Суд: Криворізький районний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди
Дата: 20 жовтня 2026 р.
Справа: №177/3595/26
Суддя: Березюк М. В.
Справа № 177/3595/26
Провадження № 3/177/655/26
П О С Т А Н О В А
Іменем України
21 жовтня 2026 року
Суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Березюк М. В.
розглянувши матеріали, які надійшли від Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
пенсіонер, особа з інвалідністю ІІ групи
зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
РНОКПП НОМЕР_1
за ст. 124, ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
В С Т А Н О В И В:
04.10.2026 о 10:30 год., по провулку Надії Іваницької, біля буд. 15 с. Новоіванівка Криворізького району Дніпропетровської області, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки KIA CEED днз НОМЕР_2 , під час руху заднім ходом, не переконався, що це буде безпечним, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, та як наслідок, здійснив наїзд на електроопору, внаслідок чого електроопора та автомобіль отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди, травмованих немає, чим порушив п. 10.9 ПДР України.
За вказаним епізодом дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 124 КУпАП.
Крім того, в цей же день та час, в тому ж місці, 04.10.2026 о 10:30 год., по провулку Надії Іваницької, біля буд. 15 с. Новоіванівка Криворізького району Дніпропетровської області, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки KIA CEED днз НОМЕР_2 , під час руху заднім ходом, здійснив наїзд на електроопору, внаслідок чого електроопора та автомобіль отримали механічні пошкодження, після чого залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої причетний, тим самим порушив п.2.10 а ПДР України.
За вказаним епізодом дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 122-4 КУпАП.
ОСОБА_1 в ході судового розгляду вину у вчиненні інкримінованих правопорушень визнав, висловив щирий жаль з приводу вчиненого. Пояснив, що дійсно 04.10.2026 керуючи транспортним засобом, маючи необхідність змінити напрямок руху, здійснював маневр руху заднім ходом, та не побачив електроопору, що потрапила в зону невидимості. Відчувши удар, він вийшов з автомобіля, побачив пошкодження опори та автомобілю, та засмутившись від того що сталося, поїхав до власної дачної ділянки, що розташовувалася неподалік. На момент його від`їзду з місця події, електроопора ще стояла, але дещо покришилася, мабуть в силу віку.
Зазначив, що має тривалий водійський стаж, але учасником ДТП став вперше. Усвідомлює свою вину, жалкує про вчинене, запевняв суд, що в подальшому буде максимально обачним та більш уважним під час керування транспортним засобом. Просив суд не застосовувати відносно нього суворого адміністративного стягнення, не позбавляти права керування транспортним засобом та звільнити від сплати судового збору, у зв`язку з належністю до пільгової категорії осіб – особи з інвалідністю ІІ групи.
Крім повного визнання своєї вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаних правопорушень підтверджується сукупністю доказів, а саме:
- протоколами про адміністративні правопорушення № ЕПР 1 № 788437, ЕПР № 788423 від 04.10.2026, які складені уповноваженим суб`єктом та в яких викладені обставини правопорушень за ст.124, ст.122-4 КУпАП, що містять підпис ОСОБА_1 та в яких відсутні зауваження останнього щодо обставин їх складання;
- рапортами працівників поліції, в якому зафіксовано факт звернення до поліції Голенко М.В., яка повідомила про факт здійснення наїзду автомобілю на електроопору біля будинку № 15 по вул. Надії Іванішиної в с. Новоіванівка Криворізького району, що призвело до пошкодження електроопори та знеструмлення;
- схемою місця ДТП в якій зафіксовано місце зіткнення, а також фотознімками з місця події, на яких зафіксовано пошкоджену електроопору та характер її пошкоджень, а також фотознімками автомобілю CEED днз НОМЕР_2 з характерними пошкодженнями задньої лівої частини автомобілю;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в яких зафіксовано відповідно факт виявлення пошкодження електроопори, внаслідок наїзду транспортного засобу, що в подальшому залишив місце події. Внаслідок наїзду електроопора нахилилася, здійснено її знеструмлення;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , який визнав той факт, що керуючи автомобілем, здійснюючи рух заднім ходом, він здійснив наїзд на електроопору, внаслідок чого остання отримала пошкодження. Відповідні пошкодження отримав і його автомобіль. Після події ДТП він від`їхав з місця ДТП, до своєї дачної ділянки, де перебував до приїзду працівників поліції.
Всі вище вказані докази узгоджуються з даними відеозаписів з місця події.
Відповідно до п. 2.3 б ПДР України, водій механічного транспортного засобу для забезпечення безпеки дорожнього руху повинен бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
Відповідно до п. 10.9 ПДР України, під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Відповідно до п. 2.10 а ПДР України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Стаття 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Стаття 122-4 КУпАП передбачає відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Суд, вислухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справ про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 прийшов до висновку про доведеність, поза розумним сумнівом, наявності в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КупАП за ознаками порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та іншого майна; складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.122-4 КУпАП за ознаками залишення водіями транспортних засобів, на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Доводи ОСОБА_1 , що сформовані ним в заяві від 19.10.2026, а саме допущення правопорушення за ст. 122-4 КУпАП внаслідок стану сильного емоційного хвилювання через пошкодження свого автомобілю, сприйняття контакту як незначного, суд розцінює критично, в тому числі з урахуванням пояснень наданих у судовому засіданні. Положення п. 2.10.а ПДР України є чіткими та недвозначними, вимагаючи від водія, який причетний до ДТП, негайно зупинити транспортний засіб та залишатися на місці події. Відповідно, будь-які думки, припущення, що незначних наслідків ДТП, не можуть виправдати залишення місця ДТП. Більш того, з пояснень ОСОБА_1 слідує, що після контактування, він вийшов з автомобілю та оцінив характер пошкоджень, більш того сильно схвилювався щодо пошкодження власного автомобілю внаслідок зіткнення з електроопорою, бачив пошкодження електроопори, та попри це, привів автомобіль в рух та прослідував до своєї власної ділянки, працівників поліції не викликав. Беручи до уваги викладене, суд не знаходить законних підстав для закриття провадження по справі в частині ст. 122-4 КУпАП. Більш того, під час судового розгляду, ОСОБА_1 вказав про усвідомлення своєї вини та відсутність визначених законом підстав для закриття провадження по справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Беручи до уваги викладене, при визначенні виду та розміру адміністративного стягнення ОСОБА_1 , суд враховує характер вчинених адміністративних правопорушень, їх суспільну небезпечність, їх кількість та послідовність, а також позицію ОСОБА_1 , який вину визнав, вказав про готовність нести відповідальність, а тому суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 стягнення за ст.124 та ст.122-4 КУпАП, з застосуванням ч.2 ст. 36 КУпАП, тобто в межах санкції ст. 122-4 КУпАП, яка встановлює відповідальність за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. Суд вважає, що враховуючи кількість правопорушень, їх тяжкість, те що вказані порушення утворюють ідеальну сукупність, а також враховуючи ставлення ОСОБА_1 до вчиненого, відсутність даних про вчинення порушень ПДР України в минулому, те, що він є пенсіонером, до нього підлягає застосуванню стягнення у виді штрафу. На переконання суду, враховуючи вказані обставини, стягнення у виді штрафу буде достатнім для досягнення мети застосування адміністративного стягнення. Підстав для застосування більш суворого стягнення судом не встановлено.
Матеріали справи підлягають об`єднанню в одне провадження.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Однак, в силу п.9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються особи з інвалідністю I та II груп, у зв`язку з чим суд не стягує з ОСОБА_1 судовий збір.
Керуючись ст.ст. 30, 36, 40-1, 122-4, ст. 124, ч. 3 ст. 126, 283, 284, 289 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Об`єднати в одне провадження справи про адміністративне правопорушення № 177/3595/26, провадження № 3/177/655/26, № 177/3596/26, провадження № 3/177/656/26, щодо ОСОБА_1 за ст. 122-4, ст. 124 КУпАП та присвоїти об`єднаній справі № 177/3595/26, провадження № 3/177/655/26.
ОСОБА_1 визнати винуватим за ст. 122-4, ст. 124 КУпАП та з застосуванням ст. 36 КУпАП накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з моменту її винесення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.
Відповідно до ст. 305 КУпАП питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Згідно ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП (не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу), постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя М.В. Березюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua