Суд: Згурівський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 20 жовтня 2026 р.
Справа: №365/469/26
Суддя: Хижний Р. В.
Справа № 365/469/26
Номер провадження: 2/365/556/26
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
21 жовтня 2026 року селище Згурівка
Згурівський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Хижний Р.В.
за участю секретаря судового засідання Середи Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
У травні 2026 року уповноважений представник позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі – ТОВ «ФК «ЄАПБ») – Грибанов Д.С. через підсистему «Електронний суд» звернувся до Згурівського районного суду Київської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за Кредитним договором № 104194281 від 25.09.2025 року в розмірі 20822,22 грн, з яких: 5000,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 3367,22 грн – сума заборгованості по процентам за користування кредитом; 1125,00 грн – сума заборгованості по комісії за надання кредиту; 3330,00 грн – сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 8000,00 грн - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня). Також просить стягнути з відповідачки на користь позивача понесені судові витрати.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 25.09.2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН» (далі - первісний кредитор, ТОВ «МІЛОАН») та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 104194281, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит на умовах строковості, зворотності, платності та зобов`язувалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов”язки, передбачені договором.
Договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційних системах товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або мобільний додаток.
Право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним зобов`язанням перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ» на підставі Договору факторингу № 24022026 від 24.02.2026 року.
Всупереч умовам Кредитного договору, відповідачка не виконала своїх зобов`язань. Після відступлення позивачу права грошової вимоги, незважаючи на повідомлення про відступлення права вимоги, відповідачка не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунок позивача, ні на рахунок попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідачки, позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій.
Таким чином, відповідачка має непогашену заборгованість за Кредитним договором № 104194281 від 25.09.2025 року в розмірі 20822,22 грн, з яких: 5000,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 3367,22 грн – сума заборгованості по процентам за користування кредитом; 1125,00 грн – сума заборгованості по комісії за надання кредиту; 3330,00 грн – сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 8000,00 грн - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).
Відповідачка ОСОБА_1 правом на подачу відзиву не скористалася, у зв`язку з чим суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 01.06.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, встановлено відповідні строки для подання заяв по суті справи та справу призначено до судового розгляду.
У судове засідання сторони не з”явились.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з відсутністю сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Представник позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» Грибанов Д.В. у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив проводити розгляд справи у відсутність представника позивача, позовні вимоги підтримує.
Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, направила до суду заяву, в якій просила проводити розгляд справи у її відсутність. У заяві позовні вимоги в частині тіла кредиту та процентів за користування кредитом визнає. В іншій частині позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що неустойка (пеня, штраф) у період дії воєнного стану не стягується, а стягнення комісії за надання кредиту та комісії за його обслуговування суперечить вимогам ЗУ «Про споживче кредитування», а відтак ці суми не підлягають до стягнення.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов таких висновків.
Судом встановлено наступне.
Відповідно до п. 3.2 Статуту ТОВ «ФК «ЄАПБ» (нова редакція) є юридичною особою приватного права з моменту його державної реєстрації (а.с. 40-42).
Згідно з свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 624024 від 05.12.2007, ТОВ «ФК «ЄАПБ», що знаходиться за адресою вул. Симона Петлюри,30 м. Київ, 01032, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 35625014, зареєстрована як юридична особа (а.с. 29).
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію фінансової установи від 28.02.2012, ТОВ «ФК «ЄАПБ» зареєстровано як фінансову установу на підставі розпорядження комісії № 8462 від 27.12.2007, реєстраційний номер 13102129, серія та номер свідоцтва ФК № 183, дата видачі свідоцтва 27.12.2007, код фінансової установи 13 (а.с. 30).
Згідно з розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 691 від 23.03.2017 «Про видачу ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів)», ТОВ «ФК «ЄАПБ» видано ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме на: надання послуг з факторингу (а.с. 31).
25.09.2025 року ОСОБА_1 на вебсайті tengo.ua створила та заповнила заяву на отримання кредит № 104194281, у якій зазначила суму бажаного кредиту, строк кредиту 360 днів, а також свої особисті дані: прізвище, ім`я, по батькові, ідентифікаційний номер, рік народження, номер мобільного телефону та електронної адреси, паспортні дані тощо.
У подальшому, 25.09.2025 року між ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 104194281, який підписано одноразовим ідентифікатором відповідачки 885616, за умовами якого відповідачка отримала грошові кошти у розмірі 5000,00 грн (п. 1.2 Кредитного договору) із строком кредитування 360 днів (п. 1.3 Кредитного договору).
Відповідно до пп. 1.5.1, пп. 1.5.2 Кредитного договору комісія за надання кредиту складає 1125,00 грн, яка нараховується за ставкою 22,5 відсотків від суми кредиту одноразово, комісія за обслуговування кредиту 8140,00 грн, що нараховується за ставкою 7,4 відсотків від суми наданого кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період, що встановлені Графіком платежів.
Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 90,00 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом, проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною ставкою 180,00 відсотків річних (пп. 1.5.3, пп. 1.5.4 Кредитного договору).
Згідно з п. 2.1 Кредитного договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти № НОМЕР_1 .
Пунктом 4.1 Кредитного договору сторонами погоджено, що у разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частинами кредиту згідно з Графіком платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісії та/або інших платежів згідно з умовами цього договору та Графіку платежів, позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 1000 грн за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів у визначені Графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більше ніж 2 дні (а.с. 5-16).
25.09.2025 року на виконання умов Кредитного договору ТОВ «МІЛОАН» перерахувало на банківську картку № НОМЕР_1 відповідачки ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 5000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 109764061 (а.с. 17).
З огляду на викладене, суд вважає, що первісний кредитор ТОВ «МІЛОАН» в повному обсязі виконав свої зобов`язання за Кредитним договором, оскільки надав відповідачці можливість розпоряджатися кредитними коштами, на погоджених сторонами умовах.
24.02.2026 року між ТОВ "МІЛОАН" та ТОВ "ФК "ЄАПБ" укладено договір факторингу № 24022026, відповідно до умов якого ТОВ "ФК "ЄАПБ" зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а ТОВ "МІЛОАН" відступити ТОВ "ФК "ЄАПБ" права грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ "МІЛОАН". Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, які формуються згідно з Додатком № 1 та є невід`ємною частиною цього договору.
Згідно з реєстром боржників № 2 до договору факторингу № 24022026 від 24.02.2026 ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло право грошової вимоги до відповідачки за Кредитним договором в сумі 20822,22 грн, з яких: 5000,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 3367,22 грн – сума заборгованості по процентам за користування кредитом; 1125,00 грн – сума заборгованості по комісії за надання кредиту; 3330,00 грн – сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 8000,00 грн - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) (а.с. 20-28).
З моменту отримання права вимоги, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Отже, судом встановлено, що Кредитний договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариств та/або мобільний додаток.
Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразових ідентифікаторів.
Для укладення договору відповідачка пройшла ідентифікацію та верифікацію особи (заповнила заявку з зазначенням ПІБ, даних паспорту, РНОКПП, місця проживання, місця реєстрації, зазначила реквізит картки для отримання кредиту), підтвердила номер мобільного телефону, ознайомилася з умовами надання кредиту.
На виконання умов Кредитного договору відповідачка отримала кредитні кошти, проте повернення суми грошових коштів, сплату процентів у погоджений сторонами строк не здійснювала.
Після відступлення позивачу права грошової вимоги, відповідачка не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Кредитні договори укладені в електронній формі.
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно ч.8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Частинами 12,13 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд у постанові у справі №243/6552/20 зазначив, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
В силу ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
За змістом статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно із ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
В порядку ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частиною першою статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ч. 3 ст. 1079 ЦК України фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Згідно зі ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.
Статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За розрахунками ТОВ «МІЛОАН» заборгованість відповідачки за Кредитним договором № 104194281 станом на дату відступлення права вимоги становить 20822,22 грн, з яких: 5000,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 3367,22 грн – сума заборгованості по процентам за користування кредитом; 1125,00 грн – сума заборгованості по комісії за надання кредиту; 3330,00 грн – сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 8000,00 грн - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) (а.с. 18-19).
Відповідачка ОСОБА_1 визнає заборгованість у розмірі 8367,22 грн, з яких: 5000,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 3367,22 грн – сума заборгованості по процентам за користування кредитом.
Отже, відповідачка має перед позивачем кредитну заборгованість, розмір заборгованості за основною сумою боргу (тілом) кредиту та процентами відповідачкою визнається.
Відповідно до ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи наведене вище, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості за основними зобов”язнання (тілом кредиту) та заборгованості по процентам за користування кредитними коштами, а тому такими, що підлягають до задоволення та з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути на користь ТОВ "ФК "ЄАПБ" заборгованість за Кредитним договором № 104194281 від 25.09.2025 року в розмірі 8367,22 грн, з яких: 5000,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 3367,22 грн – сума заборгованості по процентам за користування кредитом.
Разом з цим, щодо позовних вимог про стягнення із відповідачки заборгованості по комісії за надання кредиту у розмірі 1125,00 грн та заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, суд приходить до висновку про відсутність підстав для їхнього задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Згідно з ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Аналіз умов Кредитного договору № 104194281 свідчить про те, що комісія за надання кредиту, встановлена, зокрема пп. 1.5.1, пп. 1.5.2 вказаного Договору, є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику та платою за існування кредитної заборгованості.
При цьому, умови Договору не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу.
Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.
Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15.
Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.
Аналогічного змісту правові висновки викладено у постановах Верховного Суду, від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі № 343/557/15-ц.
Відтак, із врахуванням викладеного вище, оскільки положення Кредитного договору щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту та комісії за обслуговування креджитної заборговансоті суперечать положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» є нікчемними з моменту укладення договору, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з боржника заборгованості за комісіями.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідачки неустойки (штраф, пеня) в розмірі 8000,00 грн, суд зазначає наступне.
24.02.2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022. Дія воєнного стану в Україні неодноразово продовжено.
Відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Також Законом № 2120-ІХ від 15.03.2022 року внесені зміни до Закону України «Про споживче кредитування» та відповідно до п. 6-1 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.
Із зазначеного слідує, що законодавець звільнив позичальників від неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24.02.2022 та такі нарахування підлягають списанню.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідачки неустойки (штраф, пеня) в розмірі 8000,00 грн, оскільки ці суми нараховані у період дії в Україні воєнного стану, а відтак в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Щодо розподілу судових витрат суд приходить до наступного.
Позивачем понесені судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 2662,40 грн, який був сплачений при зверненні до суду (а.с. 49).
Позивач просив стягнути з відповідачки понесені судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з огляду на часткове задоволення позовних вимог (40,18409 %), з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 1069,86 грн, решта судового збору залишається за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 546, 549, 550, 610, 611, 624, 625, 629, 1046, 1048-1049, 1050, 1054,1077,1078 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В :
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за Кредитним договором № 104194281 від 25.09.2025 року в розмірі 8367 (вісім тисяч триста шістдесят сім) гривень 22 коп., з яких: 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 коп. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 3367 (три тисячі триста шістдесят сім) гривень 22 коп. – сума заборгованості за відсотками.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1069 (одна тисяча шістдесят дев`ять) гривень 86 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання судового рішення.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Сторони у справі:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 07400, Київська область. Броварський район, місто Бровари, вулиця Лісова, будинок 2, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк».
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Головуючий суддя Р.В.Хижний
Оригінал: reyestr.court.gov.ua