Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №304/1112/24 — Закарпатський апеляційний суд

Суд: Закарпатський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 20 жовтня 2026 р.

Справа: №304/1112/24

Суддя: Кожух О. А.

Справа № 304/1112/24

П О С Т А Н О В А

Іменем України

21 жовтня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

судді-доповідача - Кожух О.А.,

суддів - Джуги С.Д., Собослоя Г.Г.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за правилами письмового провадження, без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс», інтереси якого представляє Кожушко В.О., на рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 24 лютого 2026 року (головуючий суддя Ганько І.І.) у справі 304/1112/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Узагальнені доводи позовної заяви

У травні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 77763 грн, з яких: 16500,00 грн – прострочена заборгованість за кредитом, та 61263,00 грн – прострочена заборгованість за нарахованими процентами; також просило стягнути судові витрати, пов`язані з розглядом даної справи, у розмірі 2 422,40 грн.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 07 квітня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1185-0384. Вказує, що зазначений кредитний договір, разом із правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), паспортом споживчого кредиту, таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором (Графік платежів за Договором) відповідно до методики Національного банку України складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник була попередньо ознайомлена.

Позивач зазначив, що на виконання вимог ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор A3957, для підписання кредитного договору № 1185-0384 від 07 квітня 2023 року, підтвердження ознайомлення з правилами та інших супутніх документів. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту – 16 500,00 грн; строк кредитування – 300 днів; базовий період – 14 днів; комісія за видачу кредиту – 15,00 % від суми кредиту; знижена % ставка – 1,20 % в день; стандартна відсоткова ставка – 1,50 % в день. Умовами Кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем, було передбачено, що тип процентної ставки за користуванням кредитом – фіксована, та процентна ставка за користуванням кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом. Звертає увагу на те, що позивач здійснює лише нарахування по процентам за користування кредитом в строк договору, що погоджений між сторонами, та не здійснюється будь-яких нарахувань (штраф, пеня) за порушення умов договору. Проценти за користування кредитом, правове регулювання яких передбачене відповідно ст. 1048, 1056 ЦК України, що нараховуються протягом строку договору, не є неустойкою (пенею) у разі невиконання (порушення, прострочення) зобов`язань боржником за договором. Окремо зазначає, що включення до тексту кредитного договору умов про сплату відповідачем комісії за надання кредиту, а рівно й подальше нарахування позивачем зазначеної комісії та витребування її від відповідача (в т.ч. в судовому порядку), є законним та обґрунтованим, оскільки вони базуються на чинних нормах спеціального законодавства України, які регламентують питання щодо саме надання споживчих кредитів, яким і є по своїй правовій суті і кредитний договір.

Стверджує, що кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору - через партнера АТ КБ «Приватбанк», з яким укладено договір № 4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 року, видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок, вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «Укр кредит фінанс» через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02 грудня 2019 року на карту отримувача (відповідача), чим виконав свої зобов`язання за договором своєчасно та в повному обсязі.

Відповідач підтвердила виникнення своїх зобов`язань, отримавши кредитні кошти не скористалася своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. Крім того, зазначає, що відповідач, здійснила часткову оплату в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 1185-0384 від 07 квітня 2023 року шляхом здійснення платежів, зазначених у розрахунку заборгованості за кредитним договором.

Позивач звертає увагу на той факт, що відповідач в загальній кількості три рази оформлювала кредитні відносини з позивачем, попередні кредитні договори були погашені, що додатково доводить обізнаність відповідача з процедурою оформлення та виконання кредитного договору. В подальшому, відповідач всупереч умовам кредитного договору, ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» та ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушила вищезазначені умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернула в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконала в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором навіть після спливу строку кредитування, встановленого умовами кредитного договору.

Позивач зазначив, що станом на 20 березня 2024 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 87795,00 грн, а саме: прострочена заборгованість за кредитом – 16 500,00 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 71 295,00 грн. Разом з тим позивач повідомляє, що кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 10 032,00 грн за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 77 763,00 грн. Звертає увагу суду, що у разі здійснення позичальником часткового погашення кредитної заборгованості за кредитним договором у розмірі, який дорівнює сумі заявлених позивачем у цій позовній заяві позовних вимог, а саме у розмірі 77 763,00 грн та компенсації суми судового збору, сплаченої за подачу позовної заяви, кредитодавцем буде здійснено списання залишку заборгованості за кредитним договором у сумі 10 032,00 грн, а дію кредитного договору припинено у зв`язку з його частковим виконанням та частковим прощенням боргу позичальника.

Короткий зміст рішення, що оскаржується

Рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області від 24 лютого 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1185-0384 від 07 квітня 2023 року у розмірі 33 000 (тридцять три тисячі) грн 00 коп, з яких 16 500 грн 00 коп – прострочена заборгованість за кредитом та 16 500 грн 00 коп – прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання судових витрат.

Задовольняючи позов частково суд першої інстанції зменшив розмір заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами у зв`язку із не співмірністю таких до розміру тіла кредиту, визначивши суму відсотків до розміру тіла кредиту (отриманих позичальником коштів).

Узагальнені доводи апеляційної скарги

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», в інтересах якого діє Кожушко Владислав Олександрович, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 24.02.2026 в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №1185-0384 від 07.04.2023 у розмірі 33000 грн. скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором у розмірі 77763 грн грн., з яких прострочена заборгованість за кредитом –16500 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 61263 гривні.

У своїй апеляційній скарзі позивач вказує, що відповідно до паспорта споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, затвердженого наказом ТОВ «Укр Кредит Фінанс» №11-П від 07.03.2023, який разом з кредитним договором складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови, зазначено, що стандартна ставка – 1,5% в день; знижена ставка – 1,2% в день. Також зазначено тип процентної ставки – фіксована. Комісія за видачу кредиту – 15% від суми виданих коштів. Крім того, у паспорті споживчого кредиту зазначено, що споживач підтверджує отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних умов кредитування. Стверджує, що все вищевказане підписано 07.04.2023 ОСОБА_1 шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Отже, вказані умови кредитного договору не можна вважати несправедливими , оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою , що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України.

Позивач вважає, що положення статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», про визнання недійсності умов договору в разі непропорційно великої суми компенсації, має місце щодо застосування до вимог про нарахування пені, а не до всіх умов договору.

Вказує, що згідно розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (міститься в матеріалах справи) вбачається, що товариством не здійснюється будь-яких нарахувань (штраф, пеня) за порушення умов договору, а відтак і відсутні порушення норм закону, що визначені в п. 5 ч. 3 ст. 18 та ст. 21 ЗУ «Про споживче кредитування». Таким чином, проценти за користування кредитом визначено відповідно до ст. 1048, 1054, 10561 ЦК України та не є компенсацією у разі невиконання зобов`язань за договором в розумінні п. 5 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» та ст. 21 ЗУ «Про споживче кредитування».

Письмового відзиву на апеляційну скаргу не подано. Відповідно до ч.3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Порядок та межі розгляду справи судом апеляційної скарги

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі позивач оспорює судове рішення в частині зменшення розміру нарахованих позичальнику відсотків за користування кредитом тому рішення суду переглядається в цій частині.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Згідно з ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Оскільки ціна позову у даній справі менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і справа не належить до тих справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд даної справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Фактичні обставини справи та застосовані норми права

Судом встановлено, що між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 07.04.2023 було укладено Договір про відкриття кредитної лінії №1185-0384. Вказаний договір підписано кваліфікованим електронним підписом директора кредитодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу, а також позичальником за допомогою електронного підпису шляхом використання одноразового ідентифікатора – А3957. Таким чином сторони погодили усі його істотні умови, такі як суму позики, строк та порядок її надання, порядок повернення та плату за користування позиковими коштами визначені у тексті договору (а.с.19-29).

Відповідно до п. 4.1 вказаного договору загальний розмір кредиту 16 500,00 гривень.

Дата надання/видачі кредиту 07.04.2023.

Пунктом 4.3 договору встановлено, що плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту (якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту). Тип процентної ставки за користуванням кредитом – фіксована. Процентна ставка за користуванням кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних у цьому Договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за промо-ставкою та/або пільговою, та/або зниженою процентними ставками. Надані клієнту в межах програм лояльності ставки діють і залишаються незмінними протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання клієнтом усіх умов відповідної програми лояльності. Тип комісії – одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту, якщо п. 4.7. цього договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту).

Згідно з п. 4.6 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на суму виданого кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 1,50% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за промо ставкою та/або зниженою, та/або пільговою процентною ставкою).

Пунктом 4.7 Договору передбачено, що комісія за видачу кредиту становить 15 % від суми виданого кредиту.

Строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 (триста) календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику (далі – строк кредитування). Дата повернення (виплати) кредиту 31.01.2024 (п. 4.9 договору).

Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 29250,0 процентів. (п. 4.10 Договору).

Згідно з п. 4.11 Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору (за весь строк кредитування) складає 93 225 грн та включає в себе: суму кредиту, комісію за видачу кредиту (якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту) та проценти за користування кредитом.

Порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом визначено та погоджено сторонами в Розділі 5 договору.

Відповідно до п. 5.1. вказаного договору, позичальник зобов`язалася повернути кредитодавцю отриманий кредит кредитодавцем неустойку (якщо неустойка буде нарахована кредитодавцем) не пізніше ніж в останній календарний день строку кредитування, вказаного у п. 4.9. цього договору, шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах. Кредит вважається повернутим кредитодавцю з моменту зарахування необхідної суми грошових коштів на банківський рахунок кредитодавця.

Повідомленням АТ КБ «ПриватБанк» від 27 березня 2024 року та довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підтверджується перерахування коштів за кредитним договором №1185-0384 від 07 квітня 2023 року на платіжну картку клієнта: 07 квітня 2023 року у сумі 16 500,00 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в платіжній системі LiqPay – 2272598863. (а.с.30 -34, 40).

Згідно з розрахунку заборгованості за договором №1185-0384 від 07.04.2023, станом на 20.03.2024 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить: 87795 грн, з яких 16500 грн – основний борг, 71295 грн – залишок нарахованих, не погашених відсотків (а.с.41-45).

Встановлено, що кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими комісією та процентами у загальній сумі 10 032 гривні за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 77763 гривні.

У позові товариство просило стягнути з відповідача частину заборгованості за кредитним договором, а саме: прострочену заборгованість за кредитом 16500 гривень; прострочену заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 61263 гривні, що разом становить 77763 гривні.

У письмовій заяві від 24.02.2026 відповідач ОСОБА_1 визнав позов в частині стягнення тіла кредиту та просив зменшити розмір відсотків (а.с.77).

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до статті 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «;Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).

Суд першої інстанції вважав річну процентну ставку такою, що порушує засади справедливості та розумності як складових елементів загального конституційного принципу верховенства права; розмір відсотків є несправедливим, суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг, та зменшив розмір процентів до розміру тіла кредиту.

Проте таких висновків суд першої інстанції дійшов з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 вказав наступне.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 759/24061/19 (провадження № 61-8593св21)).

У ЦК України закріплений підхід, при якому оспорюваність правочину конструюється як загальне правило. Навпаки, нікчемність правочину має місце тільки у разі, коли існує пряма вказівка закону про кваліфікацію того або іншого правочину як нікчемного (див, зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23)).

У статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

У статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», яка має назву «Визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача, передбачено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими (частина перша статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»)

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача (частина друга статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним (абзац 1 частини четвертої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним (частина п`ята статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

З урахуванням змісту статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», потрібно віднести: оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит; зміну договору про споживчий кредит; тлумачення умов договору про споживчий кредит.

Суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень.

Оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит суд без відповідної позовної вимоги споживача застосувати не може. Тобто у разі, якщо споживач не пред`явив відповідних позовних вимог про оспорення умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит, то суд не може самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом.

Із позовом про визнання недійними умов кредитного договору, які боржник вважає несправедливими, ОСОБА_1 не зверталась, відтак суд не міг самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом.

Щодо визначеної позивачем заборгованості колегія суддів зазначає наступне.

22.11.2023 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (далі – Закон № 3498-ІХ), який набрав чинності 24.12.2023, яким зокрема внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

При цьому, згідно п. 17 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

У пункті 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3498-ІХ встановлено, що дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Згідно пунктів 3, 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3498-ІХ банкам та іншим надавачам фінансових послуг протягом визначеного періоду належало привести свою діяльність та документи у відповідність з вимогами цього закону.

Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи з 24.12.2023 денна ставка мала бути не більше 2,5% в день, з 22.04.2024 - не більше 1,5% в день, а з 20.08.2024 - не більше 1% в день.

Спірний кредитний договір укладено 07.04.2023. Строк кредитування було встановлено 300 календарних днів, а дата повернення кредиту - 31.01.2024, тобто після набрання чинності Законом № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023).

Оскільки з 24.12.2023 денна ставка мала бути не більше 2,5% в день, у договорі №1185-0384 від 07.04.2023 розмір денної процентної ставки було визначено 1.5 %, тому такі положення договору не суперечать положенням Закону № 3498-ІХ.

З розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість за відсотками кредитором нараховано загалом у межах строку кредитування за період із 07.04.2023 по 31.01.2024 (строк кредитування 300 днів) у розмірі 73557 грн, у тому числі за період: із 07.04.2023 по 20.04.2023 за ставкою у розмірі 1,2% нараховано 2772 грн; із 21.04.2023 по 31.01.2024 за ставкою 1,5 % в день нараховано 70785 грн. З врахуванням здійснених оплат в розмірі 4737, загальна сума заборгованості відповідача по відсотках визначена в розмірі 71 295 грн, включно з комісією в розмірі 2475 грн.

З урахуванням принципу диспозитивності, позивач згідно заявлених позовних вимог просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 77763 гривні, з яких: 16500 гривень – заборгованість по кредиту, та 61263 гривні – заборгованість за нарахованими процентами, які слід стягнути з відповідача.

Висновки апеляційного суду

Зважаючи на викладене, враховуючи, що внаслідок невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права суд припустився помилки при визначенні розміру заборгованості, колегія суддів дійшла висновку, що рішення місцевого суду, відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» задовольнити – стягнути з відповідача заборгованості у розмірі 77763 гривні, з яких: 16500 гривень – заборгованість по кредиту, та 61263 гривні – заборгованість за процентами.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України ).

За подання позовної заяви позивачем сплачено 2422,40 грн (а.с. 18) та за подання апеляційної скарги сплачено 3633,60 грн. (а.с.108). Всього – 6050 грн., які підлягають стягненню з відповідача, позаяк позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» – задовольнити.

Рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 24 лютого 2026 року – скасувати, та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (ЄДРПОУ 38548598; місцезнаходження: 01133 м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407.) заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії №1185-0384 від 07 квітня 2023 року у розмірі 77763 (сімдесят сім тисяч сімсот шістдесят три) гривні, з яких: 16500 гривень – заборгованість по кредиту, та 61263 гривні – заборгованість за нарахованими процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» 6050 гривень у відшкодування сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21 жовтня 2026 року.

Суддя-доповідач Судді

Оригінал: reyestr.court.gov.ua