Вирок від 20 жовтня 2026 р. у справі №511/3756/24 — Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/3756/24

Номер провадження: 1-кп/511/77/26

21 жовтня 2026 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання – ОСОБА_2

за участю:

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023200000000383 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 27.11.2023 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Земляне, Краснопільського району, Сумської області, громадянина України, військовослужбовця військової служби за контрактом, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії оператора (засобів протидії безпілотним повітряним суднам) відділення повітряної розвідки та протидії безпілотним повітряним суднам відділу прикордонної служби (тип С) НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України у військовому званні «молодший сержант», зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та відповідно до положень ч. 3 ст. 18 КК України службовою особою на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії оператора (засобів протидії безпілотним повітряним суднам) відділення повітряної розвідки та протидії безпілотним повітряним суднам відділу прикордонної служби (тип С) НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України у військовому званні «молодший сержант», діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання за попередньою змовою з ОСОБА_6 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, матеріали щодо яких виділено у інше кримінальне провадження, на виконання спільного злочинного плану вчинив дії щодо незаконного переправлення громадянина ОСОБА_7 через державний кордон України за наступних обставин.

Так, у один із днів березня 2023 року ОСОБА_6 зателефонував до ОСОБА_4 , та запитав, чи зможе він допомогти за грошову винагороду у розмірі 1400 (тисяча чотириста) доларів США переправити його знайомого ОСОБА_7 до території Республіки Молдова, на що ОСОБА_4 погодився.

У подальшому ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_6 , що переправлення ОСОБА_7 через державний кордон до Республіки Молдова відбудеться 22.04.2023 року та надав вказівку приїхати до м. Подільськ, Одеської області для виконання незаконного переправлення його через державний кордон України.

Після цього 21.04.2023 року близько 23 год. ОСОБА_6 з ОСОБА_7 приїхали до м. Подільськ, Одеської області, де їх зустрів ОСОБА_4 на власному автомобілі «ВАЗ» 2114, сірого кольору, після чого ОСОБА_4 та ОСОБА_6 розмістили ОСОБА_7 у квартирі в м. Подільськ.

22.04.2023 року у першій половині дня ОСОБА_4 приїхав на власному автомобілі «ВАЗ» 2114, сірого кольору до будинку, де проживали ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , після чого ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 поїхали у напрямку с.Кучургани Одеської області.

У подальшому цього ж дня ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 під`їхали до кафе «У Влади» у с. Кучургани Роздільнянського району Одеської області (більш точна адреса досудовим розслідуванням не встановлено), де їх очікували дві невстановлені органом досудового розслідуванням особи, матеріали щодо яких виділено у інше кримінальне провадження, які були обізнані в протиправності дій ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , для виконання раніше обумовленого спільного злочинного плану щодо організації незаконного переправлення особи через державний кордон України та, де ОСОБА_7 надав ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 1400 (тисяча чотириста) доларів США за організацію дій щодо незаконного переправлення його через державний кордон України до території Республіки Молдова. При цьому ОСОБА_6 передав грошові кошти ОСОБА_4 , щоб він частину віддав іншим невстановленим особам, матеріали щодо яких виділено у інше кримінальне провадження, які залучені до вчинення кримінального правопорушення.

Після цього, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_6 підійшли до автомобіля Nissan Sunny, сірого кольору до двох невстановлених осіб, які були залучені ОСОБА_4 до організації незаконного переправлення через державний кордон ОСОБА_7 та їх роль полягала у перевірці за вказівкою ОСОБА_4 місця перетину кордону щодо безпечності таких дій.

У подальшому цього ж дня ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 близько 11 год. 30 хв. в с. Кучурган Роздільнянського району Одеської області, на АЗС «WOG» зустрілися з двома невстановленими особами, матеріали щодо яких виділено у інше кримінальне провадження, залученими до незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон, які повідомили, що даного дня не зможуть здійснити переправу ОСОБА_7 .

При цьому, чекаючи на прибуття вищезазначених невстановлених осіб ОСОБА_4 запевняв ОСОБА_7 у тому, що на напрямку, де ОСОБА_7 буде здійснювати незаконний перетин державного кордону прикордонних нарядів не буде, перехід буде безпечний.

Після цього, близько 14:00 год. ОСОБА_4 та ОСОБА_6 розмістили ОСОБА_7 у готелі «Дружба», який розташований у с. Кучурган Роздільнянського району Одеської області, де останній перебував до 24.04.2023, чекаючи відповідно до вказівок ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на переправлення через державний кордон України з Республікою Молдова.

У подальшому 24.04.2023 зранку (точний час органом досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_6 , що переправлення через державний кордон України до Республіки Молдова. відбудеться 24.04.2023 о 16 год., після чого ОСОБА_6 повідомив цю інформацію ОСОБА_7 та наказав останньому збиратись.

24.04.2023 року, точний час органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_7 та надав йому вказівку сісти до автомобіля «Volkswagen CC». Крім того, ОСОБА_4 надав вказівку двом невстановленим досудовим розслідуванням особами, матеріали щодо яких виділено у інше кримінальне провадження, залученим до вчинення кримінального правопорушення, що їм необхідно доставити ОСОБА_7 до с. Розалівка, Роздільнянського району, Одеської області, яке розташоване неподалік з кордоном Республіки Молдова. Одночасно, ОСОБА_4 на телефоні у застосунку «Google Maps» поставив геолокацію, куди їм потрібно доставити ОСОБА_7 .

Після цього, двоє вищевказаних невстановлених осіб, матеріали щодо яких виділено у інше кримінальне провадження, які були обізнані в протиправності дій ОСОБА_4 , разом з ОСОБА_7 на автомобілі «Volkswagen CC» почали рух по маршруту, який їм встановив ОСОБА_4 .

Надалі, 24.04.2023 близько 16 год. 20 хв. двоє невстановлених осіб, матеріали щодо яких виділено у інше кримінальне провадження, діючи на виконання вказівок ОСОБА_4 , які були обізнані у протиправності дій ОСОБА_4 , проінструктували ОСОБА_7 щодо перетину кордону поза межами пункту пропуску та вказали напрямок руху до найбільш уразливої ділянки кордону, де можливо здійснити його перетин та не бути викритим співробітниками прикордонної служби.

Після чого ОСОБА_7 у пішому порядку вирушив по польовій дорозі в напрямку державного кордону України та був затриманий прикордонним нарядом та в подальшому доставлений до впс «Степанівка» для складання матеріалів адміністративного провадження за вчинення правопорушення передбаченого ст. 204-1 КУпАП.

Дії, у яких обвинувачується ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 3 ст. 332 КК України, як організація незаконного переправлення особи через державний кордон України, сприяння його вчиненню наданням засобів, вказівками, усуненням перешкод, кваліфікуючими ознаками якого є вчинення за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів.

21 жовтня 2026 року між прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 в присутності захисника ОСОБА_8 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469, 472 КПК України укладено по даному кримінальному провадженню № 12023200000000383 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21.11.2023 року угоду про визнання винуватості.

Згідно даної угоди прокурор Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_4 з другої сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.3 ст. 332 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у зазначеному діянні.

Також сторонами угоди узгоджено покарання, яке повинен понести обвинувачений за вчинення кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 332 КК України із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України у виді 5 років позбавлення волі, з позбавлення права обіймати посади по`вязані із охороною державного кордону України у прикордонних ділянках, які межують з Республікою Молдова, невизнаною ПМР, Румунією, Угорщиною, Словаччиною, Польщею строком на 3 (три) роки з конфіскацією майна.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, та наслідки її невиконання, які роз`яснені обвинуваченому ОСОБА_4 та прокурору Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 .

Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні даних кримінальних правопорушень, шляхом опитування повідомив про добровільність своєї позиції при укладенні угоди про визнання винуватості, розуміння характеру обвинувачення, наслідків укладення та затвердження угоди, просив вказану угоду із прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 затвердити і призначити йому узгоджену в ній міру покарання.

В судовому засіданні прокурор Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 також не заперечував проти затвердження укладеної угоди про визнання винуватості, також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, підтвердив в суді, що обвинувачений беззаперечно визнав обвинувачення в обсязі обвинувачення та погодився на призначення покарання за вчинення кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 332 КК України із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України у виді 5 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади по`вязані із охороною державного кордону України у прикордонних ділянках, які межують з Республікою Молдова, невизнаною ПМР, Румунією, Угорщиною, Словаччиною, Польщею строком на 3 (три) роки з конфіскацією майна.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 не заперечував проти затвердження укладеної угоди про визнання винуватості та підтвердив, що вона укладена у його присутності та за його участю. При укладенні угоди права та свободи обвинуваченого ОСОБА_4 порушені не були.

Відповідно до правил ст. ст.468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 визнав себе винуватим, згідно із ст.12 КК України є тяжким злочином.

Узгодженою угодою про визнання винуватості міра покарання для обвинуваченого установлена, з урахуванням характеризуючих даних обвинуваченого.

Так, ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів психіатра або нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, а також вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, а саме: наявність на момент вчинення ним кримінального правопорушення на утриманні хворої матері ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка внаслідок захворювання ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла. Крім того, ОСОБА_4 разом з сім`єю є внутрішньо переміщеними особами, які змушені були виїжджати із прифронтового населеного пункту в якому мали власний будинок та проживали сім`єю, а саме с. Земляне, Сумського району, Сумської області, внаслідок вимушеного переїзду залишились без житла. Також, в результаті участі у захисті України від неспровокованої агресії російської федерації зокрема ворожого артобстрілу, ОСОБА_4 отримав контузію та поранення, що спровокувало хронічне захворювання – цукровий діабет. Окрім того, ОСОБА_4 нагороджений відзнакою Президента України "Золотим Хрестом" ЗА ОБОРОНУ УКРАЇНИ, є діючим військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , та продовжує виконувати обов`язки військової служби з відсічі збройної агресії російської федерації проти України.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України – не встановлені.

З метою намагання знизити негативні наслідки вчинення кримінального правопорушення та відшкодувати, певним чином, спричиненої суспільству шкоду, обвинувачений виявив бажання сплатити фінансову допомогу на користь військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України в сумі 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) гривень у строк до 16.12.2026 року, а також передати на користь військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України грошові кошти раніше внесені на рахунок в якості застави грошові кошти в сумі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 , повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 угоди, свої права, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди та наслідки її не виконання.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами кримінального провадження є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, про що вони підтвердили під час підготовчого судового засідання.

Також судом встановлено, що за умовами даної угоди міра покарання визначена відповідно до вимог ст. 65 КК України.

Так, згідно ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання" призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м`якого виду основного покарання, або не призначення обов`язкового додаткового покарання (ст. 69 КК) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

Вказана норма Закону передбачає, що у кожному такому випадку суд зобов`язаний у мотивувальній частині вироку зазначити, які саме обставини справи або дані про особу підсудного він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом`якшення покарання, а в резолютивній - послатися на ч. 1 ст. 69 КК України.

Суд при вирішенні питання про можливість призначення покарання узгодженого сторонами угоди враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого ОСОБА_4 який раніше не судимий, обставини, що пом`якшують покарання, зокрема щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, відсутність тяжких наслідків кримінального правопорушення, а тому за наявності вищевказаних обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, вважає, за можливе застосувати ч.1 ст. 69 КК України та призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції ч.3 ст. 332 КК У країни у виді 5 років позбавлення волі, з позбавлення права обіймати посади в органах Державної прикордонної служби України пов`язані зі здійсненням прикордонного контролю на строк 3 (три) роки, з конфіскацією майна, з можливим звільненням його від відбування покарання, надавши іспитовий строк на підставі ст.75 КК України.

Також, суд вважає необхідним по даній справі з метою організації органами виконання покарань належного контролю за поведінкою обвинуваченого покласти на нього обов`язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 повністю відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди та призначення обвинуваченому ОСОБА_4 узгодженої сторонами міри покарання.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 у виді застави слід залишити незмінним до набрання вироком суду законної сили.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню складають 15 145, 60 грн за проведення судово-портретної експертизи №24-4629 від 02.09.2024 року та підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь держави (т.3 а.к.п.192).

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Речові докази відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 368, 369-371,373, 374, 475 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 21 жовтня 2026 року, укладену між прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , в присутності захисника ОСОБА_5 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469, 472 КПК України укладено по даному кримінальному провадженню № 12023200000000383 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 27.11.2023 року.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України та призначити йому покарання узгоджене сторонами кримінального провадження за ч. 3 ст. 332 КК України із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України у виді 5 (п`ять) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади по`вязані із охороною державного кордону України у прикордонних ділянках, які межують з Республікою Молдова, невизнаною ПМР, Румунією, Угорщиною, Словаччиною, Польщею строком на 3 (три) роки, з конфіскацією майна.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 3 (три) роки іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені п.1,2 ч.1 ст.76 КК України, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили, залишити незмінним.

Заставу, внесену 05 серпня 2024 року у сумі 242240,00 грн. на рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області заставодавцем ОСОБА_10 (квитанція АТ КБ "ПриватБанк" № 0.0.3801924326.1) за ОСОБА_4 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 24.07.2024 року по кримінальному провадженню №12023200000000383 від 27.11.2023 року справа №947/21679/24, провадження №1-кс/947/9219/24, перерахувати на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних сил України в національній валюті.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь держави судові витрати за проведення судово-портретної експертизи №24-4629 від 02.09.2024 року в розмірі 15 145, 60 грн.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Роздільнянський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: ОСОБА_1