Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №761/47773/25 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/47773/25

Провадження № 2/761/5670/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Бульбі К.В.

за участі:

позивачки: ОСОБА_1 ,

представника позивачки: ОСОБА_2 ,

представника відповідача 2: Джумурата В.М. ,

представника третьої особи: Ніколаєнка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Український центр управління нерухомістю», Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», третя особа: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної залиттям житлового помешкання,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2025р. позивачка ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом (а.с. 1-12) до відповідачів: Приватного підприємства (ПП) «Український центр управління нерухомістю» (далі по тексту - відповідач 1), Комунального підприємства (КП) «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» (далі по тексту - відповідач 2), в яком просила суд:

- стягнути з відповідачів солідарно на користь позивачки матеріальні збитки в розмірі 46420,4 грн.; судовий збір у розмірі 1211,2 грн.; витрати на правову допомогу в розмірі 4900,0 грн.

Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 , в якій зареєстрована і проживає.

10 березня 2025р. сталося залиття водою належної їй на праві власності квартири АДРЕСА_1 .

21 березня 2025р. комісією у складі працівників відповідача 1 було складено Акт обстеження квартири АДРЕСА_1 на предмет залиття, відповідно до якого залиття квартири позивачки мало місце, внаслідок пошкодження лежака (труби) в горищному приміщенні з вини Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», яке допустило понаднормове підвищення тиску в зовнішній мережі теплопостачання, що в свою чергу призвело до аварійного пошкодження лежака на технічному поверсі будинку АДРЕСА_2 .

На думку позивачки, залиття її квартири відбулося саме внаслідок недбалості відповідачів 1, 2, оскільки відповідач 1 є підрядною організацією, яка здійснює обслуговування вищезазначеного будинку, а відповідач 2, в силу укладеного 17 лютого 2025р. договору з Шевченківською районною в м. Києві державною адміністрацією № 1273 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_2 , є управителем цього будинку.

Згідно з Кошторисом ремонтних робіт, виконаного ТОВ «Моноліт-Центр» вартість матеріального збитку, яка завдана позивачці, внаслідок залиття її квартири становить 46420,4 грн.

Оскільки в досудовому порядку вирішити спір не можливо, позивачка вимушена була звернутись до суд з вказаним позовом.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 листопада 2025р. відкрито провадження по справі, за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

13 січня 2026р. на адресу суду надійшов відзив на позов (а.с. 73-88), в якому відповідач 2 проти позову заперечив, зазначивши, що відповідач 2, на підставі розпорядження Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації від 09 лютого 2011р. № 80 «Про закріплення майна за Комунальним підприємством «Керуюча дирекція», забезпечує обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва, у тому числі закріпленим за ним на праві господарського відання, житловий будинок АДРЕСА_2 .

Виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у багатоповерховому житловому будинку АДРЕСА_2 у березні 2025р. був відповідач 1 ПП «Український центр управління нерухомістю» на підставі та у межах договору № 636 від 31 грудня 2024р. Пунктом 4.2.3. цього договору визначено обов`язок відповідача 1 - задля упередження виникнення аварійних ситуацій, з дотриманням нормативних термінів, проводити технічне обслуговування внутрішньо будинкових інженерних та комунікаційних мереж (централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води), організувати та забезпечити проведення аварійно-відновлювальних робіт щодо аварійних ситуацій. Пунктом 4.2.4. цього договору визначає обов`язок виконавця (відповідача 1) послуг відшкодувати збитки, завдані майну, житловому приміщенню, та шкоду, заподіяну життю чи здоров`ю мешканців будинків, у випадку надання неякісних послуг, розмірі й порядку згідно з чинним законодавством України.

Згідно п. 4 Порядку обслуговування внутрішньо будинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 15 серпня 2018р. № 219, обслуговування внутрішньо будинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води багатоквартирного будинку здійснюється виконавцем та включає комплекс робіт з технічного обслуговування та проведення поточного ремонту внутрішньо-будинкових систем від зовнішньої поверхні стіни будинку до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення протягом усього періоду їх експлуатації. Тому відповідальність за несвоєчасне та неналежне надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій споживачам багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 є відповідач 1.

Крім того, сторона відповідача 2, вважає, що стороною позивача не надано до суду належні і допустимі докази, на підтвердження заподіяння їй шкоди саме з вини відповідача 2. Також у відзиві на позов, сторона відповідача 2, клопотала про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

06 березня 2026р. на адресу суду надійшла відповідь на відзив відповідача 2 (а.с. 106, 107), в якій сторона позивача заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, зазначивши, що стороною відповідача 2 не спростовано факт, відповідальності за належний технічний стан внутрішньобудинкової тепломережі, оскільки саме сторона відповідачів повинна довести належними і допустимими доказами відсутність своєї вини у завданні шкоди.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 30 березня 2026р., яка занесена до протоколу судового засідання, судом до участі у справі, в якості третьої особи було залучено Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго».

15 квітня 2026р. на адресу суду надійшов відзив на позов (а.с. 108-118), в якому відповідач 1 проти позову заперечив, зазначивши, що факт заподіяння шкоди, з вини обслуговуючої організації (відповідача 1), не зафіксовано належним чином в жодному документі, які відсутні в матеріалах справи. Крім того, в даному випадку відсутні належні докази пошкодження майна та будь-які факти, які б доводили, що саме з вини відповідача 1 було пошкоджено майно в квартирі АДРЕСА_1 , як і відсутні відомості, які б сприяли встановленню винної особи, а причина заподіяння шкоди саме в такий спосіб, вказані в заяві, є лише припущенням сторони позивача.

Відповідь на відзив відповідача 1, стороною позивача до суду не подавалась.

06 липня 2026р. представником третьої особи були подані до суду письмові пояснення на позов (а.с. 144-146).

В судовому засіданні позивачка та її представник заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд позов задовольнити.

Відповідач 1, про час та місце розгляду справи оповіщався в установленому законом порядку, свого представника до суду не направив поважності причин неявки не повідомив.

Представник відповідача 2, проти позову заперечив, з підстав наведених у відзиві на позов, просив суд відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи, в судовому засіданні зазначив, що причина залиття, яка зазначена в Акті обстеження квартири АДРЕСА_1 на предмет залиття від 21 березня 2025р. не відповідає дійсності, оскільки уповноважені представники третьої особи не викликались при встановленні причини залиття квартири позивачки, про що було повідомлено позивачку в досудовому порядку, як і відсутні відомості, що причиною залиття квартири позивачки є саме дії співробітників третьої особи.

В силу положень ст. ст. 211, 223 ЦПК України, суд вважає, за можливе продовжити розгляду справи у відсутність представника відповідача 1, проти чого не заперечували інші учасники справи.

Суд, заслухавши пояснення позивачки, її представника, представників: відповідача 2, третьої особи, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що позивачка ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі - продажу від 12 лютого 2001р. (а.с. 14).

10 березня 2025р. мало місце залиття водою належної позивачці квартири АДРЕСА_1 , з вище розташованої квартири.

21 березня 2025р. комісією в складі: інженера ОСОБА_4 , майстра технічної дільниці ОСОБА_5 , слюсаря-сантехніка ОСОБА_6 , у зв`язку із залиттям проведено обстеження технічного стану квартири АДРЕСА_1 , та складено Акт обстеження квартири АДРЕСА_1 на предмет залиття (а.с. 16) (далі по тексту - Акт від 21 березня 2025р.), що належить позивачці.

Згідно з Актом від 21 березня 2025р., затвердженим директором ПП «Український центр управління нерухомістю», та погоджений Управитель-менеджер з питань ЖКГ КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», було встановлено, що 10 березня 2025р. в квартирі АДРЕСА_1 , сталося залиття, з технічного поверху, що зафіксовано на центральній диспетчерській службі за № 10846030 від 10 березня 2025р. о 14:47 год.

На момент обстеження, комісією були виявлені наступні пошкодження:

- житлова кімната, площею 16,0 кв.м.: стеля (шпалери, поверх водоем. фарбування) спостерігаються плями залиття площею 1,8 кв. м. стіни (шпалери, поверх водоем. фарбування) спостерігаються плями залиття площею 2,5 кв. м.

Причина залиття: під час переведення, фахівцями КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», навантаження з шостої магістралі на ТЕЦ-5 (глобальна заявка № 10845248 від 10 березня 2025р.), внаслідок різкого підвищення тиску (гідравлічний удар) в зовнішній мережі теплопостачання, яка знаходиться на/балансі та обслуговуванні КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», виник понаднормовий тиск в будинкових мережах централізованого опалення, внаслідок чого відбулося аварійне пошкодження лежака централізованого опалення на технічному поверсі над квартирою АДРЕСА_3 , що й стало причиною залиття квартири № 12 .

Згідно з долученим, в якості письмового доказу стороною позивача, Кошторисом ремонтних робіт, виконаного ТОВ «Моноліт-Центр» вартість відновлювального ремонту, яка завдана позивачці, внаслідок залиття її квартири становить 46420,4 грн.

Відповідно до п. 5) ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

За умовами п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 7 цього Закону України, споживач має право: одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів; на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров`ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об`єкт нерухомого майна); на усунення протягом строку, встановленого договорами про надання житлово-комунальних послуг або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг.

Згідно з п.п. 1, 2, 4, 6, 7, 9, 10 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги зобов`язаний: забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором; своєчасно проводити підготовку об`єктів житлово-комунального господарства до експлуатації в осінньо-зимовий період; вживати заходів до ліквідації аварій, усунення порушень якості послуг у строки, встановлені законодавством; виплачувати споживачу штраф за перевищення встановлених строків проведення аварійно-відновних робіт у розмірі, визначеному законодавством; своєчасно реагувати на виклики споживачів, підписувати акти-претензії, вести облік вимог (претензій) споживачів у зв`язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг; своєчасно та власним коштом проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов`язаних з наданням комунальних послуг, що виникли з його вини.

Так, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» утворене рішенням Шевченківської районної у м. Києві ради від 19 лютого 2007р. № 187, перейменоване відповідно до рішення Київської міської ради від 09 жовтня 2014р. №270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва» та віднесено до сфери управління Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації.

Судом встановлено, що на підставі розпорядження Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації від 09 лютого 2011р. № 80 «Про закріплення майна за Комунальним підприємством «Керуюча дирекція», багатоповерховий будинок № АДРЕСА_1, закріплений за відповідачем 2, на праві господарського відання.

Виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у багатоповерховому житловому будинку АДРЕСА_2 у березні 2025р. був відповідач 1 ПП «Український центр управління нерухомістю» на підставі та у межах договору № 636 про надання послуг з комплексного обслуговування будинків, споруд, об`єктів благоустрою і прибудинкових територій у житлових будинках комунальної власності неадміністративного району «Золотоустівська» Шевченківського району м. Києва, від 31 грудня 2024р. (а.с. 90-94). Пунктом 4.2.3. цього договору визначено обов`язок відповідача 1 - задля упередження виникнення аварійних ситуацій, з дотриманням нормативних термінів, проводити технічне обслуговування внутрішньо будинкових інженерних та комунікаційних мереж (централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води), організувати та забезпечити проведення аварійно-відновлювальних робіт щодо аварійних ситуацій. Пунктом 4.2.4. цього договору визначає обов`язок виконавця (відповідача 1) послуг відшкодувати збитки, завдані майну, житловому приміщенню, та шкоду, заподіяну життю чи здоров`ю мешканців будинків, у випадку надання неякісних послуг, розмірі й порядку згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 4.2.15 договору № 636 про надання послуг з комплексного обслуговування будинків, споруд, об`єктів благоустрою і прибудинкових територій у житлових будинках комунальної власності неадміністративного району «Золотоустівська» Шевченківського району м. Києва, від 31 грудня 2024р., відповідач 1 зобов`язується: здійснювати технічне обслуговування інженерних мереж, комунікацій, санітарно-технічного обладнання, а також прибирання споруд цивільного захисту та найпростіших укриттів, які розташовані у житлових будинках та включені до фонду захисних споруд цивільного захисту населення.

За змістом ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, серед іншого, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Як передбачено вимогами ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 2 своєї постанови «Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992р. №6, суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідок дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Таким чином, для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, сторона позивача наголошувала, що залиття її квартири відбулося саме внаслідок дій/бездіяльності співробітників відповідачів 1, 2.

Згідно з вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ст. 95 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Так, протягом всього часу розгляду справи в суді стороною позивача не були надані до суду належні і допустимі докази, в обґрунтування протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини відповідачів 1, 2.

Відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005р. №76 (далі по тексту - Правил), у разі аварії і залиття квартир складається відповідний акт. Додатком 4 до Правил встановлено форму вказаного акта про залиття, якою передбачено обов`язкова присутність осіб, причетних до події, що сталася для спільного огляду приміщення та фіксації характеру, його причин та наслідків.

При цьому, як роз`яснено в листі Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 29 грудня 2009р. за №12/20-11-1975, факт залиття квартири та його наслідків фіксується актом комісійного обстеження за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. Акт обов`язково має бути підписаний всіма членами комісії.

Однак, як встановлено в судовому засіданні, зазначений вище Акт обстеження квартири АДРЕСА_1 від 21 березня 2025р. був складений за відсутності представників третьої особи, при цьому в судовому засіданні представник третьої особи наголошував, що докази наявності підвищення тиску в тепломережі в будинку АДРЕСА_2 , 10 березня 2025р. відсутні.

Таким чином, протягом всього часу розгляду справи в суді, з наданих судом сторонами доказів, встановити дійсну причину, внаслідок чого відбулося аварійне пошкодження лежака централізованого опалення на технічному поверсі над квартирою АДРЕСА_3 , що й стало причиною залиття квартири № 12 встановити не можливо. При цьому судом враховано, що протягом всього часу розгляду справи в суді, сторонами не були заявлені клопотання, в порядку, ст. ст. 84, 91, 103, 116, 117 ЦПК України.

За змістом ст. 1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Так, сторона позивача обґрунтовуючи розмір матеріальної шкоди, посилалась на Кошторис ремонтних робіт, виконаного ТОВ «Моноліт-Центр» від 10 вересня 2025р. (а.с. 24-34), відповідно до якого договірна ціна відновлювального ремонту в квартирі позивачки становить 46420,4 грн.

Так, судом критично оцінюється зазначений Кошторис .

Із змісту ст. 103 ЦПК України випливає, що якщо для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, у справі призначається експертиза.

Частина 3 ст. 102 ЦПК України передбачає, що висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Позивачка в підтвердження заявлених вимог, не надав суду, необхідний за даних обставин, висновок експерта. З клопотанням до суду про призначення експертизи позивачка також не зверталася, зазначивши, що вартість проведення експертизи буде дорівнювати вартості відновлювального ремонту.

За ст. 10 Закону «Про судову експертизу» судовими експертами є особи за умови, що вони пройшли підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом.

Наданий замість такого висновку, кошторис, не є достовірним доказом, договірна ціна ремонту квартири, узгоджена позивачкою, як потерпілою з ТОВ «Моноліт-Центр», та не є належним доказом реальних збитків залиття квартири позивачки. При цьому, наданий до цього Кошторису кваліфікаційний сертифікат, відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов`язаних зі створенням об`єктів архітектури виданий на ім`я ОСОБА_8 , судом не може бути взятий до уваги, оскільки відсутні відомості чиє зазначена особа співробітником ТОВ «Моноліт-Центр», чи складала ця особа зазначений Кошторис , за змістом цього Кошторису встановити не можливо, а з наданого до цього Кошторису дефектного акту (а.с. 34), не можливо встановити коли відбувся огляд квартири позивачки, з метою виявлення та фіксації пошкоджень, які утворилися, внаслідок залиття цієї квартири.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд не вбачає правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, то з відповідачів не підлягає стягненню на користь позивачки понесені останньою судові витрати.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 103, 141, 258, 259, 263-266, 268, 274, 352, 354, 355 ЦПК України; ст.ст. 15, 16, 22, 1166, 1192 ЦК України; Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди» за № 6 від 27 березня 1992р., суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_5 ) до Приватного підприємства «Український центр управління нерухомістю» (код ЄДРПОУ: 43674587, місцезнаходження: м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 13, секція 1, офіс 2), Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» (код ЄДРПОУ: 34966254, м. Київ, вул. Білоруська, 1), третя особа: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (код ЄРДПОУ 40538421, місцезнаходження: м. Київ, вул. І.Франка, 5)про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної залиттям житлового помешкання - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: