Суд: Виноградівський районний суд Закарпатської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 20 жовтня 2026 р.
Справа: №299/3918/25
Суддя: Кашуба А. В.
Виноградівський районний суд Закарпатської області
_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/3918/25
Номер провадження 2/299/1378/25
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
21.10.2026 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі:
Головуючий - суддя Кашуба А.В.
Секретар судового засідання Чернянчук К.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Виноградів у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини,
В С Т А Н О В И В :
04.08.2025 ОСОБА_1 подала до суду вказану позовну заяву.04.08.2025 ОСОБА_1 подала до суду вказану позовну заяву.
Позивачка просить суд збільшити розмір аліментів, що стягуються на утримання дитини із відповідача, та стягувати із відповідача на її користь аліменти на утримання дитини у розмірі 6000 грн щомісячно.
Позов обґрунтовано тим, що 23.10.2018 Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області у справі №299/2594/18 вирішено стягувати із відповідача на користь позивачки аліменти на утримання їх доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1500 грн щомісячно. Відповідач сплачував аліменти лише протягом трьох місяців у межах примусового їх стягнення органом ДВС. Потім позивачка відкликала виконавчий лист, щоб уникнути конфлікту, що виник у зв`язку із примусовим виконанням рішення суду. Відповідач відмовляється добровільно сплачувати аліменти із 2019 року. Призначений розмір аліментів є явно недостатнім у 2025 році. Позивачка доводить, що мінімальний рекомендований законом розмір аліментів аж ніяк не відповідає реальним потребам дитини та не є справедливим.
Суд Ухвалою від 22.08.2025 відкрив провадження у справі, справа розглядається у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін.
Судова повістка, направлена відповідачу, повернута без вручення через перебування відповідача у складі ЗСУ.
Суд з метою офіційного з`ясування обставин на запит отримав із ІНФОРМАЦІЯ_2 09.01.2026 офіційну інформацію про те, що ОСОБА_2 був призваний на військову службу до лав ЗСУ 21.06.2025.
З метою дотримання процесуальних прав відповідача на отримання копії позову із додатками та повідомлення про розгляд справи, суд з`ясовував місце служби відповідача у Міністерства оборони України, Генерального штабу ЗСУ. Отримав офіційну інформацію про те, що ОСОБА_4 проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 , а потім у ВЧ НОМЕР_2 .
У зв`язку із відсутністю у суду відомостей про засоби зв`язку із військовими частинами Суд направляв копію позову із додатками Командуванню сухопутних військ ЗСУ для перенаправлення документів за місцями служби відповідача.
Судовий розгляд справи у зв`язку із цим неодноразово відкладався з метою забезпечення реалізації процесуальних прав відповідача.
У результаті суд отримав від ТВО командира Військової частини НОМЕР_2 офіційну інформацію про те, що ОСОБА_2 знає про цивільну справу 299/2918/25 про збільшення аліментів на утримання дитини та зможе брати участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції. Для узгодження питань щодо участі відповідача у судових засіданнях та організації відеозв`язку адміністрація військової частини надала номер мобільного телефону контактної особи.
У призначену дату судового засідання перед його початком суд вийшов на зв`язок із відповідальною особою та було з`ясовано, що ОСОБА_2 , відповідач, 15.07.2026 самовільно залишив військову службу і більше не повертався. Місце перебування його невідоме.
Відомості про цивільну справу, дату, час та місце проведення судового засідання є публічною інформацією, яка розміщена на сайті Виноградівського районного суду Закарпатської області. Суд переконався, що відповідач знає про розгляд судом позову, де він є відповідачем, про збільшення розміру аліментів. Тому відповідач, проявивши активну процесуальну поведінку, мав об`єктивну можливість реалізувати процесуальні права.
Суд у повній мірі виконав завдання зі сприяння відповідачу в реалізації ним прав, передбачених ЦПК України.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для обов`язкового зупинення провадження відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, суд ураховує, що, за правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 27 травня 2026 року у справі № 344/432/24, застосування зазначеної процесуальної норми має здійснюватися з урахуванням завдань цивільного судочинства, принципу верховенства права, пропорційності та пріоритету якнайкращого забезпечення інтересів дитини. У спорах про збільшення розміру аліментів зупинення провадження на невизначений строк може призвести до несвоєчасного судового захисту права дитини на належне матеріальне утримання, що не узгоджується зі статтею 180 СК України та статтею 3 Конвенції ООН про права дитини. Сам по собі факт проходження відповідачем військової служби не звільняє суд від обов`язку оцінити конкретні обставини справи, наявність об`єктивних перешкод для участі відповідача у процесі особисто або через представника, його процесуальну поведінку та можливі наслідки зупинення провадження для прав дитини. Відомості про самовільне залишення військової частини (місця служби) відповідачем самі по собі не є визначальними для вирішення цього процесуального питання, яке має вирішуватися з огляду на встановлені судом обставини та необхідність забезпечення ефективного й своєчасного захисту прав дитини. З огляду на викладене, за встановлених у цій справі обставин суд доходить висновку про відсутність достатніх підстав для зупинення провадження та необхідність продовження розгляду справи по суті з метою забезпечення своєчасного судового захисту права дитини на належне утримання.
Відповідач не з`явився у судове засідання, причин неявки не повідомив. Відзив не подано.
Позивачка не з`явилася у судове засідання, повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи через представника. Суду повідомлено, що позивачка підтримує позов та просить задоволити. Неявка позивачки не перешкоджає розгляду справи у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін.
У зв`язку з цим, суд, згідно вимог ст.ст. 280, 281 ЦПК України, вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Вивчивши доводи позовної заяви, та дослідивши подані позивачкою докази, суд вирішив наступне.
Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3 , батьками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 14.08.2018 у справі №299/2128/18 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.
Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 23.10.2018 у справі №299/2594/18 вирішено стягувати з відповідача аліменти на утримання доньки ОСОБА_1 у розмірі 1500 грн щомісячно.
За змістом Довідки ФОП ОСОБА_5 , за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , її дочка, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд дослідив надані позивачкою фіскальні чеки, рахунки, інші письмові докази на підтвердження витрат, понесених на утримання дитини. Єдиний документ, що містить відомості з доказовим значенням – це Рахунок-замовлення від 16.07.2025 на виконання лабораторних аналізів ОСОБА_3 на суму 1185 грн (а.с.22). Інші письмові докази суд відхиляє як такі, на підставі яких неможливо встановити дійсні обставини справи: фіскальні чеки не містять відомостей про покупця товарів, робіт, послуг. Частина копій фіскальних чеків нечитабельна. Документи про платіжні транзакції на іноземній мові подані без перекладу, у них відсутні відомості про власника платіжної картки. Витрати на поїздку дитини ОСОБА_3 разом із класом за кордон не підтверджені достатньою сукупністю доказів. У справі відсутні докази на підтвердження тієї обставини, що чат з перепискою про групові поїздки за кордон (назви 7-Б, 8-Б) дотичний до обставин, що мають у даній справі юридичне значення. Нема доказів, який навчальний заклад відвідує дитина, у якому класі навчалася, тощо.
Тому, суд вважає встановленою ту фактичну обставину, що 16.07.2025 року понесено витрати на оплату послуг з виконання лабораторних аналізів ОСОБА_3 на суму 1185 грн.
Проте, підтверджено, що дитина проживає разом із позивачкою, яка забезпечує та організовує її життя, навчання, займається вихованням, піклується про її здоров`я, фізичний та духовний розвиток.
Тому, незважаючи на відхилення поданих позивачем письмових доказів на підтвердження фактичного понесення та розміру витрат на утримання дитини, суд констатує, що у сучасних умовах утримання дітей шкільного віку вимагає значних матеріальних витрат. У суду нема сумнівів у тому, що позивачка несе матеріальні витрати на утримання дитини і несе значно більші витрати на утримання доньки, ніж 1500 грн на місяць. Суду очевидно, що грошове утримання на рівні половини прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на одну дитину щомісячно – це сума, яка не може навіть вкупі з рівноцінною матеріальною участю іншого з батьків забезпечити дитині рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Дана обставина є загальновідомою, суд визнає її такою, що не потребує доведення. Це означає, що на даний час розмір аліментів, який присуджено Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 23.10.2018 у справі №299/2594/18 із відповідача на утримання його доньки ОСОБА_6 , - прямо суперечить правам та охоронюваним законом інтересам цієї дитини. Аліменти на утримання дітей – є власністю дітей.
Зі слів позивачки, відповідач не тільки не бере повноцінної участі у витратах на матеріальне утримання доньки, а й не сплачує навіть аліменти у розмірі 1500 грн, присуджені Рішенням суду.
Правовідносини між сторонами врегульовані, зокрема, нормами СК України.
Згідно ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Положеннями ст. 141 Сімейного Кодексу України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 192 СК України, врегульовано питання зміни розміру аліментів: розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Тобто, закон пов`язує можливість збільшення розміру аліментів із настанням певних обставин: зміна матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я одержувача та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Оскільки витрати на матеріальне утримання дітей шкільного віку із 2018 року зросли в рази, суд визнає це обставиною, що є підставою для збільшення розміру аліментів.
Тому позов в частині збільшення розміру аліментів на утримання дитини - слід задоволити.
Відповідно до положень ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
2. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Суд не має інформації про працевлаштування відповідача, про характер та розмір його активних доходів, наявність пасивних доходів, інформації про його стан здоров`я та наявність інших утриманців.
При цьому, суд не сумнівається, що відповідач усвідомлює свій обов`язок та розуміє розмір витрат на матеріальне утримання дитини шкільного віку, витрат на піклування про її здоров`я, фізичний та інтелектуальний розвиток.
Разом із цим, відповідно до ч.2 ст.182 СК України, мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не має підтвердженої інформації про достатність заробітку (доходу) платника аліментів.
Тому, позов в частині розміру аліментів слід задовольнити лише частково: слід визначити аліменти у розмірі 5000 грн щомісячно. При визначенні розміру аліментів суд в першу чергу врахував права та інтереси дитини: аліменти є власністю дитини, а батьки – основним, якщо не єдиним, джерелом матеріального існування.
Позивачка звільнена від сплати судового збору за позов про аліменти. На підставі ст.141 ЦПК України, із відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви, яку подано у 2025 році, у розмірі 1211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 76-81, 89, 133, 141, 210, 259, 263-265, 273, п.15.5 п.15 ч.1 ЦПК України, ст.ст.180, 182, 184, 191, 192 Сімейного Кодексу України, суд –
У Х В А Л И В :
Позов задоволити частково.
Збільшити розмір аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які стягуються із ОСОБА_2 на підставі Рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 23.10.2018 у справі №299/2594/18.
Стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 5000 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи із дня набрання рішенням суду законної сили до досягнення дитиною повноліття.
У задоволенні вимог позову у іншій частині – відмовити.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп).
Відповідач може подати до суду, який розглянув справу, заяву про перегляд заочного рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо така заява подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії рішення суду або протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому копії ухвали суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації місця проживання АДРЕСА_2 .
Головуючий Кашуба А. В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua