Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №537/7588/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 537/7588/25 Номер провадження 22-ц/814/3113/26Головуючий у 1-й інстанції МАРТИШЕВА Т. О. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 рокум. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Бутенко С. Б.

Суддів Карпушина Г. Л., Обідіної О. І.

за участю секретаря: Ракович Д. Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Дронова Андрія Олександровича

на рішення Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 07 квітня 2026 року у складі судді Мартишевої Т. О.

у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2025 року представник АТ «Універсал Банк» звернувся до суду з вказаним позовом, в якому, посилаючись на факт прострочення боржника ОСОБА_1 за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 23.04.2021 та наявність заборгованості, яка виникла станом на 05.10.2025 і складається із заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у сумі 238 538,21 грн та пені у розмірі 243,32 грн, просив про стягнення з відповідача вказаної заборгованості та 3 581,72 грн понесених по справі судових витрат.

Позов обґрунтовано тим, що 23.04.2021 відповідач ОСОБА_2 звернулася до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг та підписала анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 23.04.2021.

На підставі укладеного договору відповідач отримала кредит у розмірі 100 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .

Позивач надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Натомість відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконувала, станом на 03.09.2025 прострочення сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим відбулось істотне порушення клієнтом зобов`язань та вся заборгованість за кредитом стала простроченою.

Банк 03.09.2025 направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов Договору та необхідність погасити суму заборгованості. Проте, відповідач на контакт не виходила та не вчинила жодної дії, направленої на погашення заборгованості.

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07 квітня 2026 року позов АТ «Універсал Банк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором від 23.04.2021 у сумі 238 538,21 грн та судові витрати у сум 3 577,78 грн.

В частині вимог про стягнення неустойки (пені) у задоволенні позову АТ «Універсал Банк» відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач ОСОБА_1 відповідно до укладеного кредитного договору отримала можливість користуватися послугами банку, зокрема, використовувати кредитні пошти згідно умов і тарифів банку, проте свої зобов`язання не виконала, не вчиняє належних дій, спрямованих на погашення заборгованості, яка виникла станом на 05.10.2025 у сумі 238 538,21 грн.

Не погодившись з даним рішенням суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Дронов А. О. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог банку у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що підписана відповідачем анкета-заява не містить умов про розмір тіла кредиту, строк його дії, розміру та порядку нарахування процентів за користування кредитом, комісії та відповідальності за невиконання умов кредитування.

Вказує, що позивачем було штучно збільшено тіло кредиту на суму 81 492,92 грн процентів шляхом їх щомісячного списання. Оскільки банком не надано доказів погодження сторонами процентної ставки, кошти були неправомірно включені до тіла кредиту та мають бути вирахувані із загальної суми заборгованості.

Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції від сторін не надходив.

Колегія суддів Полтавського апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частинами першою, другою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Повноваження суду апеляційної інстанції визначено статтею 374 ЦПК України, згідно пункту 2 частини першої якої за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення згідно пунктів 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України є невідповідність висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

По справі встановлено, що 23.04.2021 між сторонами укладено кредитний договір шляхом підписання анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг (monobank), за умовами якого АТ «Універсал Банк» відкрив ОСОБА_1 поточний рахунок у гривні та надав їй кредит у вигляді поновлювального кредитного ліміту з використанням спеціального платіжного засобу - платіжної картки monobank.

На виконання умов договору відповідачу було надано платіжну чорну карту «monobank» № НОМЕР_1 та встановлено кредитний ліміт, який неодноразово змінювався.

Згідно з довідкою про розмір встановленого кредитного ліміту від 05.10.2025 станом на 23.12.2023 встановлено кредитний ліміт у сумі 100 000 грн.

З виписки про рух коштів по картці від 05.10.2025 вбачається, що ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами, знімаючи готівку та здійснюючи покупки у торгівельних мережах, а також вносила кошти у часткове погашення кредиту, проте, свого зобов`язання належним чином не виконала, внаслідок чого станом на 05.10.2025 виникла заборгованість за тілом кредиту в сумі 238 538,21 грн, яка складається з повністю використаного боржником кредитного ліміту в сумі 100 000 грн та овердрафту (мінусу по картці), яка становить - 138 781,53 грн.

За правилами статті 526 ЦК України загальні умови виконання зобов`язання полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, у тому числі з договорів та інших правочинів (пункт 1 частини другої статті 11, частина друга статті 509 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449 св 19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203 св 20), від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243 св 20), від 09 лютого 2023 року у справі № 640/7029/19 (провадження № К/9901/35352/19), договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України). Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.

За частиною першою статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» у редакції, яка діяла на момент укладення спірного кредитного договору, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У справі, що переглядається апеляційним судом, встановлено, що анкета-заява від 23.04.2021 містить підпис позичальника ОСОБА_1 , яка проставленням власноруч свого підпису погодилася з тим, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» у разі надання банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту та тарифами, що розміщені за вказаними у заяві посиланнями, складають договір про надання банківських послуг.

Зазначений договір у формі заяви приєднання до Договору про надання банківських послуг не визнаний судом недійсним та в силу вимог статей 204, 626, 629 ЦК України є правомірним, створює відповідні права та обов`язки сторін і є обов`язковим для виконання сторонами.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги представника відповідача щодо відсутності погодження відповідачем умов кредитування, оскільки у самій анкеті-заяві від 23.04.2021, яка підписана ОСОБА_1 , у пункті 3 позичальник просила банк встановити кредитний ліміт на картку та погодила встановлення пільгового періоду за користування кредитним лімітом, що становить до 52 днів, у разі виходу з якого буде застосовуватись процентна ставка 3,1% на місяць або 37,2% річних.

Також у заявах клієнта № 20.30.0007154623 від 07.08.2023, № 20.30.0008585358 від 08.01.2024, № 20.30.0008684163 від 18.01.2024, № 20.30.0008784729 від 27.01.2024, № 20.30.0008954270 від 12.02.2024 про надання розстрочки на картку, які підписані ОСОБА_1 шляхом накладення електронного підпису, що перевіряється за допомогою відкритого ключа, відповідач погодила ліміт такого кредиту, строк кредитування, розмір фіксованої процентної ставки - 0,00001% річних та комісію за надання фінансового інструменту у розмірі 1,9% від суми кредиту помножену на кількість місяців, на які надається кредит.

Згідно розпорядження ОСОБА_1 , зазначеного пункті 10 анкети-заяви від 23.04.2021, відповідачем надано право банку здійснювати договірне списання заборгованості за цим договором з усіх її рахунків без додаткових розпоряджень.

Таким чином, нарахування та списання позивачем за рахунок кредитних коштів (тіла кредиту) процентів за користування кредитом та комісії за надання фінансового інструменту відповідає умовам укладеного між сторонами договору.

Відповідно до норм статей 536, 1048, 1054, 1056-1 ЦК України кредитодавець має право на одержання процентів від суми кредиту, що входять до складу грошового зобов`язання позичальника, розмір та порядок сплати яких встановлюються договором.

Згідно частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту (пункт 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування»).

Правилами розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, затвердженими постановою Правління Національного банку України 08.06.2017 № 49, із змінами, внесеними постановою від 11.06.2021 № 48, встановлено для банків України методику розрахунку загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договорами про споживчий кредит, згідно якої до загальних витрат за споживчим кредитом, тобто витрат споживача, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, уключаються, зокрема, проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги банку, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту (уключаючи комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення та інші платежі), за формою, наведеною у таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що надається споживачу у вигляді графіка платежів.

Вказані правила розроблені і затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії, пов`язаної із наданням кредиту.

Вимог щодо визнання недійсними умов кредитного договору, у тому числі встановлення комісії за надання фінансового інструменту, з підстав, передбачених статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів», ОСОБА_1 не заявляла, а норми чинного законодавства не вказують на нікчемність таких умов.

Основними засадами (принципами) цивільно судочинства є, зокрема, диспозитивність та змагальність сторін.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 12, частин першої, шостої статті 81 ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням або невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) в сумі 238 538,21 грн, позивач вказував, що така заборгованість виникла, у тому числі, внаслідок овердрафту на суму 138 781,53 грн.

Згідно пояснень до Виписки про рух коштів на рахунку, вказаний овердрафт (мінус) виник внаслідок відсутності на рахунку клієнта власних коштів для оплати заборгованості, тому заборгованість збільшується на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення, по неустойці. При цьому банк надає кредит згідно з договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме: відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з тарифами.

За змістом статті 1069 ЦК України санкціонований овердрафт є формою кредитування банківського рахунка відповідно до договору банківського рахунка. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Несанкціонований овердрафт є перевищенням суми операції, здійсненої за рахунком, над сумою встановленого кредитного ліміту, що обумовлений договором між кредитодавцем та споживачем і не є прогнозованим за розміром та часом виникнення (пункт 6 частини другої статті 3 Закону України «Про споживче кредитування»).

Матеріали справи не містять доказів встановлення сторонами з додержанням обов`язкової письмової форми овердрафту, як форми кредитування банківського рахунка. Вимог щодо стягнення несанкціонованого овердрафту - користування чужими грошовими коштами без достатньої правової підстави, а також вимог про стягнення складових кредитної заборгованості позивач - АТ «Універсал Банк» в установленому законом порядку не заявляв та відповідних обставин суду не доводив, на що суд першої інстанції належної уваги не звернув.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та зміну рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитом (тілом кредиту) за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 23.04.2021 зі зменшенням суми стягнутої з відповідача заборгованості до 100 000 грн.

Підстав для скасування рішення суду першої інстанції та відмови у задоволенні позову АТ «Універсал Банк» з наведених в апеляційній скарзі мотивів колегією суддів апеляційного суду не вбачається.

Ураховуючи доведення факту існування між сторонами кредитних правовідносин, отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі встановленого на платіжну картку кредитного ліміту у розмірі 100 000 грн, що підтверджується також довідкою про рух коштів на картці від 05.10.2025, та не спростування відповідачем презумпції правомірності правочину, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги АТ «Універсал Банк» про стягнення з відповідача ОСОБА_1 неповернутої суми кредитного ліміту є обґрунтованими.

Відповідно до вимог частин першої, тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат, які покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Дронова Андрія Олександровича задовольнити частково.

Рішення Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 07 квітня 2026 року змінити в частині визначення розміру стягнутої з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 23.04.2021, що складається із заборгованості за наданими кредитом (тілом кредиту), зменшивши суму стягнення із 238 538,21 грн до 100 000 грн.

Змінити розподіл судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» 1 468,50 грн судового збору за подання позовної заяви.

Стягнути з Акціонерного товариства «Універсал Банк» на користь ОСОБА_1 2 535,86 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Зобов`язати Акціонерне товариство «Універсал Банк» сплатити на користь ОСОБА_1 різницю стягнутих судових витрат у розмірі 1 067,36 грн, звільнивши сторони від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

В іншій частини рішення Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 07 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. Б. Бутенко

Судді Г. Л. Карпушин

О. І. Обідіна