Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №214/4290/25 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/4290/25

2/214/964/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

14 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Сіденко С. І.

при секретарі судового засідання Розстальної К.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника третіх осіб ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради, третіх осіб ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , про встановлення факту родинних відносин та надання додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Виконавчого комітету Саксаганської районної в місті ради та просить суд:

- встановити факт, родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме факт, що ОСОБА_1 є рідним братом ОСОБА_8 ;

-визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк -два місяці, з дня набрання законної сили рішення суду для подання заяви про прийняття спадщини після смерті сестри, ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла сестра ОСОБА_8 . Встановлення факту родинних відносин, а саме , що ОСОБА_1 є рідним братом ОСОБА_8 , необхідне для подальшого оформлення спадщини після її смерті. Однак відсутність правовстановлюючих документів, а саме відсутності свідоцтва про народження сестри, витребувати даний документ не є можливим, оскільки у зв`язку з повномасштабною триваючою збройною агресією рф , якою порушено фундаментальні норми та принципи міжнародного права, відділами державної реєстрації актів цивільного стану України не здійснюється будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами юстиції росії та Білорусії в рамках Конвенції, а також міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового спів виробництва у цивільних засадах. Відповідно з наданих мною документів, вбачається, що ми з померлою ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 , народилися в одному і тому місті, маємо однакові по-батькові, що вказує наявністю родиних звязків між нами, як між братом та сестрою. Також у перекладі з грецької на українську мову свідоцтва про смерть ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зазначено крім іншого, відомості про батьків, а саме імя батька – ОСОБА_10 , імя матері - ОСОБА_11 , що підтверджує факт родинних відносин між нами. Згідно відомостей про власника паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її місце народження є місто Інза Ульяновської області, росія. Сестра уклала шлюб із ОСОБА_12 , та після реєстрації шлюби з ОСОБА_13 на ОСОБА_14 . Позивач, як рідний брат померлої, відповідно до чинного законодавства України є спадкоємцем другої черги за законом. Інших спадкоємців окрім мене немає. З довідки відділення поліції №1 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області №45.1/2-1151 від 17.02.2025 вбачається, що чоловік ОСОБА_8 – ОСОБА_12 , помер на території рф, однак офіційних підтверджуючих документів не отримано. Отримати свідоцтво про смерть ОСОБА_12 та свідоцтв про смерть та народження сестри є неможливим, через розрив будь-яких офіційних відносин країною агресором, про що свідчить відповідь від відділу ДРАЦС від 28.02.2025 року. Оскільки сестра ОСОБА_8 , померла в Грецькій Республіці, свідоцтво про смерть мною отримано після спливу шестимісячного строку з часу відкриття спадщини, лише на початку 2025 року. 26.03.2025 року звернувся до приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Чорної О.С., де нотаріус заведено спадкову справу №73857555 номер у нотаріуса №20/2025. Однак, постановою приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Чорної О.С., від 09.04.2025 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропущенням шестимісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини та в зв`язку з ненаданням документів, які підтверджують родинні зв`язки. Саме тому змушений звернутися до суду, оскільки не може підтвердити у нотаріуса факт родинних відносин між померлою ОСОБА_8 та ним, ОСОБА_1 , щоб в подальшому реалізувати своє право на отримання свідоцтва про право на спадщину.

Ухвалою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 червня 2025 року в цивільній справі відкрито провадження, та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Витребувано у приватного нотаріуса Чорної О. С. копію спадкової справи.

Ухвалою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 липня 2025 року, задоволено клопотання представника ОСОБА_3 про залучення третьої особи ОСОБА_4 , який діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

11 вересня 2025 року до суду через Електронний суд, надійшов відзив на позовну заяву адвоката Тішуніна О.А., який діє в інтересах ОСОБА_4 . ОСОБА_15 заперечує проти задоволення позовних вимог, так як в позовній заяві зазначається інформація, яка не відповідає дійсним обставинам. Та ним не зазначено коло осіб, які після смерті ОСОБА_8 мешкали разом та фактично прийняли спадщину. Після смерті ОСОБА_8 спадкоємцями першої черги за законом були донька ОСОБА_16 та чоловік ОСОБА_12 . Донька та її чоловік, мешкали разом на момент смерті ОСОБА_8 разом. Відповідно до частин третьої, п`ятої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Донька ОСОБА_16 та чоловік ОСОБА_12 не надавали заяву про відмову в прийнятті спадщини. Таким чином, власниками спадкового майна, після смерті ОСОБА_8 є спадкоємці першої черги за законом, а саме її донька та чоловік. Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном. А тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог стосовно поновлення строку для прийняття спадщини після померлої ОСОБА_8 її брату — позивачу по справі. ОСОБА_1 не набув права на спадщину за законом після смерті сестри ОСОБА_8 , оскільки ОСОБА_16 та ОСОБА_12 , які є дочкою та чоловіком ОСОБА_8 та спадкоємцями за законом після її смерті, спадщину у встановлений законом строк прийняли, заяву про відмову від спадщини не подавали. ОСОБА_12 помер – ІНФОРМАЦІЯ_6 . ОСОБА_16 померла – ІНФОРМАЦІЯ_7 . ОСОБА_16 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 (свідоцтво про шлюб НОМЕР_2 , видане Шевченківським районним у м. Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві. Шлюб зареєстровано 01 березня 2018 р.). Від цього шлюбу у них народилась дитина – ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ). Як вже зазначалось вище, ОСОБА_16 після смерті матері разом з батьком, ОСОБА_12 , відповідно до ст. 1268 ЦК України, фактично прийняли спадщину, так як мешкали разом з померлою ОСОБА_8 . Після смерті дружини, ОСОБА_4 подав до Третьої криворізької державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини від себе та спільного сина. Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі 16.01.2025 р. відкрита спадщина після смерті ОСОБА_16 . Не зважаючи на проживання померлої ОСОБА_8 в іншій державі, позивачем не надано до суду доказів того, що в період з 2023 року по 2025 рік він об`єктивно не міг звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини в межах шестимісячного строку, визначеного ЦК України. Окрім іншого, позивач не наводить у позовній заяві обставини, які перешкоджали йому звернутись до нотаріуса у період з квітня 2023 року по квітень 2025 року. Таким чином, позивачем не надано належних доказів на підтвердження інших обставин, які існували у період з квітня 2023 року по квітень 2025 року, та які перешкоджали йому звернутись із заявою до нотаріуса. І як видно із самої позовної заяви, позивач звернувся із відповідною заявою лише після отримання інформації про смерть доньки та чоловіка померлої ОСОБА_8 . Позивач тривалий час зволікав із зверненням до нотаріуса із відповідною заявою без поважних причин, не проявляв інтересу у вирішенні питання щодо оформлення спадщини, у зв`язку з чим вважаємо, що позивач пропустив строк на вступ у спадщину без поважних причин, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Ухвалою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 вересня 2025 року, задоволено клопотання представника ОСОБА_3 про залучення третьої особи ОСОБА_6 , який діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

01 жовтня 2025 року до суду через Електронний суд, надійшов відзив на позовну заяву адвоката Тішуніна О.А., який діє в інтересах ОСОБА_6 , аналогічного змісту від 11.09.2025 наданого в інтересах ОСОБА_4 .

14 жовтня 2025 від позивача ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення, зазначає що після померлої ОСОБА_8 спадщину фактично прийняли чоловік ОСОБА_12 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_10 та донька ОСОБА_16 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_11 , в порядку передбаченого ч.3 ст. 1268 ЦПК України, як спадкоємці які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. ОСОБА_16 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_11 , перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 з 05.09.2009 по 05.11.2015, в них є малолітній син – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_12 . ОСОБА_16 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_17 , від якого у них є малолітній син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Після смерті дружини ОСОБА_4 до Третьої криворізької державної нотаріальної контори подав заяву про прийняття спадщини від себе та спільного сина. Відповідно до ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спрадкодавця, його баба та дід, як збоку батька та і з боку матері. Водночас онуки не входять до жодної з черги спадкування, а спадкують за правом представлення в порядку ч. 1 ст. 1266 ЦК України, за якої онуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належить їхнім матері, батькові, баба, дідові, як би вони були живими на час відкриття спадщини. Оскільки ОСОБА_16 , померла ІНФОРМАЦІЯ_11 , тобто після смерті матері ОСОБА_8 , то ч. 1 ст. 1266 ЦК України, не підлягає застосуванню. Відповідно до приписів підпункту 3.20 п.3 глави 10 розділу ІІ Порядку №296/5 на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_8 , у разі відсутності у паспорті такого спадкодавця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути довідка органу реєстрації місця проживання спадкоємця на день смерті було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем. Однак третіми особами не подано жодних та належних доказів на підтвердження факту проживання спадкоємців ОСОБА_16 та ОСОБА_12 , разом із ОСОБА_8 на час відкриття спадщини.

Ухвалою суду від 10 березня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті, установлено загальний порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та загальний порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються.

Сторони у судове засідання не з`явились. Позивач та представник позивача у поданій до суду заяві просить справу розглядати за його відсутності та відсутності його довірителя, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, при вирішенні спору покладався на розсуд суду та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Представник третіх осіб ОСОБА_18 у судове засідання не з`явився, був належно чином повідомлений, про день на час розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд робить нижченаведений висновок.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України доказами у цивільному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України).

Отже, у силу вимог ст. ст. 2, 4, 12, 76-81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника. Пунктом 10 вказаної вище постанови визначено, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання свідоцтва про право на спадщину в органах, що вчиняють нотаріальні дії.

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Грецької Республіки, з перекладом на українську мову з апостилем.

Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_13 заведено спадкову справу, померлої ОСОБА_8 , після смерті останньої відкрилася спадщина.

Заповіт ОСОБА_8 не складала.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Відповідно до ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Отже, позивач належить до другої черги спадкування.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_14 у м. Інза Ульяновської області, росія, батьками є ОСОБА_19 та ОСОБА_20 на.

ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була рідною сестрою ОСОБА_1 .

Згідно відомостей про власника паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її місце народження є місто Інза Ульяновської області росія.

Суд установив, що інших спадкоємців першої та другої черги нема, позаяк батько спадкодавця ОСОБА_19 , помер ІНФОРМАЦІЯ_15 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданого відділом реєстрації актів громадського стану виконкому Жовтневої районної ради народних депутатів м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, серії НОМЕР_4 та мати ОСОБА_20 , померла ІНФОРМАЦІЯ_16 , що підтверджується свідоцтвом про смерть видане Саксаганським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) серії НОМЕР_5 .

ОСОБА_1 26.03.2025 року, звернувся до приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Чорної О.С. із заявою про прийняття спадщини.

Проаналізувавши наведені документи приватний нотаріус Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Чорна О.С. установила, що на підставі поданих заявником документів відсутній факт прийняття спадщини, а також відсутній факт підтвердження родинних відносин.

У зв`язку з наведеним приватний нотаріус Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Чорної О.С. винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, мотивуючи її, що заява про прийняття спадщини після смерті сестри не відповідає вимогам чинного законодавства.

ОСОБА_16 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 свідоцтво про шлюб НОМЕР_2 , видане Шевченківським районним у м. Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві. Шлюб зареєстровано 01 березня 2018 р.

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_8 , батьками зазначенні ОСОБА_16 та ОСОБА_4 .

Згідно свідоцтва про смерть, ОСОБА_12 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_16 померла – ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі 16.01.2025 р. відкрита спадщина після смерті ОСОБА_16 .

Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини визначені статтею 1272 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій (постанова Верховного Суду від 18 вересня 2019 року по справі № 234/859/16-ц).

Вказана позиція підтверджується також роз`ясненнями, наданими в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування».

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Враховуючи, що спадкодавець померла на території іншої держави, а саме в Грецькій Республіці та свідоцтво про її смерть було отримано ОСОБА_1 після спливу шестимісячного терміну з часу відкриття спадщини, з причин, які не залежали від нього, а також зважаючи що певний час знадобився для здійснення перекладу свідоцтва про смерть на українську мову та встановлення встановлення місце знаходження чоловіка спадкодавиці, який помер на території росії, а тому був позбавлений можливості підтвердити нотаріусу факт смерті сестри.

При цьому процесуальний закон вимагає встановити наявність спору про право, а не припускати його можливість виникнення у майбутньому.

У постанові Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 139/122/14-ц (провадження № 61-3238св22) вказано, що під спором про право розуміють перешкоди у здійсненні цивільного права, які згідно із законом можуть бути усунені за допомогою суду. Спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. При відсутності цих елементів відсутній спір про право.

Спір про право це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.

Суд не встановив, що у виниклих правовідносинах є спір, адже відсутність свідоцтва про народження сестри не породжує такого спору, однак надає можливість особі, яка звернулася із позовною заявою, підтвердити родинні відносини із померлим як брата і сестри, а внаслідок цього реалізувати свої права щодо спадкування.

Отож, суд розглядає справи про встановлення фактів, а саме: родинних відносин між фізичними особами; належності правовстановлюючого документу особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або паспорті.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з наступного.

Щодо територіальної підсудності поданого позову, то відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Отже, на поданий позов поширюються правила виключної підсудності.

Згідно ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За змістом частини першої та третьої статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо:

1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви;

2) ці обставини визнані судом поважними.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі №643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18), від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 (провадження № 61-14038св20), від 03 березня 2020 року у справі № 145/148/20 (провадження № 61-16153св20).

За таких обставин, суд, не надаючи правової оцінки постанові нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, дійшов висновку необхідність визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, яка ним по суті була подана у строки, передбачені ст. 1270 ЦК України.

З урахуванням викладеного, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, беручи до уваги те, що позивач не в змозі встановити факт родинних відносин між ним та його сестрою через відсутність її свідоцтва про народження, що є перешкодою для реалізації ОСОБА_1 своїх прав як спадкоємцю за померлою сестрою, суд доходить висновку, що позовну заяву слід задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 206, 258-268, 273, 293, 319, 352-355,1269,1270,1272 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради, третіх осіб ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , про встановлення факту родинних відносин та надання додаткового строку для прийняття спадщини.

Встановити факт, родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме факт, що ОСОБА_1 є рідним братом ОСОБА_8 ;

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк -два місяці, з дня набрання законної сили рішення суду для подання заяви про прийняття спадщини після смерті сестри, ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його (проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Сіденко С. І.