, відсотків за користування кредитними коштами повністю не сплатив.

Дослідивши надані позивачем докази щодо зміни кредитора, суд дыйшов висновку про правомірність набуття ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» права вимоги до відповідача. Судом встановлено, що право вимоги за договором від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» спочатку перейшло до ТОВ «Таліон плюс» на підставі Реєстру прав вимоги № 40 від 20.08.2019, потім до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» на підставі Реєстру прав вимоги № 1 від 05.08.2020, а надалі - до позивача ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» на підставі Реєстру Боржників № б/н від 05.06.2025. Ці правовідносини за своєю правовою природою та змістом відповідають вимогам статті 1077 Цивільного кодексу України. Позивач, ТОВ «Фінансова компанія «Ейс», є фінансовою установою, що відповідає вимогам статті 1079 ЦК України. Таким чином, перехід права вимоги до позивача є правомірним, а отже, обов`язок з погашення заборгованості виник у відповідача саме перед новим кредитором відповідно до положень статті 1082 ЦК України.

Надаючи оцінку складовим заборгованості, суд зазначає, що позивачем у позовній заяві вказано заборгованість за тілом кредиту в сумі 10250,00 грн, факт отримання кредиту у вказаному розмірі встановлено судом, докази повернення відповідачем тіла кредиту в матеріалах справи відсутні, а тому позовні вимоги Товариства в цій частині є підставними, обґрунтованими та доведеними сукупністю наявних у справі доказів, тож підлягають задоволенню.

Вирішуючи вимогу про стягнення відсотків у розмірі 15773,99 грн суд виходить з того, що такі нараховані в період з 16.05.2019 по 02.09.2019 відповідно до п.1.3., 4.2., 4.3. Договору, як проценти за користування кредитом протягом строку кредитування та проценти за понадстрокове користування коштами, при визначенні розміру заборгованості враховано сплату відповідачем коштів в загальному розмірі 469 грн, а тому позовна вимога Товариства про стягнення відсотків в заявленому розмірі підлягає задоволенню.

Таким чином суд доходить до висновку, що загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача, складається із 10250,00 грн залишку основного боргу та 15773,99 грн залишку заборгованості за нарахованими відсотками, що разом становить 26023,99 грн.

5. Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову, - на відповідача.

Частиною 3 ст. 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4267/10 від 26.08.2010 підтверджує, що Тимошенко Олександр Олександрович є адвокатом (а.с.61). Це підкріплюється довіреністю, яка надає адвокату повноваження представляти ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» у судових установах та вчиняти всі необхідні процесуальні дії (а.с.62).

Договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026 (а.с. 57-58) є правовою підставою для виникнення зобов`язань між Адвокатським бюро «Тимошенко та Партнери» та ТОВ «ФК «Ейс» щодо надання послуг. Додаткова Угода № 25771190001 від 19.06.2026 (а.с. 59) конкретизує це доручення, спрямовуючи його на захист прав та інтересів товариства у справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 209996024.

Вартість послуг визначена у Протоколі погодження вартості послуг (Додаток №1 до Договору), який встановлює тарифи за різні види робіт. Цей протокол є доказом попереднього узгодження розміру гонорару між сторонами відповідно до вимог законодавства (а.с. 58 зворот).

Фактичне надання послуг та сума понесених витрат підтверджуються Актом прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2026 (а.с. 60). Акт деталізує виконані роботи, які безпосередньо стосуються справи проти ОСОБА_1 , включаючи: складання позовної заяви (2 години, 5000,00 грн.); вивчення матеріалів справи (2 години, 1000,00 грн.); підготовку адвокатського запиту (1 година, 500,00 грн.); підготовку клопотання (1 година, 500,00 грн.). Акт фіксує загальну суму понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн, що є кінцевою сумою, яку Клієнт просить стягнути як судові витрати.

При розв`язанні цього питання суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 13.03.2025 у справі № 275/150/22 (провадження № 61-13766св24) висловив думку, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони з обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат зі складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5, 6 ст.137 ЦПК України, за змістом яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Отже, з огляду на викладене, а також враховуючи, що відповідач не висловив заперечення щодо таких вимог, суд доходить до висновку, що на користь позивача слід стягнути 7000,00 грн витрат на правничу допомогу.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, виходячи із задоволення позовних вимог на 100%, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в повному обсязі в розмірі 2662,40 грн.

Керуючись наведеним, ст. ст. 13, 81, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273-275, 279, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України суд,

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за договором № 209996024 від 16.05.2019 в загальній сумі 26023 (двадцять шість тисяч двадцять три) грн 99 коп., яка складається із заборгованості за основним боргом в сумі 10250 (десять тисяч двісті п`ятдесят) грн 00 коп. та заборгованості за нарахованими відсотками в сумі 15773 (п`ятнадцять тисяч сімсот сімдесят три) грн 99 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» 7000,00 (сім тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено без змін за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02094, місто Київ, вулиця Юрія Поправки, будинок 6, кабінет 13.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 21.10.2026.

Суддя Сергій ІЛЛЮК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua