Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №740/4899/26 — Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/4899/26

Провадження № 3/740/960/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року місто Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді Роздайбіда О.В.,

при секретарі Дьоміній Н.А.,

розглянувши матеріали, які надійшли з Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, не працюючої,

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 758329 від 29.08.2026, 29.08.2026 року о 17 год 24 в у с. Галиця на перехресті вулиць Комунальна та Київська водій автомобіля марки Рено, н.з. НОМЕР_1 , під час зустрічного роз`їзду з автомобілем марки МАН, н.з. НОМЕР_2 , з напівпричепом, н.з НОМЕР_3 , не врахувала дорожньої обстановки, не дотрималася безпечного бокового інтервалу, що призвело до зіткнення. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, травмованих немає, чим порушив п. 13.3. ПДР – Порушення правил зустрічного роз`їзду.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 124 КУпАП.

До протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 758329 від 29.08.2026 додано: схему місця ДТП, письмові пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

До суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 – адвоката Мусієнка В.О. про долучення доказів та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, мотивоване тим, що зазначене ДТП уже було предметом судового розгляду в іншій справі щодо водія іншого учасника ДТП – ОСОБА_2 . Постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 01 жовтня 2026 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Зауважив, що факт того, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був учасником ДТП не є доказом порушення нею ПДР та не утворює складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. У матеріалах справи відсутня належна та достатня сукупність доказів, яка б поза розумним сумнівом підтверджувала: який саме небезпечний маневр ОСОБА_1 здійснювала, у який конкретний момент та яким чином змінила траєкторію, яку вимогу ПДР фактично порушила, і чому саме її дії, а не недотримання бокового інтервалу водієм автопоїзда перебувала у причинному зв`язку з механічним пошкодженнями. Просив закрити провадження та розгляд справи проводити без їх участі.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали адміністративної справи, клопотання, оглянувши відео з відеореєстратора, надане представником ОСОБА_1 , приходить до наступного.

Згідно зі ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.

Відповідно до ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення це сукупність встановлених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об`єкт, об`єктивну і суб`єктивну сторони та суб`єкта правопорушення.

Згідно з вимогами ст. 124 КУпАП України адміністративна відповідальність передбачена за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Ця стаття є бланкетною нормою, а тому передбачає необхідність посилання на те, яке саме положення Правил дорожнього руху України було порушене особою та обумовило дорожньо-транспортну пригоду.

Відповідно до загальних положень ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху.

ОСОБА_1 інкримінується порушення п. 13.3 ПДР, відповідно до якого час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.

Безпечний інтервал - відстань між боковими частинами транспортних засобів, що рухаються, або між ними та іншими об`єктами, за якої гарантована безпека дорожнього руху (п. 1.10 ПДР).

Надаючи правову оцінку діянню ОСОБА_1 щодо вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд зважає на наступне.

У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.

В силу ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є доказом у справі.

Проте, сам по собі протокол з викладеним у ньому твердженням про недотримання водієм безпечного інтервалу, у разі коли водій це заперечує у своїх поясненнях, які за змістом ст. 251 КУпАП також є доказом у справі, а матеріали справи не дають підстав надати перевагу поясненням іншого учасника ДТП, не є достатнім доказом на підтвердження цієї обставини, якщо зазначене не підтверджується іншими прямими чи непрямими доказами.

Навпаки, наданий відеозапис з відеореєстратор спростовує факти, викладені в протоколі.

У випадку дорожньо-транспортної події за участю декількох водіїв для вирішення питання про наявність чи відсутність в ї діях складу правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, необхідно встановити причинний зв`язок між діяннями (порушенням правил безпеки дорожнього руху) кожного з них та наслідками, що настали, дослідити характер та черговість порушень, які вчинив кожен із водіїв, хто з них створив небезпечну дорожню обстановку (аварійну ситуацію), тобто з`ясувати ступінь участі кожного. При цьому виключається відповідальність особи, яка порушила правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, яка керувала транспортним засобом.

Під час розгляду справи клопотань про призначення експертизи не заявлялось.

За таких обставин матеріали справи не містять достатніх доказів, які б свідчили про порушення ОСОБА_1 п. 13.3 Правил дорожнього руху і вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України»). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

На підставі викладеного, суд вважає, що матеріали справи не містять достатніх доказів, які підтверджують доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі підлягає закриттю у зв`язку відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 7, 9, ст. 124, 245, 247, 251, 252, 280, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

постановив:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу даного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О. В. Роздайбіда