Вирок від 20 жовтня 2026 р. у справі №742/6486/25 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Суд: Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 20 жовтня 2026 р.

Справа: №742/6486/25

Суддя: ДАВИДЧУК Д. П.

Провадження № 1-кп/742/263/26

Єдиний унікальний № 742/6486/25

ВИРОК

Іменем України

21 жовтня 2026 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши обвинувальний акт у кримінальному провадженні № ЄРДР №12024275420000136 від 25.11.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Прилуки Чернігівської області, громадянина України, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий 29.05.2024 Прилуцьким міськрайонним судом за ч. 1 ст. 309 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

I.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

1. ОСОБА_4 10 квітня 2024 року близько 20 години 20 хвилин, перебуваючи у загальному дворі будинку АДРЕСА_2 , на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин між ним та потерпілим ОСОБА_5 , діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно наніс один удар кулаком правої руки в область обличчя потерпілому ОСОБА_5 , після чого останній обхопив голову ОСОБА_4 своєю рукою та тримав її, а ОСОБА_4 наніс ще близько трьох-чотирьох ударів кулаком руки потерпілому ОСОБА_5 в область обличчя та, після того як ОСОБА_4 вивільнився від того як потерпілий його тримав, вкусив зубами ОСОБА_5 за ліве вухо, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток носу зі зміщенням уламків, садна спинки носу, синців верхніх та нижніх повік обох очей, субкон`юктивального крововиливу правого ока, садна підборіддя, травматичної часткової ампутації частини лівої вушної раковини.

2.Згідно з висновком судово-медичної експертизи №46 від 20.10.2025 тілесне ушкодження у вигляді травматичної часткової ампутації частини лівої вушної раковини,відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров`я; тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток носу зі зміщенням уламків, садна спинки носу, синців верхніх та нижніх повік обох очей, субкон`юктивального крововиливу правого ока в сукупності відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров`я; тілесне ушкодження у вигляді садна підборіддя відноситься до легких тілесних ушкоджень, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров`я.

3.Таким чином, ОСОБА_4 вчинив умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

ІІ. Позиції учасників кримінального провадження.

4.В обґрунтування винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення сторона обвинувачення посилалася на докази, додані до матеріалів даного кримінального провадження.

5.Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав частково, розкаявся у вчиненому.

6.Представник потерпілого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 заявив цивільний позов, у якому просив стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілого заподіяну моральну шкоду в розмірі 350 000,00 гривень.

ІІІ. Встановлені судом фактичні обставини та докази на їх підтвердження.

7.Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у висунутому обвинуваченні визнав та показав, що 10 квітня 2024 року близько 20 години 20 хвилин, перебуваючи у загальному дворі будинку АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин із потерпілим ОСОБА_5 , умисно завдав останньому тілесних ушкоджень. Зокрема, у ході конфлікту він наніс потерпілому удари в область обличчя, а також вкусив зубами за ліве вухо, внаслідок його дій потерпілому було заподіяно тілесні ушкодження. Обвинувачений у скоєному щиро розкаюється, проте щодо цивільного позову в частині стягнення моральної шкоди просить зменшити її розмір.

8.Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 дав показання, що 10 квітня 2024 року близько 20 години 20 хвилин він перебував у загальному дворі будинку АДРЕСА_2 . До нього підійшов обвинувачений ОСОБА_4 та почав провокувати конфлікт. У цей час між ним та обвинуваченим ОСОБА_4 стався конфлікт, який спровокував ОСОБА_4 , під час якого останній наніс йому удари в область обличчя та вкусив за ліве вухо. Внаслідок протиправних дій обвинуваченого йому було заподіяно тілесні ушкодження, які згідно з висновком судово-медичної експертизи відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров`я, а також легких тілесних ушкоджень, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров`я. Під час судового засідання потерпілий підтримав заявлені вимоги, просить суд суворо покарати обвинуваченого та задовольнити цивільний позов.

9.Також вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується доказами, дослідженими в судовому засіданні, а саме:

-заявою ОСОБА_5 про вчинення відносно нього кримінального правопорушення невідомою особою, яка 10.04.2024 року за адресою: м.Прилуки, вул. Європейська, поблизу буд.117, нанесла йому тілесні ушкодження (а.с. 90);

-протоколом огляду місця події від 10.04.2024, яким встановлено, що асфальтована прибудинкова територія поблизу буд.117 по вул. Європейській м.Прилуки а саме між під`їздами №6 та №7, на його поверхні на ділянці дороги близько між 1м та 2м виявлено сліди, схожі на сліди від крапель речовини бурого кольору, невеликі за розміром в хаотичному порядку(а.с.91-95);

-висновком експерта судової медичної експертизи №95 від 19.04.2024, згідно з яким у ОСОБА_5 , 1984 р.н., мають місце наступні тілесні ушкодження: травматична часткова ампутація лівої вушної раковини,перелом кісток носу зі зміщенням уламків, садна спинки носу, синців верхніх та нижніх повік обох очей, субкон`юктивальний крововилив правого ока, садно підборіддя. Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупих предметів і можуть відповідати 10.04.2024 року.Тілесне ушкодження у вигляді травматичної часткової ампутації частини лівої вушної раковини,відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров`я; тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток носу зі зміщенням уламків, садна спинки носу, синців верхніх та нижніх повік обох очей, субкон`юктивального крововиливу правого ока в сукупності відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров`я; тілесне ушкодження у вигляді садна підборіддя відноситься до легких тілесних ушкоджень, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров`я. Тілесне ушкодженняу вигляді травматичної часткової ампутації частини лівої вушної раковини могло утворитись від дії зубів сторонньої особи, тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток носу зі зміщенням уламків, садна спинки носу, синців верхніх та нижніх повік обох очей, субкон`юктивального крововиливу правого ока, садно підборіддя утворились від дії тупого предмету(предметів) з обмеженою поверхнею, якими в тому числі могли бути як руки так і ноги сторонньої особи(осіб) (а.с.103-107);

-додатковим висновком експерта №215 від 09.07.2024 до висновку експертасудової медичної експертизи №95 від 04.07.2024, у ОСОБА_5 мають місце наступні тілесні ушкодження: травматична часткова ампутація лівої вушної раковини,перелом кісток носу зі зміщенням уламків, садна спинки носу, синців верхніх та нижніх повік обох очей, субкон`юктивальний крововилив правого ока, садно підборіддя. Тілесне ушкодження у вигляді травматичної часткової ампутації лівої вушної раковини є невиправним(а.с.110-114);

-висновком експерта судової медичної експертизи №46 від 18.09.2025, у ОСОБА_5 , 1984 р.н., мають місце наступні тілесні ушкодження: травматична часткова ампутація частини лівої вушної раковини (рвана рана), перелом кісток носу зі зміщенням уламків, садно спинки носу, синці верхніх та нижніх повік обох очей, субкон`юнктивальний крововилив правого ока, садно підборіддя. Дані тілесні ушкодження за терміном їх утворення відповідають 10.04.2024 року. Тілесні ушкодження у вигляді травматичної часткової ампутації частини лівої вушної раковини, а також ушкодження в ділянці верхньої частини обличчя та носа (перелом кісток носа зі зміщенням уламків, садно спинки носа, синці повік обох очей, субкон`юнктивальний крововилив правого ока) як окремо, так і в сукупності відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я; тілесне ушкодження у вигляді садна підборіддя відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я. Тілесне ушкодження у вигляді травматичної часткової ампутації частини лівої вушної раковини є невиправним, проте не є частиною обличчя, утворилося від дії тупих предметів, при цьому виключити його утворення від дії зубів сторонньої особи неможливо, однак від дії руки воно утворитися не могло; тілесні ушкодження в ділянці обличчя утворилися від дії тупого предмета (з механізмами удару та тертя) внаслідок не менше ніж двох травмуючих впливів, якими у тому числі могла бути рука, та не могли утворитися від дії зубів. Описаний комплекс тілесних ушкоджень не міг утворитися при падінні з висоти власного зросту(а.с.118-127);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.07.2024 року та довідкою до нього, згідно з яким потерпілий ОСОБА_5 , оглядаючи надані йому чотири фотознімки осіб (№ 1, № 2, № 3, № 4), на фотознімку № 4 впізнав чоловіка за загальними рисами обличчя, формою голови, очей та губ, який 10.04.2024 року завдав йому тілесні ушкодження, яким згідно з довідкою дізнавача є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 129–131);

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.07.2024 року та довідкою до нього, згідно з яким уповноваженою особою СД Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_7 за участю понятих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , свідок ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оглядаючи надані йому чотири фотознімки осіб (№ 1, № 2, № 3, № 4), на фотознімку № 3 впізнав чоловіка віком близько 20 років, середньої тілобудови, зростом близько 170 см, який 10.04.2024 року завдав тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_5 , вказавши, що впізнав його за загальними рисами обличчя, формою обличчя, очей, голови та носа, яким згідно з довідкою дізнавача є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 132–134);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 16.04.2025 року, проведеного дізнавачем СД Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_7 за участю свідка ОСОБА_10 , щодо обставин нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5 , під час якого свідок детально відтворив події від 10.04.2024 рокута показав, що бачив бійку між потерпілим ОСОБА_5 та іншим чоловіком (у подальшому встановленим як ОСОБА_4 ), під час якої той вхопив ОСОБА_5 за одяг та завдавав йому удари руками в ділянку голови, після чого потерпілий закричав, що йому пошкодили вухо, і тримався за нього, а після приїзду медиків у потерпілого ОСОБА_5 спостерігалася відсутність частини лівої вушної раковини та кровотеча (а.с. 135–137).

- протоколом проведення слідчого експерименту від 16.04.2025 року, проведеного дізнавачем СД Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_7 за участю потерпілого ОСОБА_5 , щодо обставин нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5 , під час якого потерпілий детально відтворив події від 10.04.2024 року та показав, що під час конфлікту з двома чоловіками (один з яких був встановлений як ОСОБА_4 ) останній завдав йому удари в ділянку тулуба та носа (до кровотечі), після чого, ухопивши правою рукою за голови та шию, схилив до себе і здійснив укус у ділянку лівої вушної раковини, внаслідок чого потерпілий відчув різкий біль та виявив відсутність частини вуха (а.с. 138–140).

-постановою дізнавача СД Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_7 від 16.04.2025 року, диск DVD+R «Axent», 4,7 GB, на який зафіксовано хід проведення слідчих експериментів за участю потерпілого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_10 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12024275420000136 та залишено на зберігання в матеріалах кримінального провадження (а.с. 141).

IV. Оцінка судом доказів та мотиви ухвалення вироку.

10.Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

11.Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Згідно ч. 2 цієї ж статті сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

12.Відповідно ст.25 КПК України прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

13.Крім того, з огляду на положення ст.9 КПК України, саме на них законом покладається обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

14.Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 91 КПК України обов`язковому доказуванню у кримінальному проваджені підлягають подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) та винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

15.Відповідно до вимог ст.92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. При цьому згідно з ч. 4 ст. 17 КПК України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

16.Надаючи оцінку наданим стороною обвинувачення письмовим доказам, суд виходить з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно якої, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

17.Склад кримінального правопорушення - це сукупність об`єктивних та суб`єктивних ознак, що дозволяють кваліфікувати суспільно-небезпечне діяння як конкретне кримінальне правопорушення. Кожний склад кримінального правопорушення обов`язково складається з наступних елементів: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про відсутність у діянні особи складу кримінального правопорушення, що виключає кримінальну відповідальність особи.

18.Кваліфікація кримінального правопорушення – це кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу кримінального правопорушення, передбаченому Кримінальним кодексом України, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.

19.За своєю суттю і змістом кваліфікація кримінальних правопорушень завжди пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб`єктом кримінального правопорушення) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу кримінального правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України.

20.Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

21.Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Це питання має бути вирішене на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

22.Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

23.Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

24.Отже, прокурор повинен належними та допустимими доказами довести наявність всіх обставин, які в сукупності утворюють склад того чи іншого кримінального правопорушення, а також факт вчинення суспільно небезпечного діяння (дії або бездіяльності).

25.Органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, тобто у заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

26.Досліджені докази є належними, допустимими та в їх поєднанні, взаємозв`язку логічно та повно підтверджують винуватість ОСОБА_4 поза розумним сумнівом у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125КК України

V. Мотиви призначення покарання та обставини, які суд враховує при призначенні покарання.

27.Відповідно до ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

28.Дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 125 КК України як заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

29.Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Обставини, які характеризують особу обвинуваченого.

30.Зокрема, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до кримінального проступку; ставлення обвинуваченого до вчиненого ним кримінального правопорушення; дані про особу обвинуваченого, який є раніше судимим.

31. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Прилуки Чернігівської області, українець, громадянин України, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше був засуджений 29.05.2024 Прилуцьким міськрайонним судом за ч. 1 ст. 309 КК України, до покарання у виді штрафу в розмірі 17000 грн, який на час постановлення вироку сплачено. Відтак, в силу ст.. 89 КК України ОСОБА_4 вважається таким, що не має судимості.

32.Згідно з довідками ОСОБА_4 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (а.с. 149-150), за місцем проживання характеризується як пересічний громадянин(а.с.153).

33.Згідно з інформацією центру пробації Прилуцького РВ ОСОБА_4 на виконання вироку від 29.05.2024 року перебуває на обліку з 08.07.2024 і по даний час(а.с.151), станом на 20.12.2024 року сплатив 13850грн.(а.с.158).

34.Обставини, які пом`якшують покарання щире каяття обвинуваченого, який у судовому засіданні різко негативно оцінив вчинене ним діяння та висловив щирий жаль з приводу цього, та активне сприяння розкриттю злочину.

35.Обставини, що відповідно до ст.67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченому, не встановлені.

Інші обставини, що враховуються при призначенні покарання.

36.Під час судового розгляду справи обвинувачений ОСОБА_4 систематично не з`являвся в судові засідання без поважних причин (зокрема, 06.08.2026 та 03.09.2026), у зв`язку з чим ухвалою суду від 06.08.2026 року до нього застосовано привід, який виконано не було, а ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 03.09.2026 року його оголошено в розшук та зупинено судове провадження до його розшуку(а.с.66).

37.Вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29.05.2024 року ОСОБА_4 був засуджений за ч.1 ст.309 КК України до 17000грн. штрафу та на підставі ст.53 ч.4 КК України розстрочено виплату штрафу на 8 місяців(а.с.155-158).

38.Згідно з довідкою Прилуцького РВ в Чернігівській області філії ДУ «Центр пробації» від 21.10.2026 ОСОБА_4 знятий з обліку Прилуцького РВ філії ДУ «Центр пробації» в Чернігівській області з 21.10.2026 у зв`язку з сплатою штрафу в повному обсязі.

39.При призначенні ОСОБА_4 покарання суд враховує обставини, що вказані в п.п. 30-38 вироку. Тому, з урахуванням обставин вказаного кримінального правопорушення, особи обвинуваченого та його ставлення до скоєного, за наявності пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, та обставини, що обтяжує покарання суд дійшов висновку про можливість призначення ОСОБА_4 покарання у виді пробаційного нагляду.

V. Вирішення долі речових доказів.

40.Речові докази у справі відсутні.

VI. Процесуальні витрати.

41.Процесуальні витрати у справі відсутні.

42.Відповідно до ч. 1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

43.Потерпілим також заявлено до стягнення з обвинуваченого витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 35 000,00 грн. Вирішуючи питання про розподіл та стягнення зазначених витрат, суд керується положеннями ст. 133, 137, 141 Цивільного процесуального кодексу України та ст. 118, 122, 124 Кримінального процесуального кодексу України щодо процесуальних витрат, згідно з якими витрати на правничу допомогу адвоката мають бути доведеними, документально обґрунтованими, а також співмірними із складністю справи та обсягом наданих послуг. З урахуванням засад розумності, виваженості, справедливості та ступеня складності даного кримінального провадження, суд доходить висновку про необхідність задоволення вимог потерпілого в цій частині та стягнення з обвинуваченого витрат на правничу допомогу у вказаному розмірі.

VII. Вирішення цивільного позову.

44. Потерпілим ОСОБА_5 заявлено цивільний позов про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у розмірі 350 000,00 грн.

45. Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди визнав частково, просячи зменшити її розмір.

46. Відповідно до ст. 127 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення. Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

47.Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

48. Згідно зі ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї, та у заподіянні тілесних ушкоджень.

49.Обґрунтовуючи розмір завданої моральної шкоди, потерпілий зазначав, що витрати на проведення медичної операції для лікування вуха становить 185900 грн (станом на квітень 2024 року). Решта коштів становить собою суму моральної шкоди за завдані душевні страждання.

50.Отже, суд вважає, що потерпілим доведено обґрунтованість позовних вимог у частині заподіяння моральної шкоди внаслідок протиправних дій обвинуваченого. Проте, враховуючи засади розумності, виваженості та справедливості, характер і ступінь тяжкості перенесених потерпілим душевних і фізичних страждань (з урахуванням характеру заподіяних тілесних ушкоджень, включно з травматичною ампутацією частини вушної раковини), а також часткове визнання позову обвинуваченим та його матеріальне становище, суд доходить висновку, що заявлений розмір відшкодування (350 000,00 грн) є завищеним, а тому цивільний позов підлягає задоволенню частково в сумі 300000 грн.

VIII. Запобіжний захід.

51.На підставі ухвали Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 16.09.2026 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

52.Оскільки судом встановлено, що ризики, передбачені статтею 177 КПК України, на даний час не відпали, враховуючи, що особа засуджується до реального покарання у виді пробаційного нагляду, а також враховуючи поведінку обвинуваченого під час судового розгляду, з метою запобігти ризикам ухилитись від суду, відбування покарання та вчинення іншого кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили запобіжний захід у виді особистого зобов`язання щодо ОСОБА_4 залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 373-376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року пробаційного нагляду.

Покласти на засудженого ОСОБА_4 наступні обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 – залишити особисте зобов`язання до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 в якості відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням 300000 (триста тисяч) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 судові витрати на правничу допомогу у кримінальному провадженні на суму 35000 (тридцять п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Вирок суду може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області протягом 30 днів з моменту проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_11

Оригінал: reyestr.court.gov.ua