Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №161/19510/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 161/19510/26 Провадження №33/802/990/26Головуючий у 1 інстанції:Рудська С. М.

Доповідач: Клок О. М.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2026 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., з участю секретаря Тарновської О.В., захисника Коломейчука О.М., розглянувши апеляційну скаргу адвоката Коломейчука О.М., в інтересах особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 вересня 2026 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП,

В С Т А Н О В И В

Вказаною постановою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 400 (двох тисяч чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнуто з ОСОБА_1 , судовий збір в сумі 665,60 гривень.

Судом першої інстанції встановлено, що 04.09.2026 року о 21.10 по вул. Липинського, 11 в м. Луцьку ОСОБА_1 , в порушення вимог п. 2.1 «а» ПДР України, ч. 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», повторно, протягом року, керував автомобілем BMW, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи особою, яка не має права керування транспортними засобами, чим порушив ч. 10, ст. 15, Закону України «Про дорожній рух», п. 2.1а. Правил дорожнього руху, вчинивши правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП України.

Не погоджуючись із постановою суду, захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвокат Коломейчук О.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не доведено факту перебування авто в русі та керування саме ОСОБА_1 даним транспортним засобом. Факт перебування у транспортному засобі на водійському сидінні, встановлений судом, не є безумовним доказом керування транспортним засобом в конкретний час та в конкретному місці. Відеозапис, доданий до протоколу, не містить фіксації перебування автомобіля в русі під керуванням ОСОБА_1 та моменту, коли він здійснював керування. Посилається на практику ЄСПЛ.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши апелянта, який підтримав апеляцію і просив скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, доходжу наступного висновку.

Приписами ч.7 ст.294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до норм ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положення ст.251 КУпАП регламентують, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Даних вимог закону при винесенні постанови місцевим судом дотримано.

Згідно ч.9 ст.15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII (далі Закон №3353-XII) право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.

Відповідно до п.2 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року №340, особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі - посвідчення водія), крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.

Посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами.

Особа має лише одне посвідчення водія, що підтверджує її право на керування транспортними засобами діючих категорій, зазначених у ньому.

Відповідно до положень п.1.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі Правила), ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Пункт 1.3 Правил передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

За п.1.9 Правил особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно п.2.1.а Правил водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Так, згідно з ч. 2 ст.126 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до ч. 5 ст.126 КУпАП адміністративним правопорушенням є повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Диспозицією ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачений склад адміністративного правопорушення, який інкримінується ОСОБА_1 , що полягає у повторному протягом року вчиненні порушень, передбачених частинами другою четвертою цієї статті.

Вчинення ОСОБА_1 правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 763113 від 04.09.2026 року, складеним відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП (а.с. 1); довідкою ДПП УПП у Волинській області від 07.09.2026 року (а.с. 2), з якої слідує, що відповідно до бази даних інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» інформація щодо отримання ОСОБА_1 посвідчення водія відсутня. Також ОСОБА_1 має повторність вчинення адміністративного правопорушення – 12.11.2025 року притягувався до відповідальності постановою УПП у Волинській області серії ЕНА № 6139133 за ч. 2 ст. 126 КУпАП; рапортом поліцейського взводу № 2 роти № 4 батальйону УПП у Волинській області ДПП капрала поліції Чуй Т.О. від 04.09.2026 року (а.с. 3), з якого вбачається, що 04.09.2026 року під час патрулювання було зупинено транспортний засіб BMW, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . В ході перевірки документів було встановлено, що у останнього відсутнє посвідчення водія відповідної категорії, оскільки він його не отримував; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7829984 від 04.09.2026 року, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено штраф у розмірі 425 грн. (а.с. 4). З тексту вказаної постанови слідує, що 04.09.2026 року по вул. Липинського, 11 в м. Луцьку водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW, д.н.з. НОМЕР_1 без чинного страхового полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або без чинного внутрішнього електронного договору обов`язкового страхування у візуальній формі страхового полісу. Вказана постанова є чинною та станом на день розгляду судом даної справи ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не оскаржена; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6139133 від 12.11.2025 року, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено штраф у розмірі 3400 грн. (а.с. 5). Вказана постанова є чинною та станом на день розгляду судом даної справи не скасована; відеозаписами із нагрудного відеореєстратора поліцейського на якому зафіксовані обставини встановлення особи водія автомобіля BMW, д.н.з. НОМЕР_1 , яким виявився ОСОБА_1 . Під час встановлення даних водія ОСОБА_1 було з`ясовано, що він не має права керування транспортними засобами (а.с. 6).

Наведені докази, які отримані у законний спосіб, узгоджуються між собою, в їх сукупності підтверджують, що ОСОБА_1 , 04 вересня 2026 р. керував автомобілем BMW 340I, номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами.

З огляду на наявні у справі докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_1 , вимог п.2.1.а Правил та прийняв законне рішення про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП, що знайшло своє підтвердження і під час апеляційного розгляду.

Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують.

Апеляційний суд відхиляє заперечення апелянтом доведеності факту керування ОСОБА_1 , транспортним засобом за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №763113, 04 вересня 2026 р.

Норми законодавства про адміністративні правопорушення (КУпАП) не містять вимог щодо порядку фіксації факту керування порушником транспортними засобами або наслідків відхилення від вимог внутрішньовідомчих інструкцій, а тому ця обставина має доводитись за загальними вимогами щодо доказів (стаття 251 КУпАП).

Версія, що автомобіль не належить ОСОБА_1 , та що він не керував даним транспортним засобом була висунута стороною захисту при розгляді справи в суді першої інстанції і не підкріплена жодним доказом.

З урахуванням викладеного апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність належними доказами, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом.

Відеозапис, який приєднаний до протоколу про адміністративне правопорушення у справі, сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає, оскільки не містить ознак фальсифікації та фабрикації, тому є належним та допустимим доказом, а посилання захисника на його недопустимість відхиляються.

За таких обставин, вважаю рішення суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП, правильним.

Нових доказів апелянтом, суду апеляційної інстанції надано не було.

Апеляційний суд вважає, що накладаючи адміністративне стягнення, суд першої інстанції, відповідно до вимог ч.2 ст.33 КУпАП, урахував характер правопорушення, дані про особу винного, ступінь суспільної небезпеки вчиненого, конкретні обставини справи та обґрунтовано визначив адміністративне стягнення у виді штрафу, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 років, визначене санкцією ч.5 ст.126 КУпАП.

Враховуючи вищенаведене, підстави для скасування постанови судді з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, відсутні.

На підставі наведеного та керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу адвоката Коломейчука О.М., в інтересах особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 вересня 2026 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя