Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №308/13440/25 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 308/13440/25

П О С Т А Н О В А

Іменем України

21 жовтня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

судді-доповідача - Кожух О.А.,

суддів - Джуги С.Д., Собослоя Г.Г.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за правилами письмового провадження, без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит Фінанс», в інтересах якого діє Богданова Вероніка Сергіївна, на заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 березня 2026 року у справі №308/13440/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

в с т а н о в и в :

Узагальнені доводи позовної заяви

У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 44138 грн, з яких: 10 000,00 грн – прострочена заборгованість за кредитом, та 34138,00 грн – прострочена заборгованість за нарахованими процентами; а також просило стягнути судові витрати, пов`язані з розглядом даної справи, у розмірі 2 422,40 грн.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 11.06.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 , за допомогою Веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1407-2325.

Зазначає, що відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту – 10 000,00 грн.; строк кредитування – 300 днів; базовий період – 14 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; знижена % ставка – 1,20 % в день; стандартна % ставка – 1,50 % в день.

Зазначає, що кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного кредитного договору

Стверджує, що станом на 26.08.2025 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить: 49378,00 гривень, а саме: прострочена заборгованість за кредитом – 10000,00 гривень, прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 39378,00 гривень.

Повідомляє, що кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 5240,00 гривень за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 44 138,00 гривень.

Позивач просив суд стягнути з позичальника заборгованість за кредитним договором в сумі 44 138 гривень, з яких: прострочена заборгованість за кредитом – 10 000 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 34 138 гривень, а також судові витрати у розмірі 2 422,40 гривень.

Короткий зміст рішення, що оскаржується

Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області 16 березня 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598, м. Київ, Бульвар Лесі Українки, будинок, 26, офіс 407) заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1407-2325 від 11.06.2024 в загальному розмірі 20 000,00 (двадцять тисяч гривень 00 копійок) грн., яка складається з: 10 000,00 грн – простроченої заборгованості за кредитом, 10000,00 грн – простроченої заборгованості за нарахованими процентами.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання судових витрат.

Задовольняючи позов частково суд першої інстанції зменшив розмір заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами у зв`язку із не співмірністю таких до розміру тіла кредиту, визначивши суму відсотків до розміру тіла кредиту (отриманих позичальником коштів).

Узагальнені доводи апеляційної скарги

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», в інтересах якого діє Богданова В.С., подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.03.2026 по справі № 308/13440/25 в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1407-2325 від 11.06.2024 у розмірі 20 000,00 грн., та прийняти нове рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» загальну суму заборгованості за кредитним договором №1407-2325 від 11.06.2024, в розмірі 44138,00 гривень, з яких: - прострочена заборгованість за кредитом – 10000,00 гривень;- прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 34138,00 гривен.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» вважає, що вищезазначене рішення є таким, що прийнято з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, та неправильним застосуванням судом норм матеріального права.

У своїй апеляційній скарзі позивач вказує, що судом першої інстанції не враховано, що відповідно до п. 4.6. та п. 10.2 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 1.50% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за Зниженою ставкою). Знижена процентна ставка становить 1.20% за кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов договору. Позичальник здійснює сплату процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою з першого дня користування Кредитом протягом усього періоду дії договору за умови, якщо позичальник своєчасно і у повному обсязі сплачує проценти за користування кредитом, комісію за видачу кредиту (якщо п.4.7 Договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту) та повертає кредитодавцю отриманий кредит згідно графіка платежів за зниженою ставкою (який є Додатком 2 до цього Договору).

Вказує, що базовий період – строк протягом якого боржник (Позичальник) бажає сплачувати саме проценти за користування кредитом (в даному випадку – 14 днів), який він сам обирає при заповненні заявки на отримання грошових коштів. А строк кредитування – строк на який видаються грошові кошти, якими він може користуватися (в даному випадку – 300 днів до 06.04.2025). В свою чергу, згідно наданого разом з позовною заявою розрахунку заборгованості за договором 1407-2325 від 11.06.2024, станом на 26.08.2025, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» здійснювало лише нарахування по процентам за користування кредитом (згідно п. 4.6. та 10.2. кредитного договору) в строк договору (згідно п. 4.9. Договору), що погоджений між сторонами. Також позивач звертає увагу суду, що відповідно до вищезазначеного розрахунку підтверджується, що позивач не нараховував відповідачу жодних процентів за несвоєчасне повернення отриманого кредиту в силу положень статті 625 ЦК України, пеню, штраф або інших платежів за неналежне виконання умов Кредитного договору, а нарахована комісія передбачена як плата за видачу кредиту та є одноразовою.

Зазначає, що ОСОБА_1 правом споживача відмовитись в односторонньому порядку від укладення кредитного договору протягом чотирнадцяти днів не скористалась та продовжувала користуватись кредитними коштами, відтак вказані умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України.

Стверджує, що позивач має законне право на нарахування процентів (згідно п. 4.6. та 10.2. кредитного договору) протягом строку договору, що визначені в п. 4.9. кредитного договору.

Письмового відзиву на апеляційну скаргу не подано. Відповідно до ч.3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Порядок та межі розгляду справи судом апеляційної скарги

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Згідно з ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Оскільки ціна позову у даній справі менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і справа не належить до тих справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд даної справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Фактичні обставини справи та застосовані норми права

Судом встановлено, що 11.06.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр кредит фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1407-2325, на підставі якого відповідач отримала кредитні кошти в сумі 10 000,00 грн. Договір ОСОБА_1 підписано за допомогою електронного підпису, одноразовим ідентифікатор A3478.

Пунктом 2.2. Договору про відкриття кредитної лінії передбачено, що кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку передбаченому Договором.

У відповідності до умов вказаного кредитного договору, позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб в сумі 10000,00 грн., строк кредитування – 300 днів; базовий період – 14 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; знижена % ставка – 1,20 % (де це написано) в день; стандартна % ставка – 1,50 % в день.

Відповідно до п. 4.1 вказаного договору загальний розмір кредиту (кредитного ліміту) становив 10000 гривень. Дата надання/видачі кредиту 11.06.2024.

Пунктом 4.3 договору встановлено, що плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту (якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту). Тип процентної ставки за користуванням кредитом – фіксована. Процентна ставка за користуванням кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних у цьому Договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за зниженою процентною ставкою, передбаченою п. 10.2 Договору (1,20 %). Надані клієнту в межах програм лояльності ставки діють і залишаються незмінними протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання клієнтом усіх умов відповідної програми лояльності. Тип комісії – одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту, якщо п. 4.7. цього договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту).

Згідно з п. 4.6 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок не повернутої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 1,50% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за зниженою ставкою).

Пунктом 4.7 Договору передбачено, що комісія за видачу кредиту становить 15 % від суми виданого кредиту.

Строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 (триста) календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику (далі – строк кредитування). Дата повернення (виплати) кредиту 06.04.2025 (п. 4.9 договору).

Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 27138,17 процентів. (п. 4.10 Договору)

Згідно з п. 4.11 Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору (за весь строк кредитування) складає: 51 640,44 грн та включає в себе: суму кредиту, комісію за видачу кредиту (якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту) та проценти за користування кредитом.

В той же час, згідно з п. 4.12 Договору денна процентна ставка на дату укладення Договору складала: 1,388 процентів.

Згідно з п. 4.13 Договору загальні витрати за споживчим кредитом на дату укладення цього договору складають: 41 640.44 грн. та включають у себе проценти за користування кредитом та комісію за видачу кредиту. Виходячи саме такого розміру загальних витрат за споживчим кредитом, суми кредиту (10000 грн) та строку кредитування (300 днів) у пункті 4.15 здійснено розрахунок денної процентної ставки – 1,388 %.

Порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом визначено та погоджено сторонами в Розділі 5 договору.

Відповідно до п. 5.1. вказаного договору, позичальник зобов`язалася повернути кредитодавцю отриманий кредит у останні дні останніх 8 (восьми) базових періодів строку кредитування згідно графіку платежів за договором за зниженою ставкою (Додаток № 2 до цього Договору), шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця у порядку, визначеному у правилах. Кредит вважається повернутим кредитодавцю з моменту зарахування суми грошових коштів у повному розмірі виданого кредиту на банківський рахунок кредитодавця.

У вказаному договорі сторони передбачили, що до позичальника застосовується програма лояльності, яка передбачає можливість сплати позичальником процентів за користування Кредитом за зниженою процентною ставкою, яка є нижчою за стандартну процентну ставку (за умови виконання Позичальником умов, передбачених п.10.2 цього Договору) – п.10.1 Договору.

Згідно з п.10.2 Договору знижена процентна ставка становить 1.20% за кожен день користування Кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням.

Повідомленням АТ КБ «ПриватБанк» від 28 серпня 2025 року підтверджено перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» за кредитним договором №1407-2325 від 11 червня 2024 року на платіжну картку клієнта: у сумі 10 000,00 грн, маска картки НОМЕР_2 , номер транзакції в платіжній системі LiqPay –2474222401.

Згідно з розрахунку заборгованості за договором №1407-2325 від 11.06.2024, станом на 26.08.2025 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить: 49378 грн, з яких 10000 грн – основний борг, 39378 грн – залишок нарахованих, не погашених відсотків.

Встановлено, що кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими комісією та процентами у загальній сумі 5240 гривні за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 44138 грн.

У позові товариство просило стягнути з відповідача частину заборгованості за кредитним договором, а саме: прострочену заборгованість за кредитом 10000 гривень; прострочену заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 34138 гривень, що разом становить 44138 гривні.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №1407-2325 від 11.06.2024 вбачається. що товариством нараховано позичальнику заборгованість за процентною ставкою 1,20% протягом перших 42 днів, тобто за зниженою процентною ставкою згідно п.10.2 Договору. Починаючи з 43 дня кредитування за ставкою 1,50%, що згідно з договору є стандартною процентною ставкою (п.4.6 договору), а також комісію в розмірі 1500 грн, згідно з 4.7 Договору.

Денна процентна ставка в розмірі 1,388 процентів, що передбачено п.4,12 Договору не застосована.

Вказані відсотки за користування кредитом нараховано протягом 300 днів - 0до 06.04.2025.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до статті 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «;Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).

Суд першої інстанції вважав річну процентну ставку такою, що порушує засади справедливості та розумності як складових елементів загального конституційного принципу верховенства права; розмір відсотків є несправедливим, суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг, та зменшив розмір процентів до розміру тіла кредиту.

Проте таких висновків суд першої інстанції дійшов з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 вказав наступне.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 759/24061/19 (провадження № 61-8593св21)).

У ЦК України закріплений підхід, при якому оспорюваність правочину конструюється як загальне правило. Навпаки, нікчемність правочину має місце тільки у разі, коли існує пряма вказівка закону про кваліфікацію того або іншого правочину як нікчемного (див, зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23)).

У статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

У статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», яка має назву «Визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача, передбачено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими (частина перша статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»)

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача (частина друга статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним (абзац 1 частини четвертої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним (частина п`ята статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

З урахуванням змісту статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», потрібно віднести: оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит; зміну договору про споживчий кредит; тлумачення умов договору про споживчий кредит.

Суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень.

Оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит суд без відповідної позовної вимоги споживача застосувати не може. Тобто у разі, якщо споживач не пред`явив відповідних позовних вимог про оспорення умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит, то суд не може самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом.

Із позовом про визнання недійними умов кредитного договору, які боржник вважає несправедливими, ОСОБА_1 не зверталась, відтак суд не міг самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом.

Щодо визначеної позивачем заборгованості колегія суддів зазначає наступне.

22.11.2023 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (далі – Закон № 3498-ІХ), який набрав чинності 24.12.2023, яким зокрема внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

При цьому, згідно п. 17 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

У пункті 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3498-ІХ встановлено, що дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Згідно пунктів 3, 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3498-ІХ банкам та іншим надавачам фінансових послуг протягом визначеного періоду належало привести свою діяльність та документи у відповідність з вимогами цього закону.

Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи з 24.12.2023 денна ставка мала бути не більше 2,5% в день, з 22.04.2024 - не більше 1,5% в день, а з 20.08.2024 - не більше 1% в день.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в справі № 552/672/23 зазначив, що норма про максимальний розмір денної процентної ставки, яка передбачена Законом України № 3498-IX, є імперативною, оскільки в акті цивільного законодавства міститься пряма вказівка про неможливість сторін відступати від цього імперативного положення. Така вказівка виражається у словосполученні «не може перевищувати». Захист прав споживача реалізується через можливість заперечення проти умови, яка перевищує максимальний розмір денної процентної ставки, за допомогою заперечення ipso iure. Водночас нікчемність умови про перевищення максимального розміру денної процентної ставки суд зобов`язаний враховувати ex officio (за власною ініціативою) незалежно від того, чи було заявлене заперечення ipso iure; за загальним правилом, максимальний розмір денної процентної ставки застосовується до договорів про споживчий кредит, які укладені з 24 грудня 2023 року.

Тлумачення частини першої статті 203 ЦК України свідчить, що під змістом правочину розуміється сукупність умов, викладених в ньому. Зміст правочину, в першу чергу, має відповідати вимогам актів цивільного законодавства, перелічених в статті 4 ЦК України. Втім більшість законодавчих актів носять комплексний характер, і в них поряд із приватно-правовими можуть міститися норми різноманітної галузевої приналежності. За такої ситуації необхідно вести мову про те, що зміст правочину має не суперечити вимогам, встановленим у приватно-правовій нормі, хоча б вона містилася в будь-якому нормативно-правовому акті, а не лише акті цивільного законодавства. Під вимогами, яким не повинен суперечити правочин, мають розумітися ті правила, що містяться в імперативних приватно-правових нормах (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2022 року в справі № 613/1436/17 (провадження № 61-17583св20)).

Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (частина п`ята статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»).

В даній справі кредитний договір №1407-2325 укладено 11.06.2024, тобто після набрання чинності Законом № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023), і його умови не в повній мірі відповідають вимогам вказаного Закону.

Проаналізувавши норми законодавства, що регулюють зобов`язання за кредитними договорами, колегія суддів дійшла висновку про необхідність визначення заборгованості за процентами з урахуванням вимог закону щодо обмеження процентної ставки.

З розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість за відсотками кредитором нараховано загалом у межах строку кредитування за період із 11.06.2024 по 06.04.2025 (строк кредитування 300 днів) у розмірі 43740 грн, у тому числі за період: із 11.06.2024 по 22.07.2024 за ставкою у розмірі 1,2% нараховано 5040 грн; із 23.07.2024 по 06.04.2025 за ставкою 1,5 % в день нараховано 38700 грн . З врахуванням здійснених оплат в розмірі 5862, загальна сума заборгованості відповідача по відсотках (нарахованих та несплачених) визначена в розмірі 39378 грн, включно з комісією в розмірі 1500 грн.

Оскільки строк кредитування було визначено до 06.04.2025 позивач повинен був привести свої документи у відповідність з вимогами Закону № 3498-ІХ однак з 20.08.2024 безпідставно продовжував нараховувати відсотки за ставкою 1,5 % за день.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, з врахуванням здійснених оплат, сума заборгованості по відсотках станом на 22.07.2024 становила 678 грн.. В подальшому відповідачем сплата відсотків не здійснювалась, і станом на 19.08.2024 її заборгованість за відсотками становила 4878 грн. В період з 20.08.2024 по 06.04.2025 (за 230 днів) за ставкою 1,5% в день було нараховано відсотків в розмірі 34500 грн. Однак, за період з 20.08.2024 по 06.04.2025 заборгованість за відсотками, з урахуванням законодавчих обмежень максимальної денної ставки, повинна нараховуватися за ставкою 1% в день.

Відтак, розмір заборгованості за відсотками за період з 20.08.2024 по 06.04.2025, з урахуванням законодавчих обмежень максимальної денної ставки, мав складати 23000 грн (34500:1,5 х 1).

Разом з тим, колегією суддів встановлено, що умовами договору сторонами було погоджено стандартну процентну ставку, яка застосовується за кожен день користування в розмірі 1,50%, згідно з пунктом 4.6 договору та денну процентну ставку на дату укладення договору в розмірі 1,388 процентів, згідно з пунктом 4.12.договору.

Формула розрахунку денної процентної ставки вказана у пункті 4.15 договору та становить 1,388%.

За змістом договору вбачається, що реальна та загальна вартість кредиту включає: суму кредиту (10000грн), комісію за видачу кредиту (1500 грн) та проценти за користування кредитом. Однак в договорі не конкретизовано який розмір процентів за денною ставкою користування підлягає застосуванню та оплаті.

Апеляційний суд зазначає, що особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які не були індивідуально узгоджені, але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір під переважним впливом однієї зі сторін.

У цій справі вбачається, що сторонами було погоджено процентну ставку за кожен день користування кредитом в розмірі 1,5% та денну відсоткову ставку за користування кредитом в розмірі 1,388 %. Тобто, за змістом договору оплата вартості за користування кредитними коштами мала складати 1,5% або 1,388% в день.

Колегія суддів зазначає, що суд застосовує правило contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem – слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав), відповідно до якого неясність умов договору тлумачиться проти сторони, яка їх сформулювала — у цьому випадку кредитодавця. Оскільки формулювання пункту 4.6 та 4.11 договору дозволяло неоднозначне трактування вартості кредиту, порядку нарахування та оплати, ризик такої неясності несе саме товариство, яке сформулювало умови договору. Вказане узгоджується із практикою Верховного Суду, зокрема викладеними висновками у постанові від 19 жовтня 2022 року у справі № 127/13458/20.

Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача (частина восьма статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Як зазначено у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 02.09.2026 у справі № 552/672/23 при застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 листопада 2022 року в справі № 146/1094/21 (провадження № 61-8990св22)).

Суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень. Оскільки при застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору.

З врахуванням наведено, тлумачачи умови договору щодо денної процентної ставки на користь споживача, колегія суддів вважає, що відсотки за користування кредитом за період з 23.07.2024 до 19.08.2024 (28 днів) підлягають нарахуванню за ставкою 1,388%, відповідно до умов договору, що викладені в пункті 4.12 Договору. А починаючи з 20.08.2024 нараховані відсотки, були обмежені Законом №3498-ІХ та підлягали нарахуванню за ставкою в розмірі 1% (230 днів).

Таким чином, заборгованість за відсотками за період з 11.06.2024 по 22.07.2024, що були нараховані за ставкою 1,20% (з врахуванням проведених оплат) становила 678 грн; заборгованість за відсотками за період від 23.07.2024 по 19.08.2024 за ставкою 1,388% становить 3886,40 грн (28 днів х 138,8 грн); заборгованість за відсотками за період з 20.08.2024 по 06.07.2025 за ставкою 1% становить 23000 (230 днів х 100 грн). Відтак загальний розмір заборгованості за відсотками за кредитним договором №1407-2325 від 11.06.2024 становить 27564,40 грн. (678 грн + 3886,40 грн + 23000грн).

Позивач згідно заявлених позовних вимог просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 44138 грн, з яких: 10000 грн – заборгованість по кредиту; 34138 грн – заборгованість за нарахованими процентами. З врахуванням того, що за період з 23.07.2024 по 19.08.2024 сума заборгованості за відсотками повинна була нараховуватись за денною ставкою 1,388%, а в період із 20.08.2024 по 06.04.2025 підлягає застосуванню встановлена Законом №3498-ІХ гранична процентна ставка у розмірі 1% в день, судова колегія дійшла висновків, що з відповідача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 37564,40 грн, з яких: 10000 грн – заборгованість за кредитом, та 27564,40 грн – заборгованість за процентами.

Висновки апеляційного суду

Зважаючи на викладене, враховуючи, що внаслідок невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права суд припустився помилки при визначенні розміру заборгованості, колегія суддів дійшла висновку, що рішення місцевого суду, відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» задовольнити частково - стягнути з відповідача заборгованості у розмірі 37564,40 грн з яких: 10000 грн – заборгованість за кредитом, та 27564,40 грн – заборгованість за процентами.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України ).

За подання позовної заяви позивачем сплачено 2422,40 грн (а.с. 18) та за подання апеляційної скарги сплачено 3633,60 грн. (а.с.108). Всього – 6050 грн. Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню (на 85,10%), з відповідача на користь позивача у відшкодування сплаченого судового збору слід стягнути 5148,55 грн

Керуючись ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» – задовольнити частково.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 березня 2026 року – скасувати, та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598, м. Київ, Бульвар Лесі Українки, будинок, 26, офіс 407) заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії №1407-2325 від 11 червня 2024 року у розмірі 37564 (тридцять сім тисяч п`ятсот шістдесят чотири) гривні 40 коп, з яких 10 000 грн – заборгованість за кредитом та 27564,40 грн – заборгованість за процентами,

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» 5765,65 грн у відшкодування сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21 жовтня 2026 року.

Суддя-доповідач

Судді