Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №456/3494/26 — Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/3494/26

Провадження № 2-о/456/160/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Гули Л. В.

з участю секретаря Дверій Ю.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій сторін.

Представниця заявника ОСОБА_1 адвокат Маципура Г.І. просить встановити, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Горлівка Донецької області, є сином ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування заявлених вимог покликався на те, що заявник народився ІНФОРМАЦІЯ_3 та проживає в АДРЕСА_1 разом з матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Разом з ними за цією адресою проживала ще бабуся (мати матері заявника) ОСОБА_3 , яка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , де проживала разом з дідусем (батьком матері заявника) ОСОБА_6 та дядьком (рідним братом матері заявника) ОСОБА_2 . Останній був одиноким, не мав своєї сім`ї, дружини, дітей.

Відповідно до свідоцтва про право власності від 10.04.1996 (дублікат) в АДРЕСА_2 бабусі, дідусю та дядьку заявника на праві спільної сумісної власності належить квартира загальною площею 50,78 кв.м.

Дідусь ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 у м. Горлівка Донецької області. ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Горлівка Донецької області помер його дядько ОСОБА_2 . Заповіту за життя вони не складали. Бабуся прийняла спадщину, що відрилася після їх смерті, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцями на час відкриття спадщини, але не оформила своїх спадкових прав. Таке право переходить до заявника, спадкоємця бабусі за заповітом.

17.03.2014 бабуся склала заповіт, яким розпорядилася належною їй квартирою в користь заявника. У зв`язку з окупацією м. Горлівки проросійськими бойовиками та російськими військовими 14 квітня 2014 року бабуся переїхала до заявника в м. Стрий Львівської області та 13.09.2017 була взята на облік як внутрішньо переміщена особа за відповідною адресою.

ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Стриюй Львівської області бабуся ОСОБА_3 померла. При оформленні спадщини після смерті бабусі нотаріус виявив розбіжності в написанні прізвищі дядька ОСОБА_7 замість ОСОБА_8 . В державному реєстрі актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження його прізвище та прізвище бабусі зазначено ОСОБА_9 . В усіх інших документах їх прізвище зазначено правильно ОСОБА_10 : свідоцтві про право власності, заповіті, свідоцтві про шлюб бабусі та дідуся, свідоцтвах про смерть. Такі розбіжності в написанні прізвища є перешкодою для оформлення спадщини, які виправити неможливо через смерть бабусі та дядька. Довести свою спорідненість заявник може лише через суд, у зв`язку з чим він змушений звернутися до суду з даною заявою.

Заінтересована особа правом на подання відзиву не скористалася.

Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів та інші процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 19 червня 2026 року головуючим суддею в справі визначено суддю Гулу Л.В. /а.с. 24/

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 25.06.2026 заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 09.07.2026. Роз`яснено сторонам їх процесуальні права /а.с. 25/.

Представниця заявника ОСОБА_1 адвокат Маципура Г.І. подала заяву про розгляд справи за її відсутності, вимоги заяви підтримує у повному обсязі та просить такі задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_4 подала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 05 вересня 2022 року в справі № 1519/2-5034/11 висловив висновок про застосування норми права та вказав, що для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Згідно ч. 5 статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

З урахуванням розумності положення частини п`ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 16.09.2026, є дата складення повного тексту судового рішення 20.10.2026.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши та дослідивши письмові докази по справі, які мають юридичне значення для її розгляду, вважає, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що квартира в АДРЕСА_2 на праві спільної сумісної власності належала ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право власності № НОМЕР_1 від 10.04.1996 та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно /а.с. 17-18/.

Також з доводів заяви судом встановлено, що ОСОБА_6 – чоловік ОСОБА_3 . Відповідно ОСОБА_2 їх син.

Проте відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України встановлено, що за актовим записом № 603 від 30.05.1966 внесено відомості про народження ОСОБА_2 . Батьками вказано: батько – ОСОБА_6 , мати – ОСОБА_3 /а.с. 12/.

Також на підставі аналізу свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 та свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 встановлено, що заінтересована особа ОСОБА_4 , мати заявника ОСОБА_1 , є дочкою ОСОБА_3 , ОСОБА_6 . Відповідно заявник ОСОБА_1 – їх онук.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_6 /а.с. 15/.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 /а.с. 16/.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 /а.с. 14/.

Згідно із заповітом від 17.03.2014 ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_3 заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с. 19/.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_3 заявник звернувся до нотаріуса з приводу оформлення спадкових прав на спадкове майно. На його заяву № 771 від 09.06.2026 про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом посвідченим, Шипович Я.І., державним нотаріусом Третьої Горлівської державної нотаріальної контори від 17.03.2014 за № 1-651 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 його бабці ОСОБА_3 та яка фактично прийняла спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її, сина ОСОБА_2 , але не оформила своїх спадкових прав, повідомлено, що ними заведено спадкову справу за № 189/2026 року та роз`яснено, що для оформлення спадкових прав йому необхідно в судовому порядку встановити той факт, що померлий був сином його бабці для подальшого оформлення спадщини. Оскільки у свідоцтві про смерть НОМЕР_6 від 14.10.2013 в графі «Прізвище» - вказано ОСОБА_2 . У Витягу з ДРАЦС громадян про державну реєстрацію народження за номером витягу 00058871698 від 05.06.2026 у графі «Відомості про дитину» - вказано ОСОБА_2 . Вказана інформація підтверджується відомостями спадкової справи № 189/2026 року, витребуваної судом /а.с. 21, 39-71/.

Відтак судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з відсутністю підтвердження родинного зв`язку між ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України).

Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Перелік фактів, які підлягають встановленню судом в окремому провадженні, викладений в ч. 1 ст. 315 ЦПК України та не є вичерпним (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).

Зокрема, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами (п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України).

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Аналогічно згідно з п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення факту родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Так, досліджені в судовому засіданні докази, вказують на наявність родинного зв`язку між ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У суду відсутні підстави ставити під сумнів істинність фактів, зазначених у згаданих документах, оскільки такі відповідають і не суперечать обставинам, відомості про які містяться в інших зібраних по справі доказах.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_11 підтвердили, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У суду немає підстав ставити під сумнів істинність фактів, повідомлених свідками. Даних про яку-небудь зацікавленість свідків у результаті розгляду справи немає, їх покази відповідають і не суперечать обставинам, відомості про які містяться в інших зібраних по справі доказах.

Висновки суду за результатами розгляду заяви.

Обов`язок доказування та подання доказів встановлений ст. 81 ЦПК України, в якій зазначено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.

Досліджені судом матеріали та показання свідків підтверджують, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зазначені вище невідповідності перешкоджають встановити родинний зв`язок для оформлення спадщини заявником після смерті бабусі ОСОБА_3 .

На підставі вищевикладеного, з доказів у справі, які оцінено за вимогами допустимості, належності, достатності та взаємного зв`язку, судом встановлено, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановлення даного факту має для заявника юридичне значення, оскільки дасть йому можливість отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті бабусі ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Щодо судового збору.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Відтак судові витрати слід віднести на рахунок заявника.

Керуючись ст. 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Встановити, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Горлівка Донецької області, є сином ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Стрию Львівської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 20.10.2026.

Суддя Л.В.Гула